І. Опрацювання нового матеріалу.
1) Що таке прізвище?
Кожен із нас має прізвище. Прізвищем називається оформлена офіційним документом родова назва людини, яка приєднується до її імені і яку людина одержує після народження або в шлюбі та передає своїм нащадкам.
2) Виникнення прізвищ.
А чи знаєте ви, що прізвища виникли відносно недавно?
Був час, коли людина мала тільки ім’я. Нам відомі лише імена видатних діячів історії: Сократ, Рамзес, Софокл.
За давньої Русі відомі з літописів та інших пам’яток тільки імена: Олег, Святослав, Нестор — до яких для розрізнення іноді додавали назву по батькові: Давид Ігорович. (За новим правописом буде Ігорьович) Уперше прізвища в сучасному розумінні з’являються в українських пам’ятках ділової мови (грамотах XIV–XV ст.).
На думку Івана Франка, початок закріплення прізвищ в Україні поклало духовенство.
3) Утворення прізвищ.
Від чого вони творились?
1. Значна кількість українських прізвищ утворені від імен. Основою для творення відіменних прізвищ стали понад 200 власних імен. Наприклад, від імені Іван виникло понад 130 прізвищ: Іванів, Іванків, Іваськів, Івасишин, Іванонько, Янчишин, Івашко, Івахів, Іванець, Іващенко і т. д.
2. Чимало прізвищ утворено від назв місця проживання чи походження: Зарічний, Харківська, Хмельницький, Заболотний.
3. Творились прізвища й від назв постійного заняття, професії: Гончар, Столяр, Мельник, Возний, Винник.
4. Матеріалом для творення прізвищ були й індивідуальні ознаки (фізичні, психічні та інші властивості) першого носія прізвища: Глухенький, Хитрий, Довгоносик.
Були й інші джерела творення прізвищ.
(Із кн. «Довідник українських прізвищ»)
Домашня робота. Вивчити правила параграфа 50. Вправа 423.