Скорботна пам'ять поколінь

Скорботна пам'ять поколінь

ССталося це літа Божого 1932-го

Сталося це літа Божого,

Яке запам'ятається кожному

Навічно, важко, гірко.

Сталося це літа Божого 1933-го.

Пекельні цифри і слова

У серце б'ють неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік тридцять другий...

Голод... Голод...

У люті сталінській страшній

Тінь смерті шастала по стінах.

Сім мільйонів (Боже мій!)

Недолічилась Україна

Голодомор – злочин проти українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду у 1932-1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей. Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”. 25 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам’ять загиблих в ті чорні роки.

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні, у четверту суботу листопада, горять свічки, як згадка про одну із найстрахітливіших сторінок в історії українського народу. Запізнілими дзвонами шукаємо мільйони українських душ, щоби вписати їх в історію. Давайте згадаємо усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голоду. Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення нашої держави на власній землі. Нехай кожен з нас торкнеться серцем цього священного вогню – частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас.

Засвіти свічу, засвіти!

Хай здригнуться від правди світи.

Хай дізнається вся Земля:

Панахиду Вкраїна справля…

З метою вшанування пам'яті жертв Голодомору центральна районна бібліотека підготувала виставку-реквієм «Великий голод – вічний гріх» та провела сторінку історичної правди «Розіп'ята душа на Хресті всевишньої печалі». Під час заходу учні 11 класу ЗОШ №1 переглянули відео-матеріали про дні страшної трагедії української нації, хвилиною скорботи вшанували пам'ять померлих від Голодомору. Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 32-33 рр. все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією.