Група громадських організацій звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з низкою зауважень до проєкту Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України до 2030 року. Активісти наголосили на необхідності привести програму у відповідність до європейських стандартів і уникнути інвестицій у викопне паливо.

Як йдеться у зверненні, в програмі відсутні чіткі критерії, за якими можна визначити, які проєкти дійсно стосуються справедливої трансформації. Це, на їхню думку, створює ризик того, що будь-який проєкт у вугільному регіоні буде вважатися трансформаційним лише за місцем реалізації.

«Це має бути не просто набір інфраструктурних проєктів, а реальний інструмент для економічного відновлення і справедливого майбутнього громад, які десятиліттями залежали від вугілля. Ми розуміємо, що процес роботи над Програмою непростий, тим більш в умовах повномасштабної війни, і саме тому хочемо, щоб документ був максимально якісним і справді працював», — зазначає Анастасія Бушовська, фахівчиня з енергетичної політики громадської організації «Екодія».

Також активісти наголошують, що Програма допускає проєкти з використанням природного газу, що суперечить вимогам ЄС щодо проєктів справедливої трансформації. Окрім того, у документі відсутні чіткі механізми узгодження з місцевими планами справедливої трансформації, не передбачено інвентаризації закритих шахт і заходів щодо поводження з інфраструктурою після ліквідації вугільних підприємств.

Організації закликають розробити новий порядок закриття шахт замість чинного стандарту, який, на їхню думку, є застарілим і не відповідає екологічним вимогам.

Під зверненням підписалися «Екодія», «Альтернатива», Razom We Stand, «Центр антикризових досліджень», «Щит», Добропільський центр молоді «ДОБРО» та «Екоклуб».

Після завершення громадського обговорення Міністерство опрацьовує подані пропозиції, а далі програму має розглянути Кабінет Міністрів України.

Довідково

Справедлива трансформація (Just Transition) – це модель розвитку регіону, що передбачає гідне життя та чесний заробіток для усіх працівників та спільнот, на яких вплине процес відмови від викопного палива (ліквідація виробничих потужностей, вугледобувних та суміжних підприємств тощо).

Український уряд планує відмовитися від використання вугілля в електрогенерації до 2035 року. Щойно це станеться, виникнуть проблеми працевлаштування, перекваліфікації звільнених працівників та загалом постане питання майбутнього вугільних громад. Тому важливо, щоб на державному рівні була прийнята державна програма, яка визначала б як саме має відбуватися справедлива трансформація вугільних регіонів.

«Вокс Україна» презентував «Білу книгу реформ-2025» — унікальний систематизований опис реформ в Україні

28 квітня у пресс-центрі «Укрінформ» відбулась презентація «Білої книги реформ-2025». Це — унікальний продукт, у якому описаний шлях законодавчих змін, який пройшла Україна з моменту Революції Гідності.

За підрахунками команди авторів «Індекс реформ» з початку 2015 року влада ухвалила понад 1650 реформаторських нормативних актів та близько 40 антиреформ. І хоча негативних рішень значно менше, ніж позитивних, однак не всі реформи можна вважати вдалими та ефективними.

Книга описує реформи у ключових галузях: економіка, оборона, урядування, охорона здоров'я, освіта, соціальна сфера. Кожен розділ книги присвячений окремій сфері, оцінює прогрес, якісні зміни та необхідні у подальшому кроки.
 

• «Шлях реформ для молодих демократій завжди непростий. Але і кількісно, і якісно Україні вдалося провести багато успішних законодавчих змін. Зокрема реформу децентралізації, монетарну реформу, освітню», — каже авторка «Білої книги реформ-2025» Ілона Сологуб. 

У презентації книги та у панельній дискусії на тему реформ взяли участь представники громадського сектору, зокрема Марія Берлінська, засновниця проєкту Victory Drones, Любов Галан, співзасновниця та голова ГО «Принцип», Катерина Михалко, виконавча директора об’єднання «Технологічні Сили України», Зоя Литвин, керівниця Global Government Technology Centre in Kyiv (GGTC Kyiv) та Ксенія Алеканкіна, керівниця проєкту «Індекс реформ» у «Вокс Україна».

Детальніше про подію https://bit.ly/42EHV11

Міністерство закордонних справ України ознайомилося із 41-ою періодичною доповіддю Управління Верховного комісара ООН з прав людини, оприлюдненою 31 грудня 2024 року.

Відкидаємо висновки ООН щодо поправок до Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» як такі, що спотворюють дійсність.

Вкотре наголошуємо, що згаданий у доповіді закон не передбачає заборони жодної з існуючих в Україні церков. Він лише не допускає підпорядкування релігійних організацій в Україні керівним центрам, які розміщуються в державі, що здійснила або здійснює збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину її території, а також релігійних організацій, що підтримують збройну агресію проти України.

Нагадуємо ООН, що Росія системно використовує релігію як зброю у загарбницькій війні проти України. Російська держава через підконтрольну їй РПЦ освячує звірства проти українців і вихваляє злочинців, які їх скоюють.

У цьому контексті, українська держава має обовʼязок захисту своїх громадян від деструктивного впливу держави-агресора, зокрема з використанням релігійних організацій, які в Російській Федерації зрощені з державою і прямо проголосили своєю метою знищення української державності, культури, ідентичності.

Закон переслідує легітимну мету, є необхідним у демократичному суспільстві, передбачає демократичну процедуру, в якій останнє слово належить суду; є найменш обтяжливим, оскільки не накладає тягаря на совість віруючих, а лише виводить їх з-під тиску російської православної церкви, яка, що підкреслюється в Резолюції ПАРЄ, «є ідеологічним продовженням злочинного режиму». 

Нагадуємо ООН, що саме Росія в ході своєї загарбницької війни вчиняє численні злочини проти релігійних свобод, що включають зокрема навмисні вбивства вірян і релігійних діячів, руйнування релігійних споруд та святих місць по всій території України, переслідування релігійних громад, які не належать до російської православної церкви на тимчасово окупованих територіях України.

Розраховуємо на те, що у своїх доповідях Моніторингова місія ООН з прав людини надаватиме надалі об’єктивні оцінки реальній ситуації зі свободою релігії в Україні та продовжить фіксувати російські злочини проти українських вірян, релігійних громад і лідерів, церковного майна.

https://mfa.gov.ua/news/komentar-mzs-shchodo-nepravdivih-zvinuvachen-oon-v-nibito-obmezhenni-ukrayinoyu-religijnih-svobod

У Чорнобильській зоні відчуження віддали шану ліквідаторам аварії на ЧАЕС та передали допомогу від партнерів

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук разом із головою Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олегом Бондаренком, головою ДАЗВ Григорієм Іщенком, представниками Представництва Європейського Союзу в Україні поклали квіти до Стіни пам'яті, де викарбувані імена загиблих у катастрофі, та до пам’ятника “Тим, хто врятував світ”. Особливість останнього у тому, що він зведений не професійними архітекторами, а пожежниками чорнобильської пожежної частини. Окрім того у межах заходу 28 працівників зони відчуження нагородили відомчими відзнаками від Міндовкілля та ДАЗВ. 

«Чорнобиль не просто пам’ятає про події 1986 року. На підприємствах зони відчуження сьогодні працює майже 400 осіб, які були учасниками ліквідації аварії – це близько 10% персоналу. Безпосередньо на ЧАЕС наразі працює 226 ліквідаторів», - зауважила Світлана Гринчук.

Світлана Гринчук разом з Представництвом ЄС в Україні у межах проєкту ЄС з відновлення зони відчуження передала підприємствам ДАЗВ понад 500 ноутбуків, а також іншу техніку, замість тієї, яка була втрачена під час окупації Чорнобильської зони відчуження у 2022 році. Крім того, у межах візиту  до зони відчуження учасники обговорили проєкти вдосконалення фізичного захисту об’єктів, що реалізуються спільно з Департаментом енергетики США та профільними лабораторіями.

«Попри війну, Чорнобильська зона розвивається. У 2025 році заплановано продовження проєктів радіаційної безпеки з Єврокомісією та іншими ключовими партнерами. Нещодавно країни-вкладники Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля анонсували додаткову підтримку в розмірі близько 7 млн доларів на підтримку проєктів безпеки в зоні відчуження та вирішення завдань із Об'єктом «Укриття», - наголосила Світлана Гринчук.

За її словами, Чорнобильська АЕС є особливою сторінкою нашої історії. Вона є живим нагадуванням про те, що Україна відіграє надважливу роль у безпеці всього континенту і донині. 

Окрім того, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук разом із головою ДАЗВ Григорієм Іщенком в селі Черевач хвилиною мовчання вшанували пам’ять 39 працівників підприємств ДАЗВ, які загинули під час російсько-української війни. Серед них – як військові, так і цивільні. 

«Ми вдячні кожному з вас за багаторічну відданість роботі у зоні відчуження, за внесок у подолання наслідків катастрофи, гарантування ядерної й радіаційної безпеки. Ваша праця залишається фундаментом захисту нашої країни, навіть у цей складний час», - зазначила Світлана Гринчук.

Є різні способи прийняти дитину в родину. Один з них — прийомна сім’я. Які кроки потрібно зробити, щоб стати прийомними батьками, які документи знадобляться і як можна подати заяву онлайн — роз’яснюють Міністерство соціальної політики і Державна служба України у справах дітей. 

Що таке прийомна сім’я

Прийомна сім’я — це подружжя або одна повнолітня людина, яка бере на виховання на свою житлову площу від 1 до 4 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

У дітей залишається офіційний статус. Діти виховуються в родині до 18 років, а якщо навчаються або мають інвалідність — до 23-х. 

Яку підтримку мають прийомні сім’ї:

• Грошова соціальна допомога на кожну прийомну дитину: 2,5 (для дитини з інвалідністю 3,5) прожиткових мінімуми.

• Грошове забезпечення прийомних батьків: 1 прожитковий мінімум за дитину.

• Соціальні послуги (соціальний супровід сімей, в яких виховуються діти-сироти і позбавлені батьківського піклування, соціальна адаптація дітей, які перебували в інтернатних закладах тощо). 

Створення прийомної сім’ї

Крок 1. 

Звернутися за консультацією до служби у справах дітей за місцем проживання:

• фізично;

• або подати заявку онлайн через сайт Дії: Каталог послуг — Сім’я — Консультація з усиновлення  (можна подати заявку на консультування щодо будь-якої сімейної форми виховання, не лише усиновлення). 

Крок 2. 

Зібрати пакет документів (список — далі) і подати його разом із заявою до служби у справах дітей:

• фізично;

• або через сайт Дії: Каталог послуг — Сім’я — Прийомні батьки, батьки-вихователі: реєстрація кандидатом .

Дія зазвичай підтягує необхідні документи з реєстрів. За потреби можна завантажити їхні скан-копії. Висновок про стан здоров’я і довідка від психіатра і нарколога мають також бути готові ДО подачі заяви через Дію, адже потрібно буде обов’язково завантажити їхні скан-копії.

Якщо прийомну сім’ю хоче створити подружжя, вони подають спільну заяву, підписану кожним. 

Пакет документів

• Паспорт

• РНОКПП або інформація про відмову від нього

• Документ із унікальним номером запису в Єдиному демографічному реєстрі (за наявності)

• Висновок про стан здоров’я

• Довідка про наявність/відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань

* Усе перелічене вище — від кожного з подружжя.

• Довідка про наявність/відсутність судимості для кожного заявника

• Довідка про доходи або про подачу податкової декларації (від заявника)

• Свідоцтво про шлюб або витяг з Держреєстру актів реєстрації цивільного стану

• Документ, що підтверджує право власності на житло або право користування (напр., договір оренди)

• Документ, що підтверджує місце проживання (перебування) для заявника і членів його сім’ї, які з ним проживають

• Довідка від психіатра і нарколога для кожного члена сім’ї, який проживає із заявником 

• Письмова згода повнолітніх членів сім’ї, які проживають із заявником, написана в присутності служби у справах дітей або завірена нотаріусом 

Крок 3. 

Пройти обстеження житлових умов. 

Крок 4. 

Пройти обов’язкове навчання в обласному центрі соціальних служб і отримати рекомендацію для створення прийомної сім’ї. 

Крок 5. 

Дочекатись внесення інформації службою у справах дітей до журналу обліку кандидатів у сімейні форми виховання. 

Крок 6. 

Пройти взаємодобір родини і дитини: познайомитись з дитиною (дітьми), встановити контакт, отримати згоду дитини, якщо дитина може дати таку згоду. 

Крок 7. 

Підписати договір з органом, який ухвалив рішення про утворення прийомної сім’ї.
Більше про те, як можна прийняти дитину в родину, на сайті “Україна для кожної дитини” dity.gov.ua .