"І мертвим , і живим..."

9-А клас Дата 18.03.2020. 23.03.2020

9-Б клас Дата 20.03.2020. 26.03.2020

Тема: Т.Г.Шевченко «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Викриття конформізму й комплексу меншовартості значної частини української еліти. Продовження теми "землячків" у посланні. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього.

Мета: Ознайомити з ідейно-художнім змістом твору, з’ясувати історичні передумови його виникнення, розкрити зміст моральних настанов у творі, суть роздумів поета про причини тяжкого життя поневоленого народу; розвивати вміння висловлювати власні судження з приводу прочитаного, проведення паралелей з реальним сучасним життям; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, почуття поваги до людської гідності, велику повагу до Шевченка та його геніальної творчості

Тема розрахована на два уроки, тому завдань буде багато, але й часу більше

І. Слово вчителя

Шевченко Т. Г. прийшов у літературу тоді, коли чаша народного терпіння переповнилася вщерть. Неорганізований народний протест, не виявлений до кінця народний гнів збирався над російською імперією як грандіозна хмара, що насувалася, наливаючись свинцем.

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує.

І раптом вибух... Вибух Шевченкової поезії... Прямий, відвертий, нерідко сатиричний. Сьогодні ми вивчатимемо один із найбільш знакових творів не тільки в доробку Тараса Шевченка, а й всієї української літератури. Ця поезія заставить навіть байдужу до всього людину задуматися над минулим нашого народу, провести паралель до сьогодення і поставить питання: «...що ми? Чиї сини? яких батьків?». Ліричний твір «І мертвим, і живим, і ненародженим...», написаний у грудні 1845 року. Про ідейний зміст твору, ідейну спрямованість послання й досі є різні думки.

ІІ. Аналіз ПОСЛАННЯ (запамятайте жанр) "І мертвим, і живим, і ненародженим…».

ІСТОРІЯ створення. «І мертвим, і живим…» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова,— сюди він приїхав з Переяслава у зв’язку з ремонтом будинку А. Козачковського. Т. Шевченко розумів, що для пробудження в українському народі національної і політичної свідомості потрібні освічені люди. Тільки їхня пропагандистська робота могла підняти й згуртувати трудові маси на боротьбу проти кріпосницької системи, спрямувати їхню громадянську енергію на відродження самостійної державності. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду. Виявилося, що більшість дворян — реакціонери. Вони були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого булла нещадна експлуатація кріпосницьких селян, своїх же земляків. Серед інтелігенції були й національно свідомі українці, які любили свій рідний край, цікавилися його історією, бажали добра народові. Але ця частина освіченого класу була відірвана від трудових мас, незгуртована, не мала реальної програми дій. Її протест проти несправедливого ладу зводився до безплідних полемік. Малочисельна й безсила, вона була неспроможна очолити народно-визвольний рух, та й не прагнула до цього. Без політичного керівництва стихійний протест народних мас виливався в бунти, які царат жорстоко придушував. Свої спостереження і роздуми, почуття і настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі виразив у творі «І мертвим, і живим…»

Опрацювання ідейно-художнього змісту твору Т. Шевченка «І мертвим, і живим…»

Проблемні питання, відповіді на які ви маєте дати після прочитання тексту послання (підручник стр. 218-223) або прослуховування (відеофайл нижче)