Етика

Підручник:https://pidruchnyk.com.ua/2633-etyka-6-klas-meleshchenko.html

Приєднатися до  конференції  Zoom

https://us04web.zoom.us/j/2470335883?pwd=UlJqN3VONGwyZG1mRmc5TVRMbXFYQT09

Идентифікатор конференції: 247 033 5883

Код доступу: Rg2DdQ

19.12.2023

12.12.2023

Тема.Праця і дозвілля

1. Роль праці в житті людини. Види праці. Домашня праця. Етика праці

Праця відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини. Часто її називають: «робота», «труд», «діяльність». Протилежними поняттями є «лінь», «ледарство», «неробство». Завдяки виконаній роботі ми отримаємо одразу декілька результатів — матеріальних та духовних.

У кожного різна праця

Інколи похід дорослих на роботу може здатися щоденною таємною зустріччю, місцем, де вони втомлюються а потім через це не можуть бавитися з нами в наші улюблені ігри. Про цю таємницю не прийнято говорити дітям, але вона неодмінна. Праця дає змогу виконувати встановлені заздалегідь завдання в обмін на гроші. Тож працююча людина матиме більше можливостей для купівлі різних речей. Якщо ж сталося так, що робота відсутня, певні матеріальні зобов’язання на себе беруть державні органи влади. Праця також сприяє духовному розвитку. Вона розширює наші знання та досвід, удосконалює нас, дисциплінує, приносить задоволення, відкриває щось нове.

   Існують різні види праці:

Фізична та розумова праця

1. Розумова і фізична. Розумова спирається на використання ресурсів нашого мозку, тоді як фізична потребує нашої м’язової сили.

2. Проста і складна. Для простої роботи не потрібні особливі уміння чи навички, а складну виконують люди, які мають певну професію чи освіту.

3. Відтворювальна і творча. Відтворювальна зазвичай передбачає виконання повторюваних простих дій, її результат заздалегідь відомий. Творча не кожному під силу, але її наслідки можуть призвести до появи нового продукту чи технології — інновації.

Як уже зазначалося, дорослі ходять на роботу, однак буває чимало винятків. Наприклад, у них теж трапляється карантин, і працювати доводиться дистанційно. Проте робота вдома нічим не відрізняється від звичайної, а хатня робота (прибирання, прасування, прання, приготування їжі тощо) інколи буває навіть важчою. Тож ми теж маємо певний етичний обов’язок —допомагати дорослим удома, щоби їм було легше і ми теж призвичаювалися й удосконалювалися.

3.Ми повинні допомагати нашим батькам

Існує окрема етика праці, яка підсумовує набір норм поведінки в робочому середовищі. Одним із перших, як вважають, спробу встановити правила фахової роботи здійснив видатний грецький лікар Гіппократ ще у V ст. до н.е. «Присяга Гіппократа» змінилася з того часу й нині не використовується (наприклад, існує наша урочиста «Клятва Лікаря України»), однак давній еллін не спеціально запровадив «тренд»... Тож сьогодні з’явилися етики педагогів, науковців, податківців, банкірів, продавців, юристів тощо. Спільне в них — самоповага та повага до інших людей, високі вимоги до власної виконаної роботи, саморозвиток, помірність, дбайливість, чесність. Безвідповідальність порушників засуджується — це моральна покута для неетичних працівників. До того ж, безпринципність карається матеріально: сумнівно, аби хтось знову звернувся до людини, яка порушує свої зобов’язання. Обман навряд чи допоможе, як мовиться в українському прислів’ї: «Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся!»

Лікар Гіппократ

2. Дозвілля і хобі

Дозвілля, або відпочинок, — вільний від роботи чи навчання час, який можна використати для відновлення своїх сил. Кожен із нас має право проводити його на власний розсуд, відповідно до уподобань, виховання, потреб, релігійних, культурних, національних традицій.

У кожного із нас дозвілля різне

Під час відпочинку ми керуємося власними інтересами. Комусь подобається грати у футбол, іншим — прогулянка по кафе чи магазинам у колі друзів і подруг, третіх «розслабляє» перегляд фільмів або прочитання книжок. «На колір і смак, товариш не всяк», — як кажуть люди, тому будь-хто здатен розважитися по-своєму у межах допустимого. Завжди пам’ятаємо, що дозвілля має однаково індивідуальну і колективну «природу». Ніхто не повинен псувати відпочинок нам, проте наша поведінка також має вкладатися у встановлені рамки. Окрема етика дозвілля визначає моральні принципи та духовні цінності, які характеризують нашу поведінку під час відпочинку, регулюють відносини із іншими людьми, ощадливе ставлення до природи тощо.

Не можна залишати сміття після відпочинку

Наші бажання не завжди відповідають нашим можливостям, і подекуди не вдається провести дозвілля саме так, як би хотілося. Проте право на відпочинок охороняється законодавством України. Тож вихідні, святкові й неробочі дні встановлюються на державному рівні, відпустки, вільний час між робочими змінами тощо — окремими договорами між роботодавцями та працівниками. Навіть шкільні перерви між уроками — обов’язкові!

Хобі — різновид дозвілля, під час якого ми займаємося улюбленими справами, або ж розвагами

Хобі — це окремий різновид дозвілля, під час якого ми займаємося улюбленими справами чи розвагами. Наприклад, мовиться про колекціонування, рукоділля, фотографування, подорожі, їзду на велосипеді, приготування їжі і ще багато чого. Ми можемо приділяти хобі чимало часу і сил, вдаватися до нього періодично, бо воно нас надзвичайно цікавить. Цим інтересом хобі відрізняється від звичайного відпочинку. Дорослі кажуть, було би класно об’єднати роботу і дозвілля. Уперше таку думку висловив американський промисловець та підприємець Генрі Форд: «Найкраща робота — це високооплачуване хобі!» Проте такі «поєднання» вкрай рідкісні, і на шляху до реалізації цієї частинки «американської мрії» навіть у нього трапилося чимало перешкод.

Генрі Форд

Так було!

Ставлення до хобі не завжди було позитивним — навіть у XIX ст. це слово мало негативний підтекст, вживалося як певний синонім хворобливої одержимості. Лише після того, як технології дали змогу людям отримати більше вільного часу, ставлення до «чудернацьких захоплень», змінилося. Сьогодні це — частина буденності, яка водночас вносить «небуденність» у наше життя. До того ж, упровадження хобі активно пропагувалося державними органами: стало зрозуміло, що в людей, які мають хобі, значно менше часу лишається на шкідливі звички та згубне байдикування. Тож європейських країнах та США свого часу розповсюджувалися спеціальні газети та журнали, які «радили», чим зайнятися в позаробочий час.

Це корисно!

Український філософ Григорій Сковорода (1722-1794 рр.) ще задовго до Генрі Форда сформував ідею «сродної праці». На його думку, працювати — це природній стан будь-якої людини. Проте також важливо розпізнати себе, зрозуміти свої таланти і покликання, а потім — підібрати відповідний фах. Сам процес роботи має приносити втіху та моральне задоволення, а не її результати. У своїй байці «Бджола і Шершень» Г. Сковорода описав шершня-паразита, який кепкував із бджоли, що начебто, відбере в неї мед. Бджола ж відповіла, що для неї збирання меду є найважливішою цінністю, саме воно приносить їй задоволення. Тож немає нічого кращого, ніж жити відповідно до своєї натури і працювати за покликом серця.

3. Самопізнання, саморозвиток, самооцінка

Тож, як бачимо, праця і відпочинок можуть стати надійними «союзниками» на шляху до розкриття людських таємниць. Цей процес ще називають самопізнанням — пізнанням себе (свого «Я»), усвідомленням власних життєвих цінностей, розумінням особливостей свого характеру. Самопізнання — річ надзвичайно складна. Нам непросто охарактеризувати самих себе, й наші оцінки часто зводяться до простих «істин»: «Я розумна», «Я сміливий», «Я добре вчуся», «Я справедлива» тощо. Справжнє значення нашої особистості помітне лише із плином життя — вищого сенсу самопізнання.

4.Дати відповіді на питання.Мислимо практично

1. Які види праці ви знаєте?

2. Як праця впливає на розвиток людини?

3. Що таке «етика праці»?

4. Чи тотожні поняття «дозвілля» і «хобі»?

5. Що таке «ідентичність»?

6. Як саморозвиток впливає на життя людини?

7. Поміркуйте, чому пізнання себе є важливою складовою життя людини. Використовуйте конструкції: «Я вважаю, що... Я так вважаю, тому що: по-перше, ... по-друге, ... по-третє, ... Отже, ...»

ДОМ.ЗАВД.Мислимо творчо 

1. Мініпроєкт «Калейдоскоп захоплень». На великому аркуші паперу створіть  колаж « Моє хобі ". Коротко презентуйте своє захоплення.

2. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ, в якому б люди вбачали сенс життя, в чомусь одному: здобутті кар’єри або в мандрах світом тощо. Опишіть, що зміниться в такому світі. Чи хотіли б ви жити в такому світі?

Мислимо глобально

Проведіть опитування серед своїх рідних стосовно їх захоплень (хобі) у дитинстві. Проаналізуйте, чи схожі захоплення ваших батьків/дідусів з хобі сучасних дітей

05.12.2023

Тема.Людина і природа 

1.Ключові поняття: природа, жива природа, нежива природа; навколишнє  середовище; бувати на природі; екологічне лихо; екологія. 

2.Ключові поняття: природа, жива природа, нежива природа; навколишнє  середовище; бувати на природі; екологічне лихо; екологія. 

3.✵ Що таке природа? 

Природа — це все те, що оточує нас від самого

народження.

✵   Чи пов’язані людина і природа? 

Так, природа дає людині можливість жити, збагачує її внутрішній світ своєю красою, демонструє зразки досконалості. Людина ж як частина природи повинна виявляти турботу про неї.

✵   Що відносять до живої природи? 

Рослини, тварин, людей, мікроорганізми). А до неживої? (Повітря, воду, гори, Землю, Сонце, зірки, Місяць.

Природа — те, що оточує людину і є об’єктом її діяльності та пізнання.

Жива природа — тварини, люди, мікроорганізми, рослини. Вони живляться, ростуть, дають потомство, вмирають.

Нежива природа — повітря, вода, гори, Земля, Сонце, зірки, Місяць.

Навколишнє середовище — середовище, у якому живуть люди, рослини, тварини.

4. Проблемне запитання

Як культурна людина повинна ставитися до природи?

5.Бувати на природі — відвідувати місцевість за межами великих міст, поселень, де багато зелені, повітря і т. ін.

Екологія — зв’язок між людиною, твариною, рослиною і довкіллям; розділ біології, де вивчаються зв’язки між організмами та навколишнім середовищем.

Екологічне лихо — подія, що виникає зазвичай унаслідок нерозсудливої діяльності людини щодо природи й завдає їй шкоди, створює несприятливі, важкі умови для існування природи.

6.Висновки.

✵ Чи є ставлення до природи показником культури людини?

✵ Назвіть правила поведінки, які допомагають дбайливо ставитися до природи.

7.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1.Прочитати параграф . Уміти давати визначення ключовим поняттям уроку.

2.Виконати завдання в робочому зошиті з теми «Якими є моральні правила відносин між людиною і природою?»

3.КОНТОРОЛЬНА РОБОТА ЗА 1 СЕМЕСТР

ТЕСТИ

Код доступу 6137498

Використати цей код,

відкривши посилання

join.naurok.ua

28.11.2023

Тема.Культура — міра людяності в людині 

1. Розуміння поняття «культура»

Культура  — усе те, що є  результатом історії людства.

Культура  — міра людяності людини.

Культура  — усе те, що людина створила власним розумом, а  не отримала від природи. Культура  — матеріальний і  духовний прогрес як індивідів, так і  різних соціально-національних спільнот.

Культура  — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і  здібностей людини, виражених у  матеріальних і  духовних цінностях, які створені самою людиною.

Спочатку словом «культура» позначали процес обробітку землі або виховання людини. Дві тисячі років тому римський письменник, вчений, політичний діяч Марк Тулій Цицерон вжив його для позначення всього цінного, що було створено людством за часи його існування. У  культурі він вбачав, з  одного боку, діяльність із перетворення природи на благо людини, а  з іншого, — засіб удосконалення духовних сил людини, її розуму. Відтоді слово «культура» почали вживати для позначення всього того, що створено людиною для її блага. Можна стверджувати, що культура, поряд із природою, є  ще одним світом, у  якому живе людина. Оскільки людина завжди прагнула покращити й  полегшити своє життя, вона робила і  продовжує робити нові винаходи та відкриття. Так, від палиці-копачки, кам’яного рубила, наскельних малюнків людина дійшла до книг. Усе те, що полегшує працю, прикрашає і  робить комфортним побут, спілкування, люди вважають цінностями. Кожна людина, суспільство загалом мають систему цінностей — сукупність думок про значення в  їхньому житті речей та явищ, які існують у  природі й  суспільстві. Таким чином, культурна сфера життя й  діяльності людини є  створенням цінностей як матеріальних, так і  нематеріальних.

           Які ж є види культури?

  Чим цінності культури відрізняються від цінностей природи? Культура поєднує в  собі матеріальне та духовне. Матеріальна культура охоплює світ речей і  їх створення. Це все, що має практичне значення й  застосовується людиною. Духовна культура включає знання, науку, ідеї, релігію, вірування, твори літератури, образотворчого мистецтва, музики тощо.

Таким чином, світ культури й  цінностей різноманітний і  відповідає різним потребам людей. Людина не тільки творить культуру, але й  споживає цінності. Поняття «культура» також вживають як синонім освіченості, вихованості людини, і  в цьому розумінні воно увійшло в  усі європейські мови. Культурою називають і  суму мистецьких надбань. Це твори літератури, музики, образотворчого мистецтва, скульптури, архітектури, театру, кінематографа та інші речі, які є  носіями краси. Твори культури можуть бути створені як професійними, так і  народними митцями. Деякі з  них призначені для того, щоб їх споглядали, інші належать до так званого ужиткового мистецтва — це речі, якими користуються в  повсякденному житті.

2. Культурне різноманіття.

• Чому культурне різноманіття є цінністю сучасного світу?

Сучасна людина розуміє, що культурна самобутність її народу невіддільна від культурної самобутності інших народів.

Сучасна світова культура — це безліч самобутніх культур, які взаємодіють одна з одною, від минулого до сучасного. Взаємодія культур дозволить кожній людині насолоджуватися духовними багатствами, що були створені різними народами протягом багатьох тисячоліть.

Словник

Українська національна культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом протягом його історії.

У 2002 р. Генеральна Асамблея ООН проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного різноманіття для діалогу та розвитку. Відзначення цієї дати дає змогу людям усвідомити глибину і різноманіття національної культури не тільки країни, але й інших народів світу; зрозуміти завдяки цьому важливість культурного обміну та збереження існуючих культурних звичаїв, традицій і спадщини, навчитися жити разом у гармонії.

У 2005 р. було ухвалено Конвенцію ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження. У ній зазначено, що культурне різноманіття є спільною спадщиною людства, необхідною для нього, так само як біологічне різноманіття необхідне для природи.

Цікаво знати

Крім національної культури, можна виділити регіональну культуру (слов'янську, європейську, американську, африканську тощо), культуру певних соціальних груп. Існує також поділ на певні культурні епохи: антична культура, культура Середньовіччя, культура епохи Відродження (Ренесансу) тощо; певні форми культури: політична, соціальна, правова, економічна, екологічна, етнічна, фізична, моральна тощо. Крім того, вчені виділяють культурні підрозділи, такі як масова, елітарна, молодіжна культура, а також офіційна культура. Ще один різновид — культура соціальних суб'єктів (міська, сільська, професійна, молодіжна), яку виокремлюють у відповідності з її носіями.

3. Національна культура. Українська національна культура.

• Чому виникають національні культури, хоча цінності для кожної людини мають багато спільного?

Кожен народ пишається своїми культурними надбаннями, береже їх, водночас намагаючись робити їх живими елементами життя. У цьому розумінні виділяють національні культури (українську, польську, французьку та сотні інших).

Своєрідність національної культури, її неповторність та оригінальність знаходять прояв як у духовній (мова, література, музика, живопис, релігія), так і в матеріальній (традиції виробництва, праці, ведення господарства) сферах життя й діяльності народу.

Для української національної культури підґрунтям є народна культура, на основі якої поступово сформувалися професійна наука, література, мистецтво. Своєрідність української культури визначили також географічні умови, особливості історичного шляху, а також взаємодія з культурами інших народів, що живуть на цій території, а також є сусідами України.

Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру. У результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення.

Сприйняття культурних відмінностей

4. Культурні відмінності.

• Як культурні відмінності впливають на взаємини між людьми?

Культура є своєрідним організатором нашого суспільного життя, а водночас окулярами, крізь які ми дивимося на світ. Поки ми живемо в одному середовищі, то часто не усвідомлюємо, чим відрізняються культури між собою та як вони можуть впливати на наші щоденні взаємодії.

Коли нам зустрічаються люди, які були виховані на інших культурах, ми відчуваємо й помічаємо їхню відмінність. Між представниками різних культур можуть виникнути певні труднощі в спілкуванні, іноді їм складно передбачити та зрозуміти поведінку одне одного.

Культурні відмінності стають особливо помітними, коли представники різних культур намагаються розв’язувати проблеми. Щоб знайти своє місце в мультикультурному середовищі, яким є сучасний світ, потрібно передусім усвідомлювати наявність певних відмінностей. Під час спілкування з людиною іншої культури необхідно вміти приймати її відмінності та поважати їх. Те, що для нас може бути нормою, не завжди вважатиметься нормою для інших.

Словник

Мультикультурне середовище — середовище, у якому співіснують представники багатьох культур.

Мораль — уявлення, норми та оцінки, що існують у суспільстві та впливають на поведінку людей.

Моральні цінності — стандарти, які допомагають людині визначати правильне й неправильне, добре й погане. Це розуміння необхідне для того, щоб приймати чесні й справедливі рішення в повсякденному житті.

Цікаво знати

Чому моральні цінності є важливими?

1. Моральні цінності допомагають сформувати позитивні риси характеру: співчуття, повагу, доброту тощо.

2. Моральні цінності формують точку зору, систему відносин і переконань щодо різних сторін життя.

3. Моральні цінності дозволяють людям спрямовувати свою енергію в правильний бік.

4. Моральні цінності працюють як орієнтир, який допомагає уникнути негативного впливу людей з оточення, окремих явищ суспільного життя.

5. Моральні цінності допомагають установити високі стандарти соціального життя, що сприяє розвитку суспільства загалом.

5. Моральні цінності. Моральний вибір.

• У чому полягає особливість моральних цінностей?

Важливою складовою людських цінностей є моральні цінності. Це своєрідні цеглинки, із яких будується особистість людини. Вони є орієнтирами людської поведінки. Завдяки ним людина розвиває раціональне мислення та об’єктивне судження про навколишній світ. Головну роль у формуванні моральних цінностей відіграє сім’я.

Словник

Моральний вибір — вибір, який здійснює людина, керуючись своїми моральними цінностями.

Ситуація морального вибору — ситуація, яка містить у собі суперечність між двома взаємовиключними рішеннями або діями.

Серед моральних цінностей виділяють такі: вдячність, чесність, співчуття і співпереживання, співпраця, повага, рівність, вірність, справедливість, відповідальність, наполегливість, самоконтроль тощо.

У житті кожної людини трапляються ситуації, коли доводиться робити моральний вибір, тобто приймати лише одне рішення за наявності кількох, вибирати між добром і злом, правдою і брехнею.

Чим більш сформовані моральні принципи в людини, тим більш зваженим буде її вибір.

6. Забобони.

• Чи небезпечні забобони для людей?

Мораль — не єдине, що впливає на поведінку людей. Деякі з нас остерігаються, коли на п’ятницю припадає 13-те число місяця, вдома розсипалася сіль, а дорогу перейшла чорна кішка, уникають передавати щось через поріг тощо. Ці та інші прикмети, перестороги, повір’я є забобонами. За допомогою забобонних звичаїв люди боролися зі страхами, але також прагнули подбати про власне щастя та вдачу, адже людина — єдина жива істота, яка свідомо намагається вплинути на власну долю.

Словник

Забобони — упередження, віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування тощо.

• Які ви знаєте забобони?

Забобони виникають і закріплюються через нездатність людей зрозуміти існування (або відсутність) причинно-наслідкових зв’язків між власною поведінкою й наступними подіями у світі. А віра в прикмети — не що інше, як механізм психологічного захисту для тих, хто важко переносить стан невизначеності. Натомість деякі забобони переростають у звичаї та традиції.

Словник

Звичай — усталене правило поведінки, що протягом тривалого часу існує в певному суспільстві, соціальній групі тощо.

Традиція — елементи культури, стереотипний спосіб поведінки, що відтворюються та передаються з покоління в покоління й зберігаються протягом тривалого часу.

Цікаво знати

Повір'я: якщо хочеш, щоб щастило, вставай уранці на праву ногу (коли кажуть «не з тієї ноги встав», мають на увазі, що хтось уранці ступив лівою ногою на підлогу й тому перебуває весь день у поганому настрої); донині збереглася прикмета сідати перед дорогою — щоб усе добре в хаті сідало, щоб дорога була щасливою й ще судилося зустрітися; має магічну силу вузол; не годиться завчасно святкувати перемогу — погана прикмета; спіткнутися перед виконанням роботи або важливого завдання — на невдачу; після читання не варто залишати книжку розкритою — усе забудеться.

• Розгляньте фотографії. Які забобони вони відображають?

Чи погоджуєтесь ви з тим, що...

• Термін «культура» не має єдиного визначення. Ним пояснюють різні сторони відносин людина—людина, людина—природа.

• Культура і природа є світами, у яких існує людина.

• Творення культури — це творення цінностей, які споживає і примножує людина.

• Культурні відмінності слід розуміти й поважати. Культурне різноманіття світу є важливою цінністю.

• Національна культура — складова світової культури.

• Серед цінностей людства важливими є моральні.

• Саме вони забезпечують формування особистості людини.

• Забобони є важливим чинником впливу на поведінку людей.

Д.З.   СКЛАСТИ ВЛАСНІ ТЕСТИ З ТЕМИ

21.11.2023

Тема.Духовність, релігійність, благодійність

1. Віра та релігія в житті людини

Кожен із нас знає слово «вірити». Чи замислювалися ви, яке воно має значення? Вірити означає не сумніватися в правдивості почутого чи побаченого. Із цього дієслова походить поняття «віра» — сприйняття людиною чого-небудь (свідчень, тверджень, фактів) як правди, що не потребує додаткової перевірки чи будь-яких доказів. Віра в системі духовного виміру існувала із прадавніх часів. Цивілізації стародавнього часу залишили нам історичні свідчення щодо власних вірувань. Люди давнини поклонялися природі, сонцю, ідолам, окремим тваринам тощо. Наприклад, наші предки-слов’яни сотні років були язичниками, тобто вірили в надзвичайні сили природи і сповідували багатобожжя (були переконані, що світом керує чимало богів).

Вірити — це не вагатися щодо істинності почутого чи побаченого

Грецька богиня Артеміда

Релігія у дечому відрізняється від вірувань. Одні дослідники вважають, що релігія — це сукупність цінностей, світоглядних систем та культурних уявлень, які формують норми духовності. Інші під цим поняттям розуміють систему вірувань, які спрямовують до духовності. Нині існує чимало релігій, які мають власні атрибути, символи, священні письмена, де пояснено сенс людського буття та походження життя чи Всесвіту. Однак найпоширенішими у світі вважаються християнство, іслам та буддизм. Оскільки ці релігії є розповсюдженими в різних куточках нашої планети, їх називають світовими. Окрім світових, існують і національні релігії — вони користуються повагою в окремих країнах, серед представників одного народу (наприклад, іудаїзм)

Кожна людина має невід’ємне право на свободу думки, совісті і релігії. Ця норма закріплена в Конституції України та Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Хоч в Україні найбільш поширеною релігією є християнство (пригадаємо, що корені християнства сягають 988 р., коли князь Володимир Великий похрестив усю Русь-Україну), усе ж релігійне життя є дуже різноманітним. Зокрема, серед християн України виділяють православних, греко-католиків, римо-католиків та протестантів. Також в Україні проживають спільноти мусульман (насамперед — представники народу киримли) та іудеїв.

Усі вільні у виборі релігії

На жаль, подекуди зустрічається явище релігійної нетерпимості, яке призводить до різних форм конфліктів. Таке негативне відношення до інших релігій та вірувань виникає тоді, коли люди перестають бути терпимими та не поважають віри іншого. Закони України передбачають покарання за розпалювання релігійної ворожнечі. Кожен із нас має толерантно ставитися до людей, які сповідують різні релігії, та виявляти повагу до почуттів інших віруючих.

2. Благодійність, меценатство і спонсорство

Благодійність (тобто блага діяльність) — це добровільна, безкорислива робота, яка сприяє допомозі потребуючим. Кожен із нас може бути сучасним благодійником: можна підтримувати різноманітні благодійні фонди грошима, розповсюджувати інформацію про потреби людей, які опинилися вскруті, чи використовувати свій талант задля доброї справи.

Допомагати іншим краще разом

Допомога своєму ближньому (особливо коли люди справді опинилися у скруті) є одним із найвищих виявів доброчесності та моральних якостей. Таке діяння схвалюється представниками усіх релігій по всьому світу. У християнській «Книзі Товита» зазначено: «Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку». Так само і у Корані, священному писанні усіх мусульман, вказано: «Ви не досягнете благочестя, поки не жертвуватимете те, що дороге вам».

Одним із видів благодійності, який сприяє розвитку культури, є меценатство. Поняття «меценат» походить від імені давньоримського політичного діяча Гая Цильнія Мецената (I ст. до н.е.). Він дбав про розвиток культури, підтримував власним коштом багатьох тогочасних митців, фондував побудову нових величних споруд та доріг.

В Україні знаємо про власні традиції благодійності та меценатства, які тісно пов’язані з історією нашої держави. За легендами, угорська принцеса Констанція, дружина галицького князя Лева Даниловича, заснувала у XIII ст. церковну обитель у Львові для ченців з Європи. Раїна Вишневецька (1589-1619), як знатна шляхтянка, оплатила зведення низки монастирів. Гетьман Іван Мазепа на зламі XVII-XVIII ст. чимало вклав у зведення церковних споруд. Завдяки його старанням та щедрій підтримці з’явився архітектурний стиль — козацьке бароко. Меценат і «цукровий король» Лазар Бродський долучився до розбудови Києва XIX ст. Бессарабський ринок, будівля сучасного Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського, центральна київська синагога (молитовний дім іудеїв) та багато інших добрих діянь — його рук справа.

Сучасні меценати-благодійники також у пошані. Водночас, останні «тренди» дещо змінилися — замість безкорисливої допомоги, доброзичливці часто пропонують двосторонню вигоду. Спонсорство — окремий різновид меценатства, яке не має безкорисливого спрямування. Спонсори допомагають, але обмінюють свою підтримку на рекламу, популяризацію своїх товарів та їхніх послуг. Завдяки цьому, вони можуть заробити більше, а отримані кошти знову вкласти у благе діло. Такий коловорот дає змогу надати допомогу тим, кому вона дійсно потрібна.

Так було!

Серед українських меценатів особливе місце посідала родина Терещенків. Вихідці із селян-кріпаків, завдяки кропіткій праці, перетворилися на найуспішніших підприємців у російській імперії, яка тоді панувала над більшістю українських земель. Завдяки своїм цукровим «прибуткам» вони казково збагатилися, але, за заповітом голови роду Артемія Терещенка, чимало коштів витрачали на потреби українства. За гроші меценатів зведено сучасні будівлі Національного транспортного університету у Києві, Київського національного університету імені Карпенка-Карого, Національного художнього музею, Київської картинної галереї, лікарні «Охмаддит» тощо. Варвара Терещенко та її чоловік Богдан Ханенко усе своє життя збирали найкращі твори західного та східного мистецтва. Сьогодні ці безцінні експонати зберігаються в Музеї мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків. Водночас чимало представники родини вклали в розвиток свого рідного Глухова. Тут активно підтримували заклади освіти, медичні установи, храми тощо. Терещенки заснували Глухівський музей, звели будівлю сучасного Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Тож на українських прикладах ми маємо на кого рівнятися!

3. Хто такі волонтери?

Допомагати людям можна також в інший спосіб. Наша праця — також можливість вчиняти добро, або добродіяти. Чудовий варіант для тих, хто хоче надати свою поміч, — це волонтерство — безоплатна суспільно корисна робота. Слово «волонтер» походить з латинської мови («voluntarius») і перекладається як добровільний, бажаючий. Давніше так називали всіх людей, які самостійно йшли на військову службу.

Волонтерство — безоплатна суспільно корисна робота

Лише в минулому столітті значення цього терміну змінилося. Сьогодні волонтерством займаються як окремі особи, так і цілі організації. Вони опікуються знедоленими, допомагають хворим, беруть участь у благодійних акціях, супроводжують іноземців тощо. На сучасному етапі волонтерство розглядають також як спосіб саморозвитку, можливість для навчання, заведення нових цікавих знайомств. Ця користь не матеріальна, але призводить до духовного самовдосконалення.

У світі надзвичайно потужним є рух «Лікарі без кордонів». Досвідчені спеціалісти лікарської справи на певний час полишають місце роботи, аби у менш успішних країнах допомогти в лікуванні різноманітних хвороб цілком безкоштовно. Всесвітньо відомим є рух «Грінпіс» («Greenpeace»). Його волонтери-активісти обороняють природу по всьому світу, протестують проти забруднення довкілля, займаються захистом тварин тощо. В Україні від 2014 р. (і особливо у 2022 р.) волонтери надають підтримку Збройним силам України. Чимало військового спорядження, технічних новинок (дронів, тепловізорів), медичного обладнання закуповують за кошти пожертвувань. Унаслідок цього сформувалися окремі волонтерські організації («Повернись живим», «Армія SOS» та інші), яким під силу доставляти продукти харчування та ліки у вражені війною регіони. Ризикуючи власним життям, волонтери довозили також потрібну апаратуру та припаси нашим українським воїнам. За свої заслуги дехто із них удостоєний найвищих державних відзнак.

Це знадобиться!

Моральні аспекти волонтерського руху:

• дотримувати високих громадянських та особистих чеснот (патріотизму, почуття обов’язку, гуманності, оптимізму, ініціативності);

• відповідально і вчасно надати обумовлену допомогу;

• не допускати дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію волонтерів або людей і організацій, які отримують допомогу;

• розуміти власну відповідальність за вчинені дії;

• працювати безкоштовно і в межах законодавства.

Мислимо практично

1. Що таке «віра» та «релігія»?

2. Які релігії називають світовими?

3. Що таке «благодійність»?

4. Чи тотожні поняття «меценатство» і «спонсорство»?

5. Хто такі волонтери?

6. Назвіть відомі вам волонтерські організації.

7. Поміркуйте, чому допомога своєму ближньому є одним із найвищих виявів доброчесності та моральних якостей. Використовуйте конструкції: «Я вважаю, що... Я так вважаю, тому що: по-перше, ... по-друге, ... по-третє, ... Отже, ...»

Дом.Завд.

ТЕСТИ

Код доступу 2650675

Використати цей код,

відкривши посилання

join.naurok.ua

1. Міні проект «Я — волонтер». Обговоріть у групі ідеї волонтерських акцій, які ви можете провести з друзями. Оберіть одну із запропонованих ідей і сплануйте свою діяльність.

• Назва волонтерської акції:

• Мета акції:

• Терміни проведення:

• Кого з дорослих варто залучити:

• Ресурси, необхідні для проведення акції:

• Розподіл обов’язків:

2. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ, у якому перестали займатися волонтерством. Опишіть, що зміниться в такому світі. Чи хотіли б ви жити в такому світі?

Мислимо глобально

За допомогою дорослих дізнайтеся, які волонтерські організації існують у вашому місті/громаді. Розкажіть однокласникам, чим вони займаються.

14.11.2023

Тема.Всі люди — різні 

1.Навчіться виразно читати.

Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові,

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

2 група.

Навчіться виразно читати.

Людина починається з добра,

Із світла, що серця переповняє.

Ця істина, як світ, така стара,

А й досі на добро нас надихає.

3 група.

Навчіться виразно читати.

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити, -

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

4 група.

Навчіться виразно читати.

Життя в гармонії з красою,

З людьми, природою і світом.

Спокійно йде чи крутизною,

А є гармонія – є світло!

2. Скласти поради, яким треба бути по відношенню до інших.

А)Якими ми маємо бути по відношенню до літніх людей.

Б)Якими ми маємо бути по відношенню до батьків.

В)Якими ми маємо бути по відношенню до людей з особливими потребами.

Г)Якими ми маємо бути по відношенню до своїх друзів.

3.   Пригадайте прислів`я і приказки, які склав український народ про добро. Адже з давніх-давен гарні стосунки між людьми та взаємопідтримка були основними у житті. І про це говорить народна мудрість: народ скаже, як зав`яже..

Де є добро, там зникає зло.

Не одяг прикрашає людину, а добрі діла.

Краще добро робити, ніж гарно говорити.

Добре серце як сонечко в небі.

4.Кожен з нас не схожий на іншого. Чим же ми відрізняємося один від одного?

• Зовнішністю (колір волосся, очей тощо)

• Статтю

• Звичками

• Захопленнями

• Віком

• Характером

• Культурою

• Національністю …

5.Висновок: ми всі – різні. А що нас об`єднує? 

Всі ми люди, живемо на одній планеті,живемо в одному місті, вчимося в одному класі тощо.

Висновок: усі ми – рівні.

     Потрібно жити, уникаючи конфліктів, тобто бути толерантними: вміти терпіти, миритися з чужою думкою, м`яко ставитися до чужих помилок.

   В історії людства було багато мудрих, толерантних людей. Однією з них була Мати Тереза, яку ще при житті вважали святою. Вона несла радість у життя, уміла допомогти, вселити віру в краще. Вона залишила слід у житті. Кожен з вас виросте і залишить свій слід.

6.ДОМ.Завд.Моральні ситуації. 

У своєму житті ми спілкуємося з різними людьми. Тому треба навчитися знаходити точки дотику, поважати людей.

Давайте навчимося виявляти толерантність в різних ситуаціях.

1.Хлопці в класі показували один одному свої мобільні телефони. У Павлика телефону немає. Хлопці стали над ним сміятися. Твої дії?

2 .Твій друг заглянув без дозволу в твій щоденник і почав розповідати, які в тебе оцінки. Як ти вчиниш?

3 .У нас у класі дивна дівчинка. Вона смішно говорить, робить не звичайні вчинки, але не робить нікому зла. Хлопці після уроків почали її дражнити. Твої дії?

4 .Один хлопчик штовхнув іншого без причини і не вибачився. Твої дії?

07.11.2023

Тема.Людина – найвища цінність 

1. Прочитайте вірш і поясніть основну думку авторки:

Любіть людей...

Любіть людей, любіть тепло у них,

Без користі, без вигоди, без зиску,

Без докорів і сумнівів пустих,

Не прагнучи оманливого блиску...

Ви не вдягали їхнього взуття,

І не ступали по чужих дорогах,

Не знаєте, як ранило життя

Їх душі. Чи вціліли ноги.

Чи кровоточать їхні мозолі?..

Чи крила пошматовані грозою?..

Чи їхні почуття, як журавлі,

Здійнялися, лишивши за собою

Пожовкле листя, згорнуте в туман,

І пустоту?.. Так, вам цього не знати.

Любіть, бо лиш любов, як океан -

Наповнить їх бажанням знов літати.

Галина Британ

2. Поясніть, як ви розумієте зміст другої заповіді любові: «Люби ближнього свого, як самого себе».

2. Гуманістична мораль

Чи є «гуманність» те саме, що і «людяність»? Здавалося б, що походження слова «гуманність» від латинського слова «humanus», яке перекладається як «людяний, людський», дає підстави використовувати ці слова як синоніми. В їх змісті дійсно лежить любов до людей, але все ж їх значення трохи різняться:

Гуманність — більш масштабне поняття — любов до всього людства і повага до кожного людського індивіда, а загалом добре ставлення до всього живого.

Людяність — більш вузьке за змістом слово, особистісна якість конкретної людини, що виражається в дотриманні моральних принципів, здатності виявляти доброту і великодушність, чесність і відкритість щодо інших людей.

3.Це ви зможете!

Прочитайте вислів Василя Сухомлинського і поясніть його зміст:

«Гармонійна всебічно розвинена особистість немислима без міцного морального стрижня. Основне в людині — це людяність. До цього морального стрижня має прив’язуватися все, що набувається /.../ в житті ...»

4.Це цікаво!

Гуманізм — це світогляд, у центрі якого ідея людини як вищої цінності в ряді всіх інших матеріальних і духовних цінностей. Характерні його риси:

• повага до свободи та гідності кожної людини;

• врахування інтересів, потреб та індивідуальних особливостей кожної людини;

• турбота про щастя людини;

• благополуччя людини;

• надання людям рівних можливостей для розвитку;

• самовдосконалення особистості;

• високоморальні відносини між людьми.

5.Гуманістична мораль — це мораль (стійкі норми та уявлення, які регулюють відносини між людьми), просякнута турботою про благо людини, людяністю.

Гуманістична мораль притаманна громадянському суспільству, тобто суспільству, яке не просто складається з громадян, а громадян особливої якості — доброчесних, активних, небайдужих, здатних об’єднуватися заради досягнення спільних цілей. Кожна особистість повинна розвиватися, отримувати знання та навички, які потім зможе застосувати на користь суспільству через професійну та громадську діяльність.

Гуманістична мораль підтримується і розвивається в цивілізованих, демократичних державах, фундаментом яких є громадянське суспільство. У таких державах захищають соціокультурне різноманіття і кожна людина має можливість самовизначення. Наприклад, в Україні, як ви вже знаєте, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Це закріплено в Конституції - Основному законі нашої держави. Це водночас і моральна, і правова норма, а значить, це не лише визнається суспільством, але й забезпечується державою.

6. Пріоритет прав і свобод людини, рівність і справедливість

Це цікаво!

Права людини є загальнолюдською цінністю, а рівність прав і свобод усіх людей — це найвища суспільна цінність. Саме такі принципи закріплено Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року. Це був перший акт, який закріпив міжнародний стандарт у цій сфері та створив ґрунт для подальшої еволюції прав людини. Відтоді щороку 10 грудня увесь світ та Україна відзначають Міжнародний День прав людини.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини, які необхідні для її нормального розвитку, — це головний, тобто пріоритетний, першочерговий обов’язок кожної держави.

І хоч всі люди різні, мають неоднакові потреби та інтереси, держава не може і не повинна когось виокремлювати. У цьому полягає принцип правової рівності. Визнання різних індивідів формально рівними — це визнання за ними рівних прав, можливостей скористатися певними благами, рівний захист, відсутність необґрунтованих пільг і привілеїв, рівне ставлення. Як закріплено в Загальній декларації прав людини, «кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища». Так, наприклад, рівноправними є афроамериканці і європейці, чоловіки і жінки, християни і мусульмани, заможні і малозабезпечені та ін.

7.Це ви зможете!

Прочитайте статтю 24 віршованої Конституції України.

Згадайте, які основні, природні права має кожна людина?

Стаття 24

В Україні усі рівні,

І закон — один для всіх.

І права конституційні

Мають громадяни всі.

В нас немає привілеїв

Незалежно від ознак.

Конституції байдуже,

Чи заможний, чи бідняк.

Рівність жінки й чоловіка,

І дорослих, і дітей.

Колір шкіри, вік, освіта,

Всі права — для всіх людей!

Володимир Читай,

«Конституція для всіх: і великих, і малих»

У будь-якому суспільстві, звичайно, є люди, які через певні особливості потребують більшої підтримки чи додаткової допомоги. Тоді держава встановлює і забезпечує такі можливості рівною мірою для всіх людей, хто має ці особливості, а не для окремих з них. Приміром, держава виплачує всім, хто досяг похилого віку і не може працювати, пенсію, щоб матеріально підтримати цю категорію людей, безробітним допомагає в пошуках роботи тощо. Державна влада має забезпечити хоча б мінімальні умови всім, хто перебуває на її території, щоб вони могли жити з почуттям людської гідності. Саме у врахуванні особливих потреб і конкретних властивостей кожної особистості полягає сутність справедливості як правової цінності.

Справедливість з однієї сторони полягає в рівному ставленні до всіх людей як до формально рівних, а з іншої - вимагає співмірності, відповідності між правами і обов’язками різних індивідів або їхніх соціальних груп, між діяннями і відплатою, працею і винагородою, злочином і покаранням, заслугами людей і їх суспільним визнанням тощо. Справедливість важлива, щоб кожен міг реалізувати свої здібності, стати самим собою. Адже кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права й свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний її розвиток.

8.Мислимо практично

1. Що таке «людяність»?

2. Що таке «гуманізм»?

3. Які основні чесноти лежать в основі людяності?

4. Доберіть антонім до слова «людяність».

5. Чому людина є найвищою цінністю?

6. Чи тотожні «рівність» і «справедливість»?

7. Поміркуйте, чому гуманістична мораль притаманна громадянському суспільству і розвивається в демократичних державах? Використовуйте конструкції: Я вважаю, що... Я так вважаю, тому що: по-перше, ... по-друге, ... по-третє, ... Отже.

9.Мислимо творчо

    Вправа «Мої вчинки». Оберіть із переліку вчинки, через які проявляється людяність. Припам"ятайтее, чи доводилося вам робити вчинки, за які було соромно. Подумайте чому?

• 1) безкорислива допомога тим, хто цього потребує;

• 2) помста кривдникам;

• 3) моральна підтримка тих, хто засмучений;

• 4) засудження та направлення на «путь істиний» тих, хто помилився;

• 5) пожертвування грошей на благодійні цілі;

• 6) думати про власні інтереси перш ніж поступлення своїми інтересами заради іншого;

• 7) добровільна здача крові (донорство).

10.Д.З. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ без людяності. Опишіть, що змінилося б в світі? Оцініть, чи хотіли б ви жити в такому світі. Поясніть чому?

Тема.Світогляд 

1. Те, як людина уявляє цей світ загалом (і інших людей, і природу в цілому) та бачить своє місце в ньому, вибудовує з ним свою взаємодію, має назву світогляд. Він складається з багатьох елементів: уявлень, поглядів, переконань, знань, досвіду тощо. Залежно від світогляду в людини формуються цінності, можуть виникати певні потреби. Світогляд формується впродовж усього життя людини. Він базується на тому, у якій культурі формувалася її особистість, за яких умов вона виросла й живе в дорослому віці, що вона перейняла та засвоїла від інших людей, які висновки зробила з власного досвіду, наукових знаннях та безлічі інших чинників. 

2.Складіть «хмару» слів на тему «Мій світогляд». Що з переліченого, на вашу думку, найбільше вплинуло на формування вашого світогляду?5 Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. 

3.Підготуватись до дискусії :"Чи буде життя людини повноцінним, якщо вона задовольнятиме лише свої базові потреби?"

4.Підсумки.

   Світогляд  — система поглядів людини на світ та її місце в  ньому. Він складається з багатьох елементів: уявлень, поглядів, переконань, знань, досвіду тощо. У світогляді виділяють такі складові частини: цінності, ідеали та переконання. 

   Переконання — впевненість людини у справедливості своїх принципів, ідей, поглядів.

    Цінності — тверді переконання в тому, що певні явища навколишнього світу є позитивними або негативними.Ідеали — зразки чогось довершеного, яких людина прагне досягти у своєму житті.

      Потреби — це ті «вимоги» її організму, задоволення яких необхідне для здорового життя.

    Перелік базових потреб: відчуття безпеки, повноцінний сон, їжа та одяг, належна медична допомога. Усвідомлена людиною потреба називається бажанням. 

5. Домашнє завдання. Поясніть, як ви розумієте фразу, що «читання книжок розширює світогляд». Підготуйте аргументи на захист або спростування цього твердження. 

17.10.2023

Тема.Узагальнення тем «У світі моральних цінностей» та «Етичні норми в правах дитини» 

ТЕСТИ:

Код доступу 4618034

Використати цей код,

відкривши посилання

join.naurok.ua

10.10.2023

Тема.Прийняття рішень. Участь та лідерство. 

1.Мозковий штурм «Що таке лідерство?»

-  Чи можна дати одне визначення поняття «лідерство»?

-  Чи актуальна тема лідерства для вас: якщо так, то чому

2. План.

1. Лідер .  Риси лідера.

2. Типи лідерів.

3. Стилі лідерства.

1.  Поняття про лідерство.

Хто такий лідер? Точного визначення цього поняття не існує - ні в науці, ні в повсякденній мові.

Той, хто вирвався вперед на змаганнях - лідер. Той, кому вірять багато - лідер.

Той, за ким йдуть – лідер . Той, хто успішний в житті - лідер. Той, хто вміє організувати людей - лідер. Той, хто має популярність в якійсь групі - лідер.

Втім, всі ці визначення - поза контекстом. Лідер де? Чий? Для чого?

Наприклад, лідер малої групи - це одне. Лідер громадської думки - інше. Національний лідер - третє. Лідер у спорті або в навчанні - четверте.

Лідер - для чого?

Висуваючись на лідерську позицію, людина по суті бере на себе вирішення чужих (групових) проблем. Робить він це безкорисливо?  Насправді лідер ЗАВЖДИ приймає на себе вирішення чужих проблем задля вирішення своїх власних. Метою   лідера завжди є особистий успіх. Він може виявлятися в різних формах. Він може виражатися в різних потребах. Він може досягатися різними способами. Але завжди це-успіх.

Тому лідер - людина успіху.  Тому людина успіху - лідер.

Прагнення до особистого успіху - необхідна умова лідерства.

Якщо Ви досягаєте особистого успіху - Ви приносите користь всьому суспільству. Чим успішніше суспільство в цілому, тим більше шанс на успіх для інших.   Невдаха тягне суспільство назад. Він краде у нього успішність.

Але той, хто виявляється лідером в одній ситуації, ніяк не може виявитися ним в іншій. Значить,  лідер ситуативний?

Тут саме час згадати Толстого, який стверджував ніби лідер виявляється зовсім випадково: йде стадо баранів на пасовищі - один баран попереду, його вчений і записав у лідери. Повернуло стадо до водопою - інший баран попереду і тепер його дослідник візьме за ватажка ...

  Кожному з вас хочеш не хочеш доведеться якщо і не командувати парадом, то вже напевно побувати в ролі старшого. «Волею» — тому, що в майбутньому це може стати вашою роботою. Адже нерідко професійне зростання йде «по вертикалі», і хороший спеціаліст з часом стає ведучим спеціалістом.. Коротше кажучи, всі великі начальники починали свого часу з досить скромних  постів. Ну а чому «проти» волі? Так тому, що, навіть не дивлячись на повну байдужість до керівних функцій, рано чи пізно вам їх все одно не уникнути: хоч на якийсь час, так трапиться очолити хай і дуже маленький колектив — через вік, ерудицію. Нарешті, можуть просто призначити. А тому треба бути до цього готовим.  Але раніше спробуємо розібратися, хто ж такий — лідер.

    Лідер перш за все – член групи, а тому він має знати основні потреби  групи.  --  Групі треба вижити. У неї є інстинкт самозбереження. Це - груповий інстинкт. Він проявляється саме у групи, а не в окремих е членів. Але виявляється він через поведінку, звичайно, конкретних людей.

• Група має мету. Її треба досягти. Це теж груповий інстинкт.

Крім того, у кожного члена групи існують три потреби, які він задовольняє в групі і заради яких він у ній бере участь:

- потреба в контролі за зовнішнім середовищем, в забезпеченні її зручного для себе стану. Людина хоче безпеки, передбачуваності навколишнього світу, захисту, взаємодопомоги. Це група йому дає.

- потреба у включеності в групу, яка знімає вантаж зайвої відповідальності. Людині важко самій приймати рішення. Зручніше перекласти відповідальність за їх прийняття на групу. Знижується відповідальність перед собою, не себе треба звинувачувати в разі виникнення проблем.

- потреба в емоційному контакті, позитивному емоційному підкріпленні, в любові. Від інших членів групи ми чекаємо, що вони «свої», «хороші».

 Тому функції лідера виникають з цих двох суперечливих сторін життя групи.

   По відношенню до зовнішньої мети,  можна виділити такі його функції, як:

Усвідомлення групової мети;

Аналіз і контроль зовнішнього середовища;

Вироблення плану досягнення мети;

Розподіл обов'язків і організації взаємодій;

Контроль наближення до мети і корекція діяльності групи.

3. У лідера  такі функції:

Забезпечення зовнішньої безпеки групи, підтримка контактів і взаємодії з іншими групами;

забезпечення включеності членів групи в неї;

забезпечення самостійності члена групи, щоб він не втрачав свою індивідуальність,

забезпечення працездатності групової структури, контролю і впливу одних членів групи на інших, потрібного для досягнення групової мети.

обмеження контролю, розподіл відповідальності і влади в групі .

забезпечення достатньої психологічної близькості і сумісності членів групи,

координація індивідуальних способів вирішення проблем так, щоб вони не суперечили, але доповнювали один одного;

Для реалізації цих потреб треба володіти певними якостями.

4.А які основні якості притаманні лідеру? Що потрібно, щоб стати лідером?

1) Інтелект. Обов'язково займайтеся саморозвитком, багато читайте, спостерігайте за успішними людьми, заводьте нові знайомства.

2) Комунікабельність. Спілкуйтеся з іншими людьми на рівних, але в той же час пам'ятайте про лідерство, більше спілкуйтеся з усіма, приймайте участь у житті колективу.

3) Впевненість у собі. Завжди фіксуйте свої досягнення та успіхи, висловлюйте впевненість своїм виглядом (розслабте плечі, виставте трохи вперед груди, голову тримайте прямо, дивіться в очі). Свої думки потрібно викладати чітко і зрозуміло (по можливості коротко), а голос повинен бути рівним і в міру гучним.

4) Витривалість. Не впадайте у відчай ні за яких обставин, не звинувачуйте себе у всіх невдачах, приймайте подолання труднощів за безцінний досвід, ставте перед собою трохи непосильні завдання.

5) Врівноваженість. Зберігайте спокій у критичній ситуації, по максимуму виключіть негатив зі свого життя, у своїх діях керуйтеся лише розумом.

6) Твердість. Кажіть «ні», коли це необхідно (це стосується немає тільки інших людей, а й себе), відстоюйте свої права, не піддавайтеся тиску на жалість або совість.

7) Вміння приймати рішення. Проявляйте ініціативу, ризикуйте, при продумуванні планів представляйте декілька варіантів.

8) Цілеспрямованість. Встановіть собі чіткі цілі і рухайтеся вперед для їх досягнення, не сподіваючись на миттєві результати.

9) Відповідальність. Визнайте свої помилки.

10) Організаторські здібності. Гасіть розбіжності в колективі, спілкуйтеся з колективом, дізнаючись про кожного співробітника його мети в житті, пристрасті, позиції, хобі і так далі.

Відчуваючи обстановку і підпорядкувавши емоції справі, лідер зобов'язаний уміти вчасно «включати» потрібні якості. Навіть тоді, коли умови роботи ненормальні, а оточуючі не викликають симпатій.

5. Виділяють розбіжності між лідером і керівником:

• керівник звичайно призначається офіційно, а лідер висувається стихійно;

• керівникові надаються законом певні права й обов’язки, а лідер може їх не мати;

• керівник наділений певною системою офіційно встановлених санкцій, використовуючи які він може впливати на підлеглих, а лідеру ці санкції не надані;

• керівник представляє свою групу в зовнішній сфері стосунків, а лідер у сфері своєї активності обмежений в основному внутрішньо-груповими стосунками;

• керівник, на відміну від лідера, несе відповідальність перед законом за стан справ у групі;

• висунення лідера в більшій мірі залежить від настрою групи, в той час як керівництво – явище стабільне;

• у сфері дій лідера – в основному мала група; поле діяльності керівника ширше, оскільки він представляє трудовий колектив в більш широкій соціальній системі.

• керівник шукає сумлінних виконавців, а лідер — однодумців;

• керівники не вибачають помилок ні собі, ні іншим, а лідери переважно визнають свої помилки і не бояться відкрито вживати необхідних заходів для їх виправлення;

6.Тест «Капітан чи матрос?»

Зараз ми дізнаємося, чи є у вас лідерські задатки. Адже багато людей навіть не підозрюють про свій потенціал!

Запитання:

1. Дружба для Вас:

А - співпраця, Б - підтримка, В - альтруїзм.

2. Справжній художник (артист) повинен передусім володіти:

А - талантом, Б - рішучістю, В - підготовкою.

3. На вечірці Ви найчастіше відчуваєте себе:

А - «півником», Б - «куркою», В - «курчам»

4. Якби Ви були геометричною фігурою, то були б:

А - циліндром, Б - сферою, В - кубом.

5. Коли Вам подобається дівчина (юнак), Ви:

А - робите перший крок, Б - чекаєте, поки вона (він) зробить перший крок, В - робите дрібні кроки.

6. Ви стикаєтеся з несподіванкою (не тільки сидячи за кермом) і:

А - гальмуєте, Б ​​- додаєте швидкість, В - губитеся.

7. Якщо Вам доводиться говорити на публіці, Ви відчуваєте, що:

А - Вас слухають, Б - критикують, В - Ви стривожились.

8. В експедицію краще брати товаришів:

А - міцних, Б - розумних, В - досвідчених.

9. Скажімо правду, Попелюшка була:

А - нещасна дівчинка, Б - хитрюга-кар'єристка, В - буркотунка.

10. Як би Ви визначили своє життя?

А - партія в шахи, Б - матч боксу, В - гра в покер.

                                   А      Б         В

                           1        3      2         1

                           2        3      2         1

                           3        3      2         1

                           4        1      3         2

                           5        3      2         1

                           6        3      2         1

                           7        3      2         1

                           8        3      2         1

                           9        1      3         2

                           10       2      1         3

Якщо Ви в сумі набрали не більше 16 очок, то в суспільстві Ви простий рядовий. Ви занадто поважаєте інших і ототожнюєте себе зі слабкостями ближніх, а тому не здатні командувати і успішно конкурувати, адже для цього необхідно вміти поглинати і перетравлювати чужі труднощі. Може бути, за Вашим відмовою від влади ховається страх або ошукані надії? Тоді, перш ніж робити які-небудь висновки, проаналізуйте, скільки разів Ваші спроби керувати терпіли невдачу. Якщо ж відвертість вимагає визнати, що Ви і без лідерства почуваєтеся прекрасно, залишіться трохи осторонь від подій. По суті, це не так вже й погано - так спокійніше.

Якщо Ви набрали від 17 до 23 очок, то Ви молодший офіцер. Це досить незручне становище: між молотом і ковадлом. Ви і на роботі з працею приймаєте рішення, так? Ви - трішки керівник, а трошки - військо ... Вам важко домагатися визнання, Ваші аргументи - занадто раціональні і засновані лише на власному досвіді.

Якщо Ви набрали більше 24 очок, Ви генерал. З дитячих років Ви завжди в числі перших пропонували свої послуги, коли мова йшла про громадські справи, чи не так? З віком Ваш вплив на інших людей міцніла і особливо проявлялося у важкі хвилини. Якщо Ви честолюбні і не боїтеся роботи, цей дар може підняти Вас дуже високо. Якщо ж ні - задовольняйтеся тим, що вас вважають прекрасним другом (або подругою), порадником і Ви завжди опиняєтеся в центрі уваги на вечірках.

VІІ .Домашнє завдання.

Розробити пам'ятку лідера

03.10.2023

Тема.Гідність та права дитини 

1.Що таке гідність та честь.

1. Скарбничка нових слів.

Гідність – позитивна якість, поняття моральної свідомості, що виражає ставлення до цінностей будь-якої людини як моральної особистості.

Честь – поняття моральної свідомості і категорія етики; має багато спільного з гідністю.

Самолюбство – повага до себе як особистості, визнання своєї гідності.

Гідність – це саме те, що найбільш за все підвищує людину, що надає її діяльності, усім її прагненням найвище благородство. Здавна відоме твердження: «Кожну людину оцінюють згідно з тим, як вона сама себе оцінює». Ця думка допомагає зрозуміти, що таке гідність. Поняття «гідність» витлумачують як усвідомлення людиною своєї значущості. Кожна людина сама вирішує, що гідно або не гідно її. Про високе призначення людини, незалежно від того, заможна вона чи бідна, говорять вже багато віків.

2.Навести приклади честі й достоїнства людини.

Честь

Достоїнство

3.Висновок.

-   Отже, поняття честі та достоїнства тісно пов’язані між собою. Гідність людини проявляється в усіх галузях її життєдіяльності.

-   Чому кожна людина гідна поваги?

4. Гра «Уявний мікрофон».

За допомогою уявного мікрофона візьміть експрес-інтерв’ю в однокласників на тему «Чому кожна людина гідна поваги».

5.Розв’язати та проаналізувати подані ситуації.

І .

Мама лаяла Сашка за те, що завжди він у школі щось забував. «Тюхтій», - чув хлопчик декілька разів на день навіть тоді, коли нічого не забував. На чергову образу хлопчик вискочив за двері, голосно ляснувши ними.

-   Хто правий у цій ситуації?

ІІ .

Хлопчики щоранку зупиняли новачка і за вільний прохід до школи вимагали в нього жуйки. Хлопчик у черговий раз не дав жуйки. Він дістав флакон із чорнилами і вилив їх на кривдників.

-   Чому він так учинив?

ІІІ .

У класі є дуже сильний учень, який займається боксом. Він змушує більш слабких прибирати клас замість себе.

- Як би ви вчинили, якщо він і вас змусив би прибирати?

6. Відповісти.

-   Як ви думаєте, чи часто в житті доводиться розв’язувати подібні ситуації?

-   Як ви думаєте, чи маємо ми від когось захищатись?

-   Чим необхідно керуватися, розв’язуючи подібні ситуації?

Висновок 2.

Кожна людина гідна поваги. Людська гідність виявляється у вчинках людини. Ці вчинки пов’язані з вимогами поваги до себе. При цьому не можна зневажати гідність іншої людини.

7.Кодекс честі школяра – правила морального поводження людини шкільного віку, що відбивають моральні вимоги і ті норми поводження, які з позицій гуманістичної етики практикується в школі.

Завдання:  обговорити норми поводження учнів класу, прийняти правила поведінки й формувати їх у вигляді кодексу честі школярів у класному куточку.

Етапи вироблення « Кодексу честі учнів 6 класу»:

1.    Моя думка (записати на аркушах паперу)

2.    Вироблення загальних правил класу після обговорення власних думок кожного учня класу

3.    Затвердження кодексу честі класу.

 8. Запитання для обговорення:

-       Які правила існують в школі?

-       Для чого існують правила?

-       Якби у вас була можливість змінити одне правило, яке правило ви б змінили?

-       Чи потрібно змінити які-небудь правила в нашому класі, щоб вони були більш ефективними?

9.Вправа «Закінчи речення».

Закінчити речення словами чесно, нечесно, гідно, негідно.

1. Не говорити правду – це…

2. Не кривдити менших і слабших – це…

3. Не брати того, що тобі не належить – це…

4. Не виконати домашнє завдання – це…

5. Не допомагати батькам у домашній роботі – це…

6. Не пояснити товаришеві завдання – це…

7. Не реагувати на зауваження вчителя – це…

8. Не помічати неповаги до людини – це…

9. Не помічати старших, які стоять біля тебе в міському транспорті – це…

10. Не вміти терпляче вислуховувати тих, із ким розмовляєш, - це...

                          Х. Домашнє завдання.

1.Опрацювати тему у підручнику (с.71-79).

2.Намалювати Честь і Гідність – додаткове завдання.

3.ТЕСТИ

Код доступу 3425829

Використати цей код,

відкривши посилання

join.naurok.ua

26.09.2023

Тема.Світ почуттів та емоцій

Емоції та почуття. Культура почуттів та емоцій

Мета та завдання уроку:

• актуалізувати емоційний досвід учнів;

• пояснити поняття «почуття» та «емоції»;

• розповісти про силу моральних почуттів;

• розвивати вміння усвідомлено виявляти свої емоції та почуття, навички емоційного самоконтролю;

• вчити учнів вибудовувати доброзичливі взаємовідносини з оточуючими, висловлювати судження щодо культури почуттів.

Обладнання: відеоматеріал, презентація до уроку.

                              Хід уроку

   І. Організаційний момент. Підготовка до сприйняття навчальної теми

1. Привітання учителя.

Скажіть, як ви думаєте, який у мене сьогодні настрій? (Добрий) Чому ви так вирішили? (Ви посміхаєтесь, очі сяють…) Ви маєте рацію. У мене дійсно чудовий настрій. По - перше, я знов зустрілась з вами, по – друге, у нас  буде цікава та корисна розмова.

         А розпочати  хочу з читання двох історій. Готові? Починаю.

         Неділя… Вихідний… Нарешті.

         Якось дуже темно у кімнаті. Включив світ, а світла не додалося.

         Не розумію, проте  відчуваю , що щось не так.

         Підходжу до вікна, дивлюсь – на душі стало млосно і боляче : стіна

         дощу відділила мене від світу. Футбольне поле перетворилося у не –

         велике озеро. Птахи, люди, дворові тварини – всі поховалися. Стоять                            

         струнко лише самотні дерева. Здається, що по їх стовбуру проходить

         холод .  Листям, що залишилося , дерева намагаються прикрити  своє

         частково оголене гілля.

         Я дивлюсь, вдивляюсь у глибину вулиці, шукаючи порятунку.

         Небо безжальне.

         Розумію, що сьогодні вже ніщо не зміниться. Футбольного матчу,

         як і зустрічі з друзями, не буде. Злізаю з підвіконня, плентаюсь до ліжка

         з єдиним бажанням сховатися під ковдрою від темряви та холоду.

 Неділя… Вихідний… я прокинувся сьогодні дуже рано. Щось не так. Підозріло обходжу свої володіння. Ніби ніщо не змінилося. І розумію, що у квартирі стало легко дихати. Я повними грудями хапаюсь за свіже повітря, вдихаю, ні, куштую, ковтаю його.  Підходжу до вікна – на вулиці стіна дощу. Великі краплі без зупину б’ють по деревах, землі,  загадково витанцьовують на даху. А земля, яка за спекотне літо зачерствіла, постаріла, зім’ялася, жадібно всмоктує воду, як я улюблений сік.

Швиденько одягаюсь, передзвонюю друзям. Десять хвилин – і ми вже бігаємо по вулицях, знаходимо великі калюжі і пропливаємо по них, як могутні кораблі. Я підняв голову до неба, посміхнувся червоно – жовтому хазяїну і, підморгнувши, сказав : «Сонечко, відпочинь!»     

2.Бесіда з учнями

• Чи сподобалися вам історії?

• Вони схожі?

• Який настрій після читання кожної з них?

• Що ці історії у вас викликають?

3.Учитель узагальнює відповіді учнів

ІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Пояснення нового матеріалу

1. Учитель у співпраці з учнями з’ясовує, що таке емоції та почуття.

(Емоціїї – переживання людини під впливом зовнішніх або внутрішніх подразників, тобто переживання людиною свого ставлення до світу й до людей, душевне переживання відчуттів приємного або неприємного.

Почуття – емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв схвильованості, душевного піднесення. Емоціїї викликані певними душевними переживаннями. На відміну від емоцій, почуття є стійкими, глибокими, саме вони роблять наше ставлення до різних сторін життя постійними)

2.Колективна робота

• за слайдами № 4,5,6,7(слайд №4 – підібрати антоні
   

3.Учитель показує репродукції картин Степана Володимировича Каширіна    ( слайди 12,13,14,15 ). Учні дають словесний портрет емоційного стану котів

4. Слово вчителя

    Шановні, ви дуже вдало передали емоційний стан та настрої котів. А це означає, що людина вміє відчувати інших. Свої емоції ми можемо передати близьким, а можемо, як чарівники, і змінити їх. Своєю любов’ю  людина викликає відповідне почуття любові в того, хто ніколи не відчував її. Наші негативні емоції можуть викликати такі ж самі емоції та почуття у інших. Виходить, що емоціями ми можемо керувати: інколи стримувати, щоб не причинити болю іншим, інколи виразно проявляти, щоб оточуючі змогли відчути, наскільки вони нам дорогі.

5. Бесіда з учнями

• Як ви думаєте, що таке «культура емоцій та почуттів»?

6. Словникова робота

Культура – це процес  розвитку та розкриття здібностей людини, високий  рівень  їх.

Культура емоцій і почуттів –  це  єдність і взаємозв’язок емоцій і почуттів, розвиток вміння позитивно та безконфліктно вирішувати свої емоційні проблеми.

ІV. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу

1. Гра « Ромашка»

Діти витягають пелюстки «Ромашки», читають ситуацію і знаходять вихід . Ситуація «Якби…» :

• друг не запросив тебе на свій День народження;

• діти не беруть тебе у гру;

• ти отримав погану оцінку;

• тобі батьки не купили обіцяну іграшку;

• ти запізнився на урок;

• ти їв морозиво, тебе штовхнули, морозиво впало;

• тобі зробили зауваження, на яке ти не заслуговував.

2. Бесіда з учнями

• Чи можна себе позбавити від негативних емоцій?

• А чи потрібно штучно намагатися себе позбавити від цих емоцій?

• Чи можете ви уявити людину без емоцій?

• Якщо людина немає емоцій, чи має вона почуття?

3. Слово вчителя

Від неприємних емоцій, почуттів можна позбавитися. Уявіть, що неприємність – це кулька, яку ви надуваєте. Надули? А тепер відпустіть її у повітря. Хай собі летить!

Ми маємо пам’ятати, що наш настрій та настрій оточуючих залежить від того, наскільки ми вміємо керувати своїми емоціями та почуттями.

• Як керувати своїми емоціями? (Уявіть, що ви лікар, який лаконічно і точно має виписати рецепт хворому. Що б порадили?)

4.Перегляд слайдів ( 17 -52)

• Які емоції викликав у вас перегляд слайдів?

• А які почуття він формує?

V. Рефлексія ( картина дерева, на якому знаходяться яблука трьох кольорів: червоні, жовті, зелені).

« Дерево настрою »

Учитель просить дітей зірвати  з «Дерева настрою» яблуко, яке відображає їх емоційний стан у цей час.

Червоне яблуко – дуже добрий настрій.

Жовте яблуко – добрий настрій.

Зелене яблуко – сумний настрій.

VI. Підведення підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

Підготуйте усну відповідь на питання: «Що є каяття?»,стор.30-38 підручника

ТЕСТИ

Код доступу 8733723

Використати цей код,

відкривши посилання

join.naurok.ua

VIII. Заключне слово вчителя

Подивіться на останній слайд .

На слайді написані слова: «Сльози – це вища ступінь посмішки». Що ж може бути спільним між цими різними поняттями? (Це свідчить, що людина має емоції, почуття , душу

19.09.2023

Тема.Моральні цінності як життєві орієнтири. 

Мета: пояснити, що таке моральні (етичні) цінності; визначити, що таке обов’язки, аналізувати ситуації, пов’язані з виконанням обов’язків; визначити поняття «моральний обов’язок», з’ясувати, що означає бути дорослим і самостійним.

Обладнання: підручник, робочий зошит.

Епіграф: «Немає нічого ціннішого, ніж серцева достатність» (Г. Александров).

Вислови: «Золота людина — дорожча за чисте золото» (К. Мадей).

«Справжня цінність людини визначається тим, наскільки вона звільнилася від егоїзму і якими засобами вона цього досягла» (А. Ейнштейн).

«Мій батько вважав, що єдина цінність людини полягає в її здатності зробити світ трохи кращим» (Ю. Ленг). «Як зібраний разом відчай багатьох людей не приведе до надії, так і сукупність уявних цінностей не перетвориться на справжню цінність» (Е. Муньє).

Ключові поняття:  притча, обов’язки; етичні (моральні) цінності; моральний обов’язок.

Тип уроку: інтегрований.

Структура уроку

I. Вступна частина.

1.   Вітання.

2.   Актуалізація опорних знань.

3.   Мотивація навчальної діяльності.

4.   Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

II.   Основна частина.

1. Що таке моральні (етичні) цінності.

2.   Коли звичайні справи стають обов’язками.

3 Що означає бути дорослим і самостійним.

III. Заключна частина.

Висновки.

IV.  Домашнє завдання.

Хід уроку

I. Вступна частина.

1. Вітання.

Учитель. Здрастуйте, діти. На попередніх уроках ми говорили про цінності в сучасному житті, потреби людини.

2.   Актуалізація опорних знань.

✵ Що ми розуміємо під потребою? (Потреба — необхідність у чомусь.)

✵ Які види потреб ви знаєте? (Матеріальні, соціальні, духовні.)

✵ Що таке матеріальні потреби? (Матеріальні потреби: їжа, житло, одяг.)

✵ Що ми маємо на увазі під соціальними потребами? (Соціальні потреби — соціальний статус, авторитет, місце в суспільстві.)

✵ Що ми розуміємо під духовними потребами? (Духовні потреби: естетичні, пізнавальні, етичні.)

✵ Що ми маємо на увазі під духовною красою? (Духовна краса — бажання духовні потреби ставити вище від матеріальних.)

✵ Що таке «духовність»? (Духовність — сукупність ознак, властивих людині з розвиненим внутрішнім психічним життям і моральністю.)

✵ Що таке «внутрішній світ»? (Внутрішній світ — усе те, що пов’язане з душею людини: почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси, досвід.)

✵ Що ми маємо на увазі під поняттям «людське життя»? (Людське життя — період існування людини від її народження до смерті.)

✵ Нагадайте, що ми називаємо цінністю? (Цінність — значущість для людини.)

✵ Яка найбільша цінність у сучасному світі? (Людське життя.)

✵ Назвіть моральні (етичні) цінності в сучасному світі. (Моральні цінності в сучасному світі — це Добро, Справедливість, Милосердя, Любов, Дружба.)

Перевірка письмового домашнього завдання з теми «У чому полягає цінність життя».

1—2.  Допиши речення.

Найвищою цінністю в сучасному світі є... (людське життя). Прагнучи знайти відповідь на питання «Навіщо я живу?», людина замислюється над... (сенсом життя).

3. До кожного фразеологізму добери тлумачення, вписавши у віконце відповідний номер.

Життя навчить. (Хто-небудь із власного досвіду робить висновки, як треба діяти.)

На порозі життя. (У глибокій старості, доживаючи віку.)

4. Добери 5—7 рис, властивих духовно красивій людині.

Духовно красива людина... (правдива, чесна, милосердна, чуйна, добра, співчутлива, справедлива).

5. Склади зі слів моральну настанову.

(Не хлібом єдиним живе людина.)

6—7. Назви 2—3 приклади духовних потреб людини. (Індивідуальна відповідь учня.)

8. Доповни твердження.

Внутрішній світ людини — це все, що пов’язане з її душею, а саме... (почуття, думки бажання, мрії).

9—10. Поміркуй над думкою давньоримського філософа Цицерона: «Тіло марніє через надмірні тренування, натомість дух стає діяльнішим та жвавішим». Які заняття, по твоєму, сприяють силі духу? (Індивідуальна відповідь учня.)

11—12. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями.

Чи вважаєш звірят відповідальними? Чому?

Хто з них виявив найбільшу силу духу?

Які риси, по твоєму, властиві сильній духом людині?

(Індивідуальні відповіді учня.)

3. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Послухайте розповідь Бруно Ферреро «Польовий цвіркун і монета».

Один мудрий індус мав приятеля. Приятель жив у Мілані. Вони познайомилися в Індії, коли італієць приїжджав туди зі своєю сім’єю. Індус вів екскурсії для італійців, відкриваючи їм найхарактерніші закутки своєї вітчизни.

Міланець заприязнився з індусом і на знак вдячності запросив того до свого міста. Індус довго не міг відважитися на таку далеку подорож, але врешті-решт дав себе переконати. Й ось настав день, коли він зійшов із трапа літака на аеродром Малпенса, що під Міланом.

Наступного дня міланець та індус разом прогулювалися по центру міста. Смаглявий чорнобородий індус, із жовтим тюрбаном на голові, притягував зацікавлені погляди перехожих. А міланцеві лестило, що має такого екзотичного приятеля.

У якийсь момент на площі святого Вавила індус затримався і спитав:

— Чи чуєш те, що я зараз чую?

Міланець, трохи здивований, нагострив слух, але змушений був відповісти, що чує шум міста.

— Тут близько співає цвіркун, — запевнив індус.

— Де там, тобі здалося, — мовив міланець. — Я чую лишень міський галас. Та й цвіркунів тут немає.

— Мені не здалося. Я справді чую цвіркуна, — наполягав індус і взявся перегортати листя. Поряд росло кілька тоненьких деревець. За якусь хвилину він показав маленького співака. Цвіркун, незадоволений, що його концерт перервали, намагався від них сховатися.

— Ну то що, бачиш цвіркуна? — попитав індус.

— Справді, — визнав міланець. — Ви, індуси, маєте дуже гострий слух, не те що ми, білі.

— Ти помиляєшся, — усміхнувся мудрий індус. — Ось поглянь.

Із цими словами він витягнув із кишені дрібну монетку й кинув її на тротуар. Тієї ж миті чотири чи п’ять осіб обернулися й подивилися в той бік.

— Ну як, бачив? — спитав індус. — Супроти цвіркунової пісні дзенькіт монетки прозвучав зовсім тихо. А стільки білих його почуло.

Ці коротенькі історії, що оповідаю тобі, схожі на спів цвіркуна в місті. Хочу попросити тебе, аби ти бодай на хвильку прислухався до голосів, на які ми всі перестали звертати увагу. Це ті голоси і ті пісні, що звучать у нас самих та співають нам про блакитне небо і про чисте повітря, про сни і про те, як б’ється серце, про потребу в близькій людині, про спільний плач і сміх, про взаємний потиск рук, про дивовижну любов і доброту.

У чому ідея оповідання Бруно Феррарі? Як ви його зрозуміли? (Автор закликає відірватися від матеріальних цінностей і звернутися до духовних.)

4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

Тема уроку сьогодні звучить так: «Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири?». На уроці ми спробуємо пояснити, що таке етичні (моральні) цінності; визначити, що таке обов’язки, аналізувати ситуації, пов’язані з виконанням обов’язків; визначити поняття «моральний обов’язок»; з’ясувати, що означає бути дорослим і самостійним.

II. Основна частина.

Що таке моральні (етичні) цінності.

Робота з підручником.

Прочитайте на сторінці 19 текст «Що таке моральні цінності».

Моральні (етичні) цінності — моральні взірці, поняття, вимоги, приписи, що дають людині можливість оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній.

Прочитайте притчу про сіяча (з Євангелія від Матвія)  і дайте відповідь на питання: чи справедливим є порівняння моральних цінностей із гарними зернами? (Так, справедливе порівняння. Моральні цінності для всіх людей однакові. А ось люди — різні, як і ґрунт, про який сказано в цій притчі. І лише тоді, коли гарне насіння впаде в «добру землю», воно принесе плоди.)

Притча — повчальна оповідь, у якій моральна настанова розкривається через інакомовлення (алегорично).

Учитель читає дітям казки про моральні цінності.

А. Глібов

Казка бабусі

Тихим літнім вечором сиділи на ґанку бабуся Настя та її внучка Катря. І ось яку казку розповіла бабуся.

Жила собі на землі дівчина на ім’я Любов. Нудно їй було жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до старого, сивого чарівника, який прожив сто років:

— Допоможи мені, діду, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все відпущене мені Богом життя.

Подумав чарівник і сказав:

— Приходь до мене завтра вранці, коли перші птахи заспівають і роса ще не просохне.

Уранці, коли яскраве сонце освітило землю, прийшла Любов в обумовлене місце, до трьох сосон, що росли на краю лісу. Прийшла й бачить: стоять біля сосон п’ять прекрасних дівчат, одна краща за іншу.

— Ось, вибирай, — сказав дідусь-чарівник. — Одну звуть Радість, другу — Успіх, третю — Краса, четверту — Печаль, п’яту — Доброта.

— Вони всі прекрасні, — сказала Любов. — Не знаю, кого й вибрати.

— Твоя правда, — відповів чарівник, — вони всі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а може, і дружити будеш, але вибери одну з них. Вона й буде тобі подружкою на все життя.

Підійшла Любов до дівчат ближче й подивилася в очі кожній: в однієї вони як небо — сині, в іншої як смарагд — зелені, у третьої як яхонт — сірі, у четвертої, у п’ятої як незабудки — блакитні.

Задумалася Любов. Потім підійшла до дівчини на ім’я Доброта і простягнула їй руку.

— Ось і вся казка, — закінчила бабуся і запитала: — Ну, а ти, онучко, кого б вибрала собі в подружки?

І Катруся задумалася.

✵ Кого б із прекрасних дівчат вибрали ви?

✵ Чому так складно зробити вибір?

✵ Чому Любов вибрала Доброту?

Щастя і Любов

— Куди йде любов? — запитало маленьке Щастя у свого батька.

— Вона вмирає, — відповів батько. — Люди, синку, не бережуть те, що мають. Просто не вміють любити!

Маленьке щастя задумалося: «Ось виросту великим і стану допомагати людям!» Йшли роки. Щастя підросло і стало великим. Воно пам’ятало про свою обіцянку та щосили прагнуло допомагати людям, але люди його не чули. І поступово Щастя з великого почало перетворюватися на маленьке й немічне. Дуже воно злякалося, як би зовсім не зникнути, і вирушило в далеку дорогу, щоб знайти ліки від своєї недуги.

Чи довго, чи недовго йшло Щастя, не зустрічаючи нікого на своєму шляху, тільки стало йому зовсім погано. І зупинилося воно відпочити. Вибрало розлоге дерево і прилягло. Тільки задрімало, як почуло кроки. Розплющило очі й бачить: іде по лісу стара — уся в лахмітті, боса і з палицею. Кинулося щастя до неї:

— Сідайте. Ви, напевно, втомилися. Вам потрібно відпочити й підкріпитися.

У старої підкосилися ноги, і вона майже впала в траву. Трохи відпочивши, мандрівниця повідала Щастю свою історію:

— Образливо, коли тебе вважають немічною, адже я така ще молода і звуть мене Любов!

— Так це ви Любов?! - здивувалося Щастя. — Але мені говорили, що Любов — це найпрекрасніше з того, що є на світі!

Любов уважно глянула на нього й запитала:

— А тебе як звуть?

— Щастя.

— От як? Мені теж говорили, що Щастя має бути прекрасним.

І з цими словами вона дістала зі свого лахміття дзеркало.

Щастя, поглянувши на своє віддзеркалення, голосно заплакало. Любов підсіла до нього й ніжно обійняла рукою.

— Що ж із нами зробили ці злі люди й доля? — схлипувало Щастя.

— Нічого, — говорила Любов. — Якщо ми будемо разом і почнемо дбати одне про одного, то швидко станемо молодими та прекрасними.

І ось під тим розлогим деревом Любов і Щастя уклали свій союз, щоб ніколи не розлучатися. З тих пір, якщо з чийогось життя йде Любов, разом із нею йде і Щастя, порізно їх не буває. А люди досі зрозуміти цього не можуть.

2. Коли звичайні справи стають обов'язками.

Учитель. Етичні цінності — це орієнтири, які вказують загальний напрям життя. Але всі ми різні, і нам часто доводиться вибирати між «хочу» і «треба». До кожного з нас висуваються вимоги, практичні завдання, які можна назвати ще обов’язками.

Першим і головним вашим обов’язком є навчання в школі, підготовка домашніх завдань, допомога близьким. Послухайте вірш:

Для людства він готовий

Багато що зробить.

Для чого ж поспішати? —

Він тільки починає жить.

Піднести до ліжка ліки

Просить хворий дід,

Але ж він — не людство,

А лише інвалід.

Та вчинку він для слави

Ніяк ще не знаходить,

А вдома, що поробиш, —

Нічого так і не робить.

Коли в житті призначено

Усесвіт рятувати,

Навіщо це потрібно —

Рідним помагати?

Інтерактивна гра «Мікрофон».

Учитель просить дітей розповісти про свої домашні обов’язки (господарчі, хатні). Діти використовують імпровізований мікрофон — олівець або ручку

Робота з підручником.

У ч и т е л ь. 

Слово старших завжди в українській сім’ї було законом. З дитинства люди вчилися трудитися. Дівчатка вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, прибирати в кімнаті. Хлопчиків учили чоловічого ремесла від батька та діда. Зараз інші часи. Але ви повинні прагнути наводити лад у квартирі, стежити, щоб у кожної речі було своє місце. У сім’ї всі мають допомагати одне одному.

Моральний обов’язок — це усвідомлення своєї відповідальності за втілення в життя моральних приписів.

Моральний обов’язок кожен визначає для себе сам. Постарайтеся, подумавши, написати в зошиті, у чому для кожного з вас особисто полягає моральний обов’язок. (Діти зачитують те, що написали, за бажанням.)

3. Що означає бути дорослим і самостійним.

Учитель. Кожна людина стане коли-небудь дорослою. За документами це відбудеться тоді, коли їй виповниться 18 років. Але стати самостійним, дорослим — це інша справа. Самостійність не пов’язана з якоюсь конкретною дією, віком тощо. Хтось стає самостійним дуже рано й різко, наприклад якщо поїде вчитися в інше місто або втратить батьків. В інших умовах це займе більше часу.

Бути самостійним — значить нести відповідальність за своє життя й самостійно приймати рішення.

Звичайно ж, це не означає, що навколо тебе більше немає людей

і на тебе ніхто не зможе вплинути, але остаточне рішення приймаєш все-таки ти сам.

Самостійність означає, що ти повинен приймати багато різних рішень. Надалі — це правильно вибрати майбутню професію, знайти відповідне місце роботи, придбати свій будинок, виконувати особисті грошові зобов’язання та планувати власний бюджет, вирішити, де і як набути досвіду для подальшого життя. А поки що самостійність кожного з вас виявляється в тому, що ви самі відповідаєте за своє навчання, виконання домашніх завдань, відвідування гуртків і розподіл свого часу; стежите за порядком у квартирі (або своїй кімнаті), за порядком у своєму одязі; допомагаєте молодшому братикові або сестричці, можете щось приготувати для сім’ї.

III.   ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Висновки.

✵  Наведіть приклади моральних (етичних) цінностей. (Добро, справедливість, милосердя, любов, дружба.)

✵  Чому їх визначають як життєві орієнтири? (Вони схожі на дороговкази в житті. І потрібно прямувати тим шляхом, який вони вказують.)

IV.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Прочитати текст підручника (с. 19—22). Вивчити визначення ключових понять і термінів уроку.Завд.3 стор.22-письмово

.ТЕСТИ

Код доступу 3913868

Використати цей код,

відкривши посилання

join.naurok.ua

12.09.2023

Тема.Потреби людини 

Мета: усвідомлення феномену цінностей і потреб як внутрішнього регулятора поведінки людини.

Завдання:

- формувати бачення і усвідомлення учнями особистих пріоритетних цінностей;

- створити умови для саморозкриття пiдлiткiв;

- розширити уявлення пiдлiтка про себе, про свої сильнi сторони;

- розвивати навички активного спiлкування, комунiкативні умiння.

Технічне   обладнання:   засоби    мультимедіа.

Тип уроку:засвоєння нових знань

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

1. «Малюнкове привітання»

Учитель прикріплює на дошці смайлик "Радість" і бажає всім  гарного настрою, легкого засвоєння теми.

   Для того щоб нам краще, продуктивніше працювати потрібно зрозуміти внутрішній світ кожного з вас , для цього ми проведемо вправу «Знайомство»

2. Знайомство.

Вправа «Моє ім’я».

Мета: допомогти людині відчути своє ім’я та себе більш значущими, творчими та цілеспрямованим; виявлення свого Я особистості.

Інструкція: «Я хочу запропонувати вам придумати собі друге ім’я або псевдонім і записати його на медальйоні, і одягнути.

З ваших псевдонімів випливає, що ж ви цінуєте, ваші цінності.

ІІ.  Мотивація навчання учнів і повідомлення теми, мети та завдань уроку

Тож Сьогодні ми поговоримо і пороздумуємо про цінності і потреби , як вони впливають на нашу поведінку.

Наше життя – це суцільний рух, це шлях, яким ідемо, формуючи своє ставлення до світу, до життя.

    У кожному віці – своя мандрівка, свої правила навігації. Відтак стають важливими цінності, бо є дороговказами нашого життя: кличуть до нових обріїв, допомагають орієнтуватися в житті і відчувати себе Творцем власного життя. Тому будемо говорити про роль цінностей у житті людини,  як «виглядають» та «працюють» цінності, що взагалі означає «керуватися цінностями», що таке потреба….

Тож, тема нашого заняття «Цінності і потреби людини»(прикріплено на дошці)

Відповіді на ці та інші питання ми шукатимемо сьогодні спільними зусиллями, тобто будемо вирішувати такі завдання:

( Давайте узгодити певні спільно обрані домовленості та завдання задля успішного спілкування та ефективної взаємодії. )  Я зачитаю завдання, а ви продумаєте яке з них важливе для вас і прикріпите смайлик  біля тих, які найважливіші для вас.

 Цінувати час

 Поважати думку співрозмовника

 Бути позитивними до себе та до інших (Бути +)

 Дотримуватись правила додавання (Я + Ти = Ми)

 Поважати протилежну стать (♀ + ♂)

 Бути активними

 Дотримуватись конфіденційності

Визначати особисті пріоритетні цінності

 Розширити уявлення про свої сильнi сторони

Вдосконалювати навички активного спiлкування

Розвивати комунiкативні умiння.

ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів

Щоб реалізувати ваші очікування  прошу прослухати притчу

1. Слухання частини притчі «Два вовки»

Притча «Два вовки»

Колись давно старий індіанець відкрив своєму внуку одну життєву істину:

— В кожній людині відбувається боротьба, дуже схожа на двобій двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, егоїзм, амбіції, брехню, підступність. Другий вовк представляє добро: мир, любов, надію, істину, доброту і вірність. Онук, вражений словами діда, задумався, а потім запитав:

— А який вовк зрештою перемагає?

Старий посміхнувся і відповів: …

Учитель перериває розповідь притчі.

• Про те, що почув у відповідь маленький індіанець, дізнаєтеся в заключній частині нашого уроку. А зараз можете озвучити ваші версії закінчення притчі.

Відповіді учнів. Молодці, але дізнатись чи правильні ваші здогадки ми зможемо наприкінці заняття.

ІV. Сприйняття та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу

У кожного з вас на партах лежить «Карта цінностей і потреб». Можете ознайомитись з визначенням. Зачитайте!

Життєві цінності – це те, що люди вважають важливим для свого життя, що визначає мету й мотиви їхньої діяльності, про що вони мріють і чого прагнуть. У кожного своя ієрархія (розташування від найвищого до найнижчого) цінностей.

1. Асоціативний ланцюжок  «Цінністю для людини може бути…»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, сприяти згуртованості групи.

Опис вправи:

А зараз я пропоную вам продовжити розмову про цінності. Про те, який зміст ви вкладаєте в це поняття. Наприклад, особисто  для мене цінністю є сім’я, любов, друзі. А тепер  по черзі  озвучити ваші думки і продовжити фразу, яка починається зі слів: «Цінністю для мене є…». Записати в «Карту цінностей і потреб».

І зараз пропоную вам  переглянути відео, де озвучуються думки великих ЛЮДЕЙ( запис відео з батьками вихованців) Чи передбачувані , чи відрізняються від ваших цінностей? Запишіть,  давайте порівняємо ваші цінності і цінності батьків!

• Діти записують на свої аркуші

• Систематизація зібраної інформації.

2.Вправа «Купи найцінніше. Аукціон »

  З античних часів людство користується правилом, сформульованим давньогрецьким філософом  Протагером: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю».  

 Зараз я пропоную вправу, яка допоможе кожному з вас  знайти відповідь на питання: «Що особисто для вас є найбільшими життєвими цінностями?

Яку цінність ви поставите на перше місце?».

 (Учні відповідають)
Висновок. Правила гри можна змінити, але життя – це  не гра. Не можна повторити вже зроблений вибір чи скасувати прийняте у минулому рішення. Не можна охопити абсолютно все чи скористатися кожною можливістю. Не можна передбачити, які можливості будуть у вас через тиждень або рік. Вам завжди бракуватиме часу, варіантів вибору, грошей, можливостей  тощо. Ви повинні будете платити за кожен свій вибір у житті – і часто ця плата буде перевищувати ваші сподівання.

3. Вправа «Тітонька з Бразилії»

Мета: зняти напруження, підтримати бадьорий настрій у групі.

Опис вправи:

  Всі учасники стають у коло. Ведучий робить певні рухи, супроводжуючи їх фразами: «У мене є тітонька з Бразилії», «У неї довгі вії», «Вона любить плавати», «І грати на піаніно», «І читати книжки», «І варити смачну їжу»… Учасники повторюють рухи за ведучим.

V. Осмислення, узагальнення та систематизація знань

   1.  Зачитування кінцівки притчі «Два вовки»

— … А який вовк зрештою перемагає?

Старий посміхнувся і відповів:

— Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш

2. Інформаційне повідомлення «Ієрархія потреб А. Маслоу»

Основою цінностей є людські потреби, котрі виступають як такі стани особистості, через які регулюється поведінка, визначається напрям думок, почуттів і волі людини. Потреба представляє життєві необхідності людини, її індивідуальні цінності.

Потреби пов’язані зі своєрідністю інтересів людини, її фізичними і психологічними особливостями, з її смаками. Відомий американський вчений-психолог Абрахам Маслоу розрізняє такі групи потреб:

1. Природні (фізіологічні) потреби. До цих потреб насамперед належать найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), тобто ті потреби, які людина повинна задовольнити, щоб вижити, щоб підтримувати організм у стані життєдіяльності. Ці потреби займають найнижче місце серед потреб людини. Якщо вони не задоволені, то легко беруть гору над усіма іншими потребами і відсувають їх на задній план, підпорядковуючи собі поведінку людини.

2. Потреби безпеки. Потреби цієї групи пов'язані з прагненням і бажанням людей перебувати в стабільному та безпечному стані, який би захищав від страху, болю, хвороб та інших страждань, які може принести людині життя. Люди постійно шукають опори й опіки в сильних родичах, друзях і т. ін.

3. Потреби приналежності й любові. Людина прагне до участі у спільних діях, вона хоче дружби, членства у будь-яких об'єднаннях людей, у громадських заходах тощо. Ці потреби схиляють людину до встановлення близьких, інтимних, ніжних стосунків з людьми і є стимулом до дружби та любові.

4. Потреби визнання (поваги), які виявляються у прагненні до звершення чогось, досягнення майстерності, незалежності, престижу, помітного становища і значущості. Людина хоче визнавати себе сама і того, щоб її визнавали інші.

Задоволення потреби визнання викликає віру в свої сили, відчуття своєї потрібності й корисності для інших людей. Натомість незадоволення цієї потреби призводить до виникнення почуття слабкості, приниженості, безпорадності.

5. Потреби самореалізації та розвитку особистості полягають у прагненні індивіда робити те, до чого його спонукають здібності й нахили, до чого він від чуває покликання, що є сенсом його життя і сприяє розвитку можливостей і здібностей. В одних осіб вони виявляються у винахідництві, художній творчості, науковій роботі, у інших – у спорті, у роботі з дітьми, учнями тощо. Через те дані потреби, на відміну від попередніх, Маслоу називає «потребами розвитку» (зростання). Усі ці потреби він уявляв у вигляді піраміди, у підніжжя якої знаходяться природні потреби, а на вершині – потреби в самореалізації.

Найвища потреби – це потреба в самореалізації, самопрезентації. Для того, щоб наблизитися до неї, пропоную вам творчу роботу з виготовлення власного

оберега.

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Перегляд мультфільму « Подарунок». Обговорення

   Тож в основі кожної цінності є потреби людини. На кожному етапі життя на першому місці  стоїть певна цінність. І лише ми обираємо якою вона буде.

2. Вправа «Мій оберіг»

Мета: закріпити позитивні емоції, отримані від роботи на занятті та від спілкування з групою.

Інструкція для учасників: на одній стороні аркуша – кола зазначити 3 свої позитивні, сильні якості власного характеру; на другій стороні – зліпити, символ-талісман, який буде виконувати функції захисного оберегу, дороговказом, еліксиром сили, який буде давати енергію.( ваші цінності)

Запитання для обговорення:

- Чому ви зобразили цей символ?

- Які емоції та почуття вас супроводжували під час виконання цієї вправи?

Висновок

У кожного з нас є багато якостей, талантів, достоїнств, за які ми себе цінуємо. А тому потрібно берегти та примножувати те, що для нас є найдорожчим, і водночас те, що є найдорожчим для інших людей.

Саме якості, здібності, можливості є внутрішньою силою людини. Важливо пам’ятати: чим більше позитивних якостей людина буде в собі формувати, які здібності буде розвивати, які можливості реалізувати, тим більшою внутрішньою силою буде володіти. Силою, яка власне і буде оберігати, буде підказувати мудрі рішення та буде відновлювати життєву енергію.

. Рефлексія

 Оберіть "Смайл уроку"серед запропонованих. Поясніть свій вибір.

Учні можуть смайликом показати свої враження від уроку, чи змінився їх настрій, чи справдились очікування тощо. Це дасть змогу вчителю проаналізувати можливі помилки, знайти індивідуальний підхід надалі до кожного учня.

Д.З.Стор.11-16 підручника,дія1-стор.16-намалювати дерево власних потреб

05.09.2023

Тема.Вступ до курсу

Навіщо вивчати етику.

Мета: відновити знання,  здобуті учнями в 5 класі, пригадати, що таке етика, мораль, етикет, звичай, традиція; підвести учнів до висновку про необхідність вивчення етики, познайомити дітей з історією виникнення моралі; поговорити про те, що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті

                       Епіграф: «Моральність — основа всіх                                                      людських цінностей»

                                                       (А. Ейнштейн).

Вислови: «Досягнення вищих чеснот є метою людини. У досягненні їх не слід ставити собі ніяких меж» (Г. Сковорода).

«Моральність учить не того, як стати щасливим, а того, як стати гідним щастя» (І. Кант).

«У науці треба повторювати уроки, щоб добре пам’ятати їх; у моралі треба добре пам’ятати помилки, щоб не повторювати їх» (В. Ключевський).

«Мораль і етика — це садові ножиці, якими ми можемо облагороджувати кущі наших пристрастей і бажань, що ростуть хаотично» (С. Клюєв).

Ключові поняття: етика; мораль; звичай; традиція; моральність; вихованість; етикет.

Урок-подорож.

                                          План

1.Подорож дорогами країни Етика Галявина Знайомств.

2.Доріжка Понять і Термінів.

3.Гай Моральних настанов.

4.Озеро Етикету.

5.Стежина Сподівань.

6.Брама до Країни обізнаних учнів

7.Висновки.

Хід уроку

  Здрастуйте, діти. Ось ми й зустрілися знову на уроках етики, тільки ви подорослішали на цілий рік і вже маєте деякі знання. Які теми ви вивчали минулого року? («Візьмімо гарні вчинки собі за правило»; «Дослухаймося до голосу серия»; «Шануймо людей — і люди шануватимуть нас», «Будьмо ввічливими».)

  Що найбільше запам’яталося вам із курсу етики 5 класу? Що ви використовували у своїй поведінці? Розкажіть про це. Це буде ваш усний твір на тему «Як етика вплинула на моє життя?». 

 Мені приємно, що попередній навчальний рік вам запам’ятався. Як ви думаєте, навіщо потрібно вивчати етику? 

  Тема першого уроку в цьому навчальному році звучить так: «Навіщо вивчати етику». На уроці ми спробуємо відновити знання, отримані в 5 класі, пригадати, що таке етика, мораль, етикет, звичай, традиція; а також познайомимося з історією виникнення моралі; поговоримо про те, навіщо дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.

Подорож дорогами країни Етики.

  Наша перша зупинка — галявина Знайомств.

Галявина знайомств.

  На цій галявині нас чекає всім відома вихована дівчинка на ім’я Червона Шапочка. Ось і вона! 

Червона Шапочка. Здрастуйте, діти! Я рада вітати вас на галявині Знайомств! Давайте знайомитися!

 Я вам дам чарівні окуляри, надівши які, кожен із вас повинен сказати про свого сусіда по парті найкраще, представивши його мені.

...

Які чудові діти в мене в гостях! Я подарую вам ці чарівні окуляри й покажу, як пройти на доріжку Понять і Термінів.

Доріжка Понять і Термінів.

 Від галявини в’ється доріжка Понять і Термінів, які ви засвоїли минулого року. Там на нас чекає Олеся.

Олеся. Здрастуйте, діти! Ми з Богданом цілий рік разом із вами вивчали етику. Щоб вам пройти далі, потрібно відповісти на запитання. Формулюйте відповідь на питання своїми словами, адже найголовніше — передати суть. Отже, перевірте свої знання.

• Що таке етика? (Наука про мораль.)

• Що таке мораль? (Мораль — сукупність норм і принципів поведінки людей у ставленні до суспільства та інших людей; норми і правила поведінки людей у ставленні одне до одного й до суспільства.)

•   Яку людину називають доброю, добросердою? (Добросерда людина — ласкава, чемна, із добрим серцем.)

•   Яку людину називають вихованою? (Бути вихованим — це не тільки виконувати правила етикету, але й по-доброму, з повагою ставитися до інших людей.)

•   Який учинок називають подвигом? (Подвиг — це дія, яка потребує великої сили духу, а іноді навіть і самопожертвування.)

•   Хто такий патріот? (Патріот — той, хто любить, поважає рідну землю.)

•   Що таке етикет? (Етикет — сукупність правил поведінки в різних ситуаціях.)

•   Що таке мовний етикет? (Мовний етикет — набір формул, словесних штампів, призначений для певних ситуацій етикету: вітання, знайомства, прощання.)

Олеся. Ви чудово впоралися з випробуванням! Ця стежина вивела вас до гаю Моральних настанов. Я прощаюся з вами. Там на вас чекає Кіт Учений. До побачення!

Гай Моральних настанов.

 Придивіться уважно: цей старий гай заріс могутніми деревами. І недивно, адже кожне дерево втілює правило моралі, яке століттями вироблялося людьми

План

1)     Співвідношення понять «етика» і «мораль».

2) Моральні норми оцінюють учинки людини з позицій добра і зла; втілені вони у звичаях і традиціях.

3) Моральний досвід народу втілений у його мові: прислів’ях, приказках, казках.

  У підручнику подано визначення понять «звичай» і «традиція». Зараз ми повторимо їх, а вдома ви випишете у словничок їх визначення. Також слід записати поняття «етика», «мораль».

Етика — наука про мораль.

Мораль — норми і приписи поведінки у стосунках людей одне з одним і в суспільстві. Моральний досвід народу втілений у його мові; прислів’ях, приказках, казках, витворах мистецтва (зокрема літературних творах), а також у звичаях і традиціях; релігійних заповідях, законах.

Звичай — загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті народу; традиційно усталені правила суспільної поведінки.

Традиція — звичаї, норми поведінки, які передаються від покоління до покоління.

Моральність — втілення приписів моралі в поведінці людей і в стосунках між ними. (Внутрішні духовні якості, якими керується людина у своїй поведінці й у ставленні до інших людей.)

Вихованість — зовнішній вияв моральності, уміння добре поводитися.

Етикет — установлений порядок поведінки де-небудь, правила поведінки; сукупність правил поведінки.

  А ось і наш шановний і дуже мудрий Кіт Учений. Здрастуйте!

Кіт Учений. Здрастуйте, діти розумні, виховані, благородні! Зараз ми звернемося до перлин народної мудрості — прислів’їв і приказок, з якими ви познайомилися минулого року. Ви знаєте, що в прислів’ях і приказках утілено моральний досвід народу, тобто моральні правила, за якими споконвіку жили люди. Спробуйте сформулювати моральне правило, втілене в прислів’ї або приказці, яку ви отримаєте.

1. Поганий той птах, якому гніздо своє не миле. (Люби рідний край.)

2. Живи для людей, поживуть і люди для тебе. (Стався з повагою до людей.)

3. Бережи одяг знову, а здоров’я і честь — змолоду. (Честь у людини одна, потрібно прожити життя так, щоб не заплямувати її.)

4. У всякому подвір’ї своє повір’я. (З повагою стався до звичаїв і традицій інших народів.)

5. На сусіда не кивай — за собою примічай. (Критично стався перш за все до себе).

6. Рукам волі не давай. (Будь-які конфлікти розв’язуй мирно).

7. Чи може бути тінь прямою, якщо стовбур кривий? (Як ти ставишся до себе і до людей, так і вони до тебе ставляться.)

Кіт Учений. Яке ж головне, «золоте» правило моралі? (Ніколи не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш, і чини з іншими так, як хотів би, щоб учинили з тобою.)

  Удома діти прочитають текст «Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку» на сторінці 16 підручника й подумають про те, чому мораль — шлях для людей до життя в мирі та злагоді.

Озеро Етикету.

 Упевнено почуватися в його кришталево чистих водах допоможуть усім правила етикету. Завж

1) Виявляти пошану до того, хто говорить, виявляти свою зацікавленість розмовою.

2) Бути стриманим і доброзичливим, не перебивати на півслові.

3) Брати до уваги присутність третьої особи.

4) Якщо співрозмовник звертається з питанням, потрібно відповідати, не особливо зволікаючи, але й без поспіху

5) Виявляти ввічливість, якщо розмову потрібно перервати.

Ситуація 2. Ви прийшли до театру.

1) Проходити потрібно обличчям до тих, хто сидить, і вибачитися, оскільки вони піднімаються для того, щоб ви могли пройти.

2) Не можна їсти, пити, шарудіти обгортками під час спектаклю.

3) Якщо ви запізнилися, сядьте на місце біля дверей і лише в перерві займіть своє місце.

4) Не можна йти до кінця спектаклю. У кінці слід встати, подякувати акторам оплесками. Це наш обов’язок перед ними.

Ситуація 3. Ви вирішили відвідати хворого товариша.

1) Обов’язково заздалегідь зателефонуйте й запитайте його батьків, чи можна відвідати їх сина або дочку.

2) Слід дізнатися, чи хоче однокласник того, щоб до нього прийшли з відвідинами, чи достатньо буде поговорити з ним по телефону.

3) Телефонна розмова з хворим товаришем не повинна бути довгою.

4) Доречно під час розмови сказати про те, що всі з нетерпінням чекають його одужання, і побажати скоріше видужати.

  Ось і пропливли по озеру Етикету всі три наші човни. Це говорить про те, що ви пам’ятаєте головні правила етикету й намагатиметеся їх виконувати.

     Стежина Сподівань.

   Наша подорож наближається до завершення. Крок за кроком — і ви на стежині Сподівань. Вас бентежить те, що вона така звивиста? Не дивуйтеся! Адже в кожного з вас — власний досвід і свої надії. Задумайтеся над тим, чого б ви хотіли навчитися на уроках етики цього року. Сформулюйте це стисло. Почніть зі слів: «Цього року від уроків етики я чекаю...» і продовжте думку.

Брама до Країни обізнаних учнів.

 Стежина Сподівань привела нас до воріт, за якими починається Країна обізнаних учнів. Скажіть, чим корисною виявилася для вас ця подорож? 

Висновки.

Навіщо потрібно вивчати етику? (Я вважаю, що етику потрібно вивчати для того, щоб уміти спілкуватися з людьми, самовдосконалюватися, вчитися бути добрим, справедливим, милосердним, навчитися відчувати себе потрібним людям,, щасливим.)

   Сподіваюсь, що етика допоможе вам у вирішенні багатьох проблем; що ви станете щасливішими, добрішими, милосерднішими й усі свої вчинки будете оцінювати згідно з моральними нормами.

IV. Домашнє завдання.

Познайомитися з новим підручником і правилами роботи з ним.

Написати відповідь на запитання:«Навіщо вивчати етику?»(4-5 речень)