Важливим засобом формування системи бібліотечно-бібліографічних знань у є бібліотечні уроки
Бібліотечний урок – це урок, орієнтований на формування в учнів уміння самостійно здобувати знання, здійснювати пошук додаткової інформації, використовуючи бібліотечно-бібліографічні знання та навички.
Програма бібліотечно-бібліографічних знань містить декілька розділів:
1. Загальне знання про бібліотеку, культура роботи з книжкою.
2. Знання про книжку.
3. Уміння користуватись абонементом та читальним залом бібліотеки.
4. Уміння користуватися довідковою літературою, періодикою.
5. Уміння користуватися рекомендаційною бібліографією, каталогами та картотеками, поняття про бібліографічний опис книжки.
Ці розділи є основою тематики бібліотечних уроків для учнів Шкільна бібліотека – храм думок святих,
Там барвами веселки книга всіх вітає.
І відкриває нам вікно в безмежний світ,
Гарячим сонцем душу зігріває.
Бібліотека, книга – море знань,
Які в життя дорогу прокладають.
Читайте! Хай не буде дня Без книги, що завжди на вас чекає.
Т.Ружанська
Бібліотечний урок - це завжди цікаво Визначна роль у процесі набуття знань із основ наук належить книзі. Навчити дитину любити її, сприймати як життєдайне невичерпне джерело пізнання світу, знань, виховувати любов до книжки, прищеплювати навички бібліотечно-бібліографічної грамотності – основні завдання шкільного бібліотекаря при проведенні бібліотечних уроків та виховних заходів. Ефективним вважається такий урок, який проведений у цікавій, змістовній формі. Для того, щоб бібліотечний урок запам’ятався дітям, доцільно його розділити на дві частини.
Перша частина – теоретична частина, друга – у формі гри. Дітям дуже подобаються літературні вікторини, цікаві розповіді про дитячих письменників тощо. Чим цікавіше заняття, тим охочіше діти поспішають після нього до бібліотеки. Зустріч з книгою менше всього повинна походити на звичайний урок. Ні для кого не секрет, що сучасні діти стали менше читати. Новітні технології міцно увійшли у наше життя, впливаючи тим самим на їх читацьку активність. Але нам, бібліотекарям, ще рано складати руки. Саме зараз і починається робота по залученню дітей до бібліотеки, читання. Вже давно помічено, що читання для дітей стало просто розвагою, воно не сприяє розвитку особистості, не вчить дітей співпереживати героям книги – таке читання не виховує людини.
Тому завдання бібліотеки полягає в тому, щоб навчити школяра вдумливо читати, розуміти прочитане. Як цього досягти? Що треба робити? Відповідь може бути тільки одна – вчитись у процесі гри. У чому ж полягає гра? Бібліотекар пропонує дітям читати всім разом, одночасно, одну обрану книгу: разом представляти те, що прочитали й малювати ілюстрації; разом радіти відкриттям і переживати за героїв книги; разом міркувати, чому автор чинить зі своїми персонажами саме так, а не інакше; разом з’ясовувати, що допомагає героям, а що заважає; разом уявляти, на кого з персонажів хотіли б походити. Ви скажете, що таке діти роблять на уроках літератури.
Так, але там – це робота, навчання, а на бібліотечному уроці – цікава гра. Учні діляться на групи і намагаються відшукати у своїй групі художників, артистів, поетів – майстрів на всі руки. В чому ж суть гри? Бібліотекар пропонує систему питань і завдань, вони зорієнтують дітей у роботі. Тепер у бібліотеку можна приходити не тільки за тим, щоб поміняти книгу, або написати повідомлення до уроку, тепер можна зайти, щоб показати намальовану обкладинку або ілюстрацію, щоб прочитати власні вірші, розповісти про свою рекламу, порадитися тощо.
Творчий, небайдужий підхід до проведення бібліотечних годин допомагає вирішити кілька завдань: учні організовано й цікаво, з користю проводять час; у дітей пробуджується інтерес до читання, читання стає не нудним обов’язком, а грою; через спільну творчість формується почуття колективізму; діти вчаться думати й міркувати, спілкуватися про прочитане.
Звичайно, про результати роботи говорити складно й рано. Але пройде час, і діти обов’язково скористаються результатами тих навичок, які вони придбали у процесі гри на бібліотечному уроці. Проведення бібліотечного уроку потребує серйозної підготовки: складання чіткого розгорнутого плану заняття, добору потрібної літератури, наочних посібників, детальних розробок практичних вправ.
Структура бібліотечного уроку:
І Актуалізація опорних знань: повторення попередніх уроків, пригадування висловів про книгу, значення книги для людини.
ІІ. Викладання нового матеріалу мотивація уроку, повідомлення теми, мети уроку. Розповідь бібліотекаря.
ІІІ. Практична, індивідуальна робота з учнями.
ІV. Підсумок: закріплення вивченого матеріалу, запитання за темою, заключне слово бібліотекаря.
На результативність навчання учнів основ бібліотечно-бібліографічної грамотності великий вплив має вибір оптимальних технологій організації бібліотечно-бібліографічних занять, що базуються на вікових особливостях учнів. Головне, щоб корисні бібліографічні відомості учні сприймали з інтересом. Для молодших школярів найефективнішими є заняття, що відбуваються у формі гри. Дітям - підліткам дуже цікаво відвідувати в бібліотеці уроки-казки. Тут вони мають можливість прочитати повісті, оповідання, вірші про бібліотеку. Учням середніх класів подобаються заняття в бібліотеці за аналогією з багатьма телепередачами: аукціонами, подорожами, шоу. Старшокласникам корисно пропонувати дослідно-пошукові методи: розробку проектів, підготовку наукових робіт, ознайомлювати з особливостями аналітичного опису статей у журналах.
Для проведення бібліотечних уроків доцільно використовувати уроки позакласного читання та години, проведені для позакласної виховної роботи. Учителі –предметники, класні керівники вводять деякі теми до своїх планів роботи. Завдання, здобуті учнями на бібліотечних уроках, а бібліотекар – у процесі індивідуальної роботи. Крім того, з кожною віковою групою читачів слід проводити підсумкові заняття.
Завдання бібліотеки – не тільки допомогти учню разом з учителем засвоїти шкільну програму, а й розширити її, закласти в кожній дитині основи незалежного користувача бібліотеки.
Бібліографічний калейдоскоп
Тема «Бібліотека»
Без книг життя неможливе. Тож, неможливе без бібліотек. Вся історія розвитку людського розуму пов’язана з бібліотеками. Це зовсім неспокійна історія! За них билися, їх підпалювали, втрачали, знаходили, відкривали в похованих часом містах, рятували від ворожих набігів як найдорожче. Теперішня, сучасна бібліотека здається втіленням тиші, спокою і порядку. Як і в усі часи, вона служить людям.
Кожна команда повинна дати відповідь на шість запитань, які так чи інакше пов’язані з бібліотечною справою. На роздум дається 30 секунд.
Питання для першої команди:
В якій країні вперше з’явилося слово «бібліотека»? (В Греції)
Над входом однієї з давніх бібліотек було написано: «Аптека для душі».Кому належала ця бібліотека? (Рамзесу – єгипетському фараону).
Назвіть найдавнішу бібліотеку нашого міста.
Як називається картка встановленого зразку, що використовується для індивідуального обліку читачів та виданої літератури? (Формуляр читача).
Для чого в бібліотеці існує читацький зал?
Скільки екземплярів книжок ви можете взяти з бібліотеки додому?
Питання для другої команди:
Що означає слово «бібліотека» в перекладі з грецької мови? («Бібліо» - книга, «тека» - сховище).
Хто та коли заснував першу бібліотеку на Русі? (Ярослав Мудрий в 1037 році).
Назвіть прізвище руського графа, чия особиста колекція книжок стала основою для створення найбільшої бібліотеки в нашій країні? (Н. Рум’янцев).
Ім’ям якого письменника названа бібліотека нашого міста?
Який документ треба мати, щоб записатися до бібліотеки? (Паспорт).
Що таке МБА? (Міжбібліотечний абонемент).
Ведучий: У другому турі ми згадаємо все про довідковий апарат бібліотеки. Бібліотека тільки тоді може працювати повноцінно, коли в ній є Довідковий апарат бібліотеки. Він дозволяє встановити, чи є належне видання у фонді бібліотеки, підібрати літературу за темою, знайти джерело цитати, цифри, факти.
Кожній команді пропонується декілька запитань та практичних завдань.
Запитання для першої команди:
Що називається «компасом» в книжковому світі? (Каталог).
Чому каталог назвали систематичним? Що можна визначити за систематичним каталогом?
Що таке авторський знак?
Чи належить «довідковий книжковий фонд» (словники, енциклопедії, довідники).
Запитання до другої команди:
Для чого в бібліотеці існує алфавітний каталог?
Що таке індекс?
Які відомості заносяться на каталозьку картку?
В бібліотеках часто заводяться різноманітні картотеки (тематичні, газетно-журнальні, краєзнавчі та інші). Чи належать вони до довідкового апарату бібліотеки? "БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ КАЛЕЙДОСКОП"
Врезанные в память письмена
Бегущие столетья не сотрут...
Так сказал о книге великий английский поэт Уильям Шекспир, живший
более четырех столетий назад.
Книга -- это наиболее сложное и великое чудо из всех чудес,
сотворенных человечеством на пути его к счастью и могуществу...
Каждый из Вас обращается к книге. Для одних общение с книгой -- это
познание, для других -- наслаждение, для третьих -- мученье.
Сегодня мы проводим игру "Библиографический калейдоскоп". Тема нашей игры
"Книги и библиотеки". Игра проходит в 4 тура. Участвуют в ней 2 команды.
Итоги подводит счетная комиссия.
* 1 ТУР *
* ИСТОРИЯ КНИГИ *
> Вопрос 1. Как называется старинная рукописная книга?
Варианты ответов: а) рукопись
б) манускрипт
в) маргиналия
Правильный ответ: манускрипт
> Вопрос 2. Основной исторический жанр русской литературы ХI -- ХVII веков.
Велся по годам. Каждый новый рассказ, каждая новая глава
начиналась словами "В лето..." Что это такое?
Варианты ответов: а) былина
б) сказание
в) летопись
Правильный ответ: летопись
> Вопрос 3. Как называется толстая книга большого формата?
Варианты ответов: а) экслибрис
б) фолиант
в) факсимиле
Правильный ответ: фолиант
* 2 ТУР *
* ЭЛЕМЕНТЫ КНИГИ *
> Вопрос 1. Как называется первая страница книги, на которой приводятся
данные об авторе, название книги, выходные данные?
Варианты ответов: а) титул
б) формат
в) индекс
Правильный ответ: титул
> Вопрос 2. Про нее говорят: лицо книги. Это первое, что видит читатель,
когда берет книгу в руки. И от "выражения этого лица" очень
часто зависит, захочет ли человек раскрыть книгу и прочитать ее.
Что это такое?
Варианты ответов: а) форзац
б) авантитул
в) обложка
Правильный ответ: обложка
> Вопрос 3. Как называется край книжного блока, где скреплены все элементы
книги?
Варианты ответов: а) каптал
б) корешок
в) обрез
Правильный ответ: корешок
Пока счетная комиссия подводит итоги двух туров, мы проведем игру со
зрителями.
* ИГРА СО ЗРИТЕЛЯМИ *
1. В какой стране впервые появилось слово "Библиотека"?
(Греция)
2. Его называют "компасом" в книжном море. Это перечень всех произведений
печати, имеющихся в библиотеке.
(каталог)
3. Краткое содержание книги.
(аннотация)
4. Кто в России напечатал первую книгу?
(Иван Федоров и Петр Мстиславец)
5. Как она называлась?
("Апостол")
6. Как назывался особый писчий материал, который изготавливался из
тростника?
(папирус)
{} Победителю игры со зрителями вручается приз.
* 3 ТУР *
* БИБЛИОТЕКА *
Жизнь без книг невозможна. Значит, невозможна и без библиотек. Вся история развития человеческого разума связана с библиотеками. Все вопросы этого тура каким-то образом связаны с библиотечным делом.
> Вопрос 1. Древняя эмблема этой науки -- золотой ключ. А точный перевод
термина -- книгоописание.
Один из самых известных русских знатоков библиотечного дела,
Николай Александрович Рубакин, говорил: "Выбирать книги для
своего и чужого чтения -- не только наука, но и искусство,
развитию же его нет предела".
Внимание, вопрос: Что это за наука?
Варианты ответов: а) полиграфия
б) библиомания
в) библиография
Правильный ответ: библиография
> Вопрос 2. В переводе на русский язык -- это книголюб. То есть любитель и
собиратель книг. Кто он?
Варианты ответов: а) библиотаф
б) библиофил
в) библиоман
Правильный ответ: библиофил
> Вопрос 3. Этот термин означает ненависть к книге.
Это кажется невероятным, невозможным. Разве бывают люди,
способные ненавидеть книгу?! Бывают.
Когда испанские конкистадоры обрушились на Американский
континент и начали войну с индейцами, они сожгли все книги
народа майя. Вместе с теми, кто умел их писать.
Когда фашисты пришли к власти, то для людей у них были
концлагеря, а для книг -- костры.
Внимание, вопрос: Как называется человек, который ненавидит
книги?
Варианты ответов: а) библиофоб
б) библиоклепт
в) библиокласт
Правильный ответ: библиофоб
БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК
«Навіщо берегти підручники»
Ми часто говоримо: «Земля – колискова людства». А яка вона – Земля? Для кожного своя, неповторна, особлива – і в той же час для всіх – єдина. «Своя» - тому що кожний бачить Землю по-своєму, а «єдина» - тому що, якщо щось трапляється із Землею в одному місці, то ми відчуваємо це на всій її території. На Землі створені особливі умови існування людства. Навіть прямуючи до інших планет, людина бере із собою (у космічний корабель, скафандр та інше) земні умови існування. Як тут не згадати давню легенду про Антея. Неможливо було подолати Антея, поки зберігався його зв'язок із землею. Як тільки він до неї доторкався, вона дарувала своєму втомленому сину все нові і нові сили. І тільки відірвавши Антея від землі, зруйнувавши цей зв'язок, Геракл зміг подолати супротивника. Ми, люди, самі того не помічая, черпаємо свою силу від зв’язка із землею. Земля в повному сенсі цього слова дає нам життя. Як же ми «відплачуємо» їй за це?
1. В Конституції нашої країни записано: «Кожний громадянин зобов’язаний берегти природу, охороняти її багатства». Підкреслюю слово «ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ». Існують такі самі статті і в конституціях інших країн. А як же обстоять справи у дійсності.
2. Із надр землі виймається щорічно 100 мільярдів тон мінералів ( по 25т на людину). З них більше 90% йдуть на відходи. Марнотратство людей, прагнення до збагачення будь-якою ціною – одна з головних загроз ресурсам планети. Світовий океан, визначальне обличчя нашої біосфери, гине. Він покритий нафтовою плівкою, в нього скидають побутові та промислові відходи. Із-за них гине риба, водорості.
3. Лісний покров скоротився на 60-65%. Адже ліси називають легенями планетами, завдяки ним восповнюється дефіцит кисню на землі. Деякі міста центральної Європи поглинають кисню більше, ніж здатні відтворити навколишні ліса. Проте вирубка тропічних лісів йде зі швидкістю 20 га за хвилину. У нас майже зведені на «ні» хвойні ліси. Найцінніші породи змінені на низькопродуктивні. При сучасних темпах лісозаготівлі ми використовуємо залишившиєся ліси за 50-60 років, а відновлення лісів відбувається за 100-120 років. Для чого ж рублять стільки лісів? По-перше потрібні нові пощаді для сільського господарства. По-друге деревина потрібна на виробництві, будівництві та інших галузях промисловості. Із деревини виготовляється папір. З кожним роком її потрібно все більше і більше.
4. Давайте розглянемо використання деревини з точки зору школи. Отже, з паперу виробляють зошити та підручники. І робляться вони не просто з паперу, а з паперу високої якості. Один підручник важить приблизно 200 гр. У нас в школі 16000 підручників. Давайте зробимо розрахунок: 16000 х 0,2 = 3200 кг.
5. Щоб отримати 60 кг паперу потрібно 1 велике дерево.
6. 3200 кг : 60 кг = 53 (дерева)
7. І це тільки на підручники, а ще посібники, зошити!!!
8. Підручники і зошити безумовно потрібні, але відноситися до них треба бережно. Чи варто рубить дерева, знищувати красу, наносити шкоду здоров’ю? А може краще обгорнути підручник, підклеїти його, не малювати в ньому, не рвати сторінки? Може краще розтягнути термін користування підручником не на 3 – 4 роки, а на 5 – 6 років? Може краще приймати активну участь у зборі макулатури? Адже 1т макулатури допоможе зберегти 5 м3 деревини, а з 5м3 деревини можна отримати 225 тис. шкільних зошитів. А з 1т лохмоть можна отримати 600 м тканини.
9. А зараз давайте проаналізуємо. Скільки зібрав макулатури ваш клас? (Навести цифри). В якому стані знаходяться ваші підручники? ( Аналіз результатів сморта «Живи, книго!»).
10. Із всього цього можна зробити висновок про ваше відношення не тільки до підручників і не стільки до підручників, а про ваше відношення до природи. Ви усі вже достатньо дорослі, щоби не зрозуміти цей зв'язок.
11. На закінчення хочу сказати. Земля у нас одна. Часто письменники порівнюють її з кораблем. Цей корабель має все необхідне для нескінченно довгої мандрівки у всесвіті. Механізм життя надзвичайно міцний, але не необмежений. Це тільки в фантастичних фільмах герої у останню мить перед катастрофою сідають на інший корабель і улітають до зірок. Ні! У випадку «поламки» нашого корабля, пересісти нам буде нікуди. Ми усі залишимося тут на Землі. Треба берегти то, що в нас є. Треба міняти відношення до природи. І починати треба з малого: з підручників.
Бібліографія. Анотація.
Тема: Бібліографічний опис книги. Анотація.
Мета: Знайомство із структурою бібліотеки, каталогами (систематичним, алфавітним), уміння ними користуватися. Навчитися бібліографічному опису книги, статті. Формування поняття про анотацію і її складання на художню книгу. Розвивати пам’ять, увагу, бережне ставлення до книги.
Обладнання: Плакат „Пошук книги”, каталоги (каталожні картки, каталожні роздільники), пам’ятка „Як працювати з книгою”, вислови про книгу.
Книги – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
І. Франко.
Хід уроку
I. Повідомлення до теми
Вчитель. Неможливо уявити життя сучасної людини без книг. Особливо в дитинстві, коли формуються основи світогляду, характеру. Книга для дітей повинна бути першим і надійним товаришем.
Книги – володарі простору. Вони запрошують нас до захоплюючих подорожей найрізноманітнішими куточками нашої планети й загадковими всесвітами. Кожний народ має свою літературу. З неї ми дізнаємося про особливості історії, традиції і звичаї людей, що населяють земну кулю. Книги є посланцями миру, що й звучить у словах литовського письменника Межелайтіса: „Подібно довгим ключам перелітних птахів мандрують книги, засіяними зорями піднебессям, і на веселкових крилах несуть дружбу, немов сонце”.
Як часто ми не усвідомлюємо справжньої ціни книг, з яких черпаємо наснагу до праці і творчості, любові і життя. Адже книга у всі віки була і буде духовним скарбом нації, джерелом її немеркнучої історії.
Книга є помічником, порадником, а для тих, хто вміє дружити з нею, – вірним другом. Протягом усього життя ми звертаємося до книги. Вона допомагає пізнати та зрозуміти навколишній світ і самих себе. Нерідко книга, вчасно прочитана, підказує людині вихід зі складної ситуації.
Книга – єдина машина часу, створена людиною. Завдяки їй ми розсуваємо межі теперішнього та перелітаємо в минуле та майбутнє.
Ми, українці, по праву пишаємося багатством найбільшої в Європі бібліотеки Ярослава Мудрого, створеної 1037 року в стінах церкви Софії Київської, книгозбірні митрополита Петра Могили, які, по суті, були центрами освіченості і культури всієї Європи.
Книга – справжній маг. Читаючи, ми уявляємо себе чарівниками, здатними розуміти мову речей, тварин і рослин. Скільки дивовижних таємниць відкривається нам завдяки книгам! Скільки безцінних скарбів трапляється на шляху читачів! А скільки незабутніх зустрічей з літературними героями!
Людство навіть пам’ятники поставило своїм улюбленим літературним героям. У США стоять на п’єдесталі два хлопчики – Том Сойєр та Гек Фінн. А у Франції ви можете побачити пам’ятник сміливому д’Артаньяну. В Італії на вас чекає довгоносий Піноккіо – старший брат Буратіно. А в Данії, в Копенгагенському порту, дивиться на море ніжна Русалочка – героїня казки Андерсена. Герої улюблених книг надихають нас у житті, вчать бути добрими, чуйними, справедливими.
Діти зачитують домашнє завдання: „Роль книги у моєму житті”.
II. Вивчення нового матеріалу
Бібліотекар. Бібліографія – це науковий, систематизований опис книг та інших видань, де вказуються всі вихідні данні про книгу. Це може бути і список літератури на будь-яку тему, наука про способи систематизованого опису і обліку книг та інших видань.
Що таке вихідні дані? (Гортаючи книгу, бібліотекар знайомить з усіма складовими вихідних даних і вказує на їх місце розміщення у книзі).
Вихідні дані: прізвище автора, назва книги, прізвище редакторів, видавництво, рік видання, обсяг видання, тираж.
Декілька учнів зачитують вихідні дані книг, які лежать у них на столі.
III. Практична робота
1.
Оформлення вихідних даних.
Грінченко Б. До тих, що зостануться. Вибрані твори. К.: Веселка, 1993. – 398 с.
Атом серця. Українська поезія першої половини XX ст. К.: Веселка, 1993. – 350 с.
2.
Складання списків рекомендованої літератури (рекомендаційні списки).
Бібліотекар спершу знайомить учнів з правилами складання таких списків.
Групова робота. На кожну групу учнів роздано по 7 книг на конкретну тему. В результаті вони повинні в алфавітному порядку записати книги з усіма вихідними даними.
IV. Вивчення нового матеріалу
Бібліотекар. Дуже часто учні стикаються з такою проблемою, як пошук книги у бібліотеці. Серед великої кількості книг не кожен відшукає потрібну. Для цього потрібні спеціальні знання, які сьогодні ми повинні набути.
З чого треба розпочати пошук книги в бібліотеці? (Використовуємо плакат „Пошук книги”).
Якщо вам прізвище автора невідоме, а відома тільки назва книжки, треба звертатись до систематичного каталогу. Він розкриває фонд бібліотеки за змістом. Систематичний каталог – це каталог, у якому бібліографічні картки розташовані за певними галузями знань (з математики, фізики, географії і т. д.). Каталог складається із спеціально розграфлених каталожних карток. У лівому кутку проставляється шифр, який показує, до якої галузі знань належить певна книжка. У картці вказується прізвище автора, повна назва книги, видавництво, рік видання, кількість сторінок.
Кожний відділ, або, як ще називають, кожна галузь наук відокремлюється одна від одної за допомогою роздільника – це картка з товстого картону, яка має уверху виступ. На цьому виступі вказується назва відділу. Всі дані каталогу записуються друкованим шрифтом. Всі картки вміщуються у скриньки, на кожній з них вказується, картки з якого відділу входять до її складу. Усі скриньки розставляються послідовно за каталожними індексами. Над скриньками підписують „Систематичний каталог”.
Якщо прізвище автора вам відоме, тоді зверніться до алфавітного каталогу. У цьому каталозі, на відміну від систематичного, каталожні картки розташовані в алфавітному порядку за прізвищами авторів, а якщо книга без автора, а збірка – тоді за алфавітом назв. При цьому галузі наук не враховуються.
Анотація
Коли ми вибираємо в бібліотеці книгу, то спершу звертаємо увагу на звороті титульної сторінки або в кінці книги, після її змісту є коротка характеристика цієї книги, з якої можна узнати її зміст. Ось це і є анотація. Тобто – це стисла бібліографічна довідка, характеристика змісту книги, статті і ін. Основним завданням анотації є попередньо ознайомити читача із змістом книги.
Складові частини анотації:
опис бібліографічних ознак книги (автор, назва і т. д.);
короткий переказ змісту;
вказівка, кому ця книга адресована.
Знайомство з прикладами анотацій на книги з аналізом її структури.
V. Практична робота
Складання анотації на художню книгу.
VI. Аналіз виконаних робіт
VII. Домашнє завдання
1.
Скласти анотацію на прочитану книгу.
2.
Виписати у бібліотеці кілька зразків запису вихідних даних книги, користуючись систематичним каталогом.
Тема: Відгук про книгу.
Мета: допомогти учням виробити вміння висловлювати свою думку
про прочитану книгу.
Обладнання: плакат на тему : „Як писати відгук про книгу”, який включає в себе такі запитання :
1. Про що йдеться в книзі?
2. Хто головний герой твору?
3. Чи сподобались вам персонажі твору? Які саме і чим?
4. Чи вдалося, на вашу думку, авторові відкрити свій задум у творі?
5. Що не сподобалось у книжці?
Хід уроку.
І. Оголошення теми і мети уроку.
ІІ. Виклад нового матеріалу.
Любі діти, ще з 5-го класу ми привчалися до самостійної роботи з книжкою, до вдумливого читання, до аналізу прочитаного, а також виробляли вміння виступати перед своїми однокласниками з оцінкою твору.
Та зараз ви вже старші на рік і сьогодні ми з вами спробуємо виробити вміння висловлювати свою думку про прочитану книжку. На цю тему у нас сьогодні окреме заняття, на якому я розповім вам , як писати відгук про книгу, і дам домашнє завдання написати відгук про будь яку прочитану вами книгу задану на позакласне читання чи ту, що справила на вас найбільше враження.
Кожний твір, діти, містить у собі заряд ідейної енергії. Кожен твір існує для того, щоб впливати на читача, щоб виховувати його, формувати світогляд, світовідчуття, волю і художній смак.
Поки не прочитана остання сторінка , у вас не припиняється складна робота уяви, пам’яті, думки – і тільки завдяки цій роботі прочитане вами не розпорошується у свідомості окремими кадрами, які одразу забуваються. Лише завдяки цій роботі всі окремі враження, сцени, образи поєднуються в цілісну картину життя. І поки у вашій голові не відбудеться ця важлива робота свідомості, твір можна вважати не прочитаним.
ІІІ. Закріплення нового матеріалу.
(Бібліотекар зачитує зразок відгуку про книгу)
ІІІ. Домашнє завдання.
Отже ваше завдання : уважно прочитати й осмислити всі події, що відбуваються в творі і висловити свою думку про прочитане на папері.
Для того, щоб вам було легше написати цей відгук, перепишіть собі запитання, розміщені на плакаті.
На написання відгуку про книгу дається один тиждень.
Весела вікторина
I конкурс «Розминка»
· В якому селі жили відомі Тореадори В. Нестайко?
(Васюківка)
· До якого міста йшли музиканти з відомої казки братів Грімм?
(Бремен)
· Як називався острів у одному з творів Льюіса Стівенсона?
(«Острів Скарбів)
· Яку кличку мала собака Герасима
(Му-му)
· На яку геометричну фігуру схожий колобок?
(Коло, круг)
· Ким по професії був папа Карло?
(Шарманщик)
· Рідна мова бременських музикантів?
(Німецька)
· Повне ім’я Старика Хоттабича?
(Гасан Абдурахман ібн Хоттаб)
· Короткий зміст книжки?
(Анотація)
· Який зріст у Дюймовочки?
(2,5 см)
· Рідна мова Карлсона?
(Шведська)
· Що означає слово «Мауглі»
(Жабеня)
· Ім’я людини-амфібії?
(Іхтіандр)
· В якій країні винайшли папір? (Китай)
II конкурс капітанів
(Капітанам потрібно назвати на кожну букву алфавіту якого-небудь літературного героя)
А – Айболить Б - Буратіно
В – Врунгель Г - Гуллівер
Д – Дюймовочка Є - Ємеля
Ж – Жар-птиця З - Золота рибка
К – Колобок Л - Леопольд
М – Мауглі Н - Незнайко
О – Оле-лукойє П - Принцеса на горошині
Р – Робін Гуд С - Снігуронька
Т – Тортила У - Умка
Ф – Фенист Ясний Сокол Х - Хоттабич
Ц – Царівна жаба Ч - Чебурашка
Ш – Шемаханська цариця Щ - Щука
Ю – Юнга Я - Яга
III конкурс «Чи уважні ви читачі?»
· Скільки подвигів здійснив Геракл?
(12)
· Яке ім’я мала богиня родючості у давніх греків
(Деметра)
· Істота з тілом людини, а головою і хвостом бика?
(Мінотавр)
· З якого міфу герої, зробивши крила, піднялися у небо?
(Дедар та Ікар)
· З якого твору до нас прийшов П’ятниця
(«Робінзон Крузо» Д. Дефо)
· Де жила Пепсі Довга панчоха?
(На віллі «Хованка»)
· Хто в Ліліпутії був на ніготь вищим від інших мешканців?
( Імператор)
· Що допоміг загарбати Гул лівер у Блефуску?
(Флот)
· Назвіть найвідомішого російського байкаря?
(І. Крилов)
· Яке слово складав Кай у королівстві Снігової Королеви?
(Вічність)
· Кого навчали ведмідь Балу, пантера Багіра, слон Хатхі?
(Манглі)
· Хто є автором творів?
«Казка про мертву царівну та сімох богатирів»
(О. Пушкін)
«Хлопчик – зірка»
(О. Уайльд)
«Діти підземелля» (В. Короленко)
· У якому творі усі герої овочі та фрукти?
(Джані Родарі «Чеполіно»)
· Як звуть головного героя, який перемагає в усіх казках?
(Іван)
· Хто з казки в казку перелітає на мітлі?
(Баба Яга)
· Як звали сина царя Салтана?
(Гвідон)
Запрошуємо на розмову
про літературу довідкову
Мета. Узагальнити знання учнів про довідкову літературу, розкрити її значення в житті людини; розширити знання з історії виникнення словників; удосконалити практичні навички користування різними видами довідкової літератури.
Обладнання. Книжкова виставка «Словники – наші друзі», таблиці, вислови видатних людей.
Хід уроку.
Бібліотекар.
- Сьогодні я розпочну урок словами В. Сухомлинського: «Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людей».
- А зараз згадаємо прислів’я про книгу (відповіді дітей).
- От бачите, як високо цінував наш народ книгу.
- Коли ще ви були маленькими, не вміли читати і писати, ваші батьки, дідусі і бабусі читали вам казки, загадували загадки, вчили з вами пісні та вірші. Багато слів і виразів із цих казок, віршів були незрозумілі, і ви просили пояснення їх. Батьки не завжди могли відразу відповісти і нерідко зверталися до різних словників. Зараз, коли вам зустрічаються незнайомі слова й вирази, ви самі можете звернутися до словника. От і зараз подивимося в тлумачному словнику значення слова «словник».
Учень (читає). Словник – це книга, яка містить в собі перелік слів, які розташовані у визначеному порядку (звичайно за алфавітом), з поясненням або перекладом з однієї мови на іншу.
Бібліотекар. Саме слово «словник» з’явилося у нашій мові в кінці XVIII ст., поступово витісняючи поняття «лексикон» (від грецької - словник).
А сьогодні ми ознайомимося з довідковою літературою, а це словники, довідники, енциклопедії. З’ясуємо їх значення: чи потрібні вони нам узагалі, навчимося ними користуватися.
Із довідковою літературою ви вже частково ознайомлені, переглядали дитячі кольорові енциклопедії, виконували домашні завдання, користуючись словником тощо.
Довідкова література – це видання, які допомагають нам про щось дізнатися, уточнити, розтлумачити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу.
Думаю, що цікавою і корисною буде для нас інформація, яку підготувала творча група на тему “З історії словників”.
Учень 1. Словники виникли дуже давно. Їх почали укладати з практичних потреб, з необхідності пояснити застарілі незрозумілі слова чи слова з іншої мови. Так, греки вже у V столітті до н.е. укладали глосарії – тлумачні словники, в яких пояснювали слова, вживані в старовинних пам’ятках.
Учень 2. У східних слов’ян перші словники відомі з XIII століття. З початку всі відомості розміщувались без будь якої послідовності, а вже з XVI століття слова стали розташовуватись за алфавітом (азбукою). Їх почали називати азбуковниками.
Учень 3. В Україні перший рукописний словничок з’явився у кінці XVI століття. На початку XVII століття видані перші друковані словники. З кінця XVIII століття в Україні складалися переважно двомовні українсько-російські словники або російсько-українські.
Бібліотекар. Словники бувають різні:
- енциклопедичні;
- тлумачні;
- орфографічні;
- іншомовні;
- спеціальні.
Широких відомостей словники не дають, вони лише допомагають в опануванні чогось або слугують для загального розвитку. Слід запам’ятати, що основна структура всіх словників однакова: слова розташовуються в алфавітному порядку, тож щоб відшукати незрозуміле слово, знаходять сторінку з літерою, із якої починається розшукуване слово, а за літерою вже знаходять саме слово, читаючи відповідне пояснення. (Приклади). Усі словники мають супровідні розділи, які допомагають нам у роботі з ними (Приклади).
Коли нам потрібні докладні й водночас стислі відомості, то словника вже не достатньо. Звертаємося в такому разі до довідника. Довідники бувають із різних галузей знань. (Приклади). Потрібний матеріал у довіднику знаходять за змістом, за алфавітом.
Найбільшим за обсягом інформації є довідкове видання – енциклопедія. Це систематизоване (за алфавітом або за темами) зведення знань.
Учень 4. Перші книжки енциклопедичного характеру з’явилися у Стародавньому Китаї ще в XII-X ст. н.е. У XIV ст.. центром енциклопедичної літератури став Єгипет. У XVIII ст. В Європі з’явилася «Енциклопедія» Дені Дідро. Цей відомий письменник, філософ і просвітитель залучив до створення своєї «Енциклопедії» багатьох прогресивних письменників і вчених Франції – Вольтера, Руссо, Монтеск’є.
Учень 5Близький за своїми поглядами до декабристів, видав «Енциклопедію», яка складалася із 45 томів.
Учень 6. 1890 року в Петербурзі вийшов «Енциклопедичний словник» Блокгауза і Ефрона, який налічував понад 60 томів. У словнику було зібрано статті з усіх галузей знань світу.
Бібліотекар. Нині виходять із друку сотні назв літератури енциклопедичного характеру. Енциклопедії містять відомості з різних галузей знань – універсальні (Українська радянська енциклопедія), галузеві (Українська літературна енциклопедія, Географічна енциклопедія України та ін.). (Приклади). У біографічних енциклопедичних словниках після прізвища, імені та по батькові відомої людини стоять дати народження і смерті. (Приклади). Крім того, у деяких енциклопедіях є карти, таблиці, схеми, діаграми. (Приклади).
«ЕЛЕМЕНТИ КНИГИ»
Тема: ЕЛЕМЕНТИ КНИГИ
Мета: Ознайомити учнів з основними елементами книги, видами і способами оправи книги, з назвами структурних частин книжки.
Обладнання: плакати з прислів’ями про книгу, виставка книг, таблички з назвами структурних частин книжки .
Хід уроку.
І. Оголошення теми та мети уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь бібліотекаря.
Кожна книга, що потрапляє до ваших рук має свій “верхній одяг”. Сьогодні на уроці ми познайомимося з основними елементами книги, що і складають книжковий “одяг”. Отже давайте візьмемо книгу і уважно її розглянемо.(Використовуються різні книги) Це може бути паперова обложка або картонна палітурка на яку часто одягають суперобложку. Іноді робиться цупка паперова обложка без назви і прізвища автора, а всі дані про книжку друкуються на суперобложці.
Як правило, книги великого об’єму мають тверду картонну палітурку, обклеєну із зовні папером або тканиною. Якщо подивитися на книгу з низу, то можна побачити із під спинки барвисту чи одноколірну стрічку - каптал.
Він використовується для того, щоб прикрасити книгу і приховати загин тканини спинки та тонку картонну смужку – відстав, яка використовується для того, щоб спинка була твердою. Каптал наклеюється зі сторони верхнього і нижнього обрізів книги.
В книгах, виданих на хорошому папері і в красивій палітурці, іноді є стрічка-закладка, яка називається лясе.
Оглянувши книжку із зовні, перейдемо до її внутрішньої частини. Відкривши палітурку, ми побачимо подвійний лист паперу, ліва сторона якого приклеєна до внутрішньої сторони палітурки, а права – вузенькою смужкою до першої сторінки книги. Такий же лист є і в кінці книги, але ліва сторона приклеєна до останньої сторінки книги, а права – до палітурки. Цей подвійний лист називається форзац. Він служить для з’єднання палітурки з книжковим блоком. Деякі форзаци роблять з малюнками, тема яких відповідає змісту книги. Фронтиспіс – це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду. Це може бути також і портрет автора або головного героя твору.
Декілька раз слово палітурка згадувалося як єдине ціле, але палітурка складається із окремих частин. На малюнку ви бачите її в розгорнутому вигляді. Дві картонні сторонки палітурної кришки з’єднує спинка .
Робиться спинка із спеціальної палітурної тканини.
Формат картонних сторонок береться дещо більший, ніж формат книжкового блоку. Це робиться для того, щоб виступи сторонок - канти - захищали книгу від механічних пошкоджень.
Всі книги складаються із листків, складених в зошити. Такі зошити у кількості 4-6 штук складають книжковий блок.
Є два швейні способи закріплювати книги і брошури. Це прошив в тачку і в накидку.
Кожний зошит книги має свій порядковий номер, позначений дрібним шрифтом в лівому нижньому куті першого листка. Ця нумерація називається сигнатура, наявність якої допомагає правильно підібрати зошити при оправі.
Перша сторінка книги називається титульний лист і містить основні дані про книгу: прізвище та ініціали автора, назву книги, назву видавництва, рік видання.
Остання сторінка, або зворот титульного листа містить всі вихідні дані повністю.
VІ. Підсумок уроку.
Отже, сьогодні ви познайомилися з основними елементами книги. Знаючи як побудована книга ви легко зможете її відремонтувати. А як саме це зробити ми з вами поговоримо на наступному уроці.
Тести до уроку
«Елементи книги»
І варіант
І рівень
1. На звіть елементи книги:
а) форзац;
б) абзац;
в) суперобкладинка;
г) титульна сторінка;
д) анотація.
2. Що таке фронтиспис?
а) ілюстрація про найголовніше, що є в книзі;
б) коротка розповідь про книгу.
3. Визначте професії людей, які працюють над створенням книги:
а) письменники;
б) художники;
в) редактори;
г) складачі;
д) бібліотекарі;
е) друкарі.
II рівень
1. Де можна знайти відомості про автора книги?
а) анотація, передмова;
б) фронтиспис.
2. Що таке суперобкладинка?
ІІІ рівень
1. Елемент книги зміст. Що він дає?
Тести до уроку
«Елементи книги»
II варіант
І рівень
1. Що таке суперобкладинка?
а) паперова обкладинка з малюнком і заголовком;
б) передмова;
в) титульна сторінка.
2. Основна частина книги, на якій надруковано текст:
а) обгортка;
б) сторінки;
в) передмова.
3. Що таке папірус?
а) рослина;
б) дерево;.
в) кущ.
II рівень
1. Що таке шмуцтитул?
2. Що таке анотація?
а) коротка розповідь про книгу;
б) розділ книги;
в) передмова.
III рівень
1. У древніх книгах «колфон» означав:
а) анотація;
б) післямова;
в) передмова.
Відповіді
I варіант
I рівень
1. Суперобкладинка, форзац, анотація.
2. а) ілюстрація про найголовніше, що є в книзі.
3. Письменники, художники, редактори, складачі, друкарі.
II рівень
1. Анотація, передмова.
2. У сучасних книгах іноді поверх твердої оправи одягається ще одна паперова обкладинка з малюнком і написаним прізвищем автора та назвою книги.
III рівень
1. Елемент книги — зміст допомагає у виборі незнайомої книги, якщо в ній немає передмови, післямови, анотації. Зміст дає перелік розділів твору.
II варіант
I рівень
1. а) паперова обкладинка з малюнком і заголовком.
2. б) сторінки.
3. а) рослина.
II рівень
1. Якщо книга складається з кількох розділів, то перед кожним може бути титул, тоді він називається шмуцтитулом.
2. а) коротка розповідь про книгу.
III рівень
1. б) післямова
Живи, книго!
Мета. Зробити книгу супутником життя, а не тільки навчальних закладів.
Досягнути того, щоб книга стала для читачів завжди новим, завжди досягненим дивом; щоб вони прагнули спілкування з книгою для того, щоб щезли роблеми з життя шкільного і, насамперед, байдуже ставлення до знань.
Прищеплювати любов до книги, навчити думати; виховувати жагучу потребу у читанні, культуру читання.
Обладнання. На дошці – велика емблема “Живи, книго!”, на грудях бібліотекаря, учнів такіж емблеми у зменшеному вигляді; плакати з висловлюваннями про книгу Цицерона, Д.Дідро, Л.Леонова, В.Сухомлинського; плакати для словникової роботи.
На столі – зліва – поличка з бібліотечкою класу і рекомендованою літературою; справа – столик з учнівськими виробами для гри “Бюро літературних знахідок”: Жаба із Стрілою, Ліжечка Гномиків, Санки Снігової Королеви, Чобіток Кота, Черевичок, Пляшка із клаптиками паперу, Борода Чорномора, Василиса Премудра.
Перед класом – саморобне Диво-Дерево (з книгами на гілках).
Грамоти учням.
1. Слово бібліотекаря.
Найпершою формою письма була піктографія, або малюнкове письмо (учень показує малюнок). Малюнок – дві людські стопи- символізував поняття “йти в печеру”.
Наступним етапом розвитку письма була ідеографія, або символічне письмо (учень показує малюнок - о). Малюнок – о – означав слово “око”.
Крім письма єгиптяни зробили ще один великий винахід – вони придумали, як виготовляти зручний, гладкий і еластичний матеріал для письма – папірус.
Колись на берегах Нілу і біля озера Чад зеленіли зарості високої рослини, трохи схожої на осику. Це папірус. Його стебла розрізали вздовж і укладали рядками, щоб край одного стебла лягав на край сусіднього. Поперек одного шару селили новий і пресували. На протязі багатьох років учені не могли розгадати, чим склеювали шари папірусу. Врешті встановили, що чудодійний клей – сік самої рослини, видавлений під пресом. Він і цементував тоненькі шари першого в історії паперу.
Найзнаменитіше з ідеографічного письма і майже єдине, яке дожило до наших днів – це китайська ієрогліфіка.
Ще одне ідеографічне письмо – клинописне, поширене серед народів стородавнього Дворіччя. У нього відбувалося поступове спрощення малюнків, поки вони не скоротились до найпростішої схеми, по суті, вже не малюнка, а символу.
Важливий крок на шляху до сучасного алфавіту зробили стародавні фінікійці: вони скористались для письма єгипетськими ієрогліфами.
Буквенний алфавіт, де є знаки не тільки для приголосних, але і для голосних, з’явився вперше у стародавніх греків. Грецький алфавіт виявився настільки простим і зручним, що ним скористалися і інші народи стародавнього Середземномор’я.
Латинський алфавіт також виник з грецького письма.
У середні віки латинь стала міжнародною мовою. На ній викладались результати експериментальних дослідів.
Давньоримська цера – скріплені разом вощані таблички для письма. Це записні книги для коротких тимчасових поміток.
Пергамент – оброблена коров’яча або теляча шкіра, яка використовувалась у стародавні часи для письма.
На пергаменті писали з двох сторін аркушу. Колись і пергамент за традицією скручували у згорток. Але його можна було згинати, він не ламався.
Прообразом майбутньої книги послужили цери.
Перші книги з пергаменту подібні на зошити: це зігнуті вдвоє і прошиті шнурками аркуші. Декілька таких зошитів вміщали між двома дошками.
Пізніше стали використовувати шкіру. ЗЄЄявилась нова форма книги – з багатьох сторінок.
Слов’янський алфавіт розробили на основі грецького письма два вчених монахи з візантійського міста Солунь. Звали їх Кирило і Мефодій. Видана перша слов’янська азбука у 863 році.
У ХІІІ столітті винайдено спосіб друку дерев’яними літерами.
В середині ХV століття в Німеччині запрацював перший у Європі друкарський верстат майстра Йогана Гутенберга.
Літери для друку виготовлялися з металу. З літер складалися слова, цілі рядки, сторінки. І такі металеві літери слугували довго. До того ж верстат Гутенберга був механізований, що дуже прискорювало друкування книжок.
У Київській Русі до XVI століття усі слова писалися разом. Вперше в історії нашого письма проміжки між словами з’являються у книзі, яка називалась “Апостол”. Видана ця книга у 1564 році друкарями Іваном Федоровим і Петром Мстиславцем.
Сучасне окреслення наш алфавіт здобув на початку XVIII століття, коли Петро І завів нову фрму письмових знаків – громадянський шрифт замість церковнослов’янського.
Остаточно був звільнений наш алфавіт від зайвих письмових знаків після 1917 року.
2. Цікава інформація.
1. Незвичайну Біблію можуть побачити відвідувачі Державного музею мистецтв у Грузії. На важких кам’яних плитах рукою стародавнього майстра висічено 20 сюжетів на теми Старого й Нового Завітів. Така Біблія існує в одному примірнику. Її кам’яні сторінки були знайдені у високогірному селі Цебельда.
2. Письмо у Київській Русі існувало ще у Х столітті. У цьому нас переконує старовинний надпис на глиняному глечику, який було знайдено у 1949 році археологами під час розкопок у селищі Гніздове, біля Смоленська. На глечику написане одне слово “горухща” (гірчиця). Вчені відносять посудину, у якій зберігалася гірчиця до початку Х століття.
3. На стінах храму у Фівах викарбуваний стародавній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки сторінки її досягають 40 метрів у ширину.
4. Перший на Русі буквар був складений Василем Бурцевим і виданий у 1634 році. На титульній сторінці букваря намальований учитель, який б’є різкою учня.
5. Найменша книга видана у 1896 році у Падуї (Італія). Розміри її - 16×11 мм, що дорівнює, приблизно, величині нігтя на великому пальці руки. У цій книзі-маляткові надрукований лист Галілея.
6. Найменша “бібліотека” у с віті знаходиться у індійському місті Амрістарі, у ній зберігаються … одна книга.
7. Словникова робота (використовую саморобну таблицю) “Корисно знати кожному”, обгортка, титульний лист, контртитул, авантитул, анотація, шрифт, фронтиспіс, шмуцтитул, передмова, зміст і коректор.
8. Виступи учнів з розповідями про збереження, лікування книжок (з демонстрацією саморобних закладок, похилої підставки, полички для книг).
5. Бюро літературних знахідок.
“Чи знаєте ви, що …”
(Учні впізнають героїв і їх речі з літературних творів.).
1. Туфелька Попелюшки (Ш.Перро “Попелюшка”).
2. Пляшка з клаптиками паперу (Ж.Верн “Діти капітана Гранта”).
3. Чобіток Кота (Ш.Перро “Кіт у чоботях”).
4. Ліжечка Гномиків (У.Дісней “Білосніжка і семеро гномів”).
5. Санки Снігової Королеви (Г.Андерсен “Снігова королева”).
6. Жаба із Стрілою (казка “Царівна -Жаба”).
6. Заповіді читача.
Пам’ятай, що читання – одна з найважливіших, найпотрібніших, найсерйозніших робіт, не “між іншим”.
1. Навчися користуватися змістом.
2. Хоча б одну з читаних тобою останнім часом книг – читай з закладкою, помітками олівцем, повертайся іноді до прочитаного.
3. Закриваючи книгу (навіть прочитавши тільки частину її), подумай, що запам’яталося, схвилювало, налякало, утішило, вразило, здивувало.
4. Не залишай книгу недочитаною без серйозних причин.
5. Постарайся самостійно розібратися у всьому, пояснення незрозумілих слів шукай у тлумачному словнику.
6. Книга добре і надовго запам’ятовується, якщо її зміст розповісти другові, батькам.
8. Підсумок. Заключне слово.
Хай книга завжди закликає вас до серйозної і глибокої душевної роботи, до прагнення стати вищим, чистішим, добрішим.
ТЕМИ
1.Мандрівка книжковим містом (екскурсія до бібліотеки).
2. Правила спілкування з книжкою. Правила гігієни читання.
3. Твій друг – підручник.
4. Газети та журнали для дітей.
5. Театралізоване свято «Прощання з буквариком».
2. Вибір книг у бібліотеці.
3. Структура різних джерел інформації.
4. Періодичні видання для молодших школярів.
5. Підсумкова творча гра «Подорож у країну Книг».
1. Структура книги.
2. Твій друг – підручник.
3.Довідково-бібліографічний апарат.
4. Періодичні видання для молодших школярів.
5. Літературна гра «Бібліотека – книжчин дім».
1. Як читати книгу.
2. Як вести щоденник читання.
3. Основні елементи книги.
4. Як створюють книгу.
5.Конкурс-свято «Найкращий читач бібліотеки».
2. Твої помічники у виборі книг у бібліотеці.
3. Самостійний вибір книг у бібліотеці.
4. Твої друзі – словники.
5. Літературно-бібліографічна гра «Нитка Аріадни».
1. Дитяча бібліотека та її відділи.
2. Як написати відгук про прочитану книгу.
3. Періодичні видання. Принципи організації матеріалу і зміст.
4. Картотеки журнальних та газетних статей.
5. Театралізоване свято «Як берегти книгу».
1. Книги і бібліотеки. Їх роль та значення.
2. Усвідомлене читання. Вміння працювати з книгою.
3. Як користуватись енциклопедичною та довідковою літературою.
4. Каталоги і картотеки.
5. Гра-конкурс бібліотечних ерудитів «Уважні й начитані».
1. Публіцистична література та її жанри.
2. Алфавітний та систематичний каталоги.
3. Науково-популярна література та форми роботи з нею.
4. Вміння бути читачем.
5. Конференція «Книги в моєму житті».
1. Довідково - бібліографічний апарат бібліотеки.
2. Бібліотечно-бібліографічні засоби пошуку літератури.
3. Як користуватися критичною літературою.
4. Як книга допомагає мені вчитися.
5. Конференція «Книги – морська глибина»
1.Методи самостійної роботи з книгою.
2. Критико-літературознавчі видання та роботи з ними.
3. Читач у науковій бібліотеці.
4. Комп’ютерна бібліотека.
5. Конференція «Книга – джерело народної мудрості».