Євген Юхимович Поповкін

(26.02.1907 – 15.02.1968)

Народився в селі Петроострів Новомиргородського району.

Батько – Юхим Іванович Поповкін (1882-1919рр.), син селянина з Новоукраїнки Єлисаветградського повіту, вчився в Херсонській чоловічій учительській семінарії, після закінчення викладав математику і був директором школи в с. Петроострові. Потім перша світова війна, його призвали в діючу армію. Після тяжкого поранення знов вчителював. У громадянську війну денікінці оголосили мобілізацію колишніх військових царської армії. Він не з'явився і його заарештували. Більше його ніхто не бачив. Були чутки, що вчителя Поповкіна розстріляли.

Мати – Килина Євгенівна Поповкіна (1885-1977), походила з бідної селянської родини. Навчалася в сільській школі, в Новомиргородській жіночій гімназії, Новомиргородському педагогічному технікумі, пізніше закінчила педагогічний інститут. Працювала вчителем.

Дитинство та юність Євгена Юхимовича пройшло в с. Андріївці та Новомиргороді. Жив і працював у Новомиргороді та Єлисаветграді. На початку 20-х років у Новомиргороді й Златополі формувалися партійні осередки. Одним із перших комсомольців був Поповкін, в 1921 р. в Новомиргородському дитбудинку було організовано перший піонерський загін. 15-річний юнак Є. Поповкін був політруком (тоді так називали вожатих), який згодом став російським радянським письменником. Друкується з початку 20-х років. В 1931 р. закінчив Московський університет – літературознавчий факультет.

У 1931 – 1935 рр. видав декілька брошур про досвід партійної роботи «На бойовому посту» (був членом Комуністичної партії).

Працював на Дону в газетах МТС, упродовж всіх років ВВВ був кореспондентом, редактором армійської газети «Мужество», очолював Кримську письменницьку організацію.

З 1957 – 68 рр. – головний редактор журналу «Москва». Помер 1968 р.

Автор книг «Висока вода» (1940) – письменник показав колективізацію с/г на Дону, про звичаї і побут донських козаків.

«Сім’я Рубанків» (1 кн. – 1947 р., 2 кн. – 1951 р.) – роман про боротьбу українського народу проти німецько-фашистських окупантів. За цей роман Поповкін отримав державну премію СРСР, «Таврида» - про життя кримських татар.