Принципи регуляції. Ендокринна система.

Гуморальна регуляція

Гуморальна регуляція — це координація фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища — кров, лімфу, тканинну рідину. Чинниками гуморальної регуляції є біологічно активні речовини (гормони) та продукти обміну речовин (продукти розпаду білків, вуглекислий газ тощо). Важливу роль у гуморальній регуляції відіграють залози, які виробляють гормони. Ендокринні залози (залози внутрішньої секреції) виділяють речовини, які вони виробили, у кров. Слід зазначити, що в організмі людини існує ще два типи залоз — екзокринні та змішані. Екзокринні залози (залози зовнішньої секреції) виділяють речовини в зовнішнє середовище або у внутрішні порожнини організму, як, наприклад, слізні та слинні залози. Змішані залози виділяють речовини і в кров, і в порожнини організму або назовні (підшлункова залоза, статеві залози).

Одна з особливостей гуморальної регуляції — робота її регуляторних речовин у взаємодії, адже її чинники не діють поодинці, а тільки в комплексі. Одні з них прискорюють певні процеси у клітинах та тканинах, а інші — уповільнюють. Це дозволяє дуже тонко регулювати швидкості й напрямки процесів, які контролюються гуморальною регуляцією. Наприклад, одночасна дія інсуліну, який знижує кількість цукрів у крові, і глюкагону, який цю кількість збільшує, дозволяє дуже точно регулювати рівень цукрів у кровоносній системі.

Гормони

Гормони — це специфічні біологічно активні речовини, що здійснюють свій вплив далеко від місця синтезу. Гормонам властива вибірковість дії: вони діють лише на клітини, які є чутливими до них. Ця особливість зумовлена тим, що на поверхні клітин розташовуються спеціальні структури — рецептори, які реагують тільки на молекули певного гормона. Більше інформації про гормони — в таблиці.

Значення деяких гормонів

Що таке ендокринна система?

Ендокринна система — це сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують (виділяють) у кров і лімфу гормони. Вона разом з нервовою системою регулює та координує важливі функції організму людини: ріст, розмноження, обмін речовин, процеси адаптації.

Будова ендокринної системи

В ендокринній системі розрізняють центральний і периферичний відділи, які взаємодіють між собою й утворюють одне ціле. Органи центрального відділу тісно пов’язані з органами центральної нервової системи й координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. До них належать гіпофіз, гіпоталамус та епіфіз. Органи периферичного відділу активно впливають на організм, посилюють або послаблюють обмінні процеси. Це такі залози, як щитоподібна, прищитоподібні, надниркові тощо.

Як окрему групу у складі ендокринної системи часто розглядають залози змішаної секреції. Вони одночасно працюють як залози внутрішньої і зовнішньої секреції. До них належать підшлункова залоза, сім’яники та яєчники.

Мал. 51.1. Схема взаємодії гіпоталамуса з іншими залозами ендокринної системи

Про функції залоз ендокринної системи дізнайтеся з таблиці.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: опрацювати матеріал та переглянути відео для закріплення знань.