КОМПАНІЇ, ЯКІ РОСТУТЬ ЗАВДЯКИ РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЮ, НЕ ВМИРАЮТЬ - ГЕНРІ ФОРД
«Шлях до спокою» — це українська VR-програма психологічного відновлення, створена для ветеранів, військових і цивільних, що пережили травматичний досвід, що тренує саморегуляцію та знижує тривогу. Проєкт поєднує науково обґрунтовані дихальні практики, майндфулнес і арт-терапію з біофідбеком у реальному часі. Сеанс триває 15–25 хвилин і підлаштовується під стан людини — шоломи, підключені до біосенсорів (пульс, дихання, ЕЕГ) і формують віртуальне середовище, яке «дихає» разом із людиною. Ефект обов’язково вимірюється за опитувальниками і фізіологічними показниками. Перша презентація проєкту відбулась в Інституті медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України.
Коли ми говоримо про ментальне здоров’я під час війни, ми більше не говоримо про «опцію» — ми говоримо про інфраструктуру стійкості країни. Повномасштабна війна зробила стрес, тривогу, безсоння масовим викликом. Наразі потрібні безпечні, масштабовані й вимірювані інструменти підтримки — від шпиталів до громадських хабів. «Шлях до спокою» розробляє нову норму допомоги, яку легко інтегрувати будь-де: короткі VR-сесії у шоломах, прості протоколи вимірювання «до/після», етичні практики збереження даних. Це рішення однаково підходить для реабілітаційних центрів, лікарень, ветеранських просторів, університетів і корпоративних програм добробуту.
«Шлях до спокою» - це імерсивна VR-програма тривалістю до 20 хвилин, де дихання, погляд і м’які рухи тіла запускають живу візуально-звукову екосистему, а вбудований біофідбек у реальному часі адаптує досвід під людину. Це не «відео у шоломі» і не «розслаблення за сценарієм»: це керована терапевтична візуалізація, яку не потрібно уявляти — вона розгортається перед очима і тілом, зворотно реагуючи на пульс, дихання та ЕЕГ. За основу беруть міжнародний досвід і доказові методи.
Команда Валерія Коршунова почала пілотні дослідження на базі Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України, підключає психологів, арттерапевтів і досвідчених VR-розробників. Головна мета проста й амбітна: зробити ефект вимірюваним — поєднати короткі стандартизовані опитувальники з біосенсорними маркерами, аби мати доказ, а не враження — і створити масштабований інструмент допомоги ветеранам, військовослужбовцям і людям із ПТСР.
Чому саме VR? Тому що це більше, ніж ігри. На відміну від технологій, що додають інформаційного шуму, VR тут працює як «камера тиші»: дозволяє зануритися, зосередитися й безпечно відпрацьовувати потрібні стани.
“Для чого це? При травмі уявні образи часто «не вмикаються», щось нове важко створити. Часто травматичний досвід тримає наче «в руках» і крутить ситуацію по колу, створюючи новий біль, який через це з часом посилюється.
Ми даємо новий приємний досвід, погруження, створюємо нові стани, допомагаємо прокласти місток всередину себе, конструюємо теплий простір, тим самим допомагаємо людині віднайти те безпечне місце, яке через травму вона не може відтворити всередині себе.
Чим вища присутність, тим стабільніше мозок засвоює навички самореалізації і стабілізації», — додає психолог проєкту Тетяна Вахницька.
Команда Валерія Коршунова працює з VR уже багато років і нині фокусуються на тому, як мозок реагує на занурення: що глибше довіра до побаченого, то стійкіший ефект відновлення. Проєкт створюються у тісній співпраці науковців, психологів та арт терапевтів, за підтримки Українського культурного фонду.
За останні роки у світі накопичено переконливу базу доказів: імерсивний VR зменшує тривогу, гострий і процедурний біль, підтримує реабілітацію після інсульту, а у психіатрії допомагає подолати агорафобічну поведінку й соціальну тривогу.
Свіжі огляди й метааналізи підтверджують ефекти VR у зниженні стресу, тривоги та болю в різних клінічних сценаріях, зокрема і поза спеціалізованими центрами; зростає і кількість досліджень про ефективність самокерованих VR-сесій, що важливо саме для масового доступу. PubMed+1
Але наука дає і тверезе застереження: сам по собі VR-формат не «чарівна паличка». Там, де зміст і протокол однакові - вирішальними стають дизайн, персоналізація та зворотний зв’язок із фізіологією. Саме тут «Шлях до спокою» робить якісний стрибок: він закладає замкнуту петлю біофідбеку (closed loop), що підлаштовує досвід під поточний стан людини.
Мінсоцполітики розробило проєкт закону, спрямований на покращення підтримки людей, які зіткнулися з травмою чи хворобою. Реформа системи соціального страхування «єПотенціал» покликана зробити допомогу більш швидкою, ефективною, а взаємодію людини і держави — цифровізованою. Її мета — відновити здоров’я та потенціал людини для активного, самостійного й незалежного від зовнішньої підтримки життя.
Детальніше розповідаємо про реформу.
✅Реформа соціального страхування буде стосуватись тих осіб, які застраховані в системі загальнообовʼязкового соціального страхування, та які стикнуться зі страховим випадком (травма або хвороба) після 1 липня 2026 року.
✅Також реформа передбачає покращення підтримки для ветеранів, які потребують лікування, реабілітації чи допомоги у працевлаштуванні. Одразу після демобілізації з війська, українські Захисники і Захисниці, які проходять лікування чи реабілітацію після поранення, отримають всебічну підтримку держави в рамках системи “єПотенціал”.
❌ Реформа НЕ стосується осіб, які вже мають статус особи з інвалідністю. Всі пільги та виплати для осіб з інвалідністю, які вже отримали статус інвалідності, зберігаються на весь період встановленої інвалідності. Якщо інвалідність встановлено довічно - всі виплати і пільги надаватимуться довічно.
Як є зараз і Як буде?
Як є зараз? Лікарняний виплачується людині лише протягом 120 днів лікування. Якщо людина хворіє довше, — роботодавець має право її звільнити, а оплата лікарняного припиняється.
Як буде? Держава оплачуватиме лікарняний протягом всього періоду лікування і реабілітації. Людина зможе отримувати лікарняні виплати до 14 місяців, що важливо, якщо людина стикнулась з із тяжкою травмою або хворобою.
Як є зараз? Сьогодні допоміжні засоби реабілітації та соціальні послуги доступні людині після отримання статусу особи з інвалідністю.
Як буде? Забезпечуватиметься комплексна і всебічна підтримка незалежно від наявності “статусу”: ще на етапі, коли людина лікується чи проходить реабілітацію, їй може бути надано не лише медичну допомогу і виплату лікарняного, але і допоміжні засоби реабілітації чи соціальні послуги (наприклад, послуги з догляду, допомогу по дому).
Як зараз? Послуги з пошуку роботи та зайнятості надаються після особистого звернення громадянина до відповідних органів та отримання статусу зареєстрованого безробітного.
Як буде? Людина, яка через хворобу або травму не зможе повернутися до своєї роботи, отримає комплексну підтримку для відновлення здатності заробляти. За потреби, ще на етапі лікування фахівці визначать, чи необхідна адаптація робочого місця відповідно до змін у стані здоров’я або можливостях організму. Якщо повернення до роботи на тому ж підприємстві неможливе, розглядатиметься можливість пошуку іншої роботи або необхідність перенавчання.
Як є зараз? Пенсії по інвалідності становлять не більше 40% заробітку ( до 100% пенсії за віком). Середній розмір пенсії по інвалідності складає 4363 грн. До того ж, такі особи часто потребують постійного догляду, і хтось із членів родини,буває, змушений залишати роботу, щоб виконувати ці обов’язки.
Як буде? Якщо людина повністю втратила спроможність бути активно залученою до ринку праці і мати свій заробіток, її виплати суттєво збільшаться.
Розмір виплати дорівнюватиме 100% середньої заробітної плати, яку людина отримувала ДО ушкодження здоров'я.
Максимальна сума страхової виплати у разі травм чи ушкоджень на виробництві зросте до 40 000 грн.
Максимальний розмір виплати у зв'язку із стійкою втратою працездатності складе 23 610 грн.
Як є зараз? В умовах воєнного стану максимальний розмір страхової виплати по безробіттю дорівнює мінімальній заробітній платі (8000 грн), а тривалість виплат обмежена 90 календарними днями.
Як буде? Для осіб з частковою втратою працездатності буде подовжено термін отримання допомоги по безробіттю та збільшено іі розмір. Це дозволить таким людям не лише мати стабільну фінансову підтримку під час пошуку роботи, але й знайти ту вакансію, яка відповідатиме їхньому фізичному стану, кваліфікації та потребам.
12 листопада 2024 року у Варшаві, Польща, відбулася чергова зустріч щодо розробки сучасного інноваційного проєкту повторного використання медичного закладу.
Зокрема, торкнулися поточної ситуації з лікарнями в Україні - майже 2 тисячі лікарень було знищено або пошкоджено через війну.
Участь у заході взяли:
��Євген Плащенко, Директор Департаменту просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України
��Віталій Каранда, Голова Проєктного офісу з відновлення системи охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України
��Jukka Vasara Віце-президент Granlund Group, Голова IHDA (Integrated Hospital Design Alliance)
��Rami Kolehmainen представник IHDA
��Anna-Riitta Kallinen представник IHDA
��Henry Pesonen представник IHDA
��Олександр Червак, виконавчий директор КБУ
��Олена Молоткова, експерт КБУ
��Та інші
Henry Pesonen наголосив на значенні місцевих партнерів в Україні для проєктування, зокрема на фінальних етапах. Потрібно розуміти, як буде працювати кожна складова лікарні, різні відділи, як здійснюватиметься логістика, як конкретна лікарня буде інтегрована в усю систему охорони здоровʼя України.
Віталій Каранда підкреслив необхідність створити сучасну лікарню, а не за старим зразком. Окрім цього, потрібно враховувати різні потреби різних міст та сіл в різних регіонах.
Так, майбутня лікарня має бути модульна та легко адаптована до відповідних потреб: здатна розширятися, бути якнайбільш функціональною, володіти гнучкістю технічних систем тощо.
Також учасники обговорили особливості дотримання усіх необхідних українських будівельних норм та стандартів, незнайомих фінським архітекторам. Це ще більше посилює необхідність активного залучення українських архітекторів та проєктувальників до роботи.
Як зазначив Олександр Червак, в Україні існує низка будівельних норм, які потрібно враховувати при проєктуванні лікарні. Однак, якщо в ході роботи будуть запропоновані інноваційні рішення, які дозволять удосконалити українську нормативну базу - КБУ відкрита для відповідних ініціатив.
Це вже третій проєкт IHDA подібних масштабів. IHDA - це Альянс інтегрованого проєктування лікарень, що об’єднує компанії з великим досвідом у всіх сферах розвитку інфраструктури охорони здоров'я. Їхній досвід дозволяє забезпечувати високу якість будівництва, дотримання міжнародних стандартів тощо. Завдяки накопиченому досвіду, IHDA вміє знаходити інноваційні підходи до проєктування та оптимізувати процеси, що сприяє зменшенню витрат та підвищенню ефективності.
Нагадуємо, що раніше компанії IHDA розпочали тісну співпрацю з розробки пілотного проєкту «Розробка проєкту повторного використання у будівництві закладу охорони здоров’я в Україні» для потреб будівництва лікарень в Україні за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України і Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), у відповідності до законодавства України.
Мета полягає у підготовці проєкту повторного використання стадії “Робочий проєкт”, який пройде експертизу та потім буде внесений до Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва. По завершенню даного проєкту, наступним етапом співробітництва стане будівництво пілотного закладу охорони здоров'я в Україні.
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!