16.04.2020
Мета: розвивати навички аналітичного читання; поглибити знання учнів про жанр наукової фантастики, допомогти увійти в художній світ твору, зорієнтуватися у часово-просторовій моделі світу, розвивати творчу уяву; виховувати небайдужість до долі людства, почуття прекрасного.
То чому ж саме портрет Джоконди є символом твору. «Джоконда» - це диво. В італійському живописі к. ХV ст. набув широкого розповсюдження профільний жіночий портрет. Обличчя Джоконди вирізняється стриманістю і спокоєм. У м'якій димовій завісі, що тане, але що оповивав обличчя і фігуру, художникові вдалося передати відчуття безперервної мінливості людської міміки при спокійних очах Мони Лізи, що уважно дивляться на глядача. В очних западинах затаєність, завдяки якій видається, ніби очі нахмурені. Довкола куточків стиснутих губ намічаються ледь вловимі тіні, які змушують повірити, що кожну мить вони можуть розімкнутися, усміхнутися і повести ніжну розмову.
Портрет уміщено в суворий пропорційний прямокутник, її напівфігура утворює цілісний об’єкт. Завершеності образу надають складені руки. Звисаючі хвилясті пасма волосся гармонують із прозорою вуаллю, що ніби стікає з пліч і співзвучно зливається з ледь помітною дорогою.
На передньому плані «Джоконди» переважають золотисто-коричневі тони, а перспектива долини зображена смарагдово-зеленими барвами. Все разом у «Джоконді» дуже приваблює до себе глядача, який відвідає Квадратний зал у Луврі. Зі стіни йому дарує чарівну усмішку зовні стримана і внутрішньо спокійна істота – Мона Ліза, наділена надприродною здатністю впливу на людські душі та серця.