Фотогалерея
Сьогодні в нашій бібліотеці був проведений бібліотечний урок у 1 класі на тему:"Природа. Рослини. Червона книга."
Бібліотекар розповіла школярам про природу і чому її потрібно охороняти. Які є рослини і як називається наука, що вивчає їх. Діти послухали все про Червону книгу і чому вона стає весь час товстішою. Бібліотекар розповіла про рослини Рівненщини, які занесені до Червоної книги і показала фото в книзі. Школярі підготовлені добре, грамотно розгадували загадки і дружно відповіді на запитання.
Урок пройшов дуже швидко і весело.
«Встає над світом щире сонце вранці,
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я – українець. Я – горджуся цим»
Сьогодні вишиванка стала своєрідним символом української віри та сили, символом нескореної нації, яка боролася за свободу впродовж століть і зараз продовжує виборювати право на вільне, щасливе майбутнє.
Вишиванка – оберіг, символ краси, любові, щасливої долі.
Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.
А НАД СВІТОМ
ВИШИВАНКА ЦВІТЕ...
"Вишиванка - це генетичний код нації"
Леся Воронюк
"Народитися в сорочці" - значить, бути щасливим у житті. І слово "сорочка" вживається тут у своєму первісному значенні. Це не лише частина нашого гардеробу, як вважається сьогодні. Сорочка - це певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.
Ця доленосна сорочка - безумовно, українська вишиванка, якій надавали величного змісту, вишиваючи, кодуючи сакральними узорами-письменами долю.
З давніх-давен вишита сорочка виконувала роль потужного оберега і тепер знову перетворюється на те, чим була завжди для українців - одягом, який зберігає пам'ять роду і генетичний код нації.
В Україні існує кілька десятків регіональних мотивів вишивки і тисячі їхніх варіацій, понад 250 вишивальних швів, які базуються на 20 техніках. Тож дуже важливо при виборі вишиванки розуміти значення кольорів та орнаментів вбрання.
ЧЕРВОНИЙ -найбільш поширений колір вишивки. Символізує позитивну енергію, любов до людини, життя, енергію сонця, радості.
БІЛИЙ колір сприяє відновленню енергетичного запасу. Біла вишивка вважалася символом невинності, а також берегла дівчат від нещастя та дурного погляду.
ЧОРНИЙ колір наші предки асоціювали саме з землею та її родючістю. Тому чорна вишивка на одязі обіцяє власнику багатство та добробут.
ЗЕЛЕНИЙ - життя і розвиток. Колір символізує молодість, красу, безтурботність, весну.
СИНІЙ колір наші предки вважали потужним оберегом, оскільки це символ неба і води. Тому він символізує зцілення від недуг та душевний спокій.
ЗОЛОТИЙ або ЖОВТИЙ є символом меду і пшениці, благополуччя, достатку, багатства і радості
Важливо не забувати про ті потужні коди-символи, які пращури закладали в орнамент вишивки. Не обирайте вишиванку навмання - важливо розуміти, що несе сорочка та як вплине на ваші долю і навіть настрій.
Особливе значення у вишивці мають геометричні фігури, саме вони стоять біля витоків вишивки наших предків - це прадавні слов'янські символи.
Природні орнаменти з'явилися набагато пізніше і вважаються більш сучасними мотивами. Кожен візерунок та кожне поєднання орнаментів вишивки несуть свій сенс:
КОЛО завжди було символом сонця та місяця - безперервності буття і вічності
КВАДРАТ символізує досконалість, гармонію, порядок. Цей символ асоціює чотири сторони світу; чотири періоди доби: ранок, день, вечір, ніч; пори року; дитинство, юність, зрілість, старість.
РОМБ є улюбленим символом українців, в орнаменті він зустрічається найчастіше. Ромб, перекреслений двома лініями на 4 ділянки - знак плодовитості та родючості.
ХРЕСТ - це давній сакральний символ, відомий з дохристиянських часів. Знак сонця і вогню - символ вічного життя та оберіг від темних сил.
СВАРГА - символ влади світла над темрявою, знак віщування добра, захист від нещастя. Сварга - це той самий хрест, але в русі, він асоціюється із силою домашнього вогнища, родинним щастям.
Природні мотиви в вишивці стали популярними вже у сучасні часи, але теж мають велике значення:
КАЛИНА - символ сонця та невмирущості роду. Символ України.
ДУБ - уособлення бога Перуна, сонячної чоловічої енергії.
МАК несе в собі незнищенну пам'ять народу.
ХМІЛЬ - це молодість, невгамовна вдача та любов.
ВИНОГРАД показує радість створення сім'ї .
РУЖІ ( ТРОЯНДИ) - символ любові.
Вишита сорочка - це щось особливе у вашому гардеробі. Це не просто красива річ, це енергетично сильна річ.
ЦЕ ВАШ ОБЕРІГ.
Тож одягаймо українські обереги-вишиванки й нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!
День Європи – свято держав-членів Європейського Союзу
Співробітництво з Європейським Союзом залишається пріоритетним напрямком зовнішньої політики України на сучасному етапі.
День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець європейського континенту незалежно від своєї національної належності і громадянства має відчути себе вільним у «Європейському домі».
Україна – єдина держава не член ЄС, де на державному рівні відзначається День Європи.
Його святкування започатковано Указом Президента України у 2003 році.
Для українців це особливий день і можливість вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи.
Наразі ситуація в Україні та події навколо нашої держави займають одне з головних місць у рамках спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.
Вступ України до Європейського Союзу на порядку денному майбутнього розширення ЄС.
1 березня 2022 року Європейський парламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство.
10 березня 2022 року Рада Європейського Союзу звернулася до Європейської Комісії з проханням дати висновок щодо заявки.
8 квітня 2022 року президенту України передано законодавчу анкету.
17 квітня 2022 року Україна завершила роботу над першою частиною опитувальника, а
9 травня – над другою.
Україна – не лише найбільша країна Європи, сьогодні вона стала віддзеркаленням кращих європейських традицій:
Варто усвідомити, що без України Євросоюз не може бути самодостатнім.
Україна. Війна. Розповідається про глибинні передумови сучасного російсько-українського протистояння, про різні аспекти поточної фази російсько-української війни після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також про героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу.
Назви українських міст – Буча, Маріуполь, Харків, Чернігів стали символами новітнього варварства та невмотивованої жорстокості рашистів, змусивши світ по-новому подивитися на політику кремля. Україна нині стала щитом, який захищає Європу від російської експансії. І водночас без допомоги Європи Україні буде важко здолати агресора.
Наша мета – розповісти правду про злочини проти людяності, які російські солдати чинять в Україні, відкрити очі на поширені в Європі російські пропагандистські міфи, один з яких – про єдиний народ, який складають росіяни, українці та білоруси, тверезим поглядом подивитися і на багато інших речей.
Європейці мають право побачити справжнє обличчя російської федерації , усвідомити загрози, які йдуть від неї всьому людству, аби допомогти Україні захистити і себе, і Європу.
Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного українця.
День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.
У цей день ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, - те, що найголовніше – наше спільне майбутнє!
Сьогодні, 8 травня в 4-б класі був проведений бібліотечний урок і школярі приймали дуже активну участь.
Діти вирушали в уявну подорож в ліс, степ, гори та до водойм. Побачили які рослини занесені до Червоної книги і почули все про ці рослини.
Бібліотекар показала і розповіла багато цікавого про Червону книгу.
В класі була дружня та позитивна атмосфера.
Найбільшим святом року для українців є Великдень - величний день Воскресіння Христового.Це свято не прив'язане до конкретної дати.Зазвичай воно відзначається в першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця.В цьому році Великдень святкуємо 5травня.
До цієї дати в нашій бібліотеці діє книжкова виставка "Великдень - найсвітліше свято"
Запрошую наших читачів, відвідати бібліотеку і ознайомитися з книжковою виставкою
ЧОРНОБИЛЯ ГІРКИЙ ПОЛИН
"Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає...
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам'ятає... "
Олена Матушек
Чорнобиль - наш сум і біль. Це страшне лихо спіткало Україну 26 квітня 1986 року. Чорнобиль показав усьому світу, яка мала наша планета і яке уразливе людство.
Проходять роки, та біль Чорнобильської катастрофи ніколи не зітреться в людській історії, не згасне у віках.
У бібліотеці гімназії оформлено тематичну книжково-ілюстративну виставку " Біль Чорнобиля."
19 березня - день народження сучасної української поетеси Ліни Костенко
Ліна Костенко - моральний авторитет нашої нації, взірець громадянської мужності. У неї всенародна любов і пошана, її читають і щодня цитують в соцмережах.
Щирі вітання Ліні Василівна з Днем народження! Велика подяка за живу поезію, яка надихає, окрилює, пробуджує гідність та любов до рідної землі!
Лі́на Васи́лівна Косте́нко — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця, дисидентка. Лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури.
Народження: 19 березня 1930 р. (94 роки).
Ми унікальна нація.
У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах.
Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
Куди тим єгипетським фараонам, у них там у саркофагах мумії, а у нас в атомному живцем похований Валера Ходемчук.
Хто сказав, що українці селянська нація? Натепер ми вже нація модернова, нація на атомному підігріві.
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив.
По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
© Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"
У кожній думці Кобзаря живе могутня Україна
Книжкова виставка "210-а Шевченкова весна"
В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство.
Перші березневі дні пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України.
Творчість Тараса Шевченка давно стала найважливішим і нетлінним складником українського народу.
Бібліотека гімназії представляє книжкову виставку «У кожній думці Кобзаря, живе могутня Україна», де представлена літературна спадщина Великого Кобзаря, життєвий і творчий шлях митця.
Нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане Заповітом для всіх нас: берегти мову, народні звичаї, пісні,з основною метою - пронести все це через віки.
Вже більше сто років, як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря - безсмертний, як і сам народ, що породив його.
Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця.
Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини,
до свого народу.
Відкриваймо для себе СПРАВЖНЬОГО Шевченка
"Неосвічений кріпак, який не вчився навіть у звичайній школі. Змучений старий дідуган, у кудлатій шапці й кожусі". Такий образ Шевченка нав'язала нам 70-річна радянська пропаганда (мовляв, які символи - така й нація).
Та кожен українець МУСИТЬ знати, ким був насправді наш Тарас Шевченко.
Він був АКАДЕМІКОМ Імператорської академії мистецтв у Петербурзі!
Створив понад 1300 картин, пейзажів і гравюр.
Був обдарованим скульптором.
Викладав живопис у Київському університеті.
Був успішним і затребуваним художником-портретистом.
Замовити в Шевченка портрет (свій чи членів родини) мали за честь відомі діячі культури, представники найвищої знаті, найшанованіші люди.
Елегантно і зі смаком одягався, але ніколи не соромився свого походження.
Зустрічався й товаришував з найвидатнішими людьми своєї епохи.
Харизматичний, ерудований, талановитий оповідач, любитель пожартувати, він був «зіркою» культурного товариства Петербурга та Києва.
Вільно володів іноземними - польською, французькою, німецькою, російською - мовами
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)
Леся Українка є однією з найвизначніших постатей України. Історія світової культури, мистецтва, мабуть, не знає іншої жінки, гідної такого захоплення, такої вселюдської шани.
Поетичний геній, сталева воля, безмежна доброта і ясність розуму, зворушлива жіночність і сила духу щасливо поєдналися в її особі.
Поетеса по собі залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.
Перед нами постає звичайна людина, яка відчувала біль, утрату.
Ми розуміємо особисту драму життя поетеси, непросту історію її кохання (Нестор Гамбарашвілі, Сергій Мержинський, Климент Квітка).
Читаючи Лесині вірші, ми відчуваємо автора, як постать сильну в житті й геніальну у творчості, вони однаково зачаровують, хвилюють, досягають глибин душі та серця не одного покоління.
Леся Українка заслуговує нашої шани й любові, вона є знаною поетесою, у творчості якої кожен може знайти щось для себе, і до того ж непересічною особистістю, життєва сила якої захоплює молодь і сьогодні.
День памʼяті Героїв Крут
День вшанування Героїв Крут, подія, що стала символом героїзму у боротьбі за незалежність України.
29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність, і став важливою частиною української історичної пам'яті.
Крути стали початком нової доби в історії України.
Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.
105 років тому нечисленне добровольче формування українських патріотів на кілька днів затримало наступ більшовицької армії на Київ. Тоді вони зробили неймовірне — дали відсіч і показали, що червона чума не зможе оволодіти Україною так просто.
Дорогоцінний час, виграний крутянами, показав світові, що відновлена Україна буде боротись. За рік УНР та ЗУНР, як наслідок, об’єдналися та проголосили про створення Соборної України.
Герої Крут навічно вписали свої імена в історію державотворення і в пам’яті нашій, навіки, лишились
непереможеними.
Сміливість та жертовність крутянців зробили їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України.
З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні.
Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають « першими кіборгами».
Вічна пам’ять і шана крутянам!
Слава Україні — Героям Слава!
На вшанування героїв Крут у бібліотеці гімназії представлена книжкова виставка «А зорі червоні від стрілецької крові»
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005 року.
Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!
Уроки Голокосту мають бути глибоко усвідомлені кожним із нас.
Ніщо не має бути вищим за право людини на життя.
Україна пам'ятає трагедію Голокосту й нині на полі бою відстоює ідеї гуманізму, толерантності, захист прав і свобод людини, її культурних цінностей.
У День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Будемо пам’ятати...
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе,
Соборну і єдину,
І нам твою історію творить...
Л. Костенко
День Соборності відзначають в Україні щороку 22 січня на честь проголошення у цей день в 1919 році Акту воззʼєднання УНР та ЗНР.
Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР, про яку мріяли тисячі українців - патріотів. Збулися мрії та надії заради, яких жили і гинули найкращі сини і доньки України.
АКТ ЗЛУКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ й ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, ПРОГОЛОШЕНИЙ 22 СІЧНЯ 1919 року - одна з найбільш значущих подій української історії ХХ століття, а надто Української революції 1917-1921 років. Тоді на Софійському майдані в Києві урочисто проголосили : "Однині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини Єдиної України - Галичина, Буковина, Угорська Україна і Наддніпрянська Велика Україна".
До цієї дати в бібліотеці підготували виставку «Соборна. Вільна. Єдина».
Україна відзначає День пам’яті донецьких «кіборгів».
20 січня, в Україні відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту, визначений як всеукраїнський.
Цього дня ми віддаємо шану українським воїнам, які протягом 242 днів стояли на захисті цього стратегічного об’єкта.
Бойові дії за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015-го, завершившись повною руйнацією старого та нового терміналів.
У боротьбі за аеропорт і селище Піски брали участь спецпризначенці, аеромобільні й механізовані бригади, мотопіхота, розвідувальні батальйони, а також представники добровольчих формувань, таких як полк "Дніпро-1", Добровольчий український корпус (ДУК) та інші. Крім того, участь у захисті аеропорту брали волонтери й медичний персонал.
За свою стійкість та незламність захисників почали називати "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.
З 18 по 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами термінала загинуло 58 "кіборгів", і 21 січня було ухвалено рішення вивести українських військовослужбовців зі зруйнованого нового терміналу.
Захищаючи Донецький аеропорт, українські захисники зазнали великих втрат - понад 200 загиблих та більше 500 поранених.
Багатьох з них було відзначено державними нагородами, а деяких вшановано посмертно.
Після початку повномасштабного російського вторгнення до України в лютому 2022 року "кіборги" знову взяли зброю до рук.
У День пам'яті захисників начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко написав, що Україна пам’ятає «кожного героя, кожного "кіборга", що віддав життя за свободу та незалежність України.
Найдовгоочікуваніше, веселе, романтичне, чарівне свято — це, звичайно, Різдво та Новий рік. Майже цілий рік усі ми: і дорослі, й діти з нетерпінням чекаємо зимових свят. День Святого Миколая, Різдво, Новий Рік, Водохреща та інші урочисті дні несуть із собою веселощі та розваги, ігри, співи та танці.
Коли приходить Різдво та Новий рік, всі вірять, що найпотаємніші бажання обов’язково здійсняться. Ялинка, подарунки, веселий сміх, блискучі яскраві вогники - усе це робить новорічні свята найпрекраснішими та незабутніми.
Незабаром Різдво й Новий рік — розмірковуючи про те, чи варто відзначати ці свята, багато хто почувається винним. Адже сьогодні часто можна почути думку, що під час війни, коли навколо стільки болю і втрат, не на часі радіти яскравим вогникам та щедро прикрашеній ялинці, готувати святковий стіл та подарунки одне одному.
Українці мусять жити під час війни, але кожен із нас знає, що війна — це не тільки обстріли, блекаути, втрати та невизначеність. Це ще й підтримка, розуміння, надія та віра. У тому, щоб не ігнорувати свята навіть під час таких страшних випробувань, як війна, сенс є. Заради того, аби ми мали сили та ресурс і далі працювати на перемогу, донатити на ЗСУ, піклуватися про рідних та підтримувати наших захисників, цей місяць перед святами можна і потрібно зробити трішки світлішим.
То ж з різдвяними святами вас усіх, з різдвяною казкою!
14 грудня вшановуємо День пам'яті жертв учасників ліквідації катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був заснований в Україні 10 листопада 2006 року.
Відзначається щорічно 14 грудня у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Чорнобильська катастофа, яка сталася в квітні 1986 року, вважається наймасштабнішою серед техногенних аварій у світі. Від людей, які ліквідовували наслідки вибухів на ядерному реакторі, залежала безпека не лише України. Тому щороку ми віддаємо шану ліквідаторам.
Подія була офіційно встановлена 2006 року, але ті, хто займався наслідками катастрофи, щороку збиралися для згадки про інших ще від 1987 року.
Під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня.
До Дня вшанування жертв учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції в нашій бібліотеці представлена книжкова викладка «Мужність і біль Чорнобиля».
Ми в боргу перед вами.. Перед вами всіма…
Перед кожним живим… Або мертвим…
Наші воїни … Янголи … Ми за життя,
У боргу, аж до самої смерті…
Ми в боргу за світанок … Іще один день…
І за спокій у вас за спиною..
Ми за вчора в боргу… За сьогодні дітей…
За жертовність , позначену кров’ю
Ми в боргу перед вами … За спрагу… Й мороз…
За полон… Невідомих могили…
За слова , що могли вас поранить якось..
За здоров’я утрачене й сили...
Ми в боргу перед вами за жах і за біль…
І за рани в душі і на серці…
Ми в боргу перед вами… Сотні ще поколінь…
За наплічник…. За бронік … За берці….
6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил.
Свято стало особливо актуальним під час повномасштабного вторгнення росії, коли українські воїни захищають нашу країну від агресії росії не лише відбиваючи атаки окупантів, а й проводячи наступальні операції, змушуючи їх йти з зайнятих територій.
Свято було започатковано постановою Верховної Ради України у 1993 році. Дата святкування була обрана не випадково – саме 6 грудня 1991 року було ухвалено закон «Про Збройні Сили України».
Загартовані в боях із російським агресором, ви щодня демонструєте стійкість, непереможний характер, відвагу та мужність, доводячи, що немає такої сили, яка може здолати волю до перемоги.
До цього дня в бібліотеці гімназії N5 ім Олександра Борисенка діє книжкова виставка «Вклоняємось доземно українському солдату».
Книжкова виставка до Дня памяті жертв Голодомору
«А свічка догорає на вікні
і в памяті карбує ту хвилину.
Ті чорні дні, голодні та сумні,
як розпинали рідну Україну!»
Щороку в четверту суботу листопада українці у всьому світі вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Головне у роботі бібліотеки по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.
21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, встановлене на знак вшанування патріотизму та мужності громадян, які у 2004 та 2013 роках стали на захист демократичних цінностей і європейського вибору нашого народу.
Гідність та свобода вписані в генетичний код українців.
Століттями українська нація доводила, що ніхто не позбавить нас цих якостей. Цю істину підтвердили й доленосні,для незалежної України,революції та війна з російським загарбником. Агресор може спробувати лишити нас світла чи тепла, спробувати захопити наш дім, нашу землю, але йому не забрати в українців ані Гідність, ані Свободу.
До цього свята в бібліотеці гімназії 5 ім. Олександра Борисенка діє книжкова викладка « ВІльні творити майбутнє»
27 жовтня українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.
З нагоди цього свята в нашій бібліотеці діє книжкова виставка «Барви рідної мови».
Це свято започаткували ще у 1997 році.
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря, з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови, послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав.
Однак попри це, з кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні.
І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.
За останніми дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Центром Разумкова – 78% українців вважають своєю рідною мовою українську.
Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Саме в розмові людина виявляє свою приналежність до певної культури.
Друзі, говорімо українською, щоб нас побачив світ, побачив успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання!
Вчімо українську та шануймо її!
Бібліотека - це серце школи, а без бібліотекаря це всього лише порожня оболонка". Джарретт Дж. Кросочка
Шкільні бібліотеки в усьому світі також мають свій особливий день - Міжнародний день шкільних бібліотек, який відзначається щорічно четвертого понеділка жовтня, починаючи з 1999 року. А за ініціативи Міжнародної асоціації шкільних бібліотек від 2008 року у жовтні відзначають ще й місяць шкільних бібліотек. Мета цього свята – підкреслити ключову роль шкільних бібліотек у справі навчання та виховання.
Адже:"Бібліотека – це місце, яке є сховищем інформації, яке дає кожному громадянину рівний доступ до неї… Це дружній простір. Це безпечне місце, притулок від світу. ".Ніл Гейман.
Книжкова виставка до Дня захисника і захисниці Вітчизни, Дня козацтва «Україна крізь віки»
Завтра, 1 жовтня, День захисників та захисниць України, День українського козацтва, День вчителя в Україні. Віряни святкують свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Жовтень - місяць, коли українці вшановують захисників та захисниць країни, які вже десятий рік дають відсіч російській агресії.
В Україні триває повномасштабна війна, і вшанувати подвиг військових, волонтерів та медиків зараз особливо важливо. Тільки завдяки ним наша Батьківщина зберігає свою незалежність.
День захисника України 2023 року ми відзначатимемо у нову дату - 1 жовтня.
Повна назва свята - День захисників та захисниць України, адже жінки теж беруть участь у бойових діях.
Після здобуття незалежності захисників Батьківщини за радянським звичаєм вшановували 23 лютого. Вперше День захисників в Україні почали відзначати у 2014 році за указом президента Петра Порошенка. Свято прив'язали до християнської урочистості Покрови Пресвятої Богородиці - 14 жовтня. Покрову дуже шанували запорізькі козаки.
2023 року День захисника України перенесли на 1 жовтня за указом президента Володимира Зеленського.
Свято змінило дату через реформу церковного календаря.
З 1 вересня ПЦУ переходить на новоюліанський церковний календар, де всі свята відзначаються на 13 днів раніше. Наприклад, Покрова Пресвятої Богородиці замість 14 жовтня святкуватимуть 1 жовтня. А разом із Покровою на 1 жовтня переноситься і дата Дня захисників.
В Україні протягом тривалого часу День захисника вважався святом, яке відзначали на честь чоловіків та хлопчиків. Ця традиція існує й досі в деяких українських сім'ях.
Однак є й зворотна точка зору, за якою немає необхідності вітати всіх чоловіків без винятку, оскільки це може применшувати подвиг справжніх героїв-захисників і не враховувати той факт, що серед них є жінки.
У День захисників та захисниць України можна привітати всіх чоловіків і жінок, хто зробив свій внесок у захист Батьківщини.
Привітань в це свято безумовно гідні:
ветерани Другої світової війни та УПА;
працівники оборонпрому;
правоохоронці;
волонтери;
прикордонники;
військові медики, санітари, кухарі та всі, хто працює на забезпечення потреб фронту;
а також, звісно, ветерани АТО і всі військовослужбовці ЗСУ та ТРО.
Для привітання необов'язково вибирати довгі і складні фрази - достатньо щиро подякувати захисника або захисницю за подвиг.
Дякуємо вам наші захисники!
З 1998 року, кожного року, 30 вересня в Україні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Сама назва - Всеукраїнський свідчить, що це свято не тільки професійне, а загальнонародне, адже кожна людина хоча б раз у житті була в бібліотеці, а для багатьох вона стала рідною домівкою, бо без книги немає знань та поступу.
Бібліотека – це місце, де людина може знайти себе, пізнати світ або навіть змінити свою долю. Навіть, не встигши переступити поріг, відчуваєш запах історичної культури та таємниць, які приховують в собі стародавні книги. А тиша — це той спокій, затишок, який не сплутаєш з будь-якою іншою тишею.
Тиша бібліотеки – це потаємний вимір, в якому хочеться бути до того часу, поки не прочитаєш усі книги. Адже кожна нова книжка – це знайомство з цікавими героями, що можуть поділитися своїми вчинками, допомогти або порадити. Це задоволення покрите чимось незвичайним, проте вічним.
Історія бібліотеки дуже цікава і по-своєму фантастична. Існує багато захоплюючих і пізнавальних фільмів, серіалів та наукових програм щодо розвитку і можливостей бібліотеки в житті. Один із дивовижних фільмів , який розповідає про історію бібліотеки, легенди та міфи стародавнього світу та працю самого бібліотекаря — фільм «Бібліотекар». Головний герой, Флінн Карсен, шукаючи своє місце в житті, отримує запрошення на співбесіду в столичну бібліотеку. Так він стає бібліотекарем незвичайної бібліотеки: бореться з магічними силами за добро і справедливість. Фільм справив на мене просто неймовірні враження. Я дізналася багато нового з історії та культури Стародавнього світу. Також створили серіал, що продовжує історію про бібліотекаря Флінна Карсена з відомої трилогії фільмів «Бібліотекар». Але щоб зацікавити глядача ще більше, до Флінна приєднуються ще троє молодих людей, які «сама бібліотека» обрала наступниками бібліотекаря. Разом вони захищають бібліотеку, шукають артефакти та рятують світ від темної магії.
Бібліотека – це незвичайне місце, де не тільки зберігаються книжки, це те місце, де кожний знайде собі затишок і відкриє для себе новий світ.
Це свято символізує глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури.
Цей день - визнання великої ролі, яку відіграють в державі бібліотеки.
В біліотеці нашої гімназії діє книжкова виставка-інсталяція «Цей дивний світ»Бібліотека»». Виставка приурочена до Всеукраїнського дня бібліотек.
Завітайте до нас, чекаємо.