Природоохоронні території. Червона книга України.

Природоохоронні території.

Червона книга України.

Природоохоронні території — це території, які охороняються законом, оскільки мають екологічне, історичне, культурне, наукове, естетичне значення.

З метою збереження розмаїття рослинного і тваринного світу, природних ландшафтів створений природно-заповідний фонд України. Його площа становить 6,05 % від загальної території України. До цього фонду належать заповідники, національні природні парки, заказники тощо, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки.

Найвищий рівень заповідності мають біосферні заповідники, природні заповідники і національні природні парки. В них знаходиться велика кількість рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України.

Біосферні заповідники — природно-заповідні території міжнародного значення, в яких охороняють всі шари біосфери і доступ до яких вкрай обмежений. В Україні розташовані 4 біосферних заповідники: Асканія-Нова, Дунайський, Карпатський і Чорноморський.

Найчисленнішою та найважливішою групою хребетних тварин, наприклад Дунайського заповідника (Одеська область), є птахи. Їх тут налічується 257 видів, із яких 44 види занесені до Європейського червоного списку та Червоної книги України. Ссавців у цьому заповіднику 42 види. Серед них 6 видів занесені до Європейського червоного списку та 13 видів — до Червоної книги України.

Природні заповідники — природно-заповідні території загальнодержавного значення. У них під охороною закону в незайманому стані зберігається весь природний комплекс та ведуться наукові дослідження. На території України є 19 природних заповідників. Серед них і Поліський природний заповідник, що знаходиться на території Житомирської області (площа 20 104 га). Із копитних тварин тут водяться лосі, козулі, дикі свині, а також вовки, лисиці, зайці, білки, куниці, рисі тощо. Тут постійно живе зграя вовків, за якою ведуть багаторічні спостереження. Є тетеруки, глухарі, орябки, куріпки. Зустрічаються також колонії бобрів.

Національні природні парки — заповідні території, які також мають загальнодержавне значення. На них, крім природоохоронної роботи, дозволено вільний доступ туристів. В Україні станом на 2015 рік налічується 40 національних природних парків загальною площею більше 10000 км2 (1,8 % території). Наприклад, Голосіївський національний природний парк (м. Київ, площа 4525,52 га), Шацький національний природний парк (Волинська область, площа 48 977 га).

Заказники — природні території, які створені з метою збереження та відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. На них допускається господарське використання лише частини природних об’єктів і лише тією мірою, якою не шкодить охоронному об’єкту. Статус заказників визначається їх цільовим призначенням: ботанічні, гідрологічні, ландшафтні, мисливські.

Наприклад, Ковалівський загальнозоологічний заказник на території Тернопільської області (площа 2959 га), під охороною якого перебуває численна мисливська фауна. Трапляються тут вивірка лісова, борсук, дика коза, лисиця руда, заєць сірий, куниця лісова, свиня дика та інші тварини.

Резервати — природоохоронні території або пам’ятники природи із заповідним режимом. Як правило, це невеликі урочища (ліси, гаї, озера, ділянки долин, узбережжя) та окремі об’єкти (водоспади, печери, унікальні геологічні виступи тощо). Частка резерватів в Україні невідома, в українських Карпатах їх налічується близько 90 (у тому числі 52 лісових, 17 флористичних, 11 сосни гірської і вільхи зеленої). Іноді резерватами називають заповідники.

Червона книга України

Перше видання — 1980 рік.

Друге видання: Тваринний світ — 1994 рік, Рослинний світ — 1996 рік.

Третє видання — 2009 рік.

Червона книга України — офіційний державний документ про сучасний стан видів флори та фауни України, які перебувають під загрозою зникнення, та про заходи щодо їх збереження і науково обґрунтованого відтворення.

До третього видання Червоної книги України занесено 542 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), круглі (2) та кільчасті (9) черви, ракоподібні (31), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), ногохвістки (2), комахи (226), молюски (20), круглороті (2) та риби (69), амфібії (8), рептилії (11), птахи (87), ссавці (68).

Залежно від стану та ступеня загрози для популяцій видів тварин чи рослин, занесених до Червової книги України, їх поділяють на:

  • зниклі види: після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їхнє існування у дикій природі.

  • зниклі в природі: види, які зникли в природі, але збереглися у спеціально створених умовах;

  • зникаючі види: перебувають під загрозою зникнення, їхній ареал постійно скорочується;

  • вразливі: у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія чинників, які негативно впливають на стан їх популяцій;

  • рідкісні: популяції невеликі, їм загрожує небезпека;

  • неоцінені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до жодної з цих категорій; вони більш-менш широко поширені в різних регіонах України;

  • недостатньо відомі: види, які можна було б віднести до однієї з вище перелічених категорій, однак у зв’язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним та потребує подальших досліджень.
    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: опрацювати відповідний матеріал по темі та скласти доповідь про одну з тварин Червоної книги України (у будь-якому форматі). Найкращі будуть розміщенні на сайті.