Для батьків
Майже 15% дітей отримували в інтернеті запитання про свої інтимні частини тіла та запити надіслати оголені фото, згідно з дослідженням в Україні.
Щоб отримати такі фото або відео - злочинцям достатньо 45 хвилин з моменту знайомства з дитиною в інтернеті.
Ніхто не може вимагати нюдси у дітей
Перше і найголовніше - ніхто не має права вимагати у дитини оголені фото та відео (нюдси). Вимагати такий контент - це злочин. Згідно з Кримінальним кодексом України, Стаття 301-1 - це одержання доступу (перегляд) до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження. За такі дії передбачено покарання у виді позбавлення волі від 8 до 12 років.
Важливо розмовляти з дитиною на тему онлайн-ризиків, пояснювати, як казати ні та навчати, як діяти в таких ситуаціях і куди звертатися за допомогою.
Що робити, якщо фото дитини поширили в інтернеті?
Ви можете навчити дитину цього алгоритму дій. Але першим і важливим кроком є довіра між вами і вміння дитини просити про допомогу.
Сформуйте навичку у дитини про те, як казати “ні”. Поважайте в родині це право та кордони дитини.
Навчіть дитину просити про допомогу - адже, перше, що потрібно зробити дитині - повідомити про це дорослого (батьків, вчителя, дорослого брата або сестру).
Заблокуйте користувача, який вимагає фото.
Зробіть скріншот листування як доказ.
Зверніться до кіберполіції.
Якщо фото потрапили у соцмережі - зверніться до адміністрації ресурсу із запитом про видалення контенту, на сервіс Take it Down та Internet Watch Foundation. Додаткову допомогу можна отримати на гарячій лінії 1545 (далі обрати 3) та на консультації з психологом.
Куди звертатися за допомогою:
Зупинити поширення та видалити онлайн фото та відео допоможе сервіс Take It Down, який запустили в Україні за підтримки телеком-оператора «Датагруп»: https://stop-sexting.in.ua/adult/zupynyty-poshyrennia/
Інтернет-портал повідомлень Internet Watch Foundation допоможе видалити такий контент в інтернеті: https://stop-sexting.in.ua/adult/povidomyty/
Консультаційна лінія 1545 (далі обрати “3”) – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово.
Діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг: https://stop-sexting.in.ua/adult/psykholoh/
Важливо!!!
Пам'ятка.pdf
Батьки (законні представники) учнів мають право:
обирати: заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти;
захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти (звертатися зі скаргами до Державної служби якості освіти, освітнього омбудсмена, правоохоронних органів, суду тощо);
звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти (обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти – зокрема, органів батьківського самоврядування);
Чому дитина не розповідає, що з нею відбувається?
Багато хто з батьків зіштовхувався із ситуацією, коли дитина не розповідає їм про свої проблеми: що з нею сталося, що її налякало, засмутило, здивувало… Така поведінка може спостерігатися вже з 7-річного віку.
Чому діти стають менш відвертими з батьками про своє життя? Як батькам змінити ставлення до дитини, щоб вона не боялася розповідати про свої проблеми та страхи?
Як діяти батькам у випадку булінгу? Поради психолога
Ви підозрюєте або впевнені, що вашу дитину булять? Логічно виникає запитання: що ж робити?
Але дуже важливий інший аспект цієї проблеми: як допомогти дитині психологічно?
Передусім необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки, деспотизму, покарань та побиття за провину.
Окрім того, необхідно обов'язково запитувати дитину, як справи в школі, маючі на увазі не лише оцінки, а й відносини з однокласниками. Обережно ставте запитання, оскільки цькування може бути не лише відкритим, а й прихованим, пасивним, наприклад: не бажання сидіти за однією партою, грати в одній команді, ігнорування тощо. Якщо ви відчули певні негаразди, поговоріть з дитиною та її класним керівником.
Якщо булінг уже відбувся, зважте його масштаби. Якщо це проблема між двома дітьми, яка може бути залагоджена власними силами, краще надати дитині можливість самостійно розібратися та навчитися самостійно відстоювати власні інтереси.
Якщо третирування набуло вже великих розмірів, проаналізуйте разом з дитиною, чи зможе вона сама захистити себе та відновити свій авторитет у класі. Наприклад, якщо дитину дражнять через надмірну вагу, варто записати її на спортивну секцію.
Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати впевненішою, адже підвищення самооцінки робить людину більш врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. З'ясуйте, які гуртки відвідують її однокласники, чим займаються у позаурочний час. Можливо, вашій дитині теж захочеться відвідувати якусь із цих секцій, у результаті чого вона зможе встановити контакт із деякими однокласниками. Заохочуйте дитину до активної участі в загальношкільних заходах, які зближують дітей та допомагають їм набути впевненості у собі.
У особливо важких випадках, якщо ваша дитина з певних причин стала вигнанцем у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога до проблеми. У цьому випадку вам необхідна буде допомога фахівців.
Тримайте під контролем власні емоції. Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх. Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків. «Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації. Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно». Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то гіперболізує (перебільшить) небезпеку в своїй уяві.
Станьте ініціатором розмови.
Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала. Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації. Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом. «Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків. Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження. Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників».
