«НаШапку» у березні: музична весна заради життя та відновлення наших героїв

З першим весняним теплом музика стає чимось більшим, ніж просто фоном — вона перетворюється на дієвий інструмент допомоги. Благодійний проєкт «НаШапку» продовжує свою роботу та оголошує програму концертів на березень 2026 року. Традиційно щочетверга у затишних стінах Pepper's Club та Docker-G збираються найкращі артисти й небайдужі слухачі, об’єднані спільною великою справою.

Мета залишається незмінною — збір коштів на придбання життєво необхідних кісткових імплантів. Кожен такий імплант дарує пораненому герою шанс на відновлення та повернення до нормального життя. Запрошуємо розпочати цю весну разом!

Програма концертів:

5 березня, Pepper’s Club — «ГОРОВОМУ 50»

Гості: The Кум, Просто Енджі, SHERSTIUK, Ярема Стецик (Пенсія)

Неможливо просто взяти й коротко описати, хто такий Руслан Горовий. Для проєкту «НаШапку» — він вірний друг. Для телевізійників — фаховий журналіст і документаліст. Для закоханих в українське слово — глибокий письменник. Для жителів пристоличних сіл — ангел-охоронець, а для своєї родини — цілий всесвіт. Як у цю громіздку конструкцію вмістити ще десяток його альтер его: автора та виконавця, натхненника всього доброго й «дезінсектора» несправедливості?

День народження Руслана варто було б святкувати щодня, але вищі сили призначили йому народжуватися раз на чотири роки — 29 лютого. Проте він «хакнув» систему і сам призначає дату. Цьогоріч урочистості з нагоди 50-річчя непересічного діяча культури святкуємо у перший четвер березня. Відставимо канцеляризми: будемо бешкетувати, повиробляємо штуки та вихиляси, запалювати й головне — збирати на імпланти для побратимів.

12 березня, Docker-G Pub — «The 5th Element»

Гурт Оркестру Почесної варти Окремої Президентської бригади імені Гетьмана Богдана Хмельницького

«The 5th Element» — це військові музиканти, для яких сцена є продовженням служби, а музика — ще одним способом бути поруч і підтримувати.

 Це кавер-бенд, чиї версії відомих хітів звучать по-особливому: за зовнішньою військовою стриманістю ховається справжня пристрасть, висока майстерність та гостре відчуття моменту.

Спеціально для проєкту «НаШапку» гурт готує програму, де знайомі мелодії подарують нам забуте відчуття чистої радості. Це концерт про людей, які служать на сцені та поза її межами, і про музику, що звучить там, де особливо потрібна підтримка.

19 березня, Pepper’s Club — «КРИХІТКА» у супроводі струнного квартету «Сяйво»

Ми переконані, що назва «Крихітка» походить від слова «крихкість». Саме про це їхні “слова та ноти”: про силу вразливості, дорослішання, усвідомленість та тиху розмову з гучними сенсами. Це музика про ангелів і тих, хто назавжди залишиться без імені; про те, що не існує унікального рецепту, а врятувати нас може лише «мегалюбов». І хоча «завтра тут любитимуть інші», 19 березня любити будемо ми. Разом із «Крихіткою» та магічним супроводом квартету «Сяйво» ми зробимо цей світ трохи кращим.

26 березня, Pepper’s Club — JALSOMINO

Танці для тих, кому за... і кому по...

Ви просили — ми зробили! Вперше «НаШапку» відбудуться справжні танці. Цю місію ми можемо довірити лише JALSOMINO — людині, яка розривала танцполи 20-х років тому і спеціально повертається за ді-джейський пульт.

Це не «вечірка 2000-х» і не ностальгія. Це дискотека, де ніхто не знімає сторіз. Телефони лежать у кишенях, бо окуляри для читання залишилися вдома, а без них усе одно нічого не видно. Тут танцюють так, ніби ніхто не дивиться, бо справді — ніхто не дивиться. Це вечір  без «треба» і без «а що подумають». Тут можна вийти на подвір’я перепочити, глянути в небо й подумати: «Ну от. Живі. І нормально». А потім повернутися, бо грає «твоя» пісня. Замовити трек можна, але пам’ятайте — ми збираємо на кісткові імпланти!

#НаШапку - це серія благодійних концертів талановитих музикантів та митців.

Відео: Що таке НаШапку?

Кинути #НаШапку віртуально можна просто зараз на сайті фонду СВОЇ: https://svoyi.org.ua/nashapku/ 

Дізнатися більше про проєкт:

FB: https://www.facebook.com/NaShapku 

Telegram: https://t.me/nashapku 

#НаШапку  #foundsvoyi 

Коли: 5, 19, 26 березня 

Де: Pepper's Club - вул. Князів Острозьких, 8, корп. 7, забронювати столик: +38 067 011 1107; 

Коли: 12 березня 

Де: Docker-G - вул. Набережно-Хрещатицька, 5/13, забронювати столик: 095 280 8340

Вхід: Вхід на концерт - безкоштовний.

Під час виступів збирають донати, проводять креативні аукціони з незвичайними лотами. 

Книжкове видавництво в Україні — це не лише частина економіки, а й інфраструктура знань. В умовах війни, коли книга стає інструментом культурної стійкості та підтримки освіти, діяльність видавництв має особливе значення. Команда YC.Market дослідила скільки субʼєктів господарювання (компаній та ФОП) з основним видом економічної діяльності (ВЕД) “58.11. Видання книг” функціонує на ринку, де вони зосереджені географічно, як змінюється кількість активних суб’єктів з 2021 року та які компанії формують “ядро” сьогоднішнього книжкового ринку. 

Динаміка ринку у 2021 – 2025 роках

У 2021 році за основним ВЕД 58.11 «Видання книг» було зареєстровано 73 суб’єкти господарювання (компанії та ФОП), що можна вважати довоєнним рівнем. У 2022-му показник різко скоротився до 43. Уже в 2023 році кількість реєстрацій зросла до 83. У 2024 році тенденція зростання збереглася – 87. У 2025 році зафіксовано найвищий показник за досліджуваний період — 117 зареєстрованих суб’єктів. Загалом динаміка 2021–2025 рр. демонструє: після провалу 2022 року сектор видавництва книг не лише відновився, а й наростив створення нових гравців.

Регіональний розподіл

Нижче наведено перелік з десяти діючих компаній України з найбільшою виручкою за 2024 фінансовий рік.
Станом на середину лютого 2026 року, найбільша концентрація суб’єктів господарювання зосереджена у столиці: м. Київ — 218, тобто це беззаперечний центр видавничої активності за основним ВЕД 58.11 «Видання книг». Друга і третя сходинки — Харківська (43) та Львівська області (38). Далі йде помітний розрив: Дніпропетровська область — 13 та Івано-Франківська — 12 виглядають як “друга хвиля” регіонів із помірною концентрацією видавничого бізнесу. Водночас низка областей демонструє мінімальні значення: Миколаївська — 1, Донецька — 1, Полтавська — 2, а також Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська та Житомирська — по 3.

10 компаній з найбільшою виручкою

ТОВ ВИДАВНИЦТВО "РАНОК" працює на ринку давно — компанію зареєстровано 18.07.2000, статутний капітал 15 млн грн, у штаті 93 працівники (станом на 31.12.2025). За даними аналітичної системи YouControl, компанія входить до корпоративної групи “Група родини Круглових”, керівник і бенефіціар компанії — Віктор Круглов. До складу зазначеної корпоративної групи входять ще декілька видавництв - ТОВ “Видавництво “Жорж”, ТОВ “Видавничій дім “Фабула”, ТОВ “Видавництво “Арт” та інші. У фінансах компанії спостерігається воєнний спад у 2022 році (дохід 255,3 млн грн), але далі — різке відновлення і зростання: 592,3 млн у 2023, 750,9 млн у 2024 та 842,2 млн грн у 2025. Чистий прибуток також зріс — до 21,0 млн грн у 2025 році, що виглядає як посилення стійкості бізнесу на фоні ринкових змін. 

Примітка: Корпоративна група — у загальному сенсі це сукупність компаній із фінансової та/або промислової сфер, які належать до одного чи групи кінцевих бенефіціарних власників та здійснюють взаємодію між собою для досягнення спільних цілей, таких як отримання фінансової вигоди чи оптимізація виробничих процесів (надалі вживатимемо “корпоративна група” або “група”). Є аналітичною інформацією YouControl. 

ТОВ "ГЕНЕЗА" зареєстроване 19.09.2022 у м. Київ, статутний капітал — 1 млн грн, у штаті 45 працівників (станом на 30.09.2025), керівник — Микола Чаюн. КБВ компанії - Олег Фурман, також є співвласником кількох компаній, що працюють у видавничій сфері - ТОВ “Видавничий дім “Генеза” та ТОВ “Видавництво “Атлант”. Бізнес-партнером пана Фурмана по ТОВ “Видавництво “Атлант”  є згаданий вище Віктор Круглов, а сама компанія посідає 9 сходинку серед найдохідніших видавників книг за 2024 рік. Компанія виглядає як бізнес, що швидко розвинувся після старту: дохід 265,3 млн грн у 2023 та 334,1 млн грн у 2024, із переходом від збитку – 1,1 млн грн у 2022 до прибутку 6,7 млн у 2023 і 5,7 млн грн у 2024. 

ТОВ "ВИДАВНИЦТВО ФОЛІО" зареєстроване 25.12.2000 у Харкові, статутний капітал 100 тис. грн, у штаті 52 працівники (станом на 30.09.2025), керівник та КВБ — Олександр Красовицький. У фін показниках видно воєнну “просадку” доходу в 2022 (≈55,4 млн грн), але далі помітне відновлення: 212,98 млн у 2023 та 325,93 млн грн у 2024. Прибуток також зріс до ≈8,86 млн грн у 2024, а активи — до ≈154,2 млн грн. 

ТОВ "ВИДАВНИЦТВО "ВІВАТ" зареєстроване 16.07.2013 у Харкові; у штаті 147 працівників (станом на 30.09.2025), статутний капітал — 264,6 тис. грн, керівниця — Юлія Орлова. Фінансово компанія демонструє сильне прискорення: дохід зріс із 40,6 млн грн у 2020 до 279,5 млн грн у 2024, а чистий прибуток — до 31,1 млн грн у 2024 (після збиткових 2020–2021). 

ТОВ "ВИДАВНИЦТВО СТАРОГО ЛЕВА" зареєстроване у 2005 році у Львові; основний ВЕД — 58.11 «Видання книг», також фігурують друк (18.12) та оптова торгівля (46.49). У профілі зазначено зв’язок із корпоративною групою «Холдинг емоцій “!FEST”». Статутний капітал — 1,57 млн грн, у штаті — 148 працівників (станом на 30.09.2025). Керівник — Микола Шейко (з 2012 року). 

ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТЯНСЬКИЙ ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР "ОРІОН" зареєстроване 27.05.2015, статутний капітал — 100 000 грн, працівників — 69 (станом на 30.09.2025). У структурі власності: АТ “ВАЙ ТЕЙП” — 60%, Костенко Олег Васильович — 30%. А одним з кінцевих бенефіціарних власників компанії є згаданий вище Олег Фурман. За фін показниками 2020–2024 дохід зріс до 210,6 млн грн (пік 217,4 млн у 2023), чистий прибуток у 2024 — 24,6 млн грн. 

ТОВ "ВИДАВНИЦТВО "БУКШЕФ" зареєстроване 03.10.2018, статутний капітал — 10 000 грн, кількість працівників — 52 (станом на 30.09.2025), керівник — Кірпічов Олександр Борисович. Фінансові показники зростають: дохід 93 288 тис. грн (2021) → 210 156 тис. грн (2024), чистий прибуток 31 670 тис. грн (2021) → 85 640 тис. грн (2024), маржа у 2024 — 40,8%. 

ТОВ ВИДАВНИЦТВО ІВАНА МАЛКОВИЧА "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" зареєстроване 20.04.1992, статутний капітал — 20 000 грн, працівників — 25 (станом на 30.09.2025). У 2024-му році компанія мала дохід в 202,517 млн грн, чистий прибуток 2024 — 76,239 млн грн.

ТОВ "ВИДАВНИЦТВО АТЛАНТ" зареєстроване 18.08.2023. Статутний капітал — 3 000 000 грн, працівників — 21 (станом на 30.09.2025). За фін показниками видно ріст у 2024 році: дохід 189 785 тис. грн (проти 15 516 тис. грн у 2023), чистий прибуток 4 096 тис. грн (проти 24 тис. грн). 

ТОВ "НФ" зареєстроване 31.01.2014; статутний капітал — 500 000 грн, кількість працівників — 39 (станом на 30.09.2025). За фін звітністю компанія наростила доходи з 45,6 млн грн (2020) до 172,2 млн грн (2024), а чистий прибуток — від збитку -0,9 млн грн (2020) до 26,4 млн грн (2024). 

Окремо зауважимо, що за даними bi.prozorro всі 10 проаналізованих видавництв були переможцями процедур публічних закупівель. За період 2025-01.2026 рр. лідер ТОПу ТОВ ВИДАВНИЦТВО "РАНОК" стало переможцем більш ніж 200 таких процедур на загальну суму майже 309 млн грн.

Детальніше – у повній версії дослідження. 

Благодійні концерти «НаШапку» незмінно відбуваються щочетверга у Pepper's Club. Проєкт продовжує об'єднувати музичну спільноту та небайдужих слухачів заради великої мети — допомоги пораненим захисникам України.

Пропонуємо вам провести цей лютий у теплій атмосфері та зігрітися творчістю кращих українських артистів. Кожна зібрана гривня спрямовується на придбання життєво необхідних кісткових імплантів, що дарують нашим героям шанс на відновлення та повернення до гідного життя.

Програма концертів:

5 лютого — PANCHYSHYN & SVIT. Творчий союз двох незалежних представників сучасної української музики, де авторська пісня поєднується з глибоким живим звучанням. Виступи PANCHYSHYN & SVIT — це щирі історії про світ, людину та час, що створюють атмосферу близького діалогу. Їхня музика залишає після себе відчуття світла та внутрішньої сили.

12 лютого — DIBROVA. Співак та автор хітів, чия творчість базується на реальних подіях та глибоких філософських роздумах. Його дует з Оленою Тополею «Хочеш» уже зібрав понад 31 мільйон переглядів на YouTube, а під «Одна і на все життя» та «Знаю, це любов» закохані освідчуються своїм половинкам. Особливе місце в репертуарі посідає трек «Я бачив сталь», який знає напам'ять чи не кожен захисник. У програмі вечора — улюблені хіти та нові композиції у живому виконанні.

19 лютого — Оркестр Окремої артилерійської бригади Національної гвардії України. Гості: Влада Бучко та Тарас Боровок. Цього вечора на вас чекає справжній музичний сюрприз — військовий біг-бенд зі спеціальною джазовою програмою. Колектив, що поєднує високу музичну майстерність із незламним військовим духом, виступить разом із Владою Бучко та Тарасом Боровком. Цей концерт — символ вдячності захисникам та яскравий емоційний спалах серед важкої зими.

26 лютого — МЕРТВИЙ ПІВЕНЬ. Завершує місяць культовий гурт, українського інтелектуального рок-н-ролу, які у своїх піснях створили унікальний симбіоз року та поезії. Протягом 35 років «Мертвий півень» обʼєднує своєю музикою слухачів одразу декількох поколінь, і щоразу їм вдається дивувати музичних гурманів як несподіваними дуетами, так і цікавими творчими знахідками. Нещодавно гурт презентував свою 14-ту студійну платівку «Поезії хмільних дворів», яка ознаменувала новий етап у творчості команди після реюніону.

#НаШапку - це серія благодійних концертів талановитих музикантів та митців.

Традицію було започатковано у Волонтерському центрі «Фролівська 9/11». Вона мала на меті підтримку переселенців, що втекли від війни з Криму та Сходу України та підтримку добровольчих батальйонів. Згодом волонтери Фролівської заснували фонд «СВОЇ», якій продовжив опікуватися переселенцями зі складними діагнозами, паліативними хворими  та системно допомагати медичним установам. Саме фонд «СВОЇ» під час епідемії COVID-19  безкоштовно забезпечував українців кисневими концентраторами. Зараз перед нами нові виклики: допомога пораненим,  медична допомога переселенцям  та паліативним хворим.  Команда Благодійного Фонду «СВОЇ» допомагає закуповувати кісткові імпланти для поранених, допомагає  лікарням  препаратами та устаткуванням, і продовжує підтримувати паліативних хворих по всій Україні.

“Важко пояснити, що таке концерти НаШапку тим, хто ніколи не був НаШапку. Тому,  ми вирішили створити атмосферне відео, де самі глядачі розповідають про те, чому приходять сюди щочетверга.” – розповідає Соня Сотник

Відео: Що таке НаШапку?

Кинути #НаШапку віртуально можна просто зараз на сайті фонду СВОЇ: https://svoyi.org.ua/nashapku/ 

Дізнатися більше про проєкт:

FB: https://www.facebook.com/NaShapku 

Telegram: https://t.me/nashapku 

#НаШапку  #foundsvoyi 

Коли: 5, 12, 19, 26 лютого 

Де: Pepper's Club - вул. Князів Острозьких, 8, корп. 7, забронювати столик: +38 067 011 1107; 

Вхід: Вхід на концерт - безкоштовний.

Під час виступів збирають донати, проводять креативні аукціони з незвичайними лотами. 

13 листопада в Національному культурному центрі «Український Дім» у Києві відбулася панельна дискусія «ГЕРОЇЧНА НАЦІЯ — НАЦІЯ ГЕРОЇВ» яку було присвячено актуальній темі «Формування образу Національного героя через призму кіноіндустрії та мультиплікації». Захід пройшов за підтримки Міністерства культури України. 

Дискусія об’єднала відомих режисерів, продюсерів, документалістів та аніматорів, які сьогодні створюють український контент і фактично формують культурну оповідь країни. Головне питання, яке стояло в центрі обговорення: яким є сучасний український герой і як формується його наратив?

Організатори наголосили, що питання формування образу героя є одним з ключових елементів культурної ідентичності та може стати важливою частиною стратегічної комунікації держави. 

Участь в обговоренні взяли відомі українські митці:

• Денис Тарасов, режисер фільму «Я — Надія», «БожеВільні».

• Олексій Куліков, легендарний продюсер 3D-фільму «Отріцатєльноє всплитіє».

• Микола Бут, автор документальних робіт «1% війни» та «Гірник».

• Юрій Карагодін, продюсер фільмів «Гірник» та «1% війни».

• Андрій Франчук та Максим Мацвейко, режисер та продюсер анімаційного мультсеріалу «Кото — володар бурі емоцій».

Модератором виступив Євгеній Миронюк - культурний діяч, опікун музею "Код Нації" під патронатом ІІІ Президента України, Віктора Андрійовича Ющенко. 

У центрі активного обговорення знаходилися п'ять проєктів, які хоч і дуже різні за жанром та форматом, проте вони так чи інакше присвячені сучасним українським героям. 

Хто герой сьогодні?

Перше питання, з якого почалася розмова, звучало просто і боляче:
“Чи потрібен нам герой сьогодні? І що з ним робити?”

Денис Тарасов: «Герої зараз — це абсолютно нормальні люди серед нас. Кожен перший. Бо те, як ми тримаємося, підтримуємо одне одного — це і є героїзм, про який треба говорити, знімати й кричати на весь світ».

Микола Бут звернув увагу на те, що герой не завжди прив’язаний до конкретної постаті: «Герой у фільмі “1% війни” — це вчинок. Ситуація. Те, що має зробити кожен».

Юрій Карагодін зосередився на важливості правдивого образу: «Герой не має бути суперменом — він може втомлюватися й помилятися. Але коли ми говоримо про військових — ми маємо показувати їх сильними й крутими. Бо якщо ми цього не зробимо, за нас це зроблять інші — і зроблять неправильно».

Навіщо нам герой у кіно?

Олексій Куліков пояснив, чому герой є ключовою фігурою в культурі: «Герой — це досвід. Це шана тим, хто зробив щось велике. Це відповідь на питання: на кого орієнтуватися? Історія, яку ми розповідаємо про героя, формує нашу ідентичність. Тому український наратив сьогодні критично важливий».

Герой для дітей: “Кото” як новий образ дитячої сміливості

Тема дитячого контенту стала важливою частиною дискусії. Учасники говорили про те, що дітей потрібно не лише розважати, а й навчати працювати зі страхами, емоціями та досвідом через образи героїв.

Максим Мацвейко: «Кото — це сучасний Котигорошко. Про нього знають усі, але мало хто уявляє, яким він є. Ми оживили його під сучасні сенси: його булава не руйнує, а відбудовує — як чарівна паличка. Кото живе у всіх містах України й допомагає кожному».

Андрій Франчук: «Герої потрібні різні. Ми з Максимом створюємо мультсеріал, щоб показати дітям: зі страхами можна рости — і вчитися їх приручати. Ми зараз шукаємо і створюємо той наратив, який стане героєм майбутнього. Герой — це не лише людина. Герой — це дія, яку людина робить і продовжує робити».

Подія перетворилася на простір, де кожен розповів свою історію, відкрито і з відчутною відповідальністю.

У результаті дискусії учасники дійшли висновку, що:

• український герой має бути чесним, багатовимірним і людяним;

• діти потребують героїв сучасних, зрозумілих і емоційно доступних;

• ми маємо право показувати військових справжніх, а не тільки ідеальних;

• культура — це інструмент стратегічної комунікації держави;

• героїчний наратив сьогодні формує майбутню ідентичність країни;

• зараз дуже важливо підтримувати митців в створенні образу “герой”.
  
  

Дискусія стала пошуком питань, яким має бути майбутній герой. Такі події формують простір, де народжуються нові сенси та нові культурні наративи.

KARTA SVITU, Олена Тополя, Юля Юріна: «НаШапку» анонсує найзірковіший листопад у Pepper's Club

Проєкт "НаШапку" вже багато років об'єднує талановитих українських музикантів і митців заради благодійної мети. Головна ціль цих концертів — забезпечити поранених військових кістковими імплантами, надаючи їм реальний шанс на повноцінне відновлення та повернення до життя.

Цього листопада традиція благодійних виступів "НаШапку" продовжується в затишному музичному пабі Pepper's Club. Щочетверга тут на вас чекає якісна музика та незабутні зустрічі з видатними українськими артистами, акторами та поетами. Цього місяця заплановані виступи таких артистів: KARTA SVITU за участі Kyiv Brass Orchestra, Олени Тополі, Юлії Юріної та Ансамблю «Ґвара», Drum&Tuba Band та інших.

Завітавши на концерти "НаШапку", ви не лише насолодитесь чудовою музикою та отримаєте заряд позитивних емоцій від теплого спілкування, але й зробите свій вагомий внесок у надзвичайно важливу справу допомоги захисникам.

Програма концертів у листопаді:

• 6 листопада — KARTA SVITU за участі Kyiv Brass Orchestra

Коли здається, що ви вже чули все, з'являються Іван Марунич, KARTA SVITU та Kyiv Brass Orchestra. Улюблені та знайомі хіти зазвучать ще потужніше, даруючи неймовірні емоції.

KARTA SVITU — це музика, яку хочеться носити з собою в кишені. Їхні пісні про те, що болить, веселить і тримає нас на плаву. Заспіваємо разом «Крила», «Немов птахи», «Вже сьогодні», а також почуємо легендарні «Пес Патрон» та «Manicure».

Kyiv Brass Orchestra — київський естрадно-духовий оркестр, який, без сумніву, стане зіркою всіх рок-фестивалів після перемоги. Джаз, поп, саундтреки, рок-бойовики — усе це в ексклюзивних авторських аранжуваннях диригента Сергія Канчія.

• 13 листопада — Олена Тополя

На вас чекає особливий концерт із живим бендом — щира розмова про любов, втрату та незламну надію. Про те, що болить, але ніколи не зламає. Це музика, яка знаходить своїх і лишає після себе тишу, яку хочеться берегти. 

Не пропустіть хіти та прем’єри від Олени Тополі!

Спеціальні гості: DIBROVA, Vlad Darwin, EDGAR TI.

• 20 листопада — Юля Юріна і Ансамбль «Ґвара»

Цього вечора на сцені — одна з найяскравіших сучасних українських артисток, Юля Юріна, зі своїм етнопроєктом «Ґвара».

Юля Юріна — українська співачка, авторка пісень, учасниця гурту YUKO та викладачка з пісенного фольклору. Її творчість поєднує стилістику поп-рок та електрофольк. Вона є засновницею «Ґвари», фольклорного колективу, що складається з її талановитих учнів.

«Ґвара» — це спільнота однодумців з різних куточків України та різних професій, об’єднаних любов’ю до українського фольклору. Особливість ансамблю в тому, що вони виконують народні пісні з мінімальним втручанням у традиційне звучання. Це унікальна можливість насолодитись живою народною піснею, яку співали багато років тому, зберігаючи автентичні традиції.

• 27 листопада — Drum&Tuba Band

Унікальний гурт, що миттєво змушує посміхатися та танцювати. Дев'ятеро музикантів створюють вибухову, динамічну суміш фанку, джазу та хіп-хопу у стилі riot jazz.

Drum&Tuba Band — це чиста енергія, втілена в трубах, барабанах і шалених танцювальних ритмах. Жодної електроніки — лише живий, вільний звук.

Це будуть не просто концерти. Це нагода допомогти тим, хто ціною власного здоров’я захищає нас на фронті. 

Кожна ваша гривня, покладена "на шапку", – це допомога пораненим українським захисникам. Зібрані кошти підуть на придбання кісткових імплантів, які є життєво необхідними для відновлення наших героїв після важких поранень, отриманих у боях за свободу України. Саме завдяки цим імплантам захисники отримують шанс повернутися до повноцінного життя.

#НаШапку - це серія благодійних концертів талановитих музикантів та митців.

Традицію було започатковано у Волонтерському центрі «Фролівська 9/11». Вона мала на меті підтримку переселенців, що втекли від війни з Криму та Сходу України та підтримку добровольчих батальйонів. Згодом волонтери Фролівської заснували фонд «СВОЇ», якій продовжив опікуватися переселенцями із складними діагнозами, паліативними хворими  та системно допомагати медичним установам. Саме фонд «СВОЇ» під час епідемії COVID-19  безкоштовно забезпечував українців кисневими концентраторами. Зараз перед нами нові виклики: допомога пораненим,  медична допомога переселенцям  та паліативним хворим.  Команда Благодійного Фонду «СВОЇ» допомагає закуповувати кісткові імпланти для поранених, допомагає  лікарням  препаратами та устаткуванням, і продовжує підтримувати паліативних хворих по всій Україні.

“Важко пояснити, що таке концерти НаШапку тим, хто ніколи не був НаШапку. Тому,  ми вирішили створити атмосферне відео, де самі глядачі розповідають про те, чому приходять сюди щочетверга.” – розповідає Соня Сотник

Відео: Що таке НаШапку?

Кинути #НаШапку віртуально можна просто зараз на сайті фонду СВОЇ: https://svoyi.org.ua/nashapku/ 

Дізнатися більше про проєкт:

FB: https://www.facebook.com/NaShapku 

Telegram: https://t.me/nashapku 

#НаШапку  #foundsvoyi 

Коли: 6, 13, 20, 27 листопада

Де: Pepper's Club - вул. Князів Острозьких, 8, корп. 7. Забронювати столик: +38 067 011 1107; 

Вхід: Вхід на концерт - безкоштовний.

Під час виступів збирають донати, проводять креативні аукціони з незвичайними лотами. 

ВІДБУЛАСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ «PALYANYTSIA» 

ФІЛЬМ «PALYANYTSIA» — ПОГЛЯД НА УКРАЇНУ КРІЗЬ ПРИЗМУ МИСТЕЦТВА

Днями у Києві у кінотеатрі “Оскар” (ТРЦ Gulliver) відбулася презентація документального фільму «PALYANYTSIA» — історії про свободу, війну та внутрішню силу українців, розказані мовою стріт-арту. Перед показом гості мали змогу відвідати фотовиставку-інсталяцію, створену героями стрічки — художниками Bandit, Johnny та Tristan, що занурювала у внутрішній світ митців, їхнє бачення України та процес створення стінописів.

На виставці були представлені:

• Картини, намальовані Johnny, що присвячені українським жінкам, які є потужним тилом, голосом, силою та натхненням народу.

• Фрагменти автівки, що наче янгол вивозила людей з окупованих Бучі та Ірпеня, із зображеним на ній малюнком «Янголи, що затримують ракети». Цей арт-об'єкт був створений художником BANDIT у вересні 2023 року.

• Виставка-інсталяція із сатиричними малюнками під назвами: «Розгладжуючи зморшки» (диктатор/домогосподарка, працює на Україну), «Виносити брудну білизну», «Красивий фасад на гнилому фундаменті» та «Сховати далі від очей».

«Сатира — найкращі ліки. Я хотів, щоб українці посміхнулися, і зобразив диктатора таким, яким би він ніколи не хотів себе бачити. Я акцентую увагу на тому, що він не є всемогутньою силою, і прийде час, коли його буде притягнуто до відповідальності, бо світ бачить усі ці злочини проти українського народу. Ми створили “PALYANYTSIA”, бо нас надихнули сміливість і свобода українців. Це найсильніші люди, яких я коли-небудь зустрічав!» — стріт-арт художник BANDIT

Автори стрічки —  стріт-арт художники із Лос-Анджелеса Bandit (USA), Tristan (USA) та Johnny (USA) (Aerosol Arsenal Films) та їх однодумиця і координаторка Катерина Тимченко (Україна) — вирушили у подорож українськими містами, щоб побачити й зафіксувати, як країна бореться за свою свободу, і передати це через мистецтво.

За 2,5 роки митці відвідали Київ, Ірпінь, Бучу, Бородянку, Харків, Ізюм, Краматорськ, Костянтинівку, Одесу та Миколаїв — створивши 33 роботи.

Тизер фільму: 

«Я завжди думав, що стіни мовчать, та тепер знаю: в Україні вони кричать голосніше за малюнки. Кожна тріщина — це історія, кожна рана — це хтось, кого вже немає. Ми руйнуємо — це наша природа, але, можливо, ми здатні на більше. Україна — як ліс, який намагаються випалити, але кожне дерево знову пускає коріння. Мистецтво — це спосіб говорити зі світом, коли боїшся, що він тебе не почує, і це спосіб сказати: Ми тут. Ми живі. Ми — на світлій стороні. Кожен мазок — це виклик не світові, а самому собі» - стріт-арт художник BANDIT.

У фільмі мистецтво набуває нового сенсу: воно не дає відповідей, а ставить запитання — про людяність, свободу та гідність і здатність залишатися собою серед хаосу війни.

Назва «PALYANYTSIA» — символічна. Це пароль і маркер української ідентичності та сили, який змушує кожного замислитись: Хто я? На чиєму я боці? Що готовий змінити, щоб змінити світ?

«Від усієї нашої команди щиро дякую кожному, хто обрав саме цей день, щоб прийти й підтримати нас, адже є безліч місць, де ви могли б бути. Я мрію, що «PALYANYTSIA» стане потужним голосом України у світі. Фільм був створений, щоб через призму мистецтва ще раз нагадати світові, який уже втомився від війни, про Україну. Це нагадування, що боротьба триває, що треба гуртуватися і допомагати, бо це війна усієї Європи й світу. 

Я завжди мріяла, що «PALYANYTSIA» збере у залі  людей різних політичних поглядів, різної етнічності, різних рас для того, щоб об'єднати. Тому що кожна людина має дві спільні речі —  серце і душу. І кожного дня ми просинаємося і маємо вибір, як використовувати це серце і душу. «PALYANYTSIA» —  саме про це. Це пароль, це код. Ми шукаємо своїх, глибоко своїх, для об'єднання, підтримки та перемоги.» — Катерина Тимченко, продюсерка фільму

Особливу подяку Катерина висловила команді, партнерам, друзям, режисерам, волонтерам, військовим, фотографам та численним меценатам, завдяки яким проєкт “PALYANYTSIA” став можливий.

Вперше стрічку було представлено на закритому показі в рідному місті героїв Сан-Клементе (Лос-Анджелес, США) 9 серпня 2025 року. Перед сеансом відвідувачам презентували виставку-інсталяцію, присвячену Україні. Гостей зустрічали з паляницею та знайомили з українськими традиціями. 16 серпня допрем’єрний показ фільму відбувся на фестивалі «КіноБукет» у межах Міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage-2025 в Національному заповіднику «Софія Київська».

Також, показ фільму «PALYANYTSIA» став частиною міжнародного кіномарафону «Culture vs War», що об’єднав близько 60 показів українських фільмів у 18 країнах світу. Організатори: Асоціація «Дивись українське!», за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» та за сприяння Міністерства закордонних справ України.

Усі охочі зможуть подивитися фільм на прем’єрному показі в рамках 54-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», який відбудеться в Києві з 25 жовтня по 2 листопада. А також у листопаді (25-27.11.2025р.) та грудні (1-3.12.2025р.) на відкритих показах в Києві та Львові у межах проєкту “UNITED by ART”. 

Команда Aerosol Arsenal Films готується подати фільм на 15 міжнародних фестивалів і сподівається потрапити до шортлиста, щоб заявити про “PALYANYTSIA” на весь світ.

Слідкуйте за новинами на @aerosol_arsenal_films

Герої фільму: 

Bandit (USA) • Tristan (USA) • Johnny (USA) • Kateryna Tymchenko (Україна)

Творча група фільму: 

Режисери: Кадім Тарасов, Юлія Большинська (MUSEcutFILM)

Продюсери: Катерина Тимченко, Ryan Smith

Копродюсер – Андрій Різоль

Проєкт створено за участі: гурту Antytila / Антитіла, Олександри Паскаль, Ольги Стоян, Олени Сергеєвої, військовослужбовців ЗСУ, за підтримки Національної поліції України та інших.

Кілька робіт створені під час проєкту: 

«Питання часу» - український воїн на годинниковій стрілці з його коханою на іншій стрілці, яка намагається перевісити стрілку годинника, щоб якнайскоріше він повернувся неушкодженим та живим з фронту.

Буча, квітень 2024, BANDIT

Образ жінки, матері, дружини та доньки, яка втратила близьких. Пам’ятний мурал на вул. Яблунський 144 що став частиною меморіалу, покликаного вшанувати пам'ять восьми загиблих бійців Територіальної оборони, які захищали Бучу і були по-звірячому розстріляні російськими окупантами.

Анатолій Прихідько, Андрій Матвійчук, Андрій Вербовий, Денис Руденко, Андрій  Дворніков, Святослав Туровський, Валерій Котенко та Віталій Карпенко - назавжди викарбувані імена.   

Буча, квітень 2024

Волелюбність, гідність, гумор, креативність та емоційна глибина — які ще риси притаманні українцям, з’ясовував проєкт «Архетип нації».

Проєкт «Архетип нації» — це мультимедійна ініціатива, підготовлена за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни». Його основна мета — дослідження основ української національної ідентичності та характерних рис українців. Проєкт шукає відповіді на питання «Якими ми були, якими стали, якими ми маємо та можемо бути?» у фольклорі, міфології та в розмовах з відомими українцями. Автором та ведучим проєкту є Нік Лисицький — письменник і голова громадської організації «Чарівний світ UA»

“Архетип нації” створювався за методологією “трансмедійного сторітелінгу”, тобто кожна тема розкривається за допомогою різних типів контенту: відеоінтерв'ю з гостями, аудіозаписів фольклорних творів та науково-популярних есе. 

Перший сезон складається з 12 випусків, кожен з яких присвячений одній із цінностей, характерних для української нації: справедливість, волелюбність, емоційність, розсудливість, вкоріненість, самовираження,  взаємодопомога, почуття гумору, прагнення до ідеалу, винахідливість та, звичайно ж — кохання. На ці теми розмірковували: Андрій Зелінський, Валерій Маркус, Андрій Козінчук, Євген Клопотенко, Петро Мага, Раїса Заклецька, реперка Блекфіш, Валерія Абдал, Наталя Гаріпова, Антон Осьмак, Тимофій Брик та Наталія Корф-Іванюк. Всі серії вже доступні на YouTube, подкаст платформах та сайті https://an.magicworld.com.ua. 

Також до озвучення фольклорних творів були залучені відомі українські актори: Михайло Войчук (Заслужений артист України) та Катерина Артеменко (артистка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка).

Науковою консультанткою проєкту є Марина Демедюк, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української літератури Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Національної Академії Наук України. Також вона підготувала науково-популярні есе, в яких досліджує представленість відповідних цінностей в українській народній творчості та культурній традиції.

«Три слова про українців»

Під час запису інтерв'ю гостям, зокрема, ставили однакове питання: «Якщо тобі буде потрібно обрати три слова, які характеризують українців, які це будуть слова?». Нам здалось цікавим проаналізувати ці відповіді — виявилось, що гості називали як спільні архетипові риси, так і незвичні, унікальні для українського національного характеру.

Спільні та ключові риси:

• Волелюбність/свобода/вільні: це найбільш повторювана тема. Поняття «волелюбність» та «свобода» або його варіації, згадувалися найбільшою кількістю учасників (шістьма з дванадцяти): 

• Наталія Корф-Іванюк — «вільні»

• Валерія Абдал — «свобода»

• Блекфіш — «волелюбність»

• Євген Клопотенко — «волелюбність»

• Антон Осьмак — «волелюбність», «свобода»

• Андрій Зелінський — «господар своєї свободи» 

Ці поняття виявились ключовими і свідчать про те, що саме прагнення до свободи є стрижневою характеристикою української нації в очах її яскравих представників.

• Стійкість та гідність: Значною мірою збіглися відповіді, що стосуються сили духу, які включали такі слова як «незламність» та «гідність» (Валерія Абдал), та «Сильні» (Наталія Гаріпова). Реперка Блекфіш також назвала «гордість» та «сміливість».

• Щирість була названа Євгеном Клопотенком та Наталією Корф-Іванюк як визначальна риса.

Серед відповідей були і досить незвичні, унікальні формулювання, що розширюють уявлення про національні риси, а саме:

• Деякі учасники обрали фрази-характеристики замість окремих слів: Андрій Зелінський — «господар своєї свободи», Петро Мага — «народ, який може», а Раїса Заклецька — «це божественні люди».

• Інші назвали унікальні риси, що відображають глибину українського характеру:

  • Антон Осьмак назвав «скаженість».

  • Андрій Козінчук обрав «невпинні» та «проєктивні» (у значенні переведення проблем у гумор чи пісню).

  • Тимофій Брік виділив «парадоксальні» (консервативні, але креативні) та «навички» (як людський капітал).

• Чи - символічні відповіді:

  • Валерій Маркус назвав відому формулу «Армія, мова, віра».

  • Євген Клопотенко на додачу до трьох інших характеристик згадав «Борщ», підкреслюючи значення національних маркерів та традицій.

Проєкт «Архетип нації» охопив широкий спектр поглядів на українську ідентичність у 12 повноцінних інтерв'ю з відомими особистостями, які показали багатогранність національного характеру, в якому поруч із непохитною волелюбністю та гідністю співіснують здатність до гумору, креативність та емоційна глибина. 

Замість висновків — Нік Лисицький, автор та ведучий проєкту “Архетип нації”: “Працюючи над “Архетипом нації”, ми від самого початку не планували робити жодних висновків. Адже це культурно-мистецький проєкт і його мета – привернути увагу до цінностей характерних для української нації, спонукати до роздумів та власних суджень. Тож, я можу поділитися не так висновками, як враженнями. 

Найбільше враження на мене справили наші гості. Насамперед тим, як швидко вони відгукувалися на пропозицію взяти участь у проєкті, попри свою зайнятість та непередбачуваність зовнішніх обставин. 

Тому я неймовірно вдячний їм, за те, що змогли завітати до нас в студію, адже найбільша цінність (окрім всіх тих, про які ми говорили у наших випусках) – це час.  

Ще одне враження: це змістовність наших розмов. Готуючись до зйомок, ми розраховували, що середня тривалість випуску буде 30 хвилин. Ми майже не зачіпаємо особисте життя героїв, не обговорюємо політику, “успішний успіх” та інші трендові теми, навряд чи розмови про такі абстрактні поняття, як справедливість чи кохання будуть тривалими. Так ми собі думали. В результаті, найкоротші інтерв’ю тривали близько години, найдовше – понад дві, а загальна тривалість всіх випусків – понад 16 годин. І в цих розмовах – дуже багато цікавої інформації, ідей та думок, вартих уваги. 

Тож, рекомендую заходити на сайт https://an.magicworld.com.ua/, дивитися, слухати, читати випуски проєкту “Архетип нації” та скласти власну думку про те якими ми були, якими стали, якими маємо та можемо бути”.  

Від гумору до волелюбності: проєкт «Архетип нації» досліджує характерні риси українців 

На яких цінностях будується українська нація? Проєкт «Архетип нації» шукає відповіді у фольклорі та розмовах з відомими українцями.

Проєкт «Архетип нації» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни». 

Сьогодні, коли росія вчергове хоче знищити Україну як незалежну державу й українців як націю, як ідею, надактуальним для нас стає розуміння себе, своїх цінностей і цілей. «Архетип нації» — це мультимедійний проєкт, який досліджує основи української національної ідентичності. Якими ми були, якими стали, якими ми маємо та можемо бути? 

Автор та ведучий Нік Лисицький — письменник, голова громадської організації «Чарівний світ UA» шукає відповіді на ці важливі питання у фольклорі, міфології та у розмовах з гостями — яскравими представниками нашої нації. Серед них: Андрій Зелінський, Валерій Маркус, Євген Клопотенко, Андрій Козінчук, Валерія Абдал, реперка Блекфіш, Петро Мага, Раїса Заклецька та інші. 

Перший сезон проєкту складається з 12 випусків, які можна буде не лише дивитися, а й слухати та читати. Перші 4 випуски вже доступні на YouTube, подкаст платформах та сайті https://an.magicworld.com.ua, а до середини жовтня вийде ще 8 випусків. 

Нік Лисицький, автор та ведучий: “Міфологія та фольклор є основою національної ідентичності, тим підґрунтям, яке формує самобутність нації, зберігає її цінності та дозволяє вистояти навіть у найскрутніші часи. Сьогодні, у напруженій боротьбі з ворогом, наша нація продовжує розвиватися та формуватися. Тепер, коли про нашу стійкість та волелюбство, про героїзм наших воїнів дізнався увесь світ, ми можемо розповісти про себе. Та для цього потрібно перш за все самим зрозуміти, які ми є. У проєкті "Архетип нації" ми шукаємо відповіді на питання "Які ми - українці?" та “На яких цінностях ґрунтується наша нація”? Робимо це, досліджуючи фольклор та спілкуючись з відомими особистостями, а також запрошуємо всіх охочих долучитися до обговорення, адже це саме той випадок, коли важлива кожна думка. “Архетип нації” створюється за методологією “трансмедійного сторітелінгу”, тобто кожну тему ми розкриваємо за допомогою різних типів контенту: відео-інтерв’ю з гостями, аудіо-записів фольклорних творів та науково-популярних есе.

Кожен випуск нашого проєкту присвячений одній з цінностей, характерних для української нації, одному з елементів нашої ідентичності: справедливості, волелюбності, емоційності, та іншим. Всього у першому сезоні заплановано 12 випусків.”

Євген Клопотенко  — про  вкорінення та традиції: “Через історію моєї сім’ї добре видно, як Радянський Союз і Російська імперія вплинули на українців. У дитинстві моя родина була типовою пострадянською. Ми не святкували Різдво чи інші свята, не мали особливих традицій. Але мені завжди хотілося чогось більшого, і я почав це шукати. Згодом дізнався, що моя бабуся на Великдень пекла величезний хліб, а потім ділилася ним з усіма. Або як вона запікала м'ясо в глині. Це було частиною маминих дитячих спогадів. Тоді я зрозумів, що в мами були своїй родинні традиції. Завдяки цьому, я почав багато що усвідомлювати й відкривати для себе українське з більшою цікавістю.”

Цінності й архетипи 

До участі в проєкті було залучено фольклористку Марину Демедюк — кандидатку філологічних наук, старшу наукову співробітницю відділу української літератури Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Національної Академії Наук України. 

Марина Демедюк, консультантка проєкту “Архетип нації”: “Справжнім викликом став процес відбору цінностей, які формують український національний характер. Окремі з них вимальовувалися відразу і їх присутність у текстах не викликала заперечення. Щоб окреслити та візуалізувати низку інших потрібно було не лише вміння аналізу фольклорних творів, але й ширше бачення національної культури та розуміння історичної тяглості. Проєкт важливий насамперед тим, що дає змогу показати унікальність українського характеру, в якому часто поєднуються протилежності. Переконана, що потрібно проговорювати як позитивні, так і подекуди негативні риси українців, щоб зрозуміти, куди рухатися далі, а що залишити в минулому. Важливо, що ініціатива з’явилася в часі російсько-української війни – екзистенційний момент для українства, коли вивчення власного минулого (як писемної, так і усної традиції) та презентація себе світові є ключем до формування образу українства як величної нації із потужною культурою.” 

Про що проєкт? 

В першому сезоні проєкту "Архетип нації" на глядачів чекає дванадцять випусків, присвячених цінностям, характерним для української нації:

• Частина 1: Вкоріненість (Євген Клопотенко), Емоційність (Андрій Козінчук), Розсудливість (Андрій Зелінський), Справедливість (Валерій Маркус) 

• Частина 2: Взаємодопомога, Волелюбність, Ідеалізм, Самовираження 

• Частина 3: Винахідливість, Демократичність, Кохання, Почуття гумору  

Кожен випуск складається з трьох частин: 

• науково-популярне есе, в якому фольклористка Марина Демедюк досліджує представленість відповідної цінності в українській народній творчості та культурній традиції;

• фольклорного твору, що відображає цю цінність; 

• та інтерв’ю у якому ведучий Нік Лисицький разом з гостем обговорюють значення цінності у житті сучасних українців.  

Фольклорні твори у виконанні відомих акторів 

До озвучення фольклорних творів, представлених у проєкті, були залучені відомі українські актори: 

• Михайло Войчук – український актор театру, кіно та дубляжу, диктор, телерадіоведучий, Заслужений артист України. 

• Катерина Артеменко – артистка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, актриса кіно, співачка, композиторка та авторка пісень. 

Історія проєкту

“Архетип нації” став логічним продовженням проєкту Чарівний світ.UA — першої в Україні ініціативи, яка комплексно підійшла до питання популяризації української міфології. З 2020 року команда проєкту створила ряд культурних продуктів та отримала сотні позитивних відгуків не тільки з України, а й від українців закордоном — з США, Канади, Франції, Італії, Японії та в медіа, а також — понад 1,5 мільйона переглядів на платформах YouTube та Facebook.

Державна підтримка  

«Архетип нації» підготовлено за підтримки Українського культурного Фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни». Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів проєкту, а його зміст не є офіційною позицією фонду. 

Медіапартнери проєкту:  Вечірній Київ, Depo.ua, Dsnews, Oboz.ua.

Для отримання детальної інформації, інтерв’ю та співпраці

E-mail: an@magicworld.com.ua 

Сайт проекту: https://an.magicworld.com.ua/ 

YouTube-канал: https://www.youtube.com/@magicworldtv 

Facebook: https://www.facebook.com/charivnyjsvit/ 

Instagram: https://www.instagram.com/charivnyjsvit/

TikTok: https://www.tiktok.com/@magicworldtv

Сайт УКФ: https://ucf.in.ua/                                                                 

Facebook УКФ: https://www.facebook.com/ucf.ua/ 

В музеї “Код нації” на Київщині відбувся перший Фестиваль героїчної кави “Філіжанка”. Фестиваль було присвячено загиблому герою, Артему  Тєлєбєнєву (Талібу) та його мрії про створення рецепта української кави, яку в пам'ять про нього вирішила здійснити його вдова, Яна Беркут. Цю подію, що поєднала в собі пам’ять, вдячність і створення нового національного символу, підтримали та відвідали: третій Президент України Віктор Ющенко, Київська обласна військова адміністрація, ГО “Київщина — це ми”, голова Гатненської ТГ  Олександр Паламарчук та небайдужі українці з усієї країни — активісти, волонтери, військові та ветерани. Напередодні фестивалю сам Віктор Ющенко за кермом екскаватора допомагав готувати простір музею для комфортного відвідування.

Сюжети про те, що відбувалось в цей день:

1+1, Новини ТСН https://youtu.be/4Tf8aiKSEN0?si=x0tvaYO5HzpxFSwH

Телеканал Еспресо https://youtu.be/vQ9ByBRAGbc?t=480

Головною подією фестивалю "Філіжанка" став конкурс авторських рецептів української кави, у якому взяли участь 5 кав'ярень з різних куточків країни. Усі напої створювались із використанням локальних інгредієнтів.

1 місце виборов напій від Trast Café: гостра кава з медом і червоним перцем з яскравим смаком та подачею. Це кава про вогонь у серці, про те, як м’якість і доброта поєднуються з жагою до боротьби. Мед — про душу. Перець — про дух. Разом — це образ справжнього Героя: палкого, сміливого, світлого.

2 місце посіли “Характерники” — заклад, створений  переселенцями з Бердянська. Вони створили каву з характером, що пахне свободою, тримає удар і не забувається з першого ковтка. Як справжній козацький напій, готувалася на багатті і вуглях, з українськими травами та приправами. Наші героїчні напої — це шана тим, хто чинить опір, і натхнення для тих, хто шукає нові смаки.

3 місце — “Київська Міська Ростерія”: кава з медом, малиною, морквою й українським джином — доказ креативності українських бариста та відлуння  Національного чемпіонату по Джезві, де він зайняв 3 місце.

Особливу подяку отримала кава від Antі Кава — колаборація Ant@Hill з фондом Revived Soldiers Ukraine, що обʼєднала смаки, символи і допомогу. А Kavalover вразили своєю Героїчною Кавою  — багатошаровою, міцною, яскравою, жовто-блакитною.

Три найкращі рецепти увійшли до архіву Музею української спадщини, а фестиваль “Філіжанка” став першим кроком до створення всеукраїнського проєкту “Кава нації” — збору національних кавових рецептів зі всієї країни.

«Цей фестиваль народився з втрати. Але ще більше — з любові.
«Філіжанка» — моя відповідь на втрату Артема. Мій спосіб сказати світові: він був. Він жив, мріяв, любив, захищав. Цим фестивалем я зберігаю памʼять про нього — і водночас роблю щось важливе для живих. «Давай на каву?!» — фраза, яка обʼєднує нас усіх. Артем був не просто баристою — він був людиною, яка вміла гуртувати. Його кавʼярня була місцем сили. Він мріяв про створення української національної кави — з локальних інгредієнтів, зі своїм унікальним смаком і характером. І мені здається, у нас вийшло: об’єднати людей через памʼять, через розмову, через каву. 

Ми вшанували загиблих. Ми створили простір, де поранені військові змогли відчути  нашу підтримку і що вони потрібні. Бо ми не маємо права забувати тих, хто сьогодні потребує допомоги. Так, ми зібрали менше коштів, ніж очікували. Зараз донатів стало менше — на жаль, це реальність. Але ми не втрачаємо надії й продовжуємо збір. Закликаємо долучитися всіх, хто небайдужий!

Наша велика мета — дати Україні новий голос у світі. Голос, який звучить не лише через дипломатію чи зброю, а через символ. Через каву, створену нацією героїв.  «Філіжанка» — це лише початок. Якщо ми разом і не зупиняємось — попереду ще багато добрих справ. Я щиро дякую кожному, хто був з нами. І прошу — не зупиняймося. Тримаймося. Діймо. Допомагаймо. Пам’ятаймо», — Яна Беркут, засновниця фестивалю.

Фестиваль відвідали ветерани, військові побратими Артема - Дєпелян Галуст, Михайло Денесенко, Руслан Бондарчук, Богдан Бондарчук, Олексій Балко, його родина, волонтери, культурні діячі й просто небайдужі українці. Ведучим фестивалю став Геннадій Попенко — актор, ветеран, речник Міністерства у справах ветеранів України.

Фестиваль проходив на мальовничій території музею “Код нації”, яким опікується третій президент України Віктор Ющенко. Там зібрано багато старожитностей, від ікон до жорен від старих млинів і, звичайно - безліч вуликів різних часів. 

Для гостей була підготована насичена й різноманітна програма:

• майстер-класи й дегустації кави

• лекторій

• ярмарок із сенсом

• виставка картин

• виступи відомих українських гуртів — Kalush Orchestra, Green Grey, Тінь Сонця, PROBASS ∆ HARDI, Віктор Павлік, Dima Libra, Марта Адамчук, CXMD, PTASHKIN, Тетяна Піскарьова, Karooka

• дитяча зона, з активностями від аніматорів

• симулятори дронового бою від 411 окремого полк безпілотних авіаційних комплексів Яструби

• Виставка техніки від бійців одного із Полків ССО

• Особливий інтерес викликала польова кухня від 120 Окремого Розвідувального Полку та Національної ради військовослужбовців і ветеранів. Військові пригощали гостей фантастичним борщем і гречаною кашею.

Головною метою фестивалю став збір 2 000 000 грн на підтримку реабілітації українських поранених воїнів та ветеранів у співпраці з фондом Revived Soldiers Ukraine, що з 2014 року надає кваліфіковану допомогу з медичної реабілітації по напрямку нейротравми, ураження центральної нервової системи, спинного та головного мозку, а також до та після протезну реабілітацію Під час фестивалю було забрано 232 452 гривні, але ми не зупиняємось, тож задонатити на рахунок фонду Revived Soldiers Ukraine можна за реквізитами — за посиланням на сайті фестивалю: чи фонду

У Києві на парковці «Сільпо» показуватимуть українське кіно

Кіно і снеки прямо до автівки: «Сільпо» запускає перший кінотеатр на парковці 

Мережа супермаркетів «Сільпо» запускає перший автомобільний кінотеатр на парковці одного зі своїх супермаркетів у Києві. Гості зможуть безкоштовно дивитися фільми просто неба зі своїх автівок — достатньо попередньо зареєструватися на сайті. 

Щоп’ятниці та щосуботи на парковці «Сільпо» транслюватимуть найкращі українські кінострічки — від класики до сучасності. Відкриття сезону відбудеться 28 червня з показу документального фільму про українську музику 1970-х — «Вусатий Фанк».

Автокінотеатр розрахований на 40 автомобілів. Під час сеансів можна буде замовити снеки та напої просто до вікна машини — за QR-кодом із меню.

Адреса: м. Київ, вул. Володимира Івасюка 12П, парковка «Сільпо».

Розклад фільмів та реєстрація за посиланням.

«Культура дозволяє суспільствам і окремим особам осмислювати свій досвід, будувати і створювати надію на краще. Минуло майже три роки з початку загарбницької війни Росії проти України — час, коли культура та креативні медіа були вимушені відійти на другий план. Я твердо переконана, що ми повинні збільшити наші зусилля щодо підтримки України. Крім того, ми мусимо зробити все можливе, щоб блискучі ідеї ставали реальністю попри випробування, що здатні змінити життя, з якими стикається українське суспільство. Приєднання до європейської аудіовізуальної екосистеми через підпрограму «Медіа» програми «Креативна Європа» суттєво допоможе кінематографістам та продюсерам ділитися своїми фільмами та історіями з більшою аудиторією Європейського Союзу, сприяючи більшій солідарності та співпраці»,

– заявила Виконавча Віцепрезидентка Європейської Комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен.