Сенсорні системи смаку й нюху
Сенсорні системи смаку й нюху
1. Сенсорна система смаку
Смак та нюх тісно пов'язані між собою, оскільки аромат їжі складається з її комплексного сприйняття за участю цих двох сенсорних систем. В основі смакового відчуття, як і нюхового, лежить вплив хімічних речовин зовнішнього середовища. На смакову систему діють розчинені у воді та інших рідинах хімічні речовини, а на нюховий аналізатор – газоподібні, а також тверді частинки, розпилені у повітрі. Ці сенсорні системи еволюційно найдревніші, але ще мало вивчені.
Смакові рецептори (СР) є контактними, хеморецептивними, вторинно-чутливими, їм властива адаптація. СР забезпечують сприйняття й аналіз смакових відчуттів, котрі виникають під впливом харчових та інших речовин, що надходять до ротової порожнини.
Смак – це відчуття, що виникає під впливом розчинених в рідині речовин, що діють на рецептори, розташовані в ротовій порожнині. Головним органом, на якому знаходяться смакові рецептори, є язик. Але смакові рецептори можуть знаходитись також на піднебінні, глотці, мигдаликах, надгортаннику, зокрема у дітей. Про це свідчить погіршення смакових відчуттів у людини з протезом зубів верхньої щелепи, які закривають піднебіння.
Смакові хеморецептори розташовані у верхньому шарі епітелію ротової порожнини, насамперед язика. Це чутливі волоскові клітини, оточені опорними клітинами й зібрані в групи — смакові цибулини, які вбудовані в так звані сосочки язика. Впливати на рецептори можуть лише речовини, розчинені у воді. Суха їжа сприймається нами як позбавлена смаку.
Значення смакової сенсорної системи
1. Забезпечує аналіз якості їжі, перевірку її на придатність до вживання.
2. Подразнення смакових рецепторів спричиняє рефлекторне виділення слини, тому сприяє травленню, зокрема жуванню, ковтанню, виділенню, шлункового та підшлункового соків.
3. Має захисне значення, забезпечує розчинення слиною різних речовин, а також сприяє "відмиванню" язика.
4. Смак має значення для отримання задоволення від їжі.
5. Слід пам'ятати про значення цієї системи в діагностиці захворювань, оскільки порушення смакової чутливості може свідчити про патологічні зміни, і не тільки в ротовій порожнині.
2. Сенсорна система нюху
Нюх так само, як і смак, заснований на хеморецепції. Але на відміну від смакових нюхові рецептори є дистантними і здатні збуджуватися на значній відстані від джерела запаху.
Слизувата оболонка нюхової області носа займає середню частину верхньої носової раковини і відповідну ділянку слизуватої оболонки носової перегородки. Нюховий епітелій - комплекс рецепторних, опорних і базальних клітин має товщину 100-150 мкм і містить близько 10 млн. рецепторних клітин. Поверхня нюхового епітелію вкрита шаром слизу.
Кожна нюхова клітина на своїй поверхні має сферичне стовщення - нюхову булаву, з якої виступає 6-12 волосків довжиною до 10 мкм. Нюхові волоски занурені в рідке середовище, що виробляється боуменовими залозами. Завдяки цим волоскам площа контакту рецептора з молекулами пахучих речовин збільшується в десятки разів. Від нижньої частини рецепторної клітини відходить аксон.
Молекули пахучих речовин із плином повітря потрапляють у нюховий слиз. Тут вони взаємодіють з рецепторним білком, що знаходиться у волосках рецептора. У результаті в мембрані рецептора відкриваються натрієві канали і генерується рецепторний потенціал, що призводить до імпульсного розряду в аксоні рецептора.
Аксони всіх рецепторів утворюють нюховий нерв, що проходить через основу черепа і входить у нюхові луковиці. Овальні нюхові луковиці знаходяться на базальній поверхні лобових частин головного мозку. Далі нюховий нерв спрямовується в різні відділи мозку: переднє нюхове ядро, нюховий горбок, препиріформну кору, періамігдалярну кору, частину ядер мигдалеподібного комплексу.
Розрізняють шість основних запахів - квітковий, гнильний, фруктовий, горілий, пряний, смолистий. Кожна рецепторна клітина здатна відповісти збудженням на характерний для неї, хоча і широкий, спектр пахучих речовин. Спектри чутливості різних клітин значною мірою перекриваються. Унаслідок цього більш ніж 50% пахучих речовин виявляються загальними для будь-яких двох нюхових клітин.
Нюхова система людини має високу чутливість: нюховий рецептор може бути збуджений однією молекулою пахучої речовини. Адаптація нюхової системи відбувається порівняно повільно - десятки секунд чи хвилин і залежить від концентрації пахучої речовини і швидкості потоку повітря над нюховим епітелієм.
Якщо в носовій порожнині сухо, запахів ви не відчуєте — вологість є умовою їх виникнення. Внаслідок дії молекул речовин, які є в повітрі, на волоски рецепторів виникає нервовий імпульс. Нюховим нервом він надходить до головного мозку.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: опрацювати матеріал по темі, переглянути відео, конспект .