Урок 12

З ім’ям Леоніда Івановича Глібова ви вже знайомі з п’ятого класу, коли вивчали його поетичні загадки, акровірші. Сьогодні на черзі — один із найцікавіших літературних жанрів — байка. Не все й не завжди можна було сказати прямо та одверто. Байка ж давала можливість, хоч і в прихованій формі, критикувати «сильних світу цього», указувати людям на їхні вади й недоліки. Леоніду Глібову вдавалося зробити це ще й у досконалій художній формі.

Відомий байкар Леонід Глібов із дитинства захоплювався казками. Маючи яскраву фантазію, хлопець виразно уявляв особливості характеру й звички героїв казок — вовків, левів, зайців, лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті й бідні. Свій перший вірш написав у тринадцять років.

Працював Леонід Глібов учителем географії та історії. Слід зазначити, що на той час він був незвичайним учителем — ніколи не бив учнів, ніколи не примушував зубрити урок, а викладав надзвичайно цікаво й захопливо.

Подаючи свої твори до друку у львівський журнал «Дзвінок», Глібов підписував їх псевдонімом «дідусь Кенир».

У творчому доробку письменника — 107 влучних байок та віршів.