Embedded Files
Зі святом 1 Вересня!
Цей день – особливий і важливий для всіх нас( не зважаючи на війну).
Він символізує початок нового навчального року, відкриває перед нами шлях до знань і можливостей.
1 Вересня – це день, який здавна вважається “Днем Знань”.
Зі святом 1 Вересня, дорогі школярі.
Це ваш час, коли ви знову потрапляєте в стіни школи , готові здобувати нові знання і розвиватися.
Ви відкриваєте нову сторінку в своєму житті, і це завжди насичено емоціями та очікуваннями.
Для багатьох перший вересень стає особливо запам’ятовуваним.
Зі святом 1 Вересня, маленькі першокласники!
Це ваш перший крок у світ освіти. Ви відчуваєте себе великими і важливими, адже тепер ви – школярі.
Це час, коли ви зустрічаєте нових друзів і вчителів, дізнаєтеся багато нового і цікавого.
Зі святом 1 Вересня також варто вшанувати педагогів.
Вчителі грають величезну роль у формуванні особистості кожного учня. Вони несуть відповідальність за передачу знань та виховання молодого покоління.
Вчителі, зі святом вас! Нехай ваша робота приносить плоди у вигляді розумних та гармонійно розвинутих особистостей.
1 Вересня – це і час для батьків.
Ви готуєте своїх дітей до навчання, підтримуєте їх та допомагаєте у всіх життєвих справах.
Ваша підтримка та вагомий внесок у їх розвиток незаперечно важливі.
Зі святом 1 Вересня, дорогі читачі!
Це свято створює атмосферу позитиву, оптимізму та бажання досягати нових вершин у навчанні та житті.
Нехай цей день стане вам вдячністю за минулі досягнення і спонуканням до нових звершень.
Також хочеться нагадати про важливість освіти в сучасному світі.
Освіта є ключем до розвитку і процвітання як індивідів, так і суспільства в цілому.
Вона допомагає розкрити потенціал кожної особистості та вирішити важливі проблеми сучасного світу.
Зі святом 1 Вересня.
До цього дня в бібліотеці представлена книжкова виставка "Перше вересня- День Знань."
Героям Слава Памʼятаємо загиблих шануємо живих
29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за Незалежність нашої держави. Це день шани і вдячності героям, які віддали найдорожче — своє життя — за вільне майбутнє України.
У бібліотеці оформлено книжкову виставку "Героям Слава! Памʼятаємо загиблих, шануємо живих", яка розповідає про мужність і жертовність українських воїнів, про події сучасної війни та боротьбу за державність.
Книги допомагають зберегти пам'ять, щоб ми ніколи не забували ціну свободи.
Запрошуємо всіх ознайомитися з виставкою та віддати данину пошани Героям України.
Це моя Україна це моя Батьківщина
24 серпня ми святкуємо День Незалежності України.
Цей день — свято всіх українців, патріотів України, цей день для тих, кому не байдужа доля власна та своєї держави.
Незалежність для України—не просто слово. За ним дуже складна вікова історія нашого народу — від сивої давнини до сьогодення.
34-ту річницю Незалежності ми зустрічаємо в умовах війни.
Новини про ворожі обстріли та руйнування затьмарюють це свято.
Проте ми знаємо, що кожен з нас на своєму фронті захищає рідну землю.
Віримо, що зовсім скоро ми відсвяткуємо нашу перемогу!
"Мандрівка книжковим містом"екскурсія до бібліотеки
Сьогодні до шкільної бібліотеки на екскурсію завітали учні 1-класу нашої школи.
Тут їх зустріла бібліотекарка та розмаїття цікавих, яскравих книг. Розповідь була не тільки про шкільну бібліотеку, а й інші книгозбірні. Познайомилися діти з правилами користування книгою та бібліотекою ,різноманітними видами книжок, які зберігаються в книгозбірні.
Бібліотекарка всіх привітала з нагоди посвяти в читачі.
Зустріч пройшла весело, цікаво та пізнавально.
Сподіваюсь,що бібліотекар зробила найголовніше – викликала в дітей бажання стати активними читачами.
СВЯТО ГЕРОЇВ
"Історія нескорених" Книжкова виставка
23 травня ми щорічно відзначаємо День Героїв України.
Ця дата присвячена пам'яті всіх, хто коли-небудь боровся і продовжує боротися за свободу і незалежність нашої держави.
В умовах повномасштабної війни з Росією цей день набув ще глибшого і гіркішого значення - ми згадуємо полеглих героїв і дякуємо захисникам, які живуть нині.
День Героїв України - як з'явилося свято.
День Героїв був заснований 23 травня 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН), щоб увічнити пам'ять видатного українського націоналіста Євгена Коновальця.
Згодом ця дата стала символом вшанування всіх борців за свободу України.
23 травня згадують героїв усіх часів, починаючи від Київської Русі - лицарів, козаків, Січових стрільців, повстанців, учасників УНР та УПА, ветеранів АТО і, звісно, захисників, які сьогодні б'ються на фронті за мирне майбутнє України.
У мирні роки День Героїв супроводжувався масовими заходами, зустрічами з ветеранами, покладанням квітів до пам'ятників і меморіалів.
Нині, в умовах воєнного стану, від масштабних акцій довелося відмовитися. Але пам'ять і вдячність залишаються - у кожному місті відбувається своя програма свята.
Українці також висловлюють підтримку теплими словами, листівками та донатами для ЗСУ.
Схиляємо голови перед мужністю та відвагою героїв, які боронили і нині захищають нашу країну. Пам'ять про них житиме вічно в наших серцях, а живим - наша безмірна вдячність і повага.
Саме завдяки вам Україна сильна!
Ця важлива, і водночас сумна дата, нагадує нам, скільки коштує свобода.
День Героїв - символ нашої незламності, мужності та любові до України.
Акція "Подаруй бібліотеці книгу " діє!
Учениці 9-А класу :
Панасюк Вікторія , Рибальсенко Анна, Ткачова Валерія та Мирослава Володимирівна Василик - педагог-організатор, принесли книги в дар бібліотеці.
Дякую всім!
Всесвітній день вишиванки
«Встає над світом щире сонце вранці,
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я – українець. Я – горджуся цим»
Сьогодні вишиванка стала своєрідним символом української віри та сили, символом нескореної нації, яка боролася за свободу впродовж століть і зараз продовжує виборювати право на вільне, щасливе майбутнє.
Вишиванка – оберіг, символ краси, любові, щасливої долі.
Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу.
А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.
А НАД СВІТОМ
ВИШИВАНКА ЦВІТЕ...
"Вишиванка - це генетичний код нації"
Леся Воронюк
2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету.
Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні.
Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі.
З роками свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.
"Народитися в сорочці" - значить, бути щасливим у житті.
І слово "сорочка" вживається тут у своєму первісному значенні.
Це не лише частина нашого гардеробу, як вважається сьогодні. Сорочка - це певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.
Ця доленосна сорочка - безумовно, українська вишиванка, якій надавали величного змісту, вишиваючи, кодуючи сакральними узорами-письменами долю.
З давніх-давен вишита сорочка виконувала роль потужного оберега і тепер знову перетворюється на те, чим була завжди для українців - одягом, який зберігає пам'ять роду і генетичний код нації.
В Україні існує кілька десятків регіональних мотивів вишивки і тисячі їхніх варіацій, понад 250 вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.
Тож дуже важливо при виборі вишиванки розуміти значення кольорів та орнаментів вбрання.
ЧЕРВОНИЙ -найбільш поширений колір вишивки.
Символізує позитивну енергію, любов до людини, життя, енергію сонця, радості.
БІЛИЙ колір сприяє відновленню енергетичного запасу.
Біла вишивка вважалася символом невинності, а також берегла дівчат від нещастя та дурного погляду.
ЧОРНИЙ колір наші предки асоціювали саме з землею та її родючістю.
Тому чорна вишивка на одязі обіцяє власнику багатство та добробут.
ЗЕЛЕНИЙ - життя і розвиток.
Колір символізує молодість, красу, безтурботність, весну.
СИНІЙ колір наші предки вважали потужним оберегом, оскільки це символ неба і води.
Тому він символізує зцілення від недуг та душевний спокій.
ЗОЛОТИЙ або ЖОВТИЙ є символом меду і пшениці, благополуччя, достатку, багатства і радості
Важливо не забувати про ті потужні коди-символи, які пращури закладали в орнамент вишивки.
Не обирайте вишиванку навмання - важливо розуміти, що несе сорочка та як вплине на ваші долю і навіть настрій.
Особливе значення у вишивці мають геометричні фігури, саме вони стоять біля витоків вишивки наших предків - це прадавні слов'янські символи.
Природні орнаменти з'явилися набагато пізніше і вважаються більш сучасними мотивами.
Кожен візерунок та кожне поєднання орнаментів вишивки несуть свій сенс:
КОЛО завжди було символом сонця та місяця - безперервності буття і вічності
КВАДРАТ символізує досконалість, гармонію, порядок. Цей символ асоціює чотири сторони світу; чотири періоди доби: ранок, день, вечір, ніч; пори року; дитинство, юність, зрілість, старість.
РОМБ є улюбленим символом українців, в орнаменті він зустрічається найчастіше.
Ромб, перекреслений двома лініями на 4 ділянки - знак плодовитості та родючості.
ХРЕСТ - це давній сакральний символ, відомий з дохристиянських часів.
Знак сонця і вогню - символ вічного життя та оберіг від темних сил.
СВАРГА - символ влади світла над темрявою, знак віщування добра, захист від нещастя.
Сварга - це той самий хрест, але в русі, він асоціюється із силою домашнього вогнища, родинним щастям.
Природні мотиви в вишивці стали популярними вже у сучасні часи, але теж мають велике значення:
КАЛИНА - символ сонця та невмирущості роду.
Символ України.
ДУБ - уособлення бога Перуна, сонячної чоловічої енергії.
МАК несе в собі незнищенну пам'ять народу.
ХМІЛЬ - це молодість, невгамовна вдача та любов.
ВИНОГРАД показує радість створення сім'ї .
РУЖІ ( ТРОЯНДИ) - символ любові.
Вишита сорочка - це щось особливе у вашому гардеробі.
Це не просто красива річ, це енергетично сильна річ.
ЦЕ ВАШ ОБЕРІГ.
Тож одягаймо українські обереги-вишиванки й нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!
НА СВІТІ ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ
Книжкова викладка До Дня Матері.
Мама — найрідніша людина у житті кожного з нас.
Вона перебуває поряд під час всіх найважливіших подій в житті, навчає нас першим словам, крокам та іншим навичкам.
Не дарма у світі створили особливе свято для вшанування мами — День матері.
В Україні його традиційно святкують в другу неділю травня.
2025 року ця важлива дата припадає на 11 травня.
В Україні День матері почали святкувати з 1999 року.
Мама в нашій країні з давніх-давен вважалася справжньою берегинею домашнього вогнища і саме тою людиною, до якої діти завжди приходять за добрим словом, порадою та допомогою. І, хоча офіційно День матері з'явився в Україні порівняно недавно, шанують її українці набагато довше.
На початку 19 століття травень називали місяцем Матері Божої.
Дорослі та діти несли до каплиць і церков квіти, співали пісень, славили ту земну жінку, котра народила Сина Божого.
Це свято за своєю першоосновою пропонує вшановувати Матір у трьох найбільших іпостасях:
Матір-Богородицю, Матір-Жінку, Матір-Україну.
В цей день прийнято вітати жінок, особливо матерів.
Сьогодні в День матері діти показують найріднішим людям свою повагу і любов.
На її честь пишуть вірші, складають пісні, дарують подарунки і несуть букети свіжих квітів.
Мати на все життя залишається для нас, живих, символом дому, рідної землі, символом України.
Україна. Європа. Спільні цінності
Книжкова виставка до Дня Європи.
День Європи – свято держав-членів Європейського Союзу. Співробітництво з Європейським Союзом залишається пріоритетним напрямком зовнішньої політики України на сучасному етапі.
Згідно Указу Президента, в Україні урочисті заходи з цієї нагоди будуть проводитись 9 травня.
День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець європейського континенту незалежно від своєї національної належності і громадянства має відчути себе вільним у «Європейському домі».
Україна – єдина держава не член ЄС, де на державному рівні відзначається День Європи.
У 2025 році Україна відзначає День Європи разом із країнами Європейського Союзу – 9 травня. На тлі повномасштабної війни українці ще гучніше декларують свою приналежність до європейської спільноти.
Для українців це особливий день і можливість вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.
Наразі ситуація в Україні та події навколо нашої держави займають одне з головних місць у рамках спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.
Вступ України до Європейського Союзу на порядку денному майбутнього розширення ЄС.
1 березня 2022 року Європейський парламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство.
10 березня 2022 року Рада Європейського Союзу звернулася до Європейської Комісії з проханням дати висновок щодо заявки.
8 квітня 2022 року президенту України передано законодавчу анкету.
17 квітня 2022 року Україна завершила роботу над першою частиною опитувальника, а 9 травня – над другою.
Україна – не лише найбільша країна Європи, сьогодні вона стала віддзеркаленням кращих європейських традицій. @
Варто усвідомити, що без України Євросоюз не може бути самодостатнім.
Україна. Війна.
Розповідається про глибинні передумови сучасного російсько-українського протистояння, про різні аспекти поточної фази російсько-української війни після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також про героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу.
Назви українських міст – Буча, Маріуполь, Харків, Чернігів стали символами новітнього варварства та невмотивованої жорстокості рашистів, змусивши світ по-новому подивитися на політику Кремля. Україна нині стала щитом, який захищає Європу від російської експансії. І водночас без допомоги Європи Україні буде важко здолати агресора.
Наша мета – розповісти правду про злочини проти людяності, які російські солдати чинять в Україні, відкрити очі на поширені в Європі російські пропагандистські міфи, один з яких – про єдиний народ, який складають росіяни, українці та білоруси, тверезим поглядом подивитися і на багато інших речей.
Європейці мають право побачити справжнє обличчя Російської Федерації, усвідомити загрози, які йдуть від неї всьому людству, аби допомогти Україні захистити і себе, і Європу.
День Європи в Україні
Україна почала офіційно відзначати День Європи у 2003 році, а з 2023 року святкує його 9 травня, синхронно з країнами ЄС.
Це свято стало символом європейського вибору України та її прагнення до інтеграції.
Значення свята.
День Європи нагадує про важливість єдності, співпраці та миру між європейськими країнами. Він також підкреслює спільні цінності, такі як демократія, права людини та верховенство права.
8 травня, у День памʼяті та перемоги над фашизмом у Другій світовій війні українці вшановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.
Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства.
Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан.
Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.
Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.
Відзначати День памʼяті та перемоги над фашизмом у Другій світовій війні 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності.
Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.
Четвертий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни Росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової.
Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ.
З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну є червоний мак.
Мак є визнаним у світі символом памʼяті за загиблими у битвах з часів Першої світової війни.
Роки не зітруть ту трагедію століття
До 39 річниці аварії на Чорнобильській АЕС.
26 квітня-День памʼяті Чорнобильської трагедії
"То не зорі, небо там навпіл
Чорним димом, згарищем палало
Атом з Прип’яті розжарений летів,
Все живе із болем помирало … "
Юлія Хандожинська «Чорнобиль»
Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України.
Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.
Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора.
У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.
26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
З цієї нагоди в бібліотеці діє книжкова виставка "Роки не зітруть ту трагедію століття…".
Наближається одне з найбільших християнських свят - Великдень. Всі ми чекаємо цей день з великими надіями та сподіваннями, що нарешті настане мир та спокій на нашій землі.
Великдень — одне з головних християнських свят.
Саме цього дня згадують, як Ісус Христос воскрес після розп’яття. Це символ перемоги життя над смертю, добра над злом, і, загалом, другого шансу для людства. Святкування завжди припадає на неділю, але конкретна дата “плаває” — все залежить від місячного календаря.
Історія святкування Великодня:
Святкувати Великдень почали ще з перших століть християнства. Спочатку його відзначали інакше — без усіх цих сучасних атрибутів. Основна ідея — згадати Воскресіння Христове і відчути духовне оновлення.
Згодом традиції та історія святкування трохи розширилися: додалися символи, обряди, народні святкові звичаї.
Тож тепер у нас і піст, і кошики, і особлива великодня служба.
У християн Заходу та Сходу ці традиції розвивалися трохи по-різному, але суть залишилася спільною — свято оновлення, світла та перемоги життя.
Свято Великодня в Україні особливе і дуже сімейне.
Люди готуються заздалегідь — прибирають у хаті, печуть паски, фарбують яйця.
Усе це — частина підготовки, але ще важливіше — підготуватися духовно.
На саме свято заведено йти до церкви, святити їжу, а потім зібратися за столом з рідними.
Без гучних гулянь, зате зі змістом.
І що цікаво — навіть ті, хто не часто ходить до храму, на Великдень усе одно намагаються бути ближчими до віри, до родини, до чогось світлого.
Це такий день, коли навіть повсякденні клопоти відходять на другий план.
Великодній кошик та його значення:
Кошик на Великдень у 2025 році — не просто набір продуктів. Усе, що туди кладуть, має своє значення. Паска — символ життя, яйця — відродження, м’ясо — достатку, масло — Божої благодаті.
Свячений кошик ставлять у центр столу, а перший шматочок їжі зазвичай їдять саме з нього.
Тож Пасха в Україні це не просто дата в календарі, а можливість згадати важливе: зв’язок з родиною, віру, традиції.
Пекти паски разом із мамою, фарбувати яйця з дітьми, стояти на нічній службі в холодному храмі поруч із незнайомими, але такими рідними людьми — все це має значення.
А ще Великдень в Україні — це час для надії.
Бо саме у цьому суть Великодня: навіть після найтемніших часів приходить світло. І нехай 20 квітня 2025 року стане днем, коли кожен відчує це світло всередині.
Щоб прикрасити своє життя у ці передсвяткові дні в нашій бібліотеці оформлено книжково - ілюстративну виставку-інсталяцію "Великий день Великдень".
На виставці представлені збірники світлих і теплих історій від українських письменників, етнографів, фольклористів про найрадісніше свято всіх християн.
Запрошуємо вас до незабутньої мандрівки просторами сторінок українських традицій, збережених у книжках.
Отож, ЧИТАЄМО І ПЕРЕМАГАЄМО!!!
21 березня Всесвітний день поезії
Поезія…
Таке коротке і змістовне слово!
Поезія- один з найгеніальніших винаходів людства.
Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людей мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір.
" Поезія- це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі".
Ці рядки належать "українській королеві поезії"- поетесі Ліні Костенко.
Поезія- це всеосяжна мова зрозуміла всім.
Це мовне мистецтво, яке завжди знаходить місце в душі читаючого.
Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить.
Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить.
Велика скарбниця поетичного слова є і в нашого народу.
Багата українська земля поетами…
Ми шануємо Тараса Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка, Василя Симоненка,, Василя Стуса, Ліну Костенко… та багато, багато інших поетів.
І зараз, під час війни поезія пишеться і в окопах..як, наприклад, Максим Кривцов—«Далі» з своєю книгою поезій "Вірші з бійниці"-наш земляк, який загинув 7 січня 2024 року.
Військовослужбовець. Тетяна Камерістова (Мавка) - авторка трьох книг, теж наша землячка.
Микола Кащук (",NIKE”) та багато інших.
КОРОЛЕВА УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься - Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко.
19 березня святкує свій 95- й рік народження українська поетеса, письменниця Ліна Василівна Костенко.
Її вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.
Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.
У нове тисячоліття українська література увійшла з її ім'ям на вустах.
Твори Ліни Костенко стали класикою української літератури. Вона є лауреатом багатьох премій, зокрема Шевченківської премії (1987), премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
Ліна Костенко і сьогодні продовжує дарувати читачам щирість своєї душі, філософське осмислення життя, красу українського слова.
Для багатьох українців саме вона є тим певним мудрецем, який підказує, як прожити сьогоднішній день.
І саме її вірші чи не найбільше цитують у соцмережах.
Від рідного слова
ти сил набирайся,
Ніколи й ніде
ти його не цурайся.
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови.
Це свято було запроваджено у листопаді 1999року на тридцятій сесії Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО з метою захисту мовної та культурної багатоманітності.
В Україні день рідної мови відзначається з 2002року.
Українська мова - мова корінного населення України, а також українців, що проживають за її межами.
Вона займає 26 місце найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 млн. людей. Вона є другою серед усіх мов за милозвучністю.
Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.
До свята рідної мови бібліотека гімназії N5 пропонує ознайомитись з літературою про рідну мову.
Роздуми про духовну природу мови, цікаві факти про виникнення писемності, особливості української мови в суцвітті світових мов, вірші,казки, прислів’я і притчі про силу слова у нашому повсякденному житті.
Пам’ятаймо слова французького філософа Франсуа Вольтера:”Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все житття”.
Як парость виноградної лози
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам
Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
Свіча і янголи.
Молитва,Майдан обіймає.
Нехай повторюють вуста
Повік герої не вмирають...
20 лютого Україна вшановує пам'ять Небесної Сотні.
Почуття гідності та честі, право на самовизначення є головними цінностями українців.
Ці риси об'єднують наших героїв - борців за свободу та незалежність України різних часів.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України,боротьбою за свої права і демократично європейський вибір.
Під час Революції Гідності понад сотня людей загинули від куль,побиття, або пізніше від отриманих на Майдані поранень відійшли у вічність.
Їх назвали Героями Небесної Сотні.
Свобода – фундаментальна характеристика людського існування, це можливість вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір.
Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя.
Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава.
День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України.
І тепер Україна на полі бою відвойовує свою незалежність, свободу та цілісність нашої держави.
Слава Україні! Слава Героям!
16 лютого українці відзначають досить молоде державне свято - День єднання.
Цього року ми святкуємо його лише вчетверте.
У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
Ми продовжуємо боротися за свою свободу і право жити у своїй незалежній країні!
Мирного неба нам усім і перемоги та миру.
Сьогодні свято- Міжнародний день дарування книг,
день коли об'єднуються ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.
Дякуємо всім, хто приєднався до цієї акції.
Всесвітній день читання вголос
Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято - Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day), який у 2025 році припадає на 5 лютого.
Подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.
Його мета полягає у тому, щоб надати можливість людям в усьому світі відчути, яке це насправді задоволення – просто читати вголос для інших;
щоб нагадати усім про те, що освіта та доступ до книг є одним з основних прав людини;
зацікавити дітей та підлітків у читанні книжок уголос;
надихати до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.
Всесвітній день читання вголос – це більше, ніж просто свято читання, це рух, який привертає увагу до важливості грамотності як одного з головних прав людини.
А зорі червоні від стрілецької крові
День памʼяті Героїв Крут
Крути – наша гордість і слава,
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави,
Піднялися вірні сини.
Грудьми у нерівному бої,
Спинили червону орду,
З честю впали герої,
За Україну свою.
На жертовню поклали,
Свої молодії життя.
Приклад відваги подали,
Слава героїв жива!
Михайло Зельман (Лісовий)
В цьому році 29 січня Україна відзначає 107 років битви під Крутами, яка для українського народу стала символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Щорічно в цей день ми згадуємо подвиг студентів та гімназистів Києва, які на заклик молодої Української Народної Республіки відгукнулися захищати свою Батьківщину.
Вони не мали військового досвіду, але горіли бажанням не допустити ворога на рідну землю.
600 юних необстріляних вояків при 16 кулеметах та одній гарматі протистояли російській більшовицькій орді, яка чисельно в десятки разів переважала юних захисників.
Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів.
Кров під Крутами не була пролита марно.
З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Подвиг українських юнаків під Крутами навічно залишиться в історії як символ жертовності, національної честі та нескореного духу нашої нації.
Потяги, проходячи повз цю маленьку станцію Крути, стишують хід, а в день пам’яті про бій, тривожно сигналять… Немов будять нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави.
Вічна слава героям Крут!
Ми кажемо, що Крути – це бій за майбутнє, майбутнє України. І цей бій триває, бо росія знову розв’язала проти нашої держави жорстоку війну.
Але наші бійці Збройних Сил України продовжують традиції героїв Крут - б’ють ворога і відстоюють незалежність і територіальну цілісність нашої Батьківщини. Перемога буде за нами!!!
«Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!».
(Михайло Грушевський)
Сміливість та жертовність крутянців зробили їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України.
З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні.
Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають « першими кіборгами».
Вічна пам’ять і шана крутянам!
Слава Україні — Героям Слава!
На вшанування героїв Крут у бібліотеці гімназії представлена книжкова виставка «А зорі червоні від стрілецької крові»
Сьогодні Україна разом з усім цивілізованим світом вшановує пам’ять жертв Голокосту – жахливого злочину нацистів, який став однією з наймасштабніших катастроф в історії людства.
І ми не допустимо повернення у страшне минуле, де цінність людського життя спотворюється у руках агресорів та диктаторів. Бережімо вічну пам’ять про невинних!
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005 року.
Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!
Уроки Голокосту мають бути глибоко усвідомлені кожним із нас.
Ніщо не має бути вищим за право людини на життя.
Україна пам'ятає трагедію Голокосту й нині на полі бою відстоює ідеї гуманізму, толерантності, захист прав і свобод людини, її культурних цінностей.
У День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Будемо пам’ятати...
До цієї дати в бібліотеці діє виставка однієї книги нашого земляка і письменника Василя Басараба "Блекота".
Події в творі розгортаються впродовж 20 століття.
Життя в 30-х роках, війна, окупація, злочинні репресії, від яких потерпають люди волинського села.
Трагедія єврейського населення - Голокост.
На тлі трагедій - справжні людські стосунки представників різних національностей… Все це у записах, свідченнях очевидців.
Правда життя і фальш імперської історії, ідеологічних перекручень тоталітарного режиму…
Брехливі міфи, що йдуть з глибини віків…
А понад усе - світлі почуття та гуманістичні цінності у стосунках двох молодих людей, наших сучасників, яким належить докопуватися до істини, жити по честі та совісті у нелегкий час на грані тисячоліть…
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе,
Соборну і єдину,
І нам твою історію творить...
Л. Костенко
Щороку наприкінці січня українці відзначають важливе державне свято – День Соборності України.
Воно уособлює спільні прагнення народу до незалежності, свободи та суверенності.
Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності.
Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості.
Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.
День Соборності відзначають в Україні щороку 22 січня на честь проголошення у цей день в
1919 році Акту возз'єднання УНР
та ЗУНР.
Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР, про яку мріяли тисячі українців - патріотів.
Збулися мрії та надії заради, яких жили і гинули найкращі сини і доньки України.
Тож вітаємо українців з днем Соборності України!
До цієї дати в бібліотеці підготовлена книжкова виставка - спомин "День Соборності України— заслуга народу. "
На виставці представлені документальні та історичні книги про історію нашої країни, про її сьогодення, боротьбу та майбутнє.
Україна - Соборна. Вільна. Єдина.
Віримо в Перемогу!
Слава героям!
Дякуємо нашим школярам за активну участь в Акції по збору макулатури, на придбання нової літератури.
Дякуємо самим активним учасникам цієї акції: 7-А; 5-А; 9-А класи.
Бібліотека запрошує на викладку нової літератури.
Ми щодня дякуємо ЗСУ за кожен новий день, бо в одну мить наші колеги, друзі, рідні перетворилися на захисників України.
Щира подяка завжди викликає позитивні емоції та теплі відчуття.
Міжнародний день “Дякую”. Запровадили це цікаве свято 2008 року за ініціативою ЮНЕСКО та ООН, і святкується воно щорічно 11 січня.
Існує ще одна версія походження цієї події.
Дехто вважає, що цей день був створений компанією по виробництву вітальних листівок.
Як би там не було, але свято з кожним роком поширюється по всьому світу, до його святкування долучається все більше країн.
Цікавий факт: вперше слово “дякую” офіційно згадали в паризькому словнику-розмовнику, який вийшов 1586 року.
А в праслов’янській мові воно з’явилося в XVI столітті, коли диякон Авакум відповів на хороший вчинок побажанням “дай Богъ”.
В Україні Міжнародний день “Дякую” вважається молодим святом, яке ще не встигло “прижитися”.
Проте говорити слова вдячності потрібно завжди, адже вони несуть в собі позитивні емоції, здатні одразу підняти настрій та навіть покращити самопочуття.
У Міжнародний день «дякую» бажаємо всім не скупитися своєю ввічливістю і вдячністю, не забувати про просте і важливе «дякую», бути уважними одне до одного, намагатися допомогти словом і ділом нашим військовим! Цінуйте людей, які щирі з вами!
Дякуємо всім українцям, які кожен на своєму фронті допомагає боротися з окупантом.
Уклінно дякуємо нашим колегам, які з перших днів війни, стали на захист країни!
Завдяки ЗСУ до Української Перемоги залишилося на один день менше.
Саме довгоочікуване, веселе, романтичне, чарівне свято — це, звичайно, Різдво та Новий рік. Майже цілий рік усі ми: і дорослі, й діти з нетерпінням чекаємо зимових свят.
День Святого Миколая, Різдво, Новий Рік ,Водохреща та інші урочисті дні несуть із собою веселощі та розваги, ігри, співи та танці.
Коли приходить Різдво та Новий рік, всі вірять, що найпотаємніші бажання обов’язково здійсняться. Ялинка, подарунки, веселий сміх, блискучі яскраві вогники - усе це робить новорічні свята найпрекраснішими та незабутніми.
Незабаром Різдво й Новий рік — розмірковуючи про те, чи варто відзначати ці свята, багато хто почувається винним. Адже сьогодні часто можна почути думку, що під час війни, коли навколо стільки болю і втрат, не на часі радіти яскравим вогникам та щедро прикрашеній ялинці, готувати святковий стіл та подарунки одне одному.
Українці мусять жити під час війни, але кожен із нас знає, що війна — це не тільки обстріли, блекаути, втрати та невизначеність. Це ще й підтримка, розуміння, надія та віра. У тому, щоб не ігнорувати свята навіть під час таких страшних випробувань, як війна, сенс є. Заради того, аби ми мали сили та ресурс і далі працювати на перемогу, донатити на ЗСУ, піклуватися про рідних та підтримувати наших захисників, цей місяць перед святами можна і потрібно зробити трішки світлішим.
То ж з різдвяними святами вас усіх, з різдвяною казкою!
14 грудня День вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Ця книга - данина пам‘яті загиблих, вияв палкої вдячності всім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.
6 грудня – День Збройних Сил України
Воїни ЗСУ — це символ незламності і мужності.
Вони стоять на захисті нашої Батьківщини, оберігаючи мирне життя, і кожен день, не зважаючи на труднощі, наближають перемогу для всієї України.
Їхня сила — це сила всього народу, їхня відданість — запорука нашої свободи.
Хочеш миру — готуйся до війни.
Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу.
Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації.
Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави.
В Україні важливість міцного, добре озброєного війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ — День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня.
Сьогодні – це свято не лише свято професійних військових, а свято всієї країни, кожного добровольця, кожної сімʼї, чиї члени боронять нашу державу від ворога, усіх, хто допомагає Збройним Силам України, донатить на армію, волонтерить, лікує поранених.
День Збройних сил України — не лише професійне свято українського війська.
Це ще й потужний інформаційний привід, що привертає увагу суспільства до їхніх досягнень та труднощів, а також до усвідомлення важливої місії, яку виконує армія в житті суспільства.
Слава Збройним Силам України !!!Героям слава!!!
6 грудня – День Збройних Сил України
Воїни ЗСУ — це символ незламності і мужності.
Вони стоять на захисті нашої Батьківщини, оберігаючи мирне життя, і кожен день, не зважаючи на труднощі, наближають перемогу для всієї України.
Їхня сила — це сила всього народу, їхня відданість — запорука нашої свободи.
Хочеш миру — готуйся до війни.
Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу.
Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації.
Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави.
В Україні важливість міцного, добре озброєного війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ — День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня.
Сьогодні – це свято не лише свято професійних військових, а свято всієї країни, кожного добровольця, кожної сімʼї, чиї члени боронять нашу державу від ворога, усіх, хто допомагає Збройним Силам України, донатить на армію, волонтерить, лікує поранених.
День Збройних сил України — не лише професійне свято українського війська.
Це ще й потужний інформаційний привід, що привертає увагу суспільства до їхніх досягнень та труднощів, а також до усвідомлення важливої місії, яку виконує армія в житті суспільства.
Слава Збройним Силам України !!!Героям слава!!!
2 грудня стартував Національний тиждень дитячого читання, який триватиме до 8 грудня.
Це чудова нагода об'єднатися навколо дитячого та сімейного читання, повернутися до улюблених з дитинства книжок і поділитися теплом історій із близькими.
Гаслом Тижня читання стало «Світло історій».
Цьогорічне гасло – «Світло історій» – нагадує про те, як читання може зігріти душу навіть у найтемніші дні.
У цей непростий для нашої країни час спільне сімейне читання дитячих книжок дарує надію й тепло, необхідні кожному.
Щорічне занурення в знайомі сюжети й повернення до улюблених героїв має терапевтичний ефект.
Це поновлює відчуття стабільності, таке необхідне під час війни.
«А свічка догорає на вікні
і в памяті карбує ту хвилину.
Ті чорні дні, голодні та сумні,
як розпинали рідну Україну!»
Щороку в четверту суботу листопада українці у всьому світі вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Голодомор – геноцид української нації, скоєний керівництвом Радянського Союзу на чолі з Йосифом Сталіним шляхом штучно створеного масового голоду з метою знищення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань українців збудувати самостійну, незалежну від Москви Українську Державу.
Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики.
«Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.
Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою росії.
Наслідок - руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією.
Це покарання здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій.
Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом Сталіна.
За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село.
В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік.
З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель.
Сталін боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією.
Не бажаючи втрачати Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі.
Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна в якості штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих.
З цією метою був застосований режим «чорних дошок» і заборона голодуючих виїжджати за межі України.
Колгоспи і села, занесені на «чорні дошки», оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі.
Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких товарів.
22,4 мільйони людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.
5 серпня 1932р. була прийнята
Постанова ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних
підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», так званий «закон про пʼять колосків»
• згідно з яким селяни за крадіжку
жменьки зерна засуджувалися до
смертної кари або увʼязненням.
Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод.
У січні 1933 року радянською владою було зробленою заяву про відсутність голоду в країні.
Сталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.
Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року.
За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і
3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан.
Пік Голодомору припав на весну 1933 року.
В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня...
Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.
Реальні цифри загиблих замовчувалися, що підтверджується наданим владою розпорядженням не реєструвати смерть дітей у віці до одного року. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.
У зв'язку з цим, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 років у жінок.
За всю історію людства подібних показників ніде не було зафіксовано.
За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення населення України, якою скористався тоталітарний комуністичний режим.
Тобто Голодомор в Україні став соціально-гуманітарною катастрофою глобального масштабу.
Наслідком злочину геноциду, окрім фізичного вбивства мільйонів людей, стало руйнування традиційного українського устрою життя.
Голод став зброєю масового біологічного знищення українців, на довгі десятиліття порушив генетичний фонд народу, призвів до морально-психологічних змін у свідомості українців.
Традиційна культура та народні звичаї зазнали деформації. Голодомор повністю змінив звичний порядок господарювання на селі.
На десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.
Психологічними наслідками Голодомору стали почуття вини та сорому.
Люди відчували провину за те, що не змогли врятувати рідних, сором за аморальні вчинки, які чинилися задля виживання.
Із послабленням комуністичного контролю над суспільним життям у другій половині 1980-х років відновлюється пам'ять про Голодомор.
З 1993 року в Україні на державному рівні відбувається вшанування безневинних жертв Голодомору.
У листопаді 2008-го в Києві було споруджено Національний меморіал жертв Голодомору. Загалом в Україні встановлено понад 7.100 меморіалів, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених жертвам Голодомору.
Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу.
Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки,як символ пам’яті про вбитих голодом.
У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники чи встановлені інші пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв Голодомору.
Головне у роботі бібліотеки по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.
21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, встановлене на знак вшанування патріотизму та мужності громадян, які у 2004 та 2013 роках стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашого народу.
Гідність та свобода вписані в генетичний код українців.
Століттями українська нація доводила, що ніхто не позбавить нас цих якостей. Цю істину підтвердили й доленосні,для незалежної України,революції та війна з російським загарбником. Агресор може спробувати лишити нас світла чи тепла, спробувати захопити наш дім, нашу землю, але йому не забрати в українців ані Гідність, ані Свободу.
До цього свята в бібліотеці гімназії 5 ім. Олександра Борисенка діє книжкова викладка « ВІльні творити майбутнє»
1000 днів війни: незламність України у боротьбі за свободу.
24 лютого 2022 року стало днем, який змінив хід історії України та світу.
росія розпочала повномасштабну військову агресію, спрямовану на знищення української державності, культури та нації.
За ці 1000 днів Україна пройшла через жахіття війни, але водночас довела, що незламність духу, єдність народу та міжнародна підтримка можуть стати основою для перемоги.
1000 днів війни довели: Україна бореться не тільки за свою незалежність, а й за демократичні цінності світу.
Ця боротьба має високу ціну, але її мета — свобода, гідність та мир.
"Ми ніколи не підкоримося.
Україна переможе, бо її захищають люди, які вірять у свою країну,"— Володимир Зеленський.
Україна вистояла.
Вона бореться і переможе.
Це головне послання українського народу світові.
Міжнародний день шкільних бібліотек – це щорічне свято, яке відзначається в четвертий понеділок жовтня.
Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек і вперше свято було проведено в 1999-му році.
Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні - щорічно в четвертий понеділок жовтня.
В Англії, наприклад, цей День відзначається в перший понеділок жовтня і приурочений до початку шкільних канікул, коли настає перший день їхнього Національного Тижня дитячої книги, що включає в себе і національний День поезії, який проводиться в четвер.
Цей день присвячений важливій ролі шкільних бібліотек у розвитку освіти та культури серед школярів. Бібліотеки є невід’ємною частиною освітнього процесу, надаючи доступ до різноманітної літератури, інформаційних ресурсів та стимулюючи читання і критичне мислення.
Свято було започатковане Міжнародною асоціацією шкільних бібліотек (IASL) для підвищення обізнаності про значення шкільних бібліотек та бібліотекарів у навчанні та вихованні молодого покоління. Це також нагода визнати важку працю бібліотекарів, які роблять значний внесок у освіту дітей.
Перші шкільні бібліотеки з’явилися в кінці XIX століття і з того часу стали важливою частиною освітньої системи.
Сучасні шкільні бібліотеки надають доступ не лише до друкованих книг, але й до електронних ресурсів, баз даних, мультимедійних матеріалів.
Міжнародний день шкільних бібліотек – це важлива подія, яка підкреслює значення шкільних бібліотек у розвитку освіти та культури серед школярів.
Цей день нагадує про важливість читання та інформаційної грамотності, а також визнає працю бібліотекарів, які сприяють цьому процесу.
До дня української писемності та мови.
Книжкова виставка.
Щороку восени відзначають День української писемності та мови — у пам'ять про святого Нестора Літописця- послідовника творців
словʼянської писемності Кирила і Мефодія.
Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — "Повісті врем'яних літ".
ЇЇ створили в XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці. Вона починається з порушення проблеми "Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити".
Пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV століття) списках — коли пам'ятку переписали, на той час це було
своєрідне"перевидання" рукописних творів.
Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя.
А з "Повістю врем'яних літ" пов'язують початок історії української літератури.
У 2023 році День української писемності відзначають 27 жовтня з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський стиль календаря. ПЦУ перейшла на новоюліанський календар із 1 вересня.
За традицією в це свято щороку пишуть Радіодиктант національної єдності.
Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.
До цієї дати бібліотека пропонує переглянути книжкову виставку "Мова —духовний скарб нації".
Читання є невідʼємною частиною людського життя.
Жовтень, це місяць, який багатий на події та свята.
Ось і сьогодні, 24 жовтня в бібліотеці в гімназії N5 пройшла зустріч, де прозвучали слово, музика, пісня, яка була присвячена святам та подіям жовтня.
Адже з 1 по31 жовтня стартував Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом: "Читаюча шкільна родина - стратегічне завдання бібліотеки".
Нашими гостями були:
Валентина Слуквіна- членкиня Національної спілки композиторів України, виконавиця авторської пісні та співаної поезії, активна учасниця міських свят та фестивалів, волонтерка.
Учасниця тріо "Ярина".
Людина, яка душу лікує піснею.
Тарас Несміх- поет та музикант Рівненщини.
Учасник літературного шоу об’єднання "Поетарх".
Видав збірку віршів, прози "Туманне безмежжя. Тиша. Ріка". Викладач Школи Мистецтв-класу гітара.
Тарас Несміх читав твори з своєї збірки.
Поетеса- бард Валентина Слуквіна написала музику до вірша Тараса і ми всі послухали ще, і її власну пісню.
Талановиті вихованці Школи мистецтв зачарували всіх присутніх своїми чудовими музичними композиціями.
Учні 5-Б класу не тільки уважно слухали музику, пісні та поезію, а й приймали участь у конкурсі "Вгадай мелодію "і отримували призи.
І на завершення заходу учень Захар Чиж привітав наших гостей, прочитавши вірш " Моя Україна" - Іллі(8років).
Всі зібралися, щоб вшанувати тих, хто боронить нашу рідну землю, а також показати, що у ці важкі часи родина, музика і спільна підтримка мають неймовірну силу!
Це свято було не лише про музику, а про єднання поколінь, родинні цінності та вдячність нашим Героям, адже, діти і всі присутні сьогодні – це лише частина великої Української Родини, яка разом переживає щоденні труднощі та разом відзначає важливі моменти в житті.
Зустріч наших гостей став ще одним прикладом того, як культура й музика згуртовують та дарують хвилини радості у найважчі часи!
Це свято об’єднало усіх у найважливішій справі – вихованні майбутнього покоління.
Разом до Перемоги!
В шкільній бібліотеці проходить акція " Подаруй бібліотеці книгу".
Ось і результат акції…
Книжкова виставка подарованої літератури.
Буде оновлення книжкової виставки.
І це ще не все.
Школярі і вчителі долучилися до збору макулатури, щоб на виручені кошти закупити нову літературу.
Україна крізь віки
До дня захисників і захисниць до дня козацтва до дня УПА до дня Покрови Пресвятої Богородиці
Книжкова виставка
Шановні Захисники і Захисниці України!
Цього дня ми звертаємося до вас із глибокою вдячністю та повагою. Ваші сміливі серця, ваша незламна воля та безмежна любов до Батьківщини — це те, що сьогодні стоїть на захисті кожного з нас.
Ви не просто воїни, ви — обереги нашого мирного життя, нашого права жити вільно у незалежній Україні.
Символічно, що День захисників і захисниць України відзначається 1 жовтня, коли ми також святкуємо Покрову Пресвятої Богородиці.
Це свято століттями було захистом наших предків — козаків, які вирушали на оборону рідної землі, молячись про захист під святим Покровом. І нині ми вшановуємо й українське козацтво, яке було символом незламності, сміливості та любові до рідної землі.
Ви, сьогоднішні Захисники, продовжуєте цю славетну традицію, борючись за свободу та незалежність нашої держави.
Ми віримо, що Пресвята Богородиця і сьогодні оберігає кожного з вас.
Ви є втіленням сили, відваги та єдності.
Щодня, стоячи на передовій, ви виборюєте для України мирне небо, вільне майбутнє для наших дітей. Кожен ваш день — це приклад справжнього героїзму, який назавжди залишиться в історії нашого народу.
Ми низько вклоняємося перед вашою звитягою та мужністю, перед вашою відданістю Батьківщині.
Нехай Господь дарує вам міцне здоров’я, силу та витримку.
А Пресвята Богородиця, Покровителька всіх воїнів, захищає вас своїм святим Покровом. Бажаємо вам Перемоги, мирного неба і якнайшвидшого повернення додому до рідних.
Ми схиляємо голови перед усіма Воїнами, які поклали своє життя за Україну.
Їх жертва не буде забута, і наш обов’язок — продовжувати їх героїчну справу, будувати сильну, вільну і незалежну державу, за яку вони боролися.
Їх подвиг назавжди залишиться у серцях кожного українця, а пам’ять про загиблих Героїв буде вічною.
Слава Україні!
Слава її Героям!
30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек.
Оголошуємо челендж- акцію "Подаруй бібліотеці книгу"
Шановні небайдужі люди-добродії !!!
якщо у Вас є книги, які ви прочитали і можете подарувати, просимо долучитися до нашої акції.
Книги останніх років видання сучасних авторів.дорослі,дитячі.
УКРАїНСЬКОЮ мовою ,щоб поповнити наш читацький фонд.
21 вересня, українці разом з цивілізованим світом відзначають Міжнародний день миру та День миру в Україні.
Останній встановлено відповідно до Указу Президента від 5 лютого 2002 року.
Мета Дня – звернути увагу на необхідність завершення усіх війн та конфліктів, а також підкреслити важливість мирних переговорів, дипломатії та толерантності.
Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення збройних конфліктів та побудови світу без війн та страждань.
Особливо це відчуття нині актуальне для нас – українців.
Цей день – не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже третій рік триває жорстока і кривава війна, яку почала росія.
Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що як ніхто розуміємо цінність миру.
17 вересня виповнюється 160 років від дня народження українського письменника Михайла Коцюбинського.
Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці в сім’ї дрібного службовця. Його вихованням займалася переважно мати. Саме завдяки її старанням майбутній письменник мав можливість долучитися до зразків високого мистецтва ще з юних літ.
В українську літературу М. Коцюбинський увійшов як майстер психологічної прози.
Ранні його оповідання «Харитя», «Ялинка» (1891), «Маленький грішник» (1893) проникнуті тонким психологізмом, сповнені мальовничістю, експресивністю. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори письменника екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та інших.
Він вивів нашу літературу на європейський рівень, за що його називали українським імпресіоністом.
В українську літературу Коцюбинський увійшов як майстер психологічної прози.
Був високоосвіченою людиною і читав дуже багато. Знав дев’ять мов – три слов’янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську.
Мовна практика Коцюбинського – один з яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Не заперечуючи ваги різних стилів української літературної мови, слів-новотворів, оригінальних виразів, конструкцій, він головним джерелом збагачення мови літератури вважав загальнонародну розмову.
Творчість Коцюбинського служить художнім прикладом уже не одному поколінню українських письменників.
До ювілею письменника бібліотека підготувала книжкову виставку «Літературні обрії Михайла Коцюбинського», з якою ви можете ознайомитися.
1 вересня – свято, яке залишається в пам’яті кожної людини. Звичайно, у кожного назавжди закарбовується щось своє: хтось і через багато років з теплотою згадує свою першу вчительку, хтось – свій останній «перший дзвоник» у випускному класі, а на когось схвилювало свято, на яке він відвів свою дитину.
День знань – свято осені, дружби і віри в майбутнє.
У будь-якому випадку це свято всенародне, адже тільки завдяки знанням людство досягло того рівня розвитку, який є зараз.
А чи знаєте Ви коли лунають перші дзвоники в різних куточках світу та яких традицій в перший навчальний день там дотримуються?
Пропонуємо вашій увазі добірку цікавих фактів про початок навчання у різних країнах світу.
День Незалежності.mp4Сьогодні в нашій бібліотеці був проведений бібліотечний урок у 1 класі на тему:"Природа. Рослини. Червона книга."
Бібліотекар розповіла школярам про природу і чому її потрібно охороняти. Які є рослини і як називається наука, що вивчає їх. Діти послухали все про Червону книгу і чому вона стає весь час товстішою. Бібліотекар розповіла про рослини Рівненщини, які занесені до Червоної книги і показала фото в книзі. Школярі підготовлені добре, грамотно розгадували загадки і дружно відповіді на запитання.
Урок пройшов дуже швидко і весело.
«Встає над світом щире сонце вранці,
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я – українець. Я – горджуся цим»
Сьогодні вишиванка стала своєрідним символом української віри та сили, символом нескореної нації, яка боролася за свободу впродовж століть і зараз продовжує виборювати право на вільне, щасливе майбутнє.
Вишиванка – оберіг, символ краси, любові, щасливої долі.
Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.
А НАД СВІТОМ
ВИШИВАНКА ЦВІТЕ...
"Вишиванка - це генетичний код нації"
Леся Воронюк
"Народитися в сорочці" - значить, бути щасливим у житті. І слово "сорочка" вживається тут у своєму первісному значенні. Це не лише частина нашого гардеробу, як вважається сьогодні. Сорочка - це певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.
Ця доленосна сорочка - безумовно, українська вишиванка, якій надавали величного змісту, вишиваючи, кодуючи сакральними узорами-письменами долю.
З давніх-давен вишита сорочка виконувала роль потужного оберега і тепер знову перетворюється на те, чим була завжди для українців - одягом, який зберігає пам'ять роду і генетичний код нації.
В Україні існує кілька десятків регіональних мотивів вишивки і тисячі їхніх варіацій, понад 250 вишивальних швів, які базуються на 20 техніках. Тож дуже важливо при виборі вишиванки розуміти значення кольорів та орнаментів вбрання.
ЧЕРВОНИЙ -найбільш поширений колір вишивки. Символізує позитивну енергію, любов до людини, життя, енергію сонця, радості.
БІЛИЙ колір сприяє відновленню енергетичного запасу. Біла вишивка вважалася символом невинності, а також берегла дівчат від нещастя та дурного погляду.
ЧОРНИЙ колір наші предки асоціювали саме з землею та її родючістю. Тому чорна вишивка на одязі обіцяє власнику багатство та добробут.
ЗЕЛЕНИЙ - життя і розвиток. Колір символізує молодість, красу, безтурботність, весну.
СИНІЙ колір наші предки вважали потужним оберегом, оскільки це символ неба і води. Тому він символізує зцілення від недуг та душевний спокій.
ЗОЛОТИЙ або ЖОВТИЙ є символом меду і пшениці, благополуччя, достатку, багатства і радості
Важливо не забувати про ті потужні коди-символи, які пращури закладали в орнамент вишивки. Не обирайте вишиванку навмання - важливо розуміти, що несе сорочка та як вплине на ваші долю і навіть настрій.
Особливе значення у вишивці мають геометричні фігури, саме вони стоять біля витоків вишивки наших предків - це прадавні слов'янські символи.
Природні орнаменти з'явилися набагато пізніше і вважаються більш сучасними мотивами. Кожен візерунок та кожне поєднання орнаментів вишивки несуть свій сенс:
КОЛО завжди було символом сонця та місяця - безперервності буття і вічності
КВАДРАТ символізує досконалість, гармонію, порядок. Цей символ асоціює чотири сторони світу; чотири періоди доби: ранок, день, вечір, ніч; пори року; дитинство, юність, зрілість, старість.
РОМБ є улюбленим символом українців, в орнаменті він зустрічається найчастіше. Ромб, перекреслений двома лініями на 4 ділянки - знак плодовитості та родючості.
ХРЕСТ - це давній сакральний символ, відомий з дохристиянських часів. Знак сонця і вогню - символ вічного життя та оберіг від темних сил.
СВАРГА - символ влади світла над темрявою, знак віщування добра, захист від нещастя. Сварга - це той самий хрест, але в русі, він асоціюється із силою домашнього вогнища, родинним щастям.
Природні мотиви в вишивці стали популярними вже у сучасні часи, але теж мають велике значення:
КАЛИНА - символ сонця та невмирущості роду. Символ України.
ДУБ - уособлення бога Перуна, сонячної чоловічої енергії.
МАК несе в собі незнищенну пам'ять народу.
ХМІЛЬ - це молодість, невгамовна вдача та любов.
ВИНОГРАД показує радість створення сім'ї .
РУЖІ ( ТРОЯНДИ) - символ любові.
Вишита сорочка - це щось особливе у вашому гардеробі. Це не просто красива річ, це енергетично сильна річ.
ЦЕ ВАШ ОБЕРІГ.
Тож одягаймо українські обереги-вишиванки й нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!
День Європи – свято держав-членів Європейського Союзу
Співробітництво з Європейським Союзом залишається пріоритетним напрямком зовнішньої політики України на сучасному етапі.
День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець європейського континенту незалежно від своєї національної належності і громадянства має відчути себе вільним у «Європейському домі».
Україна – єдина держава не член ЄС, де на державному рівні відзначається День Європи.
Його святкування започатковано Указом Президента України у 2003 році.
Для українців це особливий день і можливість вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.
Наразі ситуація в Україні та події навколо нашої держави займають одне з головних місць у рамках спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.
Вступ України до Європейського Союзу на порядку денному майбутнього розширення ЄС.
1 березня 2022 року Європейський парламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство.
10 березня 2022 року Рада Європейського Союзу звернулася до Європейської Комісії з проханням дати висновок щодо заявки.
8 квітня 2022 року президенту України передано законодавчу анкету.
17 квітня 2022 року Україна завершила роботу над першою частиною опитувальника, а
9 травня – над другою.
Україна – не лише найбільша країна Європи, сьогодні вона стала віддзеркаленням кращих європейських традицій:
Варто усвідомити, що без України Євросоюз не може бути самодостатнім.
Україна. Війна. Розповідається про глибинні передумови сучасного російсько-українського протистояння, про різні аспекти поточної фази російсько-української війни після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також про героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу.
Назви українських міст – Буча, Маріуполь, Харків, Чернігів стали символами новітнього варварства та невмотивованої жорстокості рашистів, змусивши світ по-новому подивитися на політику кремля. Україна нині стала щитом, який захищає Європу від російської експансії. І водночас без допомоги Європи Україні буде важко здолати агресора.
Наша мета – розповісти правду про злочини проти людяності, які російські солдати чинять в Україні, відкрити очі на поширені в Європі російські пропагандистські міфи, один з яких – про єдиний народ, який складають росіяни, українці та білоруси, тверезим поглядом подивитися і на багато інших речей.
Європейці мають право побачити справжнє обличчя російської федерації , усвідомити загрози, які йдуть від неї всьому людству, аби допомогти Україні захистити і себе, і Європу.
Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного українця.
День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.
У цей день ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, - те, що найголовніше – наше спільне майбутнє!
Сьогодні, 8 травня в 4-б класі був проведений бібліотечний урок і школярі приймали дуже активну участь.
Діти вирушали в уявну подорож в ліс, степ, гори та до водойм. Побачили які рослини занесені до Червоної книги і почули все про ці рослини.
Бібліотекар показала і розповіла багато цікавого про Червону книгу.
В класі була дружня та позитивна атмосфера.
Найбільшим святом року для українців є Великдень - величний день Воскресіння Христового.Це свято не прив'язане до конкретної дати.Зазвичай воно відзначається в першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця.В цьому році Великдень святкуємо 5травня.
До цієї дати в нашій бібліотеці діє книжкова виставка "Великдень - найсвітліше свято"
Запрошую наших читачів, відвідати бібліотеку і ознайомитися з книжковою виставкою
ЧОРНОБИЛЯ ГІРКИЙ ПОЛИН
"Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає...
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам'ятає... "
Олена Матушек
Чорнобиль - наш сум і біль. Це страшне лихо спіткало Україну 26 квітня 1986 року. Чорнобиль показав усьому світу, яка мала наша планета і яке уразливе людство.
Проходять роки, та біль Чорнобильської катастрофи ніколи не зітреться в людській історії, не згасне у віках.
У бібліотеці гімназії оформлено тематичну книжково-ілюстративну виставку " Біль Чорнобиля."
19 березня - день народження сучасної української поетеси Ліни Костенко
Ліна Костенко - моральний авторитет нашої нації, взірець громадянської мужності. У неї всенародна любов і пошана, її читають і щодня цитують в соцмережах.
Щирі вітання Ліні Василівна з Днем народження! Велика подяка за живу поезію, яка надихає, окрилює, пробуджує гідність та любов до рідної землі!
Лі́на Васи́лівна Косте́нко — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця, дисидентка. Лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури.
Народження: 19 березня 1930 р. (94 роки).
Ми унікальна нація.
У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах.
Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
Куди тим єгипетським фараонам, у них там у саркофагах мумії, а у нас в атомному живцем похований Валера Ходемчук.
Хто сказав, що українці селянська нація? Натепер ми вже нація модернова, нація на атомному підігріві.
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив.
По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
© Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"
У кожній думці Кобзаря живе могутня Україна
Книжкова виставка "210-а Шевченкова весна"
В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство.
Перші березневі дні пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України.
Творчість Тараса Шевченка давно стала найважливішим і нетлінним складником українського народу.
Бібліотека гімназії представляє книжкову виставку «У кожній думці Кобзаря, живе могутня Україна», де представлена літературна спадщина Великого Кобзаря, життєвий і творчий шлях митця.
Нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане Заповітом для всіх нас: берегти мову, народні звичаї, пісні,з основною метою - пронести все це через віки.
Вже більше сто років, як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря - безсмертний, як і сам народ, що породив його.
Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця.
Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини,
до свого народу.
Відкриваймо для себе СПРАВЖНЬОГО Шевченка
"Неосвічений кріпак, який не вчився навіть у звичайній школі. Змучений старий дідуган, у кудлатій шапці й кожусі". Такий образ Шевченка нав'язала нам 70-річна радянська пропаганда (мовляв, які символи - така й нація).
Та кожен українець МУСИТЬ знати, ким був насправді наш Тарас Шевченко.
Він був АКАДЕМІКОМ Імператорської академії мистецтв у Петербурзі!
Створив понад 1300 картин, пейзажів і гравюр.
Був обдарованим скульптором.
Викладав живопис у Київському університеті.
Був успішним і затребуваним художником-портретистом.
Замовити в Шевченка портрет (свій чи членів родини) мали за честь відомі діячі культури, представники найвищої знаті, найшанованіші люди.
Елегантно і зі смаком одягався, але ніколи не соромився свого походження.
Зустрічався й товаришував з найвидатнішими людьми своєї епохи.
Харизматичний, ерудований, талановитий оповідач, любитель пожартувати, він був «зіркою» культурного товариства Петербурга та Києва.
Вільно володів іноземними - польською, французькою, німецькою, російською - мовами
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)
Леся Українка є однією з найвизначніших постатей України. Історія світової культури, мистецтва, мабуть, не знає іншої жінки, гідної такого захоплення, такої вселюдської шани.
Поетичний геній, сталева воля, безмежна доброта і ясність розуму, зворушлива жіночність і сила духу щасливо поєдналися в її особі.
Поетеса по собі залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.
Перед нами постає звичайна людина, яка відчувала біль, утрату.
Ми розуміємо особисту драму життя поетеси, непросту історію її кохання (Нестор Гамбарашвілі, Сергій Мержинський, Климент Квітка).
Читаючи Лесині вірші, ми відчуваємо автора, як постать сильну в житті й геніальну у творчості, вони однаково зачаровують, хвилюють, досягають глибин душі та серця не одного покоління.
Леся Українка заслуговує нашої шани й любові, вона є знаною поетесою, у творчості якої кожен може знайти щось для себе, і до того ж непересічною особистістю, життєва сила якої захоплює молодь і сьогодні.
День памʼяті Героїв Крут
День вшанування Героїв Крут, подія, що стала символом героїзму у боротьбі за незалежність України.
29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність, і став важливою частиною української історичної пам'яті.
Крути стали початком нової доби в історії України.
Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.
105 років тому нечисленне добровольче формування українських патріотів на кілька днів затримало наступ більшовицької армії на Київ. Тоді вони зробили неймовірне — дали відсіч і показали, що червона чума не зможе оволодіти Україною так просто.
Дорогоцінний час, виграний крутянами, показав світові, що відновлена Україна буде боротись. За рік УНР та ЗУНР, як наслідок, об’єдналися та проголосили про створення Соборної України.
Герої Крут навічно вписали свої імена в історію державотворення і в пам’яті нашій, навіки, лишились
непереможеними.
Сміливість та жертовність крутянців зробили їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України.
З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні.
Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають « першими кіборгами».
Вічна пам’ять і шана крутянам!
Слава Україні — Героям Слава!
На вшанування героїв Крут у бібліотеці гімназії представлена книжкова виставка «А зорі червоні від стрілецької крові»
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005 року.
Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!
Уроки Голокосту мають бути глибоко усвідомлені кожним із нас.
Ніщо не має бути вищим за право людини на життя.
Україна пам'ятає трагедію Голокосту й нині на полі бою відстоює ідеї гуманізму, толерантності, захист прав і свобод людини, її культурних цінностей.
У День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Будемо пам’ятати...
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе,
Соборну і єдину,
І нам твою історію творить...
Л. Костенко
День Соборності відзначають в Україні щороку 22 січня на честь проголошення у цей день в 1919 році Акту воззʼєднання УНР та ЗНР.
Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР, про яку мріяли тисячі українців - патріотів. Збулися мрії та надії заради, яких жили і гинули найкращі сини і доньки України.
АКТ ЗЛУКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ й ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, ПРОГОЛОШЕНИЙ 22 СІЧНЯ 1919 року - одна з найбільш значущих подій української історії ХХ століття, а надто Української революції 1917-1921 років. Тоді на Софійському майдані в Києві урочисто проголосили : "Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини Єдиної України - Галичина, Буковина, Угорська Україна і Наддніпрянська Велика Україна".
До цієї дати в бібліотеці підготували виставку «Соборна. Вільна. Єдина».
Україна відзначає День пам’яті донецьких «кіборгів».
20 січня, в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту, визначений як всеукраїнський.
Цього дня ми віддаємо шану українським воїнам, які протягом 242 днів стояли на захисті цього стратегічного об’єкта.
Бойові дії за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015-го, завершившись повною руйнацією старого та нового терміналів.
У боротьбі за аеропорт і селище Піски брали участь спецпризначенці, аеромобільні й механізовані бригади, мотопіхота, розвідувальні батальйони, а також представники добровольчих формувань, таких як полк "Дніпро-1", Добровольчий український корпус (ДУК) та інші. Крім того, участь у захисті аеропорту брали волонтери й медичний персонал.
За свою стійкість та незламність захисників почали називати "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
З 18 по 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами термінала загинуло 58 "кіборгів", і 21 січня було ухвалено рішення вивести українських військовослужбовців зі зруйнованого нового терміналу.
Захищаючи Донецький аеропорт, українські захисники зазнали великих втрат - понад 200 загиблих та більше 500 поранених.
Багатьох з них було відзначено державними нагородами, а деяких вшановано посмертно.
Після початку повномасштабного російського вторгнення до України в лютому 2022 року "кіборги" знову взяли зброю до рук.
У День пам'яті захисників начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко написав, що Україна пам’ятає «кожного героя, кожного "кіборга", що віддав життя за свободу та незалежність України.
Найдовгоочікуваніше, веселе, романтичне, чарівне свято — це, звичайно, Різдво та Новий рік. Майже цілий рік усі ми: і дорослі, й діти з нетерпінням чекаємо зимових свят. День Святого Миколая, Різдво, Новий Рік, Водохреща та інші урочисті дні несуть із собою веселощі та розваги, ігри, співи та танці.
Коли приходить Різдво та Новий рік, всі вірять, що найпотаємніші бажання обов’язково здійсняться. Ялинка, подарунки, веселий сміх, блискучі яскраві вогники - усе це робить новорічні свята найпрекраснішими та незабутніми.
Незабаром Різдво й Новий рік — розмірковуючи про те, чи варто відзначати ці свята, багато хто почувається винним. Адже сьогодні часто можна почути думку, що під час війни, коли навколо стільки болю і втрат, не на часі радіти яскравим вогникам та щедро прикрашеній ялинці, готувати святковий стіл та подарунки одне одному.
Українці мусять жити під час війни, але кожен із нас знає, що війна — це не тільки обстріли, блекаути, втрати та невизначеність. Це ще й підтримка, розуміння, надія та віра. У тому, щоб не ігнорувати свята навіть під час таких страшних випробувань, як війна, сенс є. Заради того, аби ми мали сили та ресурс і далі працювати на перемогу, донатити на ЗСУ, піклуватися про рідних та підтримувати наших захисників, цей місяць перед святами можна і потрібно зробити трішки світлішим.
То ж з різдвяними святами вас усіх, з різдвяною казкою!
14 грудня вшановуємо День пам'яті жертв учасників ліквідації катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був заснований в Україні 10 листопада 2006 року.
Відзначається щорічно 14 грудня у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Чорнобильська катастофа, яка сталася в квітні 1986 року, вважається наймасштабнішою серед техногенних аварій у світі. Від людей, які ліквідовували наслідки вибухів на ядерному реакторі, залежала безпека не лише України. Тому щороку ми віддаємо шану ліквідаторам.
Подія була офіційно встановлена 2006 року, але ті, хто займався наслідками катастрофи, щороку збиралися для згадки про інших ще від 1987 року.
Під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня.
До Дня вшанування жертв учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції в нашій бібліотеці представлена книжкова викладка «Мужність і біль Чорнобиля».
Ми в боргу перед вами.. Перед вами всіма…
Перед кожним живим… Або мертвим…
Наші воїни … Янголи … Ми за життя,
У боргу, аж до самої смерті…
Ми в боргу за світанок … Іще один день…
І за спокій у вас за спиною..
Ми за вчора в боргу… За сьогодні дітей…
За жертовність , позначену кров’ю
Ми в боргу перед вами … За спрагу… Й мороз…
За полон… Невідомих могили…
За слова , що могли вас поранить якось..
За здоров’я утрачене й сили...
Ми в боргу перед вами за жах і за біль…
І за рани в душі і на серці…
Ми в боргу перед вами… Сотні ще поколінь…
За наплічник…. За бронік … За берці….
6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил.
Свято стало особливо актуальним під час повномасштабного вторгнення росії, коли українські воїни захищають нашу країну від агресії росії не лише відбиваючи атаки окупантів, а й проводячи наступальні операції, змушуючи їх йти з зайнятих територій.
Свято було започатковано постановою Верховної Ради України у 1993 році. Дата святкування була обрана не випадково – саме 6 грудня 1991 року було ухвалено закон «Про Збройні Сили України».
Загартовані в боях із російським агресором, ви щодня демонструєте стійкість, непереможний характер, відвагу та мужність, доводячи, що немає такої сили, яка може здолати волю до перемоги.
До цього дня в бібліотеці гімназії N5 ім Олександра Борисенка діє книжкова виставка «Вклоняємось доземно українському солдату».
Книжкова виставка до Дня памяті жертв Голодомору
«А свічка догорає на вікні
і в памяті карбує ту хвилину.
Ті чорні дні, голодні та сумні,
як розпинали рідну Україну!»
Щороку в четверту суботу листопада українці у всьому світі вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Головне у роботі бібліотеки по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.
21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, встановлене на знак вшанування патріотизму та мужності громадян, які у 2004 та 2013 роках стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашого народу.
Гідність та свобода вписані в генетичний код українців.
Століттями українська нація доводила, що ніхто не позбавить нас цих якостей. Цю істину підтвердили й доленосні,для незалежної України,революції та війна з російським загарбником. Агресор може спробувати лишити нас світла чи тепла, спробувати захопити наш дім, нашу землю, але йому не забрати в українців ані Гідність, ані Свободу.
До цього свята в бібліотеці гімназії 5 ім. Олександра Борисенка діє книжкова викладка « ВІльні творити майбутнє»
27 жовтня українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.
З нагоди цього свята в нашій бібліотеці діє книжкова виставка «Барви рідної мови».
Це свято започаткували ще у 1997 році.
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря, з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови, послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.
Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні.
І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.
За останніми дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Центром Разумкова – 78% українців вважають своєю рідною мовою українську.
Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Саме в розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури.
Друзі, говорімо українською, щоб нас побачив світ, побачив успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання!
Вчімо українську та шануймо її!
Бібліотека - це серце школи, а без бібліотекаря це всього лише порожня оболонка". Джарретт Дж. Кросочка
Шкільні бібліотеки в усьому світі також мають свій особливий день - Міжнародний день шкільних бібліотек, який відзначається щорічно четвертого понеділка жовтня, починаючи з 1999 року. А за ініціативи Міжнародної асоціації шкільних бібліотек від 2008 року у жовтні відзначають ще й місяць шкільних бібліотек. Мета цього свята – підкреслити ключову роль шкільних бібліотек у справі навчання та виховання.
Адже:"Бібліотека – це місце, яке є сховищем інформації, яке дає кожному громадянину рівний доступ до неї… Це дружній простір. Це безпечне місце, притулок від світу. ".Ніл Гейман.
Книжкова виставка до Дня захисника і захисниці Вітчизни, Дня козацтва «Україна крізь віки»
Завтра, 1 жовтня, День захисників та захисниць України, День українського козацтва, День вчителя в Україні. Віряни святкують свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Жовтень - місяць, коли українці вшановують захисників та захисниць країни, які вже десятий рік дають відсіч російській агресії.
В Україні триває повномасштабна війна, і вшанувати подвиг військових, волонтерів та медиків зараз особливо важливо. Тільки завдяки ним наша Батьківщина зберігає свою незалежність.
День захисника України 2023 року ми відзначатимемо у нову дату - 1 жовтня.
Повна назва свята - День захисників та захисниць України, адже жінки теж беруть участь у бойових діях.
Після здобуття незалежності захисників Батьківщини за радянським звичаєм вшановували 23 лютого. Вперше День захисників в Україні почали відзначати у 2014 році за указом президента Петра Порошенка. Свято прив'язали до християнської урочистості Покрови Пресвятої Богородиці - 14 жовтня. Покрову дуже шанували запорізькі козаки.
2023 року День захисника України перенесли на 1 жовтня за указом президента Володимира Зеленського.
Свято змінило дату через реформу церковного календаря.
З 1 вересня ПЦУ переходить на новоюліанський церковний календар, де всі свята відзначаються на 13 днів раніше. Наприклад, Покрова Пресвятої Богородиці замість 14 жовтня святкуватимуть 1 жовтня. А разом із Покровою на 1 жовтня переноситься і дата Дня захисників.
В Україні протягом тривалого часу День захисника вважався святом, яке відзначали на честь чоловіків та хлопчиків. Ця традиція існує й досі в деяких українських сім'ях.
Однак є й зворотна точка зору, за якою немає необхідності вітати всіх чоловіків без винятку, оскільки це може применшувати подвиг справжніх героїв-захисників і не враховувати той факт, що серед них є жінки.
У День захисників та захисниць України можна привітати всіх чоловіків і жінок, хто зробив свій внесок у захист Батьківщини.
Привітань в це свято безумовно гідні:
ветерани Другої світової війни та УПА;
працівники оборонпрому;
правоохоронці;
волонтери;
прикордонники;
військові медики, санітари, кухарі та всі, хто працює на забезпечення потреб фронту;
а також, звісно, ветерани АТО і всі військовослужбовці ЗСУ та ТРО.
Для привітання необов'язково вибирати довгі і складні фрази - достатньо щиро подякувати захисника або захисницю за подвиг.
Дякуємо вам наші захисники!
З 1998 року, кожного року, 30 вересня в Україні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Сама назва - Всеукраїнський свідчить, що це свято не тільки професійне, а загальнонародне, адже кожна людина хоча б раз у житті була в бібліотеці, а для багатьох вона стала рідною домівкою, бо без книги немає знань та поступу.
Бібліотека – це місце, де людина може знайти себе, пізнати світ або навіть змінити свою долю. Навіть, не встигши переступити поріг, відчуваєш запах історичної культури та таємниць, які приховують в собі стародавні книги. А тиша — це той спокій, затишок, який не сплутаєш з будь-якою іншою тишею.
Тиша бібліотеки – це потаємний вимір, в якому хочеться бути до того часу, поки не прочитаєш усі книги. Адже кожна нова книжка – це знайомство з цікавими героями, що можуть поділитися своїми вчинками, допомогти або порадити. Це задоволення покрите чимось незвичайним, проте вічним.
Історія бібліотеки дуже цікава і по-своєму фантастична. Існує багато захоплюючих і пізнавальних фільмів, серіалів та наукових програм щодо розвитку і можливостей бібліотеки в житті. Один із дивовижних фільмів , який розповідає про історію бібліотеки, легенди та міфи стародавнього світу та працю самого бібліотекаря — фільм «Бібліотекар». Головний герой, Флінн Карсен, шукаючи своє місце в житті, отримує запрошення на співбесіду в столичну бібліотеку. Так він стає бібліотекарем незвичайної бібліотеки: бореться з магічними силами за добро і справедливість. Фільм справив на мене просто неймовірні враження. Я дізналася багато нового з історії та культури Стародавнього світу. Також створили серіал, що продовжує історію про бібліотекаря Флінна Карсена з відомої трилогії фільмів «Бібліотекар». Але щоб зацікавити глядача ще більше, до Флінна приєднуються ще троє молодих людей, які «сама бібліотека» обрала наступниками бібліотекаря. Разом вони захищають бібліотеку, шукають артефакти та рятують світ від темної магії.
Бібліотека – це незвичайне місце, де не тільки зберігаються книжки, це те місце, де кожний знайде собі затишок і відкриє для себе новий світ.
Це свято символізує глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури.
Цей день - визнання великої ролі, яку відіграють в державі бібліотеки.
В біліотеці нашої гімназії діє книжкова виставка-інсталяція «Цей дивний світ»Бібліотека»». Виставка приурочена до Всеукраїнського дня бібліотек.
Завітайте до нас, чекаємо.
Google Sites
Report abuse