"Тарган у льосі" - робоча назва фільму.

Замість назви кінокомпанії. ЖАХ.

1) Одного разу, в майстерні митця Миколи Сологуба, у Києві на Подолі, у льосі - з'явився безголовий тарган. Він, вже тиждень жив окремо від своєї голови, а його голова жила окремо від нього, ймовірно в "ніде" темного часу.

2) Якщо безголовий тарган концептуальна метафора людини, то хто ж відрубав йому голову? "Цей лікар - м'ясник". Відповіла одна з картин художника.

3) "Час двокомпонентний. Ми бачимо тільки одну його частину, життя. Інша його частина, смерть - поза нашого розуміння. А то, що нам незрозуміло, здається дивом. Всі - це все чудово розуміють, але самі часто зрозуміти цього не можуть" - казала голові книга на іншій картині.

4) Митець виявив таргана коли почав ілюструвати книгу Люціфуса Требер "Життя проти темряви". У книзі з'являться можлівість зробити свой власний світ... Ось, мабуть, безголовий тарган і матеріалізувався, спочатку на картині, в нижньому правому куті, а потім переповз з картини в майстерню художника, а голова його залишилася там, де він існував раніше.

5) "Тарган без голови, в підвалі без голови, тому, що голова їм обом не потрібна, так як вони самі вже в голові" - прорекла сама себе думка.

6) Людина з більш слабким мисленням вірить в фантазії того, чіє мислення сільніше. Тому, насправді - будь-яка голова - ніде..

7) Суще (житейське, буденне) людини - наповнюється незбагненною енергією Буття и навпаки, так Буття дізнається про своє існування в думках людини.

8) Але книга не погодилася з художником: "Про природу ми можемо дізнатися тільки пропускаючи її відображення через свою голову. Ми не можемо бачити природу без голови. Вона - для нас - тільки там. А яка вона насправді - нам знати нема мождивості. Інакше, голова була б не потрібна. А вона у нас є. Логічно? "

9) "Логічно! - відповів книзі митець -" Піду за відповіддю до безголового таргану. А он він там на стелі сидить. Витягну його звідти? "

10) Книга, яка в той момент здавалась відром, з тоненькими ручками, повне розплесканих восьминогів, відповіла: "Так нехай там собі сидить. Всі ми повземо до стелі свого підвалу ... Якщо нам голова не заважає ..."

11) "У темряві по дну крокують краби, повертаючісь по весні на стелю. Мільйони років зростають розумні корали в головах хімерніх істот" — з пробудження, не розібравшись про що мова, відповіла третя картина.

12) "А кому ця голова взагалі заважає?" - подав голос безголовий тарган - "адже, коли немає голови, думкам просторіше, ніщо їх не стримує".

13) "Для побудови справжнього куба необхідній діалог шести плоских точок зору, незалежних один від одного. Справжнє мислення - концепт їх усіх. Консенсус, несуперечлива єдність", сказала намальована голова з квантової кубічної порожнини усередині.

14) "Парадокс", відповіла книга. "Думка вирішує такий парадокс, переконуючи себе в своїй реальності.

15) "Але, якщо немає ніяких меж, то як зрозуміти що відбувається насправді?" - сказав художник.

16) "Кожен уявляє собі все, що захоче, але це так і залишається фантазією кожного" - додала книга і кивнула на ще одну картину, з двома головами.

17) "Невізначеність протона та нейтрона пояснюється ЛЮДИНОЮ (самому Собі) - таємнічім сильним полем между ними, джерело котрого - безперервні взаємні перетворення одного в Інший з віпусканням и поглінання півонії и віртуальної парі" - сказала одна голова іншої на цій картині. Друга, у відповідь багатозначно їй кивнула.

22) "За Такі Розповіді про свою уявну мудрість - профан готов щедро платіті гроші. Що и є мета софіста. І, подолати таку спокусу отримати гроші ні за що - и є справжня наука чи мистецтво. Софізм в містецтві це кітч" - подала голос ще одна картина. І, якось джек-пітно весело задзвеніли намальовані на ній монети.

23) "Як же мені опинитися самою собою, якщо читаючи мене все бачать тільки самих себе?" - запитала думка, визирнувши з книги.

24) "Так ткнути пальцем в будь-яку фразу, випадково, а я її намалюю" - відповів митець. "Малюнок набагато красномовніше за промову".

25) "Але ж і ти просто читач", сумно відповіла книга, твоя точка зору одна з багатьох ".

26) "Випадковість, ось хто без голови," - відповів художник - "у випадковому потоці випадковості набагато більше шансів розгледіти, яке все насправді, але не всі мають на це голову".

30) Аристотель розглянув мислення на прікладі трівімірного простору - кубу. Вийнявши попередньо його зі своєї голови.

31) "А що буде, якщо обдурити випадковість"? - запитала Аристотеля думка, укладена всередині куба.

32) "Майбутнє буде вкрадено" - прорік - замість глибоко задумливого античного філософа і ні на кого не звертаюци уваги - безголовий тарган.

33) "Але, як можна вкрасти те, чого немає?" - запитала думка.

34) "Ніяк, але саме цим всі і займаються. Називаючи це життям" - відповів художник, підписуючи чергову свою картину.

35) "Як нам повернути майбутнє? Або ніяк? Або нам всім тепер судилося повзати по гранях створюваної нашою уявою реальності, як той тарган? Втративши голову - Буття яке є загублений консенсус всіх наших приватних точок зору?", Неголосно запитав хтось у когось в далекому і темному кутку льоху.

36) "Таргана я всеж зняв зі стелі, адже я все ще перебуваю в очікуванні" - сказав митець.

Опис зображення, без тексту.

Поскріптум - титри в стилі "Здёздних воєн":

"Всі малюнки, по яких повзав безголовий тарган утворили сферу Буття Парменіда, сфера, обертаючись, пішла в ніщо космосу, тобто - в усе. Туди, де залишилася втрачена голова таргана, що живе без неї в льосі у митця. Тарган, виявивши свою втрачену голову, втомлено поплентався за нею слідом ".

Над фільмів працювали .., титри.

Микола Сологуб

Олексій Довгань

Андрій Ханов

Кінець фільму