Попри санкції: 328 компаній у 2024 році заробили 240 млрд грн

Станом на 1 вересня 2025 року під санкції РНБО потрапили 2 242  українські компанії, що не перебувають в стані припинення, — як напряму, так і через пов’язаних осіб. Аналіз даних ЄДР та Держреєстру санкцій, проведений R&D-центром YouControl, показав нерівномірну динаміку виручки. У 2022 році 410 компаній, що перебували під санкціями, задекларували сукупну виручку понад 239 млрд грн. Уже в 2023-му кількість таких підприємств скоротилася до 359, а їхні доходи знизилися до 225 млрд грн. А за перший квартал 2025 року 171 підсанкційна компанія заробила 65 млрд грн. Детальніше про галузі, де зосереджено найбільше підприємств, пов’язаних із санкціями, а також про динаміку виручки юридичних осіб, що перебували під дією українських санкцій протягом останніх чотирьох років, — у новому дослідженні YouControl.

Ключові висновки:

• Станом на 1 вересня 2025 року під санкції РНБО — як безпосередньо, так і через пов’язаних осіб — потрапили 2 242 українські компанії, що не перебувають в стані припинення. А також 200 українських компаній, що перебувають у стані припинення, щодо 15 підприємств відкрито справи про банкрутство, 40 компаній уже припинили діяльність, 2 юридичні особи мають статус “скасовано”, а щодо 15 — неможливо визначити статус.

• Найбільше компаній опинилися під прямими санкціями у 2021 році (204 компанії) та у 2024-му (77 компаній).

• Більшість, а саме 2 199 юросіб, потрапили до вибірки через присутність у структурі власності чи органах управління фізичних або юридичних осіб, до яких застосовуються персональні санкції. 

• Серед регіонів найбільша концентрація юридичних осіб із пов’язаними санкціями спостерігається у Києві, Криму, Донецькій і Луганській областях.

• Підприємства, до співвласників яких застосували санкції та які потрапили під дію обмежувальних заходів, працюють у торгівлі, наданні інших послуг (переважно громадські організації), інформаційно-телекомунікаційній галузі та операціях з нерухомим майном.

• У половині компаній, що під непрямими санкціями, зменшилася виручка, тоді як у 25% — збільшилася.

Санкції в цифрах: як змінилася кількість підсанкційних компаній за останні 4 роки

За останні 4 роки під пряму дію українських обмежувальних заходів потрапили 315 компаній з вибірки. Із них майже 65% (204) потрапили під санкції у 2021 році. Ще 77 компаній внесені до санкційного переліку РНБО у 2024-му. У всі інші роки застосування прямих санкцій до українських юросіб було незначним: у 2022 — 18, 2023 — 11 та за 8 місяців 2025 року — 5 компаній відповідно.

Аналітики YouControl перевіряють та додають до системи не лише прямі санкції, накладені на компанію, а й зв’язки українських компаній із підсанкційними юридичними та фізичними особами. З урахуванням такого підходу до обробки санкційних переліків, одна компанія може містити кілька записів: прямі санкції з різних країн, а також опосередковані санкції через учасників, акціонерів та посадових осіб.

Основна кількість проаналізованих підприємств, а саме 2 199, потрапила до вибірки через присутність в структурі власності чи в органах управління фізичних або юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). У 2021 році під персональні санкції потрапили фізичні та юридичні особи, пов’язані з 862 компаніями, а у 2023-му — з 559. В інші роки цей показник був нижчим: у 2022 році — 342 компанії, співвласники/посадові особи яких були внесені до санкційного переліку, у 2024-му — 183, а за вісім місяців 2025 року — 253.

Де найбільше компаній із санкціями: регіони та галузі економіки

Найбільше компаній, що мають прямі та пов’язані з ними санкції, зареєстровані у Києві (722), на тимчасово окупованій території Криму (496), Донецькій (299) та Луганській (185) областях. Також значна кількість зареєстровані на Дніпропетровщині (119), Запорізькій (107) та Одеській (100) областях.

Майже 18% (449) від проаналізованих компаній працюють у сфері торгівлі. Ще близько 14% (351) задіяні в наданні інших видів послуг, переважна більшість з яких є громадські організації. В інформаційно-телекомунікаційній галузі задіяні 209 юросіб, а операціями з нерухомим майном займаються 207 підприємств.

Професійною, науковою та технічною діяльністю займаються ще 175 суб’єктів господарювання, а в переробній промисловості задіяні 166. Також значна кількість працюють у будівництві (153), у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (133) та транспортній галузі (108).

Санкції та виручка: як змінювалися доходи компаній у 2021–2024 роках

Лише 10% (525) проаналізованих компаній з пов’язаними санкціями, оприлюднили фінансову звітність за 2024 рік. При цьому виручку більше нуля отримало 328 з них, що складає 240 млрд грн.

У 2023 році відзвітувалося 561 підприємство. Нульову виручку показали 202 з них. А інші 359 компаній сукупно заробили близько 225 млрд грн.

У 2022 році фінансову звітність подали 594 компанії. З них 410 — отримали виручку більше нуля, а загальна сума виручки склала понад 239 млрд грн.

Аналіз фінансових результатів діяльності компаній після накладення на них прямих персональних обмежувальних заходів в період 2021-2023 рр. виявив суттєве зменшення виручки на наступні роки або відсутність подачі фінзвітності у більшості підсанкційних компаній за наступні періоди, що ймовірно може вказувати на відсутність будь-якої діяльності компанії.

Водночас завершення терміну дії санкцій ймовірно сприяє покращенню фінансового стану компанії. До прикладу, ТОВ "ІНТЕРІМП" потрапила під санкції в квітні 2021 року терміном на 3 роки (до 03.04.2024 року). Виручка підприємства у період 2021-2023 рр. становила менш ніж 1 тис. грн. Тоді як дані фінзвітності компанії за 2024 рік свідчать про отриману виручку у розмірі 95,5 млн грн.

Близько половини компаній, пов’язаних із особами, які потрапили під санкції РНБО у 2021–2023 роках, зменшили виручку порівняно з періодом до накладення обмежень. Натомість у 25% таких компаній виручка не лише не зменшилась, а і продовжувала збільшуватись. До прикладу, у 2023 році відносно одного з бенефіціарів ПАТ "КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" Станіслава Гамзалова були введені санкції. Але при цьому розмір виручки даної компанії у 2024 році в порівнянні із 2023 роком збільшився на 81%. На відміну від компаній, проти яких запроваджено персональні обмежувальні заходи, у підприємствах із підсанкційними пов’язаними особами значно рідше трапляються випадки неподачі фінансової звітності.

Компанії під санкціями та пов’язаність з корпоративними групами

717 з 2 514 проаналізованих компаній з пов’язаними санкціями мають зв’язок зі 134 корпоративними групами в системі YouControl. При цьому одна компанія може відноситися до кількох груп одночасно, так і у складі однієї групи присутній ряд компаній з досліджуваної вибірки. 

Найбільшу кількість з проаналізованих компаній у своєму складі мають такі корпоративні групи як:

• "Груп ДФ" (100 компаній), ключова особа якої Дмитро Фірташ потрапив під дію обмежувальних заходів у в червні 2021 року, а потім знову внесений в санкційний перелік через 3 роки;

• "Смарт-Холдинг" (62), щодо ключової особи якої — екснародного депутата України Вадима Новинського застосовані персональні обмежувальні заходи в грудні 2022 року. До складу групи також відноситься компанія ТОВ "ТК БСРЗ "МЕТАЛІСТ", бенефіціаром якого виступає Ашот Малхасян. За інформацією видання “УНІАН”, Ашот Малхасян є рідним братом пана Новинського. Щодо Малхасяна у серпні 2025 року також були застосовані санкції РНБО.

В YouControl відслідковувати присутність фізичних і юридичних осіб в санкційних списках можна автоматично. Варто лише зайти на картку компанії або ввести ПІБ особи в модулі "Перевірка фізосіб" і система підсвітить ці дані як фактор обачності. Крім того, можна відслідковувати актуальний статус по контрагенту, підключивши автоматизований моніторинг до юридичної чи фізичної особи.

• "Приват" (53), ключові особи якої Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський потрапили під дію персональних санкцій в лютому 2025 року.

Проте наявність пов’язаних санкцій щодо компанії зі складу корпоративної групи не завжди може означати, що компанія та/або всі учасники/кінцеві бенефіціарні власники знаходяться під дією обмежувальних заходів. Є випадки, коли юридична особа має кількох співвласників і один із них є підсанкційною особою, а інші — ні. Або обмежувальні заходи накладені на посадову особу, а співвласники не включені до санкційного переліку. Наприклад, Указом Президента №275/2023 від 12.05.2023 року були накладені санкції на трьох акціонерів ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" — ТОВ "МІДЛАНД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", ПІІ ТОВ "КИЇВ СЕКЮРІТІЗ ГРУП" та британську GLOBAL STEEL INVESTMENTS LIMITED. Однак бенефіціаром компанії є ключова особа корпоративної групи “СКМ” Рінат Ахметов, що не підпадає під дію персональних санкцій.

Ще низка фірм з корпоративної групи “ТІС” мають пов’язані санкції через те, що їхнім співвласником, окрім ключових осіб групи, є підсанкційна особа — Олексій Федоричев. Він є ключовою особою корпоративної групи “Федкомінвест” і потрапив під санкції в жовтні 2022 року.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

З 1 жовтня 2025 року вводиться в дію Закон України від 15 квітня 2025 року № 4352-IX “Про внесення змін до частини першої статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу” (далі – Закон).

Закон передбачає можливість проведення позапланових перевірок Державною службою України з питань праці (далі – Держпраці) за заявами працівників або профспілок щодо вчинення мобінгу (цькування).

Передумови прийняття Закону

Із грудня 2022 року у законодавстві України встановлено заборону на вчинення мобінгу (цькування) – тобто систематичних тривалих умисних дій з боку роботодавця, працівників чи колективу працівників щодо окремого працівника для психологічного або (та) економічного тиску на цього працівника, створення неприємної, образливої атмосфери навколо нього щодо приниження його честі, гідності та ділової репутації.

Одним із позасудових способів захисту трудових прав працівника, який постраждав від таких дій, є звернення до Держпраці, уповноваженої проводити позапланові перевірки з питань дотримання законодавства про працю та видавати приписи про усунення відповідного порушення.

Однак, у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення законом було встановлено тимчасову заборону на проведення позапланових перевірок Держпраці, за винятком чітко визначених законом випадків, до яких вчинення мобінгу (цькування) віднесено не було.

У зв’язку зі зростанням кількості звернень щодо мобінгу (зафіксовано 553 звернення впродовж 2023 року, а також 583 звернення протягом 2024 року) законодавець вирішив відновити проведення перевірок Держпраці.

Що змінилося із прийняттям Закону?

З 1 жовтня 2025 року скасовується мораторій на проведення заходів державного нагляду з цих питань, а працівники або профспілка (у разі її створення на підприємстві) матимуть можливість ініціювати проведення позапланових перевірок Держпраці за додержанням роботодавцями вимог трудового законодавства про заборону мобінгу (цькування).

Законом передбачається, що такі позапланові заходи не можуть здійснюватися одночасно з позаплановою перевіркою з будь-яких інших питань.

Що треба врахувати бізнесу?

Законодавче визначення мобінгу (цькування) є достатньо широке. Бізнесу варто максимально уважно перевіряти будь-які сигнали щодо мобінгу (цькування) у трудовому колективі, виявляти та реагувати на будь-які дії, які можуть бути кваліфіковані як мобінг.

Вчинення мобінгу або ж невжиття роботодавцем заходів реагування на такі факти може тягнути за собою конкретні юридичні наслідки, зокрема:

• право працівника розірвати трудовий договір за власним бажанням у визначений ним строк із виплатою вихідної допомоги не менше тримісячного заробітку (у разі вчинення щодо працівника мобінгу та/або невчинення роботодавцем дій щодо організації недопущення цькування, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили)

• право роботодавця розірвати трудовий договір із працівником за власною ініціативою (у разі вчинення працівником мобінгу (цькування), що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили)

• на роботодавця судом може бути покладено обов’язок відшкодування понесених витрат на лікування та моральної шкоди, якщо такі викликані вчиненням мобінгу (цькуванням) щодо працівника.

21 липня 2025 року Президент України підписав Указ № 538/2025, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи з запровадження мораторію на безпідставні перевірки бізнесу. Документ подається як крок до зменшення тиску на бізнес та стимулювання економічної активності.

На перший погляд, здається, що для бізнесу відкриваються «безпечніші» часи без планових податкових перевірок. Але чи дійсно Указ запроваджує новий мораторій вже сьогодні?

Чи дійсно є мораторій

Незважаючи на гучну назву та політичні сигнали, сам Указ не зупиняє перевірки автоматично. Рішення РНБО має радше декларативний характер і є першим кроком до майбутніх змін законодавства.

Указ доручає Кабінету Міністрів втілити цю ініціативу — або через постанову, або через внесення змін до Податкового кодексу України. І саме від цього залежить, чи перетвориться «мораторій» з політичної заяви на реальний правовий механізм.

На цей час Податковий кодекс дозволяє не проводити перевірки лише у окремих випадках:

• на територіях бойових дій чи тимчасово окупованих територіях;

• коли перевірка є небезпечною;

• коли платник офіційно підтвердив неможливість виконання податкових обов’язків і збереження первинних документів.

Від початку 2025 року жодних інших обмежень на перевірки Податковий кодекс не містить. Якщо уряд спробує обмежитися лише постановою, є ризик, що така «заборона перевірок» буде легко оскаржена через нижчу юридичну силу підзаконного акта порівняно з нормами Податкового кодексу.

Кого стосуються «полегшення»

Підхід держави  щодо проведення перевірок передбачає вибірковий, а не тотальний захист платників. Мораторій орієнтований на компанії, що демонструють прозорість і сумлінність:

• авторизованих економічних операторів (АЕО);

• платників податків з низьким ступенем ризику несплати податків.

Нагадаємо, що статус АЕО надається компаніям, які відповідають підвищеним критеріям надійності та доброчесності, отримують спеціальну авторизацію митних органів і користуються спрощеними процедурами контролю. Для цих підприємств планові перевірки мають бути зупинені, за винятком діяльності, пов’язаної з підакцизними товарами або іншими операціями з підвищеним ризиком ухилення.

Щодо «низького ризику» — зазначимо, що його визначення проводиться за Порядком формування плану-графіка документальних планових перевірок, затвердженим ще наказом Мінфіну від 02 червня 2015 року № 524.

Тобто, «нова» філософія контролю, про яку сьогодні говорять як про свіжу ідею, насправді мала працювати ще дев’ять років тому: перевіряти не всіх поспіль, а лише там, де є реальна ймовірність порушень, і не створювати зайвий тиск на сумлінний бізнес.

Адже сам Порядок № 524 передбачає ризико-орієнтований підхід до складання плану перевірок.  Податкова служба формує свій план-графік, зважаючи на ризики, — ще у 2015 році було закріплено, що до нього потрапляють ті компанії, які за показниками своєї діяльності мають найбільшу ймовірність несплати податків. Для цього податківці аналізують фінансові результати за дев’ять місяців поточного року (або за попередній рік, якщо звітний період — календарний рік), а також використовують дані власних інформаційних систем. У процесі коригування плану враховуються найсвіжіші показники, окрім результатів першого кварталу.

Отже, ще у 2015 році держава офіційно задекларувала: перевірки мають бути вибірковими, а не масовими. Нинішні заяви про «нову філософію контролю» лише нагадують, що система ризикоорієнтованого відбору для перевірок існувала давно — питання лише в тому, наскільки ефективно вона працювала на практиці.

Ризикоорієнтований підхід як такий не є новацією, проте він залишається необхідним. Такий механізм дозволяє контролюючим органам зосереджувати увагу на компаніях із підвищеною ймовірністю порушень, водночас не створюючи зайвого тиску на сумлінний бізнес.

Наразі Указ № 538/2025 не звільняє бізнес від перевірок, але формує підґрунтя для запровадження вибіркового мораторію. Чи перетвориться ця ініціатива на реальну перевагу для компаній, покаже час. Відчутні зміни можливі лише після конкретних дій уряду — ухвалення постанови або внесення змін до Податкового кодексу. Лише тоді стане зрозуміло, чи нові обіцянки справді запрацюють.

Бізнесу же варто заздалегідь перевірити, чи відповідає він критеріям «низького ризику» або чи може отримати статус АЕО. Саме це стане найнадійнішим запобіжником від планових податкових перевірок, якщо тільки новий механізм запрацює.

Інформація, викладена в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити індивідуальну професійну консультацію з урахуванням конкретних обставин.

Огляд ринку офісної нерухомості Києва за перше півріччя 2025

Аналітичні дані з цього питання були презентовані під час Business Club КБУ, який відбувся 23 липня 2025 року. З оглядом виступила Анастасія Качан, Старша консультантка з офісної нерухомості CBRE Ukraine.

📊Орендна активність з боку малих та середніх компаній зберігається, проте офісний ринок втрачає площі. Так, попит на офіси збільшився на 16%, та становить 82 тис. кв.м. В той же час пропозиція зменшилася на 3% (2,1 млн кв.м), оскільки було пошкоджено будівлі, де знаходилися офіси (це близько 20 тис. кв.м). 

Проте варто врахувати, що влучання в офіси спричинило додатковий попит зі сторони резидентів цих офісів. Саме вони сформували 20% того попиту, який виник на ринку в першому півріччі. 

Вакантність на ринку становить близько 21%. 

💬“Ефективна прайм-ставка – це ставка за найкращі приміщення, найкращих об'єктів оренди, найвища досяжна ставка. Раніше ми її подавали як один показник, зараз ми її подаємо як ранжування – від і до. Раніше на ефективну ставку впливала якість приміщення та його розташування, і вони всі були плюс-мінус порівнювані. Зараз на ці характеристики впливає багато різних чинників, - пояснює пані Анастасія. - Тепер спостерігається велика кореляція з розташуванням бізнес-центру. Це вже не тільки близькість до метро, це також наближеність до інфраструктурних чи військових об'єктів. Кожен бізнес-центр по факту зараз може, взагалі, не підпорядковуватися законам ринку в цьому субринку чи в цьому районі”. 

💰Орендна активність станом на зараз є відносно стабільною і поступово зростає, починаючи з 2022 року. 

👤Хто орендує офіси в Києві? IT-компанії продовжують формувати найбільший попит на ринку, проте інші сфери теж досить активні. В останні півроку спостерігається підвищення попиту з боку військової сфери. Тому ринок зараз до цього адаптується і пропонує більш складні механізми задоволення потреб саме цього сектору.

Експертка також описала ситуацію з майбутньою пропозицією. З 2020 року зберігається тренд, коли заявлено більше площі, ніж фактично вводиться. В 2025-му очікується, що так буде і надалі, оскільки багато об'єктів сповільнили свої темпи будівництва. 

Також мала кількість нових об’єктів, чиє будівництво починається. Це пов’язано перш за все з високою вакантністю на ринку. 

Серед основних трендів офісного ринку Києва в першому півріччі 2025 року:

🔹Тренд на оптимізацію витрат зберігає актуальність: компанії, що переїжджають, переважно скорочують орендовані площі.

🔹Попит сфокусований на офісах із готовим ремонтом. Приміщення без fit-out менш затребувані, так як орендарі не готові інвестувати у капітальні витрати.

🔹Орендарі фокусуються на якісних та безпечних об’єктах з облаштованими укриттями для безперебійної роботи.

🔹Орендарі з військового та медичного секторів вже формують попит на нові площі, де все частіше розглядають не лише оренду, а й купівлю приміщень.

🔹У професійних бізнес-центрах стає поширеною практика поділу великих площ/поверхів на менші лоти із можливістю ремонту «під ключ» від орендодавця.

🔹Будівництво нових бізнес-центрів як таке відсутнє, на ринку продовжують завершуватись проєкти, які були розпочаті до 2022 року.

У першому півріччі 2025 року офісний ринок Києва демонструє поступову стабілізацію: попит зростає, попри скорочення пропозиції та високу вакантність. Основні орендарі фокусуються на безпечних, готових до використання просторах. Надалі ринок залежатиме від гнучкості пропозиції та здатності адаптуватися до нових умов.

• 21 липня 2025 року Президент України підписав Указ № 538/2025, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи з запровадження мораторію на безпідставні перевірки бізнесу. Документ подається як крок до зменшення тиску на бізнес та стимулювання економічної активності.

• На перший погляд, здається, що для бізнесу відкриваються «безпечніші» часи без планових податкових перевірок. Але чи дійсно Указ запроваджує новий мораторій вже сьогодні?

• Чи дійсно є мораторій

• Незважаючи на гучну назву та політичні сигнали, сам Указ не зупиняє перевірки автоматично. Рішення РНБО має радше декларативний характер і є першим кроком до майбутніх змін законодавства.

• Указ доручає Кабінету Міністрів втілити цю ініціативу — або через постанову, або через внесення змін до Податкового кодексу України. І саме від цього залежить, чи перетвориться «мораторій» з політичної заяви на реальний правовий механізм.

• На цей час Податковий кодекс дозволяє не проводити перевірки лише у окремих випадках:

  • на територіях бойових дій чи тимчасово окупованих територіях;

  • коли перевірка є небезпечною;

  • коли платник офіційно підтвердив неможливість виконання податкових обов’язків і збереження первинних документів.

• Від початку 2025 року жодних інших обмежень на перевірки Податковий кодекс не містить. Якщо уряд спробує обмежитися лише постановою, є ризик, що така «заборона перевірок» буде легко оскаржена через нижчу юридичну силу підзаконного акта порівняно з нормами Податкового кодексу.

• Кого стосуються «полегшення»

• Підхід держави  щодо проведення перевірок передбачає вибірковий, а не тотальний захист платників. Мораторій орієнтований на компанії, що демонструють прозорість і сумлінність:

• авторизованих економічних операторів (АЕО);

  • платників податків з низьким ступенем ризику несплати податків.

• Нагадаємо, що статус АЕО надається компаніям, які відповідають підвищеним критеріям надійності та доброчесності, отримують спеціальну авторизацію митних органів і користуються спрощеними процедурами контролю. Для цих підприємств планові перевірки мають бути зупинені, за винятком діяльності, пов’язаної з підакцизними товарами або іншими операціями з підвищеним ризиком ухилення.

• Щодо «низького ризику» — зазначимо, що його визначення проводиться за Порядком формування плану-графіка документальних планових перевірок, затвердженим ще наказом Мінфіну від 02 червня 2015 року № 524.

• Тобто, «нова» філософія контролю, про яку сьогодні говорять як про свіжу ідею, насправді мала працювати ще дев’ять років тому: перевіряти не всіх поспіль, а лише там, де є реальна ймовірність порушень, і не створювати зайвий тиск на сумлінний бізнес.

• Адже сам Порядок № 524 передбачає ризико-орієнтований підхід до складання плану перевірок.  Податкова служба формує свій план-графік, зважаючи на ризики, — ще у 2015 році було закріплено, що до нього потрапляють ті компанії, які за показниками своєї діяльності мають найбільшу ймовірність несплати податків. Для цього податківці аналізують фінансові результати за дев’ять місяців поточного року (або за попередній рік, якщо звітний період — календарний рік), а також використовують дані власних інформаційних систем. У процесі коригування плану враховуються найсвіжіші показники, окрім результатів першого кварталу.

• Отже, ще у 2015 році держава офіційно задекларувала: перевірки мають бути вибірковими, а не масовими. Нинішні заяви про «нову філософію контролю» лише нагадують, що система ризикоорієнтованого відбору для перевірок існувала давно — питання лише в тому, наскільки ефективно вона працювала на практиці.

• Ризикоорієнтований підхід як такий не є новацією, проте він залишається необхідним. Такий механізм дозволяє контролюючим органам зосереджувати увагу на компаніях із підвищеною ймовірністю порушень, водночас не створюючи зайвого тиску на сумлінний бізнес.

• Наразі Указ № 538/2025 не звільняє бізнес від перевірок, але формує підґрунтя для запровадження вибіркового мораторію. Чи перетвориться ця ініціатива на реальну перевагу для компаній, покаже час. Відчутні зміни можливі лише після конкретних дій уряду — ухвалення постанови або внесення змін до Податкового кодексу. Лише тоді стане зрозуміло, чи нові обіцянки справді запрацюють.

• Бізнесу же варто заздалегідь перевірити, чи відповідає він критеріям «низького ризику» або чи може отримати статус АЕО. Саме це стане найнадійнішим запобіжником від планових податкових перевірок, якщо тільки новий механізм запрацює.

• Інформація, викладена в цьому документі, призначена виключно для інформаційних цілей, не є юридичним або іншим професійним висновком і не може замінити індивідуальну професійну консультацію з урахуванням конкретних обставин.

Український бізнес продовжує адаптуватись до впливу нових чинників та шукає постійних можливостей для розвитку. Команда YC.Market проаналізувала динаміку реєстрацій та закриттів компаній в Україні у перші 2 квартали 2025 року та визначила галузі, які стали найбільш привабливими для українського бізнесу.

5 провідних секторів у першому півріччі 2025 року

Найбільшу кількість компаній протягом першого півріччя 2025 року було відкрито у сферах “Оптова торгівля” – 2066, “Операції з нерухомістю” (1439), “Інформаційні технології” (1429), “Будівельні компанії” (1351), “Транспорт і логістика” (1281).

У першому кварталі 2025 року приріст новостворених компаній у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року найбільше спостерігався у галузях “Спортивні організації” (+ 286.7%), “Целюлозно-паперова промисловість” (+ 275%),  “Телекомунікації” (+ 244.4%), “Водопостачання” (+ 233.3%), “Коксохімічна промисловість” (+ 175%). 

У другому кварталі 2025 року новостворених компаній прибуло у секторах “Фінансові посередники” (+ 1766,7%) , “Аудит та бухоблік” (+ 190,3%), “Громадські організації” (+ 176,1%), “Державні організації” (+ 156,2%), “Спортивні організації”(+ 135,7%) у порівнянні з 2-им кварталом 2024 року. 

Рейтинг секторів з найбільшою кількістю припинених юридичних осіб у першому півріччі 2025 року складають “Громадські організації” (332), “Сільське господарство” (287), “Оптова торгівля” (252), “Державні організації” (154)  та “Інші послуги” (152).

Тенденція по найбільшому припиненню компаній у 1 кварталі 2025 року в порівнянні з першим кварталом 2024 року спостерігалась у галузях “Виробництво електроніки” (-900 %), “Розважальні організації”(-300%), “Фармацевтична промисловість” (-140 %), “Реклама і маркетинг” (- 133.33 %), “Електроенергетика” (- 112.5 %). 

У другому ж кварталі 2025 року найбільше закриття організацій відбулось у секторах “Громадські організації” (- 516.67%), “Освітні установи” (- 208.33%), “Електроенергетика” (- 200%), “Спортивні організації” (- 200%), “Державні організації” (- 120%) в порівнянні до цього ж періоду 2024 року.

Отже, які висновки можна зробити щодо змін в українському бізнес-ландшафті, які відбулись протягом року?

Зростання в оптовій торгівлі, ІТ та логістиці відображає три ймовірні основні вектори адаптації українського бізнесу: переорієнтація ланцюгів постачання, цифровізація і робота по налагодженню постачань, а також гнучке реагування на потреби воєнного часу. Зростання кількості новостворених компаній у сферах нерухомості та будівництва може свідчити про очікування економічного відновлення, релокацію бізнесу до більш безпечних регіонів та наявний попит на житло та інфраструктурні проекти. 

Очікуваною є тенденція закриття компаній у секторі “Громадські організації”, що може свідчити про скорочення донорського фінансування або завершення короткострокових ініціатив, кількість яких значно скоротилась від початку 2025 року. Своєю чергою, закриття аграрних компаній може бути повʼязаним із втратою доступу до землі, техніки, ринків збуту чи кредитування. 

Попри загальне зростання реєстрацій у сфері оптової торгівлі, помітно, що багато компаній закриваються. Ймовірно, причиною може бути конкуренція на ринку, нестабільність поставок або і технічні реєстрації, які з часом не реалізувалися як бізнес. 

Можна стверджувати про масштабну переорієнтацію бізнес-середовища України: від традиційних і стабільних галузей — таких, як аграрна промисловість, сільське господарство чи громадські організації до більш мобільних та орієнтованих на нові потреби – інформаційні технології, логістика, операції з нерухомості. Стійкість бізнесу значною мірою залежить від його здатності швидко адаптуватися, змінювати регіон діяльності, формат.

Регіональний розподіл

Київ, традиційно, залишився лідером по новозареєстрованих компаніях – 5309 за перше півріччя 2025 року: у першому кварталі у столиці було відкрито 2437 нових компаній, у другому їх кількість збільшилась до 2872.

Другу сходинку за кількістю зареєстрованих компаній у першому півріччі 2025 року посіла Дніпропетровська область – 1310 нових, на Львівщині було зареєстровано 1304 компанії. У Київській області 1055 компаній і замикає пʼятірку лідерів Одеська область з 1035 новими компаніями. 

Цікаво, що схожа географія і серед областей з найбільшим закриттям компаній у перших двох кварталах поточного року. Найбільше компаній припинили діяльність у Дніпропетровській області – 180, у Львівській області 162, в Одеській 156, в Києві 209. Також, за перше півріччя 111 компаній припинили свою діяльність у Полтавській області та 63 у Хмельницькій. 

Як бачимо, бізнес-активність найбільше концентрується у Києві, Львівській, Дніпропетровській, Київській та Одеській областях — як за кількістю відкриттів, так і закриттів компаній. Саме в цих регіонах зберігається найвищий рівень підприємницької динаміки, але й також — найгостріше відчуваються коливання ринку.

Хто очолює компанії: гендерний розподіл

Стосовно гендерного розподілу, то існує відчутний розрив у кількості компаній, зареєстрованих чоловіками і жінками у двох перших кварталах 2025 року. Проте, частка компаній, зареєстрованих жінками збільшилась у другому кварталі на 3%, натомість частка компаній, очільниками яких є чоловіки, зменшилась на 3%.

У першому кварталі 2025 року в Україні відкрилось 4842 компаній під керівництвом чоловіків і 2295 компаній, зареєстрованих жінками. 

Натомість, у другому кварталі ця різниця збільшилась, адже в Україні зʼявилось 5384 компанії, очолюваних чоловіками і 2923 компаній, які очолили жінки.

Кількість зареєстрованих та припинених компаній за 2021 – 2025 роки

Загалом, повномасштабне вторгнення значно вплинуло на зростання кількості зареєстрованих компаній: помітно, що протягом 2021-го року, попри пандемію, компанії відкривались у відносно стабільному темпі. Натомість, вже в 1-му кварталі 2022-го року відчутний значний спад по кількості новозареєстрованих компаній, що є очікуваним наслідком початку повномасштабного вторгнення та економічних ризиків. 

Однак ще більш показовою є кількість компаній, які припинили свою діяльність, адже вона також скоротилася. Це може свідчити про високу адаптивність українського бізнесу, який, навіть за відсутності стабільного прибутку, готовий продовжувати свою діяльність, щоб мати змогу швидко відновити роботу у більш сприятливих умовах.

FAQ

1. У яких сферах було відкрито найбільшу кількість компаній за перше півріччя?

Найбільшу кількість компаній протягом першого півріччя 2025 року було відкрито у сферах “Оптова торгівля”, “Операції з нерухомістю”, “Інформаційні технології”, “Будівельні компанії”, “Транспорт і логістика”.

2. У яких регіонах було найбільше створених і припинених компаній?

Київ, традиційно, залишився лідером по новозареєстрованих компаніях – 5309 за перше півріччя 2025 року. Другу сходинку за кількістю зареєстрованих компаній у першому півріччі 2025 року посіла Дніпропетровська область – 1310 нових, на Львівщині було зареєстровано 1304 компанії. У Київській області 1055 компаній і замикає пʼятірку лідерів Одеська область з 1035 новими компаніями.

3. Якими є гендерні особливості в новостворених компаніях?

Існує відчутний розрив у кількості компаній, зареєстрованих чоловіками і жінками у двох перших кварталах 2025 року. Проте, частка компаній, зареєстрованих жінками збільшилась у другому кварталі на 3%, натомість частка компаній, очільниками яких є чоловіки, зменшилась на 3%.

4. Які тренди спостерігаються у галузях діяльності новостворених компаній?

Можна стверджувати про масштабну переорієнтацію бізнес-середовища України: від традиційних і стабільних галузей — таких, як аграрна промисловість, сільське господарство чи громадські організації до більш мобільних та орієнтованих на нові потреби – інформаційні технології, логістика, операції з нерухомості. 

Державна політика “Зроблено в Україні” для забезпечення будівництва необхідної інфраструктури індустріальних парків передбачає максимальний платіж у розмірі 150 млн грн. У 2024 році його отримали “INNOVATION FORPOST” та “Буча Техно Гарден” (“Мироцьке”). За інформацією Міністерства економіки України, в країні діє 100 індустріальних (промислових) парків. Аналітики R&D центру YouControl проаналізували дані з Реєстру індустріальних (промислових) парків та з’ясували, що найбільше з них розташовані у Львівській, Київській та Закарпатській областях.  Детальніше — в новому дослідженні YouControl.  

Інфографіка

Половину індустріальних парків створили громади, половину — бізнес

За даними Реєстру індустріальних (промислових) парків, опублікованого на сайті Міністерства економіки України, станом на 30.04.2025 року в Україні діє 100 індустріальних (промислових) парків. Найбільша кількість з функціонуючих парків зареєстровані у 2024 (31), 2023 (13) та 2017 (11) роках. У 2025 році до Реєстру індустріальних парків було внесено ще 5 нових парків. “Наймолодший” з них — це “КАРПАТИ” на Закарпатті, управителем якого стало ТОВ "ЕКО РІШЕННЯ", яке є керуючою компанією також для парку “BORSCHIV” на Тернопільщині.

Найбільша кількість індустріальних парків розташовані у Львівській (19), Київській (14) та Закарпатській (11) областях. Також по 6 парків розміщені в Івано-Франківській та Хмельницькій областях, а на Вінниччині та в Чернівецькій області — по 5. Ініціаторами створення половини (49) діючих індустріальних парків є органи місцевого самоврядування, ще 49 створені за ініціативи комерційних компаній. 

За даними Реєстру індустріальних парків, створення “Буча Техно Гарден” (“Мироцьке”) ініціював Василь Іванченко, а “iPark” — фізичні особи Андрій Ставніцер з Валентиною Мушинською відповідно. Пан Ставніцер є ключовою особою корпоративної групи “ТІС”. Керуючою компанією ІП “iPark” є ТОВ з ІІ "ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС", яку очолює Андрій Ставніцер. При цьому кінцевим бенефіціарним власником компанії є Олексій Федоричев — ключова особа корпоративної групи “Федкомінвест”. Пан Федоричев знаходиться під дією санкцій РНБО з 19.10.2022 року. 

Лідерами серед ініціаторів створення індустріальних парків за розміром виручки за 2024 рік є: ТОВ "ЕПІЦЕНТР К" (77,6 млрд грн), ПАП "АГРОПРОДСЕРВІС" (4,3 млрд грн) та ТОВ "КРОНОСПАН РІВНЕ" (3,4 млрд грн). ПАП "АГРОПРОДСЕРВІС" входить до складу однойменної корпоративної групи, а однією з бенефіціарів компанії є Тетяна Чайківська — дружина народного депутата України 9 скликання Івана Чайківського.

Лише 12 парків управляються комунальними підприємствами місцевих рад, що ініціювали їхнє створення, а більшість знаходиться в управління комерційних структур. А 15 з проаналізованих індустріальних парків взагалі не мають керуючої компанії. Водночас дуже часто компанія-ініціатор створення має зв’язок (через спільних бенефіціарів/посадових осіб та ін.) з керуючою компанією парку. 

Найбільший показник виручки за 2024 рік серед компаній-управителів індустріальними парками був у вищезгаданого ТОВ з ІІ "ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС" (1,4 млрд грн), ПП "СКІФИ" (579,5 млн грн, індустріальний парк “Кам'янка-Бузький”) та ТОВ "ЛАННІВСЬКА МТС" (272,2 млн грн, індустріальний парк “Ланнівський”). Бенефіціаром останнього є ексдепутат Полтавської районної ради, ключова особа “Групи родини Тимоха” — Олександр Тимоха. Одним з учасників ПП "СКІФИ" є також ексдепутат Кам’яно-Бузької районної ради Львівської області Олег Дунець.

Найбільші індустріальні парки за площею: аналіз ініціаторів створення та керуючих компаній

Станом на 30.04.2025 року загальна площа 100 індустріальних парків України складає майже 3075 га. 15 найбільших за площею мають ділянки понад 50 га. “Київщина” має найбільшу площу серед проаналізованих індустріальних парків (понад 118 га) і розміщена у Вишгородському районі Київської області. Ініціатором створення парку є ТОВ "ПТП "КИЇВЩИНА". Ця ж компанія є ініціатором створення “ГРІН ІНДАСТРІАЛ ПАРК” із загальною площею понад 62 га. Бенефіціарами компанії є Каріна та Анна Злочевські — ключові особи корпоративної групи “Група родини Злочевських”. За інформацією інтернет-видання “Лівий берег” “Злочевський переписав газовий бізнес на дочок” від 06.08.2021 року, вони є дочками колишнього міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського. Бенефіціарами 3 компаній-ініціаторів (ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТМЕНТС", ТОВ "АГРОЗЕМКУРС" і ТОВ КОМПАНІЯ "ТЕХАГРО") створення індустріального парку “ЕКОПОРТ”, що посідає 6 місце серед найбільших за площею, є вищезгадані Каріна та Анна Злочевські. 

Керуюча компанія індустріального парку “Київщина” — ТОВ "КОНЦЕПТ РІЕЛ ЕСТЕЙТ”. Ця компанія також управляє ще 4 індустріальними парками: “ЕКОПОРТ” (76,7 га), “ЕНЕРДЖІ ГРУП” (10 га), “КОВЕЛЬ ПОРТО” (11,6 га), “Жовті Води” (10 га).

Керівником та учасником ТОВ "КОНЦЕПТ РІЕЛ ЕСТЕЙТ” є Валерій Кирилко з Києва. Він очолює ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ", а також є учасником (10%) ТОВ «ЕКСПО ТЯЧІВ», яке є керуючою компанією індустріального парку “Тячів” (61,5 га) в Закарпатській області. Зауважимо, що Валерій Кирилко також є учасником (11%) ТОВ "РІАЛ ІСТЕЙТ СОЛЮШІОНС", де 67 % статутного капіталу належить росіянину Сергію Карамнову.

Керуючою компанією індустріального парку “Хмельницький” (90,9 га) є ТОВ "КК "МІП ХМЕЛЬНИЦЬКОГО". Керівником та кінцевим бенефіціарним власником є Олександр Пендилюк з міста Хмельницький. До вересня 2021 року учасником компанії (50%) був Юрій Вавринюк — депутат Хмельницької міської ради. Останній також є бенефіціаром ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ВІТРОПАРК", яке в період 12.2022-05.2024 рр. очолював повний тезка учасника керуючої компанії індустріального парку “Хмельницький”.

Індустріальний парк “БФ ТЕРМІНАЛ” із площею в 69,7 га знаходиться в Закарпатській області. Керуючою компанією виступає ТОВ "КК "КОРОСТЕНСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК", яка також управляє ще одним індустріальним парком “Коростень” (42,2 га) на Житомирщині. Компанія входить до складу “Групи родини Юрушевих”, де ключовою особою є Леонід Юрушев. За інформацією видання Forbes Ukraine, пан Юрушев посів 16 місце серед найбільших рантьє України. 

Індустріальний парк “Менський” займає 68,6 га у Чернігівській області. Керуюча компанія — ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВОЛМАКС". Бенефіціарами компанії виступають Анатолій Паршин та Володимир Булавка. Пан Паршин є депутатом Корюківської районної ради Чернігівської області, а Володимир Булавка — чоловік начальниці Фінансового відділу Чернігівської райдержадміністрації Оксани Булавки. За даними bi.prozorro, за період 2024-2025 рр. компанія стала переможницею процедур публічних закупівель на суму майже 270 млн грн.

Екснардепи, корпоративні групи 

Третина індустріальних парків (33) пов’язана із 31 корпоративною групою в системі YouControl. При цьому деякі парки відносяться одночасно до кількох груп і одна корпоративна група пов’язана із кількома парками відповідно. Пов’язаність з трьома індустріальними парками одночасно мають “Інвестиційна група UFuture” екснардепа Василя Хмельницького та “Група родини Злочевських”. А індустріальний парк “Л-ТАУН ПАРК” через компанію управителя та ініціатора створення пов’язаний одразу із 3 корпоративними групами: “Група родини Лавренюк”, “Група родини Скарлат” та “Група Олексія Мітягіна”.

8 індустріальних парків, пов’язаних із корпоративними групами, отримали 771 млн грн держпідтримки у 2024 році

За інформацією прес-центру Мінекономіки ““Зроблено в Україні”: у 2024 році 15 індустріальним паркам виділено 1,1 млрд грн державного стимулювання” від 27.12.2024 року, у 2024 році 15 індустріальним паркам виділили понад 1,128 млрд грн державної підтримки на облаштування інженерно-транспортної інфраструктури та приєднання до електричних мереж. Понад 68% від даної суми (771 млн грн) отримали 8 пов’язаних із корпоративними групами парків. Найбільшу державну фінансову підтримку у 2024 році, тобто по 150 млн грн, отримали “INNOVATION FORPOST” та “Буча Техно Гарден” (“Мироцьке”). Індустріальний парк “INNOVATION FORPOST” створений у 2018 році за ініціативи Дніпровської міської ради і управляється КП "АГЕНТСТВО РОЗВИТКУ ДНІПРА" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, де учасником є вищезгадана міська рада. Керуючою компанією індустріального парку “Буча Техно Гарден” (“Мироцьке”) є ТОВ “ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК МИРОЦЬКЕ". Його бенефіціаром є Василь Іванченко — одна з ключових осіб корпоративної групи “ЗЗБК №1”. Підприємства групи ЗЗБК №1 спеціалізуються на девелопменті, проектуванні, зведенні будівель і споруд зі збірного залізобетону.

14,5 млн грн на приєднання до електричних мереж від держави у 2024 році отримав парк “ФРЕНДЛІ ВІНДТЕХНОЛОДЖІ”. Ініціатором його створення є ТОВ “ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ”, а керуючою компанією — ТОВ “УК ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПАРКУ "ФРЕНДЛІ ВІНДТЕХНОЛОДЖІ””. Бенефіціарами обох компаній виступають Владислав Єременко та Олена Рикова. Повний тезка пана Єременка очолює ТОВ “УК “ВІТРОПАРКИ УКРАЇНИ”, бенефіціарами якої є ключова особа “Групи братів Мкртчан” Едуард Мкртчан та його партнер з енергобізнесу, екснародний депутат України Максим Єфімов (“Група Максима Єфімова”).

Підсумовуючи

За інформацією на офіційному сайті Міністерства економіки, у 2024 році держава надала понад 1,1 млрд грн підтримки 15 індустріальним паркам. З цієї суми більше 68%, а саме 771 млн грн, отримали 8 парків, що мають зв’язки з корпоративними групами. Як повідомляє Мінекономіки, в межах проєкту “Зроблено в Україні”, індустріальні парки можуть претендувати на безповоротну фінансову допомогу до 150 млн грн для розвитку інфраструктури. Програма покриває до 50% вартості будівництва інженерних мереж, доріг і благоустрою. А для парків у деокупованих регіонах держава готова взяти на себе до 80% витрат. Також передбачена компенсація приєднання до електромереж. Третина із 100 всіх існуючих індустріальних парків пов’язана з корпоративними групами. За 2023-2024 рр. було зареєстровано 44 індустріальних парків. Індустріальні парки, які є складовою державної політики “Зроблено в Україні”, за останні два роки набули популярності. До них проявляють інтерес представники великого бізнесу в Україні. Ймовірно, це обумовлено, зокрема, державним стимулюванням індустріальних парків, адже вони отримують державну фінансову підтримку для свого розвитку, мають податкові і кредитні пільги.

Думка експерта

Економічний експерт, керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський пояснює: “В цілому податкові пільги для індустріальних парків в Україні співставні з податковими пільгами країн-сусідів, але ми суттєво програємо в рівні економічних свобод, питаннях правового захисту, відсутності корупції тощо. Крім цього, висока вартість кредитних ресурсів, вартість електроенергії та підключення до електромереж створює низький рівень привабливості інвестицій в українську економіку. Тому вирішення цих питань є пріоритетним для покращення інвестиційної привабливості. Разом з тим, економічні реалії такі, що значна частина українців зараз перебувають за кордоном, внаслідок як безпекових, так і економічних причин. В таких умовах варто розглядати зниження податків на працю за умови, якщо на нові робочі місця будуть набиратися працівники, що повернулися з еміграції”.

“Переважно при наданні податкових пільг є прямі втрати від звільнення оподаткування, — додає Ілля Несходовський. — Це робиться з розрахунку, що будуть створені нові робочі місця, підвищиться інвестиційна привабливість регіону, збільшаться податкові надходження від інших податків, зокрема зарплатних, збільшиться товарообіг в цьому регіоні і це підвищить сплату податків зі споживання. Але треба також враховувати ефект заміщення (crowding out effect), внаслідок якого потенційні інвестиції в підприємства, які не розміщуються в індустріальних парках, будуть не здійснені через більшу їх привабливість в індустріальному парку, тому обов’язковим є передбачення запобіжників, зокрема умов щодо певної частки обсягів реалізації на зовнішні ринки”.

Після складного початку року, другий квартал 2025-го приніс позитивні зміни в динаміці малого бізнесу в Україні. Кількість новостворених фізичних осіб-підприємців (ФОП) перевищила кількість закритих, що свідчить про поступову стабілізацію підприємницького середовища. Аналітики YouControl.Market дослідили ключові тренди, що характеризують цей період. Детальніше — у нашому новому матеріалі.

5 ключових виявлених трендів

• Розворот тренду: від 53 тис. «в мінус» до 34 тис. «в плюс». Якщо у першому кварталі кількість закритих ФОПів перевищила кількість відкритих на понад 50 тисяч, то у другому кварталі ситуація змінилася: чистий приріст склав майже 34,4 тис. нових бізнесів.

• Драйвер росту — роздрібна торгівля. Сектор роздрібної торгівлі показав значне зростання: кількість нових ФОПів тут зросла на 113% порівняно з першим кварталом. 

• Нові регіональні «гарячі точки» росту. За даними YC.Market поряд із традиційними лідерами (Київ та область, Дніпропетровщина, Львівщина, Одещина), високі темпи росту кількості новозареєстрованих ФОПів продемонстрували Полтавська (+92%) та Волинська (+81%) області. 

• Незламність прифронтових областей. Попри постійні ризики, Харківщина показала чистий приріст у понад 2 тисячі нових підприємців. Позитивне сальдо (перевищення кількості новостворених ФОПів над закритими) також зафіксовано на Запоріжжі, Сумщині, Миколаївщині та Херсонщині.

• Жінки — рушійна сила підприємництва. Жінки продовжують домінувати у створенні нових бізнесів: на них припадає 61% усіх новостворених ФОПів у другому кварталі.

Загальна динаміка

Зміна трендів — початок року характеризувався різким скороченням кількості бізнесів, а вже у II кварталі ситуація не просто стабілізувалася, а й продемонструвала зростання.

«Ефект відкладеного попиту», спричиненого масштабною кібератакою на держреєстри на початку року, згас. Кількість закриттів повернулася до норми, скоротившись майже на 50% до 55 тисяч. Одночасно з цим суттєво пожвавилася ділова активність: у квітні-червні було зареєстровано майже 89,4 тис. нових ФОПів, що на 55% більше, ніж на початку року. Таким чином, співвідношення кардинально змінилося: у другому кварталі на кожні 100 відкритих ФОПів припадало лише 62 закриття. Це дозволило малому бізнесу вийти на позитивне сальдо, і чистий приріст за квартал склав приблизно 34,4 тисячі підприємців.

Галузевий розподіл

10 провідних галузей практично повністю акумулюють найбільшу частку малого бізнесу – на них припадає понад 80% усіх відкриттів та 86% закриттів ФОПів.  

За даними YouControl.Market, безумовним лідером за відкриттями мікробізнесів стала роздрібна торгівля. У другому кварталі в цій сфері зареєструвалося 31,4 тис. нових ФОПів — це на 113% більше, ніж у першому. Сектор ІТ посів друге місце за кількістю відкриттів (майже 9,9 тис. нових ФОПів). Третє місце посіла категорія «Надання інших індивідуальних послуг» з показником 9,6 тис. відкриттів. До п’ятірки лідерів також увійшли транспорт і логістика та громадське харчування. 

Усі провідні галузі показали впевнений приріст порівняно з початком року – від +14% в ІТ до +65–70% у транспортній, харчовій та оптовій сферах.

Закриття ФОПів за галузями суттєво скоротилися порівняно з піковим січнем-березнем. Хоча антирейтинг за кількістю закриттів очолює роздрібна торгівля, це приблизно вдвічі менше, ніж у 1 кварталі. Високі показники закриттів також спостерігалися в ІТ (9,1 тис.) та у сфері інших послуг (7 тис.). Важливо, що у провідних сферах у другому кварталі 2025 року закриттів було приблизно вдвічі менше, ніж у першому кварталі, і суттєво менше, ніж нових відкриттів. 

Регіональний зріз

Найвищий приріст новозареєстрованих ФОПів зафіксовано у столиці: протягом II кварталу зареєстровано 11 648 нових підприємців (у I кв. було 8 542). Серед областей лідером стала Дніпропетровська – більш ніж 8,1 тис. відкриттів за квітень-червень (проти 5,5 тис. у попередньому кварталі). Далі Львівщина, за нею йдуть Одещина, Київська область та Харківщина — сукупно на ці 6 регіонів припадає майже половина усіх нових ФОПів країни у другому кварталі. 

До десятки лідерів за відкриттями також увійшли Полтавська, Вінницька, Хмельницька та Волинська області – ці регіони Західної та Центральної України продемонстрували прискорене зростання бізнес-активності. Зокрема, на Полтавщині кількість нових ФОПів за квартал майже подвоїлася порівняно з попереднім кварталом.

Щодо закриття бізнесів, то картина теж покращилася в усіх регіонах. Київ залишається на першому місці за абсолютною кількістю закритих ФОПів, проте столиця тепер має позитивний баланс: нових бізнесів відкрилося майже на 4,5 тис. більше, ніж закрилося. 

Стійкість «гарячих» регіонів

Примітно, що стійкість демонструють і регіони, які перебувають під постійним тиском ворога. Наприклад, Запорізька область все ще присутня серед лідерів за кількістю закритих ФОПів (1 736 закриттів у II кв.), проте водночас там було відкрито 2 316 нових ФОПів – регіон демонструє чистий плюс. Позитивну динаміку показує і Харківщина, де чистий приріст склав понад 2 тисячі підприємців, а також Сумщина, де кількість нових реєстрацій зросла на 79%. Навіть на Херсонщині та у Миколаївській області, що регулярно потерпають від обстрілів, спостерігається пожвавлення: кількість відкриттів перевищує кількість закриттів.

Гендерний розподіл

У II кварталі 2025 року більшість нових ФОПів вже традиційно відкрили саме жінки. З 89,4 тисячі зареєстрованих підприємців — близько 54,2 тис., або 60,7% — це жінки, тоді як чоловіки склали приблизно 39,3% (34,9 тис. осіб).

Серед припинених ФОПів гендерний баланс наразі близький до паритету. У квітні–червні жінки склали 52,4% від загальної кількості закритих бізнесів, а чоловіки — 47,6%. Пропорція майже така сама, як і на початку року.

Висновки

У другому кварталі 2025 року малий бізнес продемонстрував здатність до відновлення: масові закриття припинилися, а нові реєстрації підприємців навіть почали переважати закриття. Попри те, що сукупно за перше півріччя кількість закритих ФОПів все ще трохи перевищує кількість відкритих, різниця вже не така суттєва. 

Якщо нинішня тенденція збережеться, то до кінця року країна цілком може вийти на нульовий баланс малого підприємництва. Другий квартал 2025-го показав, що малий бізнес в Україні попри все продовжує запускатися і шукає нові можливості.

Повна версія дослідження на сайті YouControl.Market.

Visa, світовий лідер у сфері цифрових платежів, у партнерстві з Reinvantage запускає перший хакатон She’s Next для жінок із країн  Східної та Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу, включаючи Україну. Програма, організована в рамках глобальної ініціативи на підтримку жіночого підприємництва She’s Next Empowered by Visa, пропонує жінкам зі всього регіону можливість здобути знання та менторську підтримку близько 20 експертів, підвищити впізнаваність свого бізнесу та позмагатися за фінансування в розмірі 20 000 доларів США.

Хакатон She’s Next покликаний підтримати амбітні ідеї, практичні рішення та інклюзивні інновації у бізнесі. На відміну від традиційних хакатонів, він не передбачає програмування, натомість зосереджуючись на бізнес-стратегії та вирішенні проблем. Учасниці працюватимуть над завданнями, що стосуються фінансової стійкості, трансформації бізнесу, виходу на нові ринки, прогнозування трендів та інших важливих аспектів підприємництва.

Програма проходитиме у кілька етапів:

·         30 червня–29 серпня: Прийом заявок

·         3–12 вересня: Освітній етап

·         16 вересня: Підтвердження участі та формування команд

·         18 вересня–1 жовтня: Етап хакатону

Усі етапи відбуватимуться винятково онлайн та англійською мовою.

Кульмінацією хакатону стане яскравий гранд-фінал 3 жовтня – відкрита віртуальна подія, що об’єднає всю спільноту She’s Next і не тільки. Успішні підприємці, бізнес-лідери та топ-менеджери Visa зберуться разом, щоб обмінятися досвідом та відзначити жіночі інновації в бізнесі. У програмі заходу — презентації бізнес-концепцій, розроблених під час хакатону, виступи, бізнес-вікторина та змістовні дискусії.

Упродовж програми учасниці матимуть змогу прослухати чотири вебінари з фокусом на прикладні знання, які проведуть висококваліфіковані бізнес-фахівці. Команди, які пройдуть до етапу хакатону, отримають персональне наставництво під час щонайменше трьох менторських сесій з досвідченими підприємцями, консультантами та експертами з інновацій. Усі учасниці також матимуть широкі можливості для встановлення міжнародних бізнес-зв’язків і будуть запрошені приєднатися до платформи цифрової спільноти She’s Next, що об’єднує підприємниць із усього регіону.

Переможниць буде відзначено у трьох категоріях:

·         Головний переможець – 10 000 доларів США

·         Найінноваційніший бізнес – 5 000 доларів США

·         Найбільший соціальний вплив – 5 000 доларів США

Payoneer відзначає 20-ту річницю підтримки світової торгівлі та відданості підприємництву та транскордонній комерції. 

Глобальний лідер фінтех-індустрії відзначає ювілей внеском у $2 млн від фонду Payoneer, проведенням міжнародного бізнес-хакатону та церемонією закриття торгів на біржі Nasdaq.

Нью-Йорк, США – 28 квітня 2025 року – Payoneer (Nasdaq: PAYO), глобальна фінансова технологічна компанія, урочисто відзначила двадцятиріччя інновацій, трансформацій та підтримки підприємців, які втілюють амбіції, що не мають меж та кордонів. Payoneer дала мільйонам підприємств та підприємців поштовх для процвітання у глобальній економіці, досягнувши рекордних показників за обсягами транзакцій та доходів у 2024 році та дотримуючись стратегії розширення, інновацій та лідерства у динамічному світі транскордонної торгівлі.

20 років глобального впливу та інновацій З моменту свого заснування у 2005 році Payoneer займає провідні позиції у розвитку торгівлі без кордонів, розширивши спектр послуг від рішень для масових виплат до повноцінного фінансового стека, що підтримує глобальну комерцію в понад 7000 торгових коридорах і різних галузях.

У 2024 році Payoneer обробила транзакцій на суму $80 мільярдів, допомагаючи мільйонам підприємств у всьому світі масштабуватися швидше та ефективніше.

Нещодавнє придбання платформи Skuad — глобального рішення для управління персоналом і виплатами — стало черговим кроком до створення єдиної екосистеми фінансових послуг для ефективного розвитку бізнесу за кордоном.

Зміцнення підприємництва: партнерство Payoneer з Endeavor

У межах підтримки підприємців, які змінюють індустрії та сприяють глобальному економічному зростанню, Payoneer інвестує $2 мільйони у глобальну спільноту підприємців Endeavor. Інвестування відбуватиметься через благодійний фонд Payoneer Foundation протягом трьох років. Таке унікальне партнерство підтримує нову програму організаційного зростання, що має на меті пришвидшити розвиток 2 900 підприємців із мережі Endeavor, зокрема її особливої групи Outliers — компаній з найшвидшим зростанням та високим рівнем впливу. Їхній середній дохід складає близько 100 мільйонів доларів, а також вони залучили $42 млрд інвестицій за останні три роки. Лише у 2024 році підприємці Endeavor згенерували 88,5 мільярдів доларів річного доходу та створили понад 4 мільйони робочих місць у 45 країнах.

«Протягом 20 років Payoneer допомагає підприємствам перетворювати амбіції на досягнення, незалежно від того, де вони працюють, — зазначив Джон Каплан, генеральний директор Payoneer. — Підприємці та малі бізнеси сьогодні формують майбутнє глобальної торгівлі. Наші ліцензії, локальна експертиза та розвинена екосистема дозволяють вести торгівлю з будь-якої точки світу та бути лідерами галузі. Партнерство з Endeavor підкріплює нашу місію: підтримувати підприємців і сприяти розвитку глобальної економіки в атмосфері довіри та нових можливостей».

«Ми віримо, що найкращий спосіб розвивати підприємницькі екосистеми — це підтримувати амбітних засновників у недооцінених регіонах, — коментує Лінда Роттенберг, співзасновниця та генеральна директорка Endeavor. — Коли ми інвестуємо в підприємця на ринку, що розвивається, ми запускаємо ефект мультиплікатора — адже ці лідери допомагають новому поколінню через менторство, навчання та інвестування. Співпраця з Payoneer — це шанс розкрити потенціал підприємців у всьому світі».

Глобальне святкування амбіцій без кордонів

До 20-річного ювілею компанія Payoneer організувала масштабну подію в Нью-Йорку, яка об'єднує підприємців, партнерів та лідерів індустрії з різних куточків світу для обміну знаннями, пошуку рішень актуальних викликів глобального бізнесу й натхнення на нові звершення.

Святкування передбачає:

● Панельну дискусію за участі теперішнього та минулого керівництва Payoneer, присвячену підбиттю підсумків 20-річної роботи з підтримки глобальної торгівлі та майбутнім планам транскордонної комерції у глобалізованому світі.

● Ambition Hackathon NYC — 20 обраних клієнтів Payoneer з усього світу представлять свої бізнес-запити, а команди з працівників Payoneer, партнерів і галузевих експертів працюватимуть над створенням дієвих та ефективних рішень.

● Урочисту церемонію закриття біржових торгів на Nasdaq, що символізує 20-річний шлях Payoneer та її роль у формуванні глобального бізнесу та транскордонної торгівлі.

Серед клієнтів Payoneer, які беруть участь в Ambition Hackathon та активно використовують можливості транскордонних талантів і торгівлі, — такі компанії:

Eau De Luxe — американський постачальник нішевої парфумерії з десятилітнім досвідом пошуку рідкісних ароматів. Сьогодні компанія трансформується з гуртовика на бренд, орієнтований на якість, довіру й прямий зв'язок з клієнтами.

«Транскордонна торгівля — це не просто стратегія, а джерело інновацій і можливостей. Як підприємець-іммігрант, я бачу, як Payoneer допомагає таким бізнесам, як наш, долати кордони — фінансові, креативні та культурні — та конкурувати на глобальному рівні. Завдяки Payoneer ми збудували бренд, який єднає європейську нішеву парфумерію з клієнтами у всьому світі. Для нас транскордонна торгівля – це не просто транзакції, це потік мрій та ідей. Payoneer став надзвичайно важливим партнером у реалізації наших планів», — Судхір Гупта, засновник та CEO Eau De Luxe.

ia Blueprint допомагає страховим агенціям США ефективно масштабуватись, наймаючи кваліфікований персонал з Філіппін. Маючи глибоку експертизу у сфері страхування майна від нещасних випадків, команда ia Blueprint пропонує не лише кваліфіковані кадри, а й рекомендації та процеси, необхідні агенціям для сталого зростання.

«Сучасний бізнес виходить далеко за межі міст чи штатів. Щоб залишатися конкурентоспроможними та забезпечувати найвищу якість, доступ до глобальних талантів — це вже не вибір, а необхідність, — зазначив Бо Пілгрім, засновник та генеральний директор ia Blueprint. — Таке глобальне мислення формує все, що ми робимо – від наймання до торгівлі та інвестицій. У сучасній взаємопов’язаній економіці використання транскордонних талантів та комерції – це не просто розумний бізнес, це ключ до зростання та стійкості».

* * *

Про Payoneer

Payoneer — фінансова технологічна компанія, яка допомагає малим і середнім бізнесам у всьому світі здійснювати транзакції, вести діяльність і зростати на глобальному рівні. Payoneer була заснована у 2005 році з вірою в те, що талант розподілений рівномірно, але можливості — ні. Компанія прагне дати змогу кожному підприємцю реалізуватись у цифровій економіці.

Сьогодні Payoneer забезпечує мільйонам бізнесів простий доступ до міжнародних платежів, управління коштами у різних валютах та безпечного зростання без кордонів. Відзначаючи своє 20-річчя, Payoneer зосереджена на розвитку глобальної торгівлі, побудові довіри й підтримці підприємців у взаємопов’язаному світі. Оскільки торгівля розвивається та змінюється, Payoneer має унікальні можливості для підтримки глобальних підприємців. Зі сміливим баченням майбутнього та багатою історією інновацій Payoneer готова відкривати нові горизонти для бізнесу в наступні 20 років і далі.

Детальніша інформація доступна на сайті www.payoneer.com.

Про Endeavor

Endeavor — глобальна мережа довіри, створена підприємцями для підприємців. Організація відбирає, підтримує та інвестує в засновників із найвищим потенціалом, допомагаючи їм зростати, навчати, менторити й інвестувати в наступне покоління через "Ефект мультиплікатора"™ Endeavor. Станом на 2024 рік мережа об'єднує понад 2 900 підприємців у 45+ країнах, які забезпечили $88,5 млрд доходу та створили понад 4 млн робочих місць.

15 квітня 2025 р. в УКМЦ відбулася пресконференція «ESG для бізнесу й держави: правила та інструменти відповідального управління». Захід, організований ГО «Асоціація відкритих даних» та YouControl, зібрав експертів з державних інституцій підтримки бізнесу, урядових структур, відповідальних за зелений перехід, а також з банківських та експертних асоціацій у сфері сталого розвитку для обговорення впровадження принципів екологічного, соціального та управлінського врядування (ESG) в Україні. Під час пресконференції відбулася презентація модуля від YouControl — «ESG-профіль» організацій — першого в Україні інструменту для комплексної автоматичної оцінки ESG-ризиків компаній.

ESG в Україні: Виклики та стратегічне значення

Тетяна Цимбал, спеціалістка з екологічних питань Фонду розвитку підприємництва, прокоментувала: "Дотримання принципів сталого розвитку – це вже стандарт для Європи і запорука якісного відновлення України. Міжнародні інвестори хочуть бачити наш бізнес відповідальним. В свою чергу Фонд впроваджує ці стандарти у банках-партнерах, в тому числі шляхом проведення онлайн, офлайн та виїзного до клієнта навчання. Зокрема, доступ до програми «5-7-9» матимуть саме ті клієнти, які дотримуються законодавства та цих нових вимог". Геннадій Бортніков, член Правління ФРП, додав: “Головними перешкодами для бізнесу під час імплементації стандартів ESG є кадрові проблеми для забезпечення стандартів сталого розвитку, організаційні виклики при перебудові процесів та значні операційні витрати на моніторинг і аналітику”.

Серед основних викликів також назвали недостатню обізнаність бізнесу та державних структур щодо практичного застосування ESG-критеріїв і складність збору аналітики без автоматизації. 

Андрій Грис, Голова комітету ESG при Незалежній асоціації банків України (НАБУ), начальник управління соціальних та екологічних ризиків АБ «Укргазбанк», зазначив: "Практична складність для банків полягає у верифікації ESG-статусу клієнта – від отримання повних даних до їх аналізу, що вимагає значних ресурсів. НАБУ вже працює над виробленням спільних рішень цих проблем та налагодженням взаємодії з міжнародними організаціями для обміну досвідом".

Андрій Кітура, керівник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України та директор з розвитку DiXi Group відзначив: “Для успішної інтеграції ESG до 2030 року критично важлива тісна взаємодія бізнесу, держави та громадськості. За результатами нашого дослідження, 77% українських компаній потребують інструментів для впровадження ESG-стандартів. Ми виявили парадоксальну ситуацію: майже три чверті українських підприємств вважають себе сталими, проте лише кожна шоста компанія насправді розуміє, що це означає. Ми маємо забезпечити "безболісну" імплементацію цих стандартів, адже інтеграція ESG-принципів у державні програми фінансування є необхідним етапом економічної трансформації України”.

Аліна Соколенко, Голова та Членкиня Наглядової ради Асоціації експертів зі сталого розвитку, наголосила: “Якщо український бізнес хоче мати доступ до міжнародного фінансування, впровадження стандартів ESG – це вже не опція, це стандартна вимога. На тлі посилення європейських директив щодо прозорого ведення бізнесу та боротьби з грінвошингом, час переходити від розмов до системних дій та імплементації стандартів, що ми вже зараз бачимо на прикладі таких інструментів, як модуль "ESG-профіль" від YouControl”.

Оцінка екологічних ризиків, соціальної відповідальності та корпоративної прозорості партнерів – це ресурсоємна задача. Збір, агрегація та аналіз розрізненої інформації з декількох джерел вимагає значних часових і фінансових витрат та гальмує прийняття важливих бізнес-рішень.

Саме задля розв'язання цієї проблеми, а також для підвищення прозорості бізнесу та його відповідності міжнародним стандартам команда YouControl розробила новий інструмент – модуль "ESG-профіль".

Засновник і СЕО YouControl Сергій Мільман: “Наша мета полягала в тому, щоб перетворити складну тривалу аналітику на швидкий та ефективний цифровізований процес. Кінцева ціль — прискорити перехід бізнесу до стандартів сталого розвитку, зробити його конкурентоспроможним на глобальній арені та підтримати відбудову країни. Модуль «ESG-профіль» — це інструмент для комплексної оцінки ESG-ризиків компаній, що є важливим елементом нашої стратегії розвитку прозорого та відповідального бізнес-середовища в Україні.  Загалом ми розглядаємо модуль як можливість сприяти зеленій трансформації економіки та посилення позицій України у глобальному контексті сталого розвитку”. 

Призначення та можливості модуля:

• Для кого: Інструмент розроблений для банків та фінансових установ (особливо тих, що працюють з держпрограмами на кшталт "5-7-9" чи фінансують проєкти відбудови), компаній, що претендують на державну підтримку, міжнародні гранти чи інвестиції, а також для бізнесів, що прагнуть співпраці з європейськими партнерами. Журналістам модуль стане в пригоді для створення аналітичних статей і розслідувань про ESG-відповідність компаній; дослідникам — для збору даних і вивчення тенденцій сталого розвитку; аналітикам та менеджерам з оцінки комплаєнс ризиків — для оцінки ESG-ризиків і розробки рекомендацій для бізнесу та інвесторів.

• Що вирішує: Модуль дозволяє швидко оцінити ESG-ризики контрагента, включаючи потенційний рівень екологічного та соціального впливу (E&S) відповідно до категоризації видів діяльності (за методологіями Фонду розвитку підприємництва (ФРП) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЕБРР)).

• Переваги: Автоматизація процесу суттєво економить час та ресурси порівняно з ручним аналізом, підвищує об'єктивність оцінки завдяки єдиним критеріям та мінімізує людський фактор в процесі оцінювання. Інструмент допомагає виявити потенційні ризики, визначити "зони росту" для покращення ESG-показників та підготуватися до взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями.

Методологія роботи модуля базується на кращих міжнародних практиках та адаптована до українських реалій. Роман Корнилюк, д.е.н, фінансовий аналітик YouControl, зазначає, що в основі лежить алгоритм обробки даних, які модуль агрегує з більш ніж трьох десятків джерел. “Значну частину роботи присвятили системному дослідженню та інтеграції інформації саме з екологічних реєстрів для врахування специфічних факторів впливу. Також для повноти картини ризиків модуль виявляє наявність кримінальних проваджень, пов'язаних зі злочинами проти довкілля, зв'язки з підсанкційними особами, негативні згадки в медіа, проблеми з подачею фінзвітності, оцінює репутацію бенефіціарних власників тощо. Це дозволяє формувати більш обґрунтовану оцінку ESG-ризиків на основі автоматизованої перевірки понад 140 факторів екологічного та соціального впливу, перелік яких буде постійно розширюватись"  — відзначає Р. Корнилюк.                                        

Щоб скористатися модулем, користувачеві необхідно авторизуватися в системі YouControl та перейти до відповідної вкладки “ESG-профілю” в картці контрагента. Модуль аналізує діяльність компанії за критеріями, що відповідають E&S категоризації ФРП та ЄБРР, і представляє результати в зручному інтерфейсі. Користувач бачить позначки біля КВЕДів, пов'язаних із підвищеними ризиками, а також візуалізацію інших важливих факторів – як негативних (наприклад, екологічних порушень чи судових справ, повʼязаних з ESG), так і позитивних (як-от наявність звіту зі сталого розвитку, наприклад). Ці фактори маркуються кольором (зелений/жовтий/червоний), а спливаючі підказки при наведенні курсора надають детальну інформацію щодо кожного елементу. У кінцевому підсумку модуль формує попередню оцінку ESG-ризику – своєрідний індикатор на основі відкритої інформації: наскільки діяльність компанії відповідає принципам сталого розвитку.

Доступ до модуля для користувачів системи передбачено за запитом. Для представників медіа та журналістів, які зареєстровані в системі YouControl, він уже відкритий в межах соціальної місії компанії. Модуль буде вдосконалюватися з урахуванням рекомендацій та фідбеків стейкхолдерів ринку. Також в YouControl передбачено низку навчальних майстеркласів щодо використання ESG-профілю, найближчий відбудеться вже 23-го квітня. Щоб отримати детальну інформацію про навчання варто заповнити форму.

🏗️Про останні тенденції та перспективи будівельного ринку України під час Business Day КБУ

Питання регуляції та стану ринку будівельної продукції, тенденції на ринку та державні програми в сфері девелопменту, важливі події та зміни в галузі обговорили під час Business Day КБУ 11 березня 2025 року.

Захід зібрав понад 200 учасників, які мали можливість подискутувати, обмінятися інформацією та отримати важливі інсайти.

🔹Перший блок був присвячений обговоренню єврогармонізації ринку будівельної продукції в Україні: стану впровадження та нововведень. Модератором виступив Олександр Червак, Виконавчий директор КБУ.

🔍Зокрема, Тетяна Ситник, Керівник відділу В2B і стратегічних досліджень компанії CBR, презентувала другу частину дослідження, виконаного на замовлення КБУ “Цементний ринок в Україні: погляд споживачів, виробників і розробників державної політики”.

👉З деякими цікавими тезами з дослідження можна ознайомитися за посиланням:

https://kbu.org.ua/news/tsementnyi-rynok-v-ukraini-pohliad-spozhyvachiv-vyrobnykiv-i-rozrobnykiv-derzhavnoi-polityky

🌐До заходу приєдналася спеціальна запрошена спікерка, Квета Кабатнікова, Делегований національний експерт, Генеральний директорат з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Єврокомісії (DG GROW).

Пані Квета розповіла про новий Регламент (ЄС) 2024/3110 (CPR - Construction Products Regulation) про будівельну продукцію, нововведення, а також виклики, з якими стикається бізнес під час переходу.

Так, загальні принципи нового CPR базуються на 305 регламенті ЄС. А до нових елементів належать:

✔️Гармонізовані стандарти, засновані на показниках ефективності, вимоги до продукції (DA), інформація про продукцію (Додаток IV)

✔️Обов’язкова декларація екологічних характеристик

✔️Аналіз життєвого циклу відповідно до EN 15804

✔️Перевірка нотифікованим органом у системі 3+

✔️Декларація характеристик, яка може надаватися в цифровому форматі, а в майбутньому стане обов’язковим використання цифрового паспорта продукції, який буде запроваджено

✔️Уточнені зобов’язання економічних операторів, зокрема онлайн-маркетплейсів

Спікерка наголосила, що протягом певного періоду новий Регламент (ЄС) 2024/3110 співіснуватиме разом з 305 Регламенту ЄС.

👤Олена Воскобійник, Директор Департаменту технічного регулювання у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України, проінформувала щодо роботи з впровадження 305 Регламенту ЄС в Україні. Щодо фактичного стану впровадження, важливим аспектом є прийняття регламентів технічних специфікацій методом перекладу. Зараз триває активна робота в цьому напрямку: щорічно перекладається близько 100 стандартів. В той же час, однією зі значних проблем є складність із забезпечення необхідних лабораторій для проведення аналізів продукції. Міністерство розвитку спільно з Мінекономіки активно працюють над вирішенням даного питання.

У дискусії також взяли участь:

👤Євген Доільніцин, Заступник начальника управління стандартизації, аналізу та міжнародного співробітництва - начальник відділу аналізу та політики стандартизації департаменту технічного регулювання Міністерства економіки України, який зазначив, що роботи з національної стандартизації у сфері будівельних матеріалів та будівництва є одними з найактивніших, зокрема, завдяки експертам бізнесу, які беруть активну участь в цьому процесі.

👤Валентина Янович, Начальник управління технічних регламентів та оцінки відповідності департаменту технічного регулювання Міністерства економіки України. Експертка відзначила, що зараз тривають пошуки шляхів вирішення проблеми нестачі органів оцінки відповідності.

👤Наталія Дюжилова, Заступниця Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України, розповіла як зараз здійснюється державний ринковий нагляд за будівельними виробами, зокрема, хто та що підлягає перевірці. Так, у розповсюджувачів, серед іншого, перевіряються: наявність знака відповідності технічному регламенту; наявність супровідної документації; обстеження зразків відповідної продукції; відбір та експертиза зразків продукції. А у виробників, зокрема, перевіряється наявність декларації про відповідність або сертифіката відповідності. Як зазначила пані Наталія, перевірки, перш за все, здійснюються в місцях реалізації продукції. А за умови виявлення порушень, відбувається перевірка виробника.

👤Павло Качур, Голова Асоціації «Укрцемент», та Людмила Кріпка, Виконавчий директор Асоціації «Укрцемент», поділилися досвідом впровадження технічних регламентів та директив ЄС виробниками цементу України.

👤Геннадій Фаренюк, Директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», поінформував щодо імплементації нових технологій на ринку та щодо європейських настанов з технічного ухвалення (ETAG), прийнятих як національні стандарти України.

👤Володимир Каськів, Заступник директора з наукової роботи ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури», розповів про впровадження інновацій в сфері відновлення інфраструктури в контексті технічного 305 Регламенту ЄС. Він зазначив, що за останні 2 роки було гармонізовано понад 150 національних стандартів (ДСТУ EN).

🔹Другий блок був присвячений обговоренню нових правил та можливостей у девелопменті в 2025 році.

Аналітику та експертні думки презентували:

👤Олена Унаньян, Директорка з розвитку ЛУН

👤Анастасія Качан, Старша консультантка з офісної нерухомості CBRE Ukraine

👤Володимир Анушкевич, Секторальний проектний менеджер Команди підтримки реформ Міністерства розвитку громад та територій України

👤Анна Лаєвська, Голова Комітету КБУ з питань девелопменту, Комерційна директорка компанії Інтергал-Буд,

👤Анатолій Беркута, Віцепрезидент КБУ,

👤Ольга Сидорчук, Голова Комітету КБУ з питань нормативної та законопроєктної діяльності, Керівник юридичної компанії SEMPRA LAW

👤Дмитро Михайленко, Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko

Також активну участь у дискусії взяли присутні представники девелоперських компаній.

Учасники отримали детальну інформацію щодо стану ринку житлової нерухомості, огляд ринку офісної нерухомості Києва за 2024 рік; можливостей для девелоперів в контексті впровадження соціального орендного житла, а також щодо актуальних питань оподаткування операцій з майбутніми правами на нерухоме майно.

🔹Під час третього блоку відбулося розширене засідання Ради директорів КБУ.

💬Лев Парцхаладзе, Президент КБУ, підкреслив: “Ми спілкуємося активно з міжнародними партнерами, і вони хочуть виходити на український ринок. Але стикаються з проблемами логістики”. Пан Лев прозвітував щодо заходів, проведених КБУ протягом останнього часу, та розповів про проєкти, над якими зараз працює команда.

👤Євген Мецгер, Голова правління ПрАТ «УКРФІНЖИТЛО», прокоментував перебіг і досягнення програми єОселя. Вже 15 906 родин придбали власне житло за цією програмою. Він також нагадав про останні зміни, що відбулися: тепер житло, яке купується не може бути старшим, ніж 3 роки, за винятком прифронтових областей та купівлі внутрішньо переміщеними особами - в таких випадках вік не може перевищувати 10 років.

👤Віктор Дорошенко, Ключовий експерт по Україні, Програма EU4Ukraine Advisory, що впроваджується Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ), розповів про плани банку на найближчий час. Він зазначив, що ЄІБ не лише реалізує конкретні проєкти, але надає і методичну допомогу та ділиться досвідом, набутим в Європейському Союзі протягом минулих десятиліть. Пан Віктор також нагадав, що нещодавно було підписано гарантії для України на 2 млрд євро в рамках Ukraine Facility.

👤Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен, поінформував щодо низки значних проблем, які гальмують процес відбудови та ускладнюють залучення інвестицій в Україну. Пан Роман також нагадав про питання мінімального розміру кошторисної заробітної плати.

👤Павло Качур, Голова Асоціації «Укрцемент», зазначив, що в Україні достатньо цементу для забезпечення потреб будівельної галузі на етапі відбудови. Він наголосив, що розвиток українського виробництва є набагато вигіднішим для всіх стейкхолдерів, ніж імпорт з-за кордону і матиме надзвичайно корисний вплив на економіку.

👤Юрій Баланюк, Голова Національного Агентства Кваліфікацій, прокоментував проблему відсутності кваліфікованих будівельних кадрів, вирішенню якої може посприяти надання кваліфікацій (кваліфікаційними центрами) тим, у кого є необхідні навички, але ці навички були набуті поза системою освіти. Врахування професійних стандартів в освітніх програмах - це системний підхід до реалізації професійної освіти. Кваліфікаційні центри - це швидка можливість організації і детінізації людського капіталу.

👤Микола Марчук, Голова правління Держмолодьжитло, розповів про діяльність організації, відзначивши, що більшість програм зараз орієнтовані на допомогу з житлом внутрішньо переміщеним особам. Станом на зараз понад 34 тисячі сімей очікують на участь у програмі. І вже тисячі родин отримали своє житло.

До дискусії також долучився Микола Ільїнов, фінансовий директор ДУ «Фонд енергоефективності».

🌐Члени Ради директорів КБУ взяли активну участь у обговоренні актуальних питань, а також поділилися враженнями щодо участі у заходах в Лас-Вегасі, США: World of Concrete (20-23 січня) та виставці IBS (25-27 лютого).

📜Також в рамках Business Day КБУ відбулось підписання Меморандуму про співробітництво між КБУ та Українською Академією Архітектури. Метою Меморандуму є консолідація зусиль для швидкої та якісної відбудови зруйнованої інфраструктури та будівель в Україні.

Традиційно під час засідання Ради директорів КБУ відбулось офіційне прийняття нових членів Конфедерації будівельників України, яких представив Олександр Ротов, Голова Ради директорів КБУ.

✅Так, до Ради директорів КБУ увійшли:

🔹ТОВ «КЕЙ ГРУП»

🔹ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3»

🔹ТОВ «МСК ТРАНСБУД»

🔹ТОВ «ВЕЛЛ-БІНГ КОНТЕХ»

🔹ТОВ «КИЇВПРОЕКТ»

🔹ТОВ «КРОУ МИХАЙЛЕНКО»

🔹ТОВ «ЕКСПЕРТ ЛАЙН»

🔹ТОВ «ОПТІМА БІЛДІНГ»

🔹ТОВ «КОМПАНІЯ «ФАВОРБУД»

🔹ТОВ «ЮК «РІЯКО І ПАРТНЕРИ»

🔹ПП «ГАЛИЧБУДСЕРВІС»

🔹ТОВ «ХМІЛЬНИК-БУДЛАЙФ»

🔹ТОВ «3Д ТЕХНОЛОГІЇ «ЮТУ»»

✅Дійсними членами КБУ стали:

🔸ТОВ «Ю-КОНТРОЛ»

🔸ТОВ «ЄВРОСПЕЙС»

🔸ТДВ «ОДЕБП»

🔸ТОВ «ПЛАТИНУМБУД»

🔸ПП «ВЕКТОР ІНВЕСТ КОНТРАКТ»

🔸ТОВ «МАСТЕРПЛАСТ УКРАЇНА»

🔸ТОВ «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД»

🔸ТОВ «ТЕРРАМ ГРУП»

🔸ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ

🔸БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ

🔸ТОВ «ТАВЕКС ПЛЮС»

Пропонуємо переглянути фотоальбоми:

👉Альбом 1: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1062559429223755&type=3

👉Альбом 2: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1062726002540431&type=3

👉Альбом 3: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1062742865872078&type=3

Організатор: Конфедерація будівельників України

Фінансовий партнер: Глобус Банк

Стратегічні бізнес-партнери КБУ: East Office of Finnish Industries Oy, SKAKO Concrete A/S

Інформаційні партнери: ProfBuild, Build Portal, PRAGMATIKA.MEDIA, ICC Ukraine, РБК-Україна, Property Times, ZPP, Час Перших, Відбудова Запоріжжя, StroyObzor, Український погляд, Marketer, Delo. ua, БІЗРЕЛІЗ.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!💪

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 🇺🇦

СЛАВА УКРАЇНІ!💙💛

Fozzy Group відкриває набір на акселераційну програму Fozzy Venture Studio: хто може податися

Fozzy Group шукає стартапи для Fozzy Venture Studio

Fozzy Group запускає Fozzy Venture Studio — акселераційну програму для стартапів, що створюють інноваційні рішення у сферах ритейлу, логістики, автоматизації, пакування, foodtech та екологічних ініціатив.

Для кого ця програма?

Взяти участь у Fozzy Venture Studio можуть стартапи, які:

● покращують досвід гостей в офлайн-, онлайн- та омніканальному середовищі;

● оптимізують бізнес-процеси: від логістики та продажів до найму та управління персоналом;

● створюють продукти та сервіси для покращення досвіду Гостей;

● впроваджують рішення у сфері foodtech, інноваційного пакування та переробки харчових відходів.

Що отримують учасники?

Стартапи-переможці отримають індивідуальний акселераційний план. Він залежатиме від їхнього етапу розвитку та потреб засновників і може включати:

● менторство від топменеджерів та експертів Fozzy Group;

● можливість тестувати свої рішення у мережі «Сільпо» або інших бізнесах групи;

● підтримку R&D для прискорення розробки;

● нетворкінг та знайомства з потенційними партнерами та інвесторами;

● візити на потужності компаній Fozzy Group та знайомство з внутрішніми процесами;

● публічність та допомогу в залученні фінансування.

Як долучитися?

Подати заявку для участі можна з 26 лютого до 25 березня 2025 року. Після відбору фіналісти отримають шанс презентувати свої рішення на Pitch Day, а вже у квітні розпочнуть інтенсивну шестимісячну акселерацію. Фінальний Demo Day відбудеться наприкінці вересня.

Дізнатися більше деталей та зголоситися на участь можна за посиланням: http://venturestudio.fozzy.ua

Fozzy Group — одна з найбільших торгово-промислових груп України та один із провідних українських ритейлерів з понад 700 торгівельними об'єктами по всій території країни. Серед них — улюблені супермаркети «Сільпо», оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому «Фора» та «Thrash! Траш!». 

Крім продуктового ритейлу, бізнес-інтереси групи компаній охоплюють виробництво продуктів, логістику, IT, ресторани, банківський сектор тощо.

У 2024 українці закрили рекордну за 5 років кількість ФОПів – майже 210 тисяч  

За даними YouControl.Market, у 2024 році в Україні закрили майже 210 тисяч фізичних осіб підприємців (ФОП), що стало рекордом за останні п’ять років. Приріст закриттів склав понад 32% порівняно з 2023 роком. Найбільше закривалися ФОПи у сфері роздрібної торгівлі (понад 65 тис.) та ІТ (майже 39 тис.).

Повна версія дослідження 

Інфографіка

Торік українці закрили майже 210 тисяч ФОПів – це рекордна кількість за останні 5 років. Приріст закриття відносно 2023 року склав понад 32%. Окремо варто зазначити, що на тлі зростання припинення діяльності ФОПів, реєстрація нових суб’єктів знизилася на 5% відносно до 2023 року. 

Жовтень став місяцем із найбільшою кількістю закриттів – понад 23,7 тис., а у грудні цей показник склав понад 22 тис. Закриття бізнесів розпочалося вже з січня і тривало протягом року. Так, у лютому приріст до аналогічного місяця 2023 року досяг майже 270%. Найбільше підприємців припинили діяльність 30 вересня (2,9 тис. закриттів за день).

Як зазначає фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк, закриття бізнесу обумовлене низкою факторів, зокрема: “По-перше, продовжився тренд на реалізацію відкладеного під час першого року повномасштабної війни попиту щодо закриття, та реєстрації ФОП. Міграційні та мобілізаційні процеси лише посилили цей тренд на закриття бізнесу.

По-друге, на зростання кількості закриттів впливала економічна політика та комунікації регуляторів у сфері змін до податкового законодавства, а найголовніше, що з 1 січня 2025 року для ФОП сплата ЄСВ тепер обов’язкова. Відтак багатьом фізичним особам підприємцям із нерегулярними чи відсутніми доходами стало економічно невигідно лишатись у сегменті "заморожених ФОПів", бо це генеруватиме від'ємний грошовий потік.

По-третє, загальна ситуація в країні під час війни не є сприятливою для ведення бізнесу, тому виживають сильніші, а значна кількість мікробізнесу приречена на згортання діяльності.

По-четверте, далеко не кожен ФОП – це представник мікробізнесу в класичному вигляді. Існує чимало схем з використання ФОПів для мінімізації оподаткування, які в ході боротьби з ними з боку регуляторів можуть як знижувати необхідність в існування частини "фіктивних" ФОПів, так і генерувати попит бізнесу на ФОПи-одноденки, які за своєю природою змушені з певною періодичністю масово закриватися. 

Який саме з перелічених факторів був визначальним у 2024 році  – мало б стати предметом серйозних наукових досліджень вчених-економістів, якби у нашому суспільстві існував дійсний, а не декларативний запит на об'єктивну оцінку економічної реальності”. 

Найвищий приріст закриттів відносно 2023 року зафіксований у Полтавській (+57%), Кіровоградській (+55%) та Вінницькій (+45%) областях.

У сфері ІТ спостерігається зростання закриттів: майже 39 тис. у 2024 році, що на 29% більше, ніж у 2023, та вдвічі більше порівняно з 2021.

Разом із цим, у 2024 році відкриття ФОПів скоротилося на 5% порівняно з 2023 роком. Жінки зареєстрували понад 61% нових бізнесів, однак чоловіки закривали ФОПи частіше (51%).

Дані для дослідження отримані з Єдиного державного реєстру станом на 18 грудня 2024 року.

Детальна аналітика – на сайті YouControl.Market.

Payoneer (NASDAQ: PAYO), фінансова технологічна компанія, що допомагає малому та середньому бізнесу (МСБ) здійснювати транзакції та зростати на глобальному рівні, та Impact Hub, відома глобальна мережа, що сприяє розвитку перспективних бізнесів, оголошують про запуск платформи Community for International Growth. Ця ініціатива надає українським підприємцям доступ до ресурсів, інструментів та досвідченої європейської спільноти для підтримки їхнього виходу на міжнародні ринки.

За підтримки Payoneer Foundation, благодійного фонду Payoneer, платформа відкриває безкоштовний доступ до ексклюзивних навчальних матеріалів, статей, онлайн-курсів та потужної мережі професіоналів з усієї Європи. Платформа покликана навчати та об'єднувати підприємців з України та інших країн, сприяючи їхньому розвитку та міжнародній співпраці. Хоча фізичний офіс Impact Hub знаходиться в Белграді (Сербія), українські користувачі можуть долучатися до ресурсів платформи віддалено або через локальні нетворкінгові заходи, долаючи кордони та об'єднуючи професіоналів-однодумців.

Платформа відкрита для фрилансерів, індивідуальних підприємців, жінок-засновниць, стартапів та МСБ з різних галузей. Вона пропонує персоналізовані інсайти, менторство та практичні знання для опанування необхідних бізнес-навичок. Основні напрямки включають:

• Жінки в бізнесі / Жінки-підприємиці

• Основи успішного ведення бізнесу

• Ефективний маркетинг

• Майстерність продажів

• Зростання та масштабування бізнесу

• Технології, штучний інтелект та інновації

«Наша місія в Payoneer — долати бар'єри для МСБ та професіоналів, — говорить Любов Даниліна, генеральна директорка Payoneer в Україні. — Співпраця з Impact Hub є свідченням нашого прагнення надавати компаніям та приватним особам інструменти, які сприяють їхньому зростанню, стійкості та успіху на глобальному ринку, що постійно змінюється».

«Місія Impact Hub полягає у створенні довготривалого міжнародного впливу через освіту та нетворкінг, — додала Гайя Монтелатічі, співзасновниця та керівниця програм Impact Hub у Белграді. — Співпрацюючи з Payoneer, ми даємо можливість українським підприємцям долучитися до європейської спільноти новаторів, отримати доступ до передових ідей та здобути навички, необхідні для масштабування свого бізнесу на міжнародному рівні».

Реєстрацію відкрито! Доступ до платформи безкоштовний і обмежений для перших 10000 учасників. Не пропустіть можливість здійснити цю трансформаційну подорож, що допоможе вашому бізнесу процвітати на міжнародному рівні.

Переходьте за посиланням, щоб зареєструватися вже сьогодні та почати будувати своє підприємницьке майбутнє.

Про Payoneer

Payoneer — це фінансово-технологічна компанія, яка надає малим і середнім підприємствам світу можливості здійснювати транзакції, вести бізнес і зростати на міжнародному рівні. Payoneer було засновано у 2005 році з вірою в те, що талант розподіляється рівномірно, а можливості — ні. Наша місія — допомогти підприємцям та бізнесам з усього світу стати частиною глобальної цифрової економіки, що стрімко зростає, і досягати в ній успіху. З моменту заснування ми створили глобальну фінансову інфраструктуру, яка усуває бар'єри та спрощує міжнародну торгівлю. Ми допомагаємо мільйонам малих та середніх підприємств, особливо на ринках, що розвиваються, доєднуватися до світової економіки, здійснювати платежі та отримувати кошти, керувати коштами в різних валютах та розвивати свій бізнес.

Державна податкова служба України опублікувала план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік. Всього податківці запланували провести майже 5 тисяч планових перевірок. Кого вони стосуватимуться та якою буде їх інтенсивність впродовж року — в аналітичному матеріалі YouControl. 

Інфографіка

У 2025 році податківці планують провести 4 786 планових перевірок. Серед них перевірки 3 758 юридичних осіб та 1 028 фізичних осіб-підприємців.

Раніше YouControl писав, що у 2024 році податківці планували провести понад 3 тисячі планових перевірок.

Коли й де перевірятимуть?

Протягом 2025 року Державна податкова служба (ДПС) щомісяця планує в середньому перевіряти від 200 до 300 юридичних осіб. Найменше стартів перевірок компаній буде у січні — 243. Але вже з весни почнеться зростання: так, у березні-квітні заплановано 326 та 333 перевірки юросіб. Влітку та восени також спостерігається активність: 334 перевірки підприємств в серпні та 329 у жовтні.

Пік планових перевірок для ФОПів припадає на травень (106) та червень (95). А найменша інтенсивність передбачена в січні, де заплановано 44 перевірки.

Що стосується регіонального розподілу, то найвища концентрація планових податкових перевірок юридичних осіб зафіксована у Києві — 689, що складає 18% від загальної кількості запланованих перевірок компаній. А також серед компаній основних економічно-активних регіонів: Одеської (452), Дніпропетровської (389), Львівської (245),  Київської (233) та Вінницької (195) областей.

Які сфери бізнесу перевірятимуть найбільше?

Найбільше перевірок (452) припадає на підприємства агросектору (вирощування зернових), неспеціалізовану оптову торгівлю (140) та будівництво житлових і нежитлових будівель (130). Зацікавлені податківці й в посиленому контролі за наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, гуртовою торгівлею паливом, іншою допоміжною діяльністю у сфері транспорту, торгівлею автомобілями та легковими автотранспортними засобами, складським господарством та оптовою торгівлею хімічними продуктами. 

Як дізнатися про заплановані перевірки державними службами за допомогою інструменту YouControl

З’ясувати, чи підпадає компанія під планові перевірки від ДПС і коли це відбудеться, можна в системі YouControl. Для цього варто звернути увагу на блок “Перевірки” у досьє компанії в лівому боковому меню. 

Нагадаємо, що червні 2023 року Державна податкова служба України видала Наказ № 444 про затвердження методики проведення перевірки дотримання платниками податків вимог податкового й іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Аналітична система YouControl — серед рекомендованих джерел інформації для визначення контрольованих операцій, що здійснювались платником податків з пов’язаними особами-нерезидентами та належності до міжнародної групи компаній.

Повна версія матеріалу на сайті YouControl

Понад 40 тисяч українських компаній мають прямі або опосередковані зв’язки з росією

40 094 українських компаній та 836 ФОПів, які є власниками бізнесу в росії або перереєстрували свої компанії під час війни, мають опосередкований зв'язок з рф за результатами факторів "Експрес-аналізу" YouControl. Аналітики R&D центру дослідили дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф. Перевірили, що в структурі власності російських компаній є українські фізичні та юридичні особи. Крім того, 519 українських компаній, перереєстрованих в рф, пов'язані зі 185 фінансово-промисловими групами в системі YouControl. Детальніше — в новому дослідженні.

Інфографіка

“Від Криму до Дону”: перереєстрація бізнесу після анексії

На початку повномасштабного вторгнення аналітики YouControl створили найбільш повний список діючих українських компаній, що мають актуальний або історичний  "ворожий слід", і додали цю інформацію до системи. Станом на березень 2022 року ми знайшли понад 20 тисяч компаній, серед власників, засновників або кінцевих бенефіціарів яких є чи був хоча б один громадянин або резидент російської федерації чи Білорусі. Пошук токсичних зв'язків постійно поглиблювався та розширювався. Ми починали з 5-ти факторів, зараз їх 15 в “Експрес-аналізі”. 

Станом на листопад 2024 року в системі промарковано досьє понад 40 тис. українських компаній, які володіють бізнесом у росії та перереєстрували свої фірми. Серед ФОПів таких 836.

Після анексії Криму, а також окупації Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, десятки тисяч компаній були внесені до російського  Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф (ЕГРЮЛ). Для ідентифікації саме таких юросіб до аналітичної системи доданий фактор “Експрес-аналізу” про те, що компанія перереєстрована на тимчасово окупованій території росії.

Станом на листопад 2024 року фахівці YouControl виявили майже 35 тисяч таких юросіб. Майже половина (16 188) зареєстрована в Криму, 30% (10 765) — на Донеччині. Місцем реєстрації 3 197 компаній є Луганщина. майже 7% (2 355) підприємств розміщені у Запорізькій області. Замикає п’ятірку Херсонська область із показником в 1 332 компанії. До прикладу, ТОВ "БЕРДЯНСЬКИЙ ЗАВОД СІЛЬГОСПТЕХНІКИ", зареєстроване у тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області. Ця фірма наприкінці листопада 2022 року, згідно з даними ЄДРЮО перереєстрована в росії, має ідентичну з української компанією назву, місце реєстрації, керівника та склад учасників. В матеріалі “Центру журналістських розслідувань” йдеться, про те, що компанія бере безпосередню участь у ремонті ворожої техніки та виробництві дронів для російської армії.

Водночас, частина підприємств з окупованих територій, що внесені до російського ЄДРЮО, змінили місце реєстрації на підконтрольній території України. Найбільше зареєстровано в Києві (597) та Дніпропетровській області (112). ТОВ "УКРТЕРМІНАЛКОМПЛЕКС" входить до фінансово-промислової групи “Комфі”, яке розвиває однойменну мережу магазинів техніки та електроніки. 

В росії під схожою назвою є ООО "ТЕРМИНАЛКОМПЛЕКС". Компанії мають однакову дату реєстрації, КВЕД, а адреса російської фірми співпадає з адресою української компанії до 06.03.2018 року. Бенефіціаркою українського ТОВ "УКРТЕРМІНАЛКОМПЛЕКС" є особа на ім’я Світлана Гуцул, що є резиденткою Кіпру. А до 2018 року учасницею і бенефіціаркою даної компанії значилась особа із ПІБ Гуцул Світлана Василівна з місцем реєстрації та громадянством в Україні.

15% компаній (5 260), що перереєстровані на тимчасово окупованих територіях росією переважно працюють у сфері надання “Інших послуг”. (Інша професійна, наукова та технічна діяльність; Ветеринарна діяльність; Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування; Державне управління й оборона та ін. В секторі “Операцій з нерухомості” 4 630 юросіб. Також значна кількість в агропромисловому комплексі (3 999) та будівництві (2 307). В російський реєстр потрапило 2 580 освітніх закладів і 2 357 громадських та релігійних організацій з тимчасово окупованих територій України.

519 українських компаній, які перереєстровані за законодавством країни-агресорки, пов’язані зі 185 ФПГ в системі YouControl. Одне ФПГ може містить по декілька таких компаній, в той самий час 1 компанія пов’язана із кількома ФПГ одночасно. Найбільша кількість (32) таких компаній серед всіх ФПГ в системі є у складі “Групи родини Лебедєвих”. Дана фінансово-промислова група підконтрольна ексміністру оборони України Павлу Лебедєву та Альоні Лебедєвій, яка за інформацією NV від 12.07.2022 року “Співпрацювали з рф. Прокуратура заарештувала активи машинобудівельного холдингу дочки колишнього міністра оборони”, є його донькою. Санкції проти пана Лебедєва ввели в жовтні 2022 року, а відносно його доньки — в травні 2023-го. 

Також значна кількість (28) перереєстрованих компаній відноситься до складу фінансово-промислової групи братів Сергія та Андрія Клюєвих “Слав АГ”. Зазначимо, що Андрій Клюєв перебуває під санкціями США ще з 2015 року.

“Близнюки” компаній на росії

В серпні цього року в систему додали ще один новий фактор пов’язаності із країною-агресоркою, коли на тимчасово окупованій території України є аналогічна юридична особа, зареєстрована за російським законодавством. Він вказує на те, що в росії зареєстрована юридична особа, що по сукупності певних критеріїв (збіг назви, адреси реєстрації, ПІБ керівника та учасників, дати реєстрації), є своєрідними “клоном” української юридичної особи, при цьому не має в реєстраційних даних в російському ЄДРЮО підтвердження про перереєстрацію. Таких компаній нам вдалось ідентифікувати понад 1 200. 

Українське ТОВ "САДИ ХЕРСОНЩИНИ" має свого російського “тезку” — ООО "САДЫ ХЕРСОНЩИНЫ". 

Дзеркальним відображенням компанії з тимчасово окупованого Мелітополя ТОВ "КАРДІНАЛ 2021" є російське ООО "КАРДИНАЛ 2021".

Близько 15% з цих компаній працюють в торговій сфері, ще 10% - у сфері АПК. 

Посадовці та опосередковані російські зв’язки

Можливо, українська компанія або її учасник, чи кінцевий бенефіціар, входить до складу юридичної особи, зареєстрованої в росії, вказує на ймовірний зв’язок українських компаній, їхніх посадових осіб або учасників/бенефіціарів з російськими юридичними особами. В Україні фахівцями YouControl виявлено понад 4 000 компаній, де спрацював цей індикатор. Він буває актуальний та історичний. Останній вказує, на яку дату такий зв’язок мав місце бути. Загальна кількість українських компаній, що мали історичні зв’язки з російськими юрособами становить 957. Зміна фактору з “актуального” на “історичний”, як правило, відбувається внаслідок змін складу учасників російських або українських компаній, а також через припинення діяльності пов’язаної російської юрособи. До прикладу, АТ "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОВТОРМЕТ", бенефіціаром якого є екснародний депутат України, зять другого президента України Леоніда Кучми Віктор Пінчук. Пан Пінчук є ключовою особою ФПГ “Істван”. Підприємство “Інтерпайп Дніпровтормет” є учасником зареєстрованого за російським законодавством ООО "ЛУГАНСКИЙ КОМБИНАТ ВТОРМЕТ".

Найбільша кількість компаній, у яких спрацював цей фактор, зареєстрована у Києві (997), Донецькій (744) та Харківській (344) області.

“Російська гідра” і ФОПи

Нещодавно доданий в систему YouControl фактор для фізичних осіб-підприємців. Тобто ймовірно, ФОП, зареєстрований за українським законодавством є учасником юридичної особи, зареєстрованої в рф. Він також буває актуальним та історичним. Такий фактор доданий в досьє 836 українських ФОПів, з них 686 є діючими. Ключова особа “Групи родини Юткіних” Вячеслав Юткін зареєстрований як фізична особа-підприємець у квітні 2021 року. Людина з таким самим ПІБ є учасником 2 російських компаній: ООО "АПАРТ-ОТЕЛЬ "ТАВРИЧЕСКИЙ" та ООО “МОРСКОЙ”›. Обидві компанії зареєстровані відповідно російського законодавства на території тимчасово окупованого Криму. В Україні Вячеслав Юткін є співвласником заміських комплексів “Дачний готель Глібівка” та “Джинтама-Бриз”. В грудні 2023 року Вячеслав Юткін потрапив під санкції РНБО.

Чому важливо перевіряти контрагентів на зв’язки з рф 

Перевірка будь-яких зв’язків з російською федерацією є важливою для мінімізації юридичних та репутаційних ризиків. Зв’язки з російськими фізичними або юридичними особами можуть призвести до санкцій, арешту активів, а також викликати додаткові перевірки з боку правоохоронних органів. Співпраця з особами або структурами, що мають історичні або актуальні зв’язки з рф, створює ризики фінансової стабільності. Такі зв’язки можуть негативно впливати на репутацію компанії або фізичної особи, викликаючи сумніви у прозорості бізнес-процесів. Юридичний аналіз таких зв’язків є необхідним для оцінки ризиків та прийняття обґрунтованих рішень щодо подальшої співпраці. Додатково, аналіз судових рішень, санкційних списків та відкритих джерел дозволяє виявити приховані зв’язки з країною-агресором. Небезпека полягає також у тому, що такі зв’язки можуть бути використані для фінансування тероризму або інших злочинних дій. Вкрай важливо уважно досліджувати структури корпоративної власності та перевіряти кінцевих бенефіціарних власників. Відсутність належного аналізу таких зв’язків може призвести до негативних наслідків як у правовому, так і в економічному плані.

Повна версія дослідження на сайті YouControl