Дефектолог пропонує

Корекційні вправи та ігри для дітей з особливими освітнім потребами

Вправи для розвитку моторики і уваги.

1. Вправа «Повтори за мною». Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2. Вправа «Який я сильний». Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці.

3. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.

4. Вправа «Допоможи». Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

5. Вправа «Я майстер». Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

6. Вправа «З’єднай». Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)

7. Вправа на рівновагу. Дитина повинна:

а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста);

б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.

Вправи для розвитку пам’яті та уваги

1. Вправа «Швидко назви». Вихователь показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачив. 2. Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

3. Вправа «Повтори за мною». Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від вихованця вимагається повторити його.

4. Вправа «Покажи». Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.

5. Вправа «Не помились». Дитині зав’язують очі, вихователь торкається його. Дитина повинна визначити скільки разів до нього торкнулися.

Вправи для визначення кольору, форми, величини

1. Показується якась фігурка з кольорової геометричної мозаїки (ромб, круг, трикутник). Дитина повинна вибрати таку ж за формою (по кольору).

2. Показується певна фігурка (з тієї ж мозаїки), а потім вона прибирається. Дитина по пам’яті повинна підібрати таку ж.

3. Розкладання різнокольорових кульок, кружечків, паличок в кучки по кольору.

4. Складання різних пірамідок.

5. Будування ланцюжком кубиків однакового розміру і одного кольору. Будування кубиків різної величини в ряд за принципом поступового зменшення розміру кожного наступного кубика.

6. Виставляють однорідні предмети різного розміру (грибочки, човники, ляльки і т.д.). дитині пропонують показати найбільшу – найменшу.

7. Розкладаються різні предмети контрастних кольорів. Дитині пропонують відокремити предмети одного кольору від предметів іншого кольору. Потім вчать правильно називати ці кольори; поступово вводять нові. Шляхом вправ на різних предметах, групуючи їх і називаючи колір, дитина навчається правильно розпізнавати і називати кольори. Можна використовувати намистинки, кульки, мотки ниток, смужки паперу, палички, прапорці, ґудзики, предмети, зроблені з пластиліну (кульки, ковбаски, яблучка) і т.д.

Корекційні вправи для неспокійних дітей

Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:

1. Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.

2. Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.

3. Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.

4. Тихо встати і сісти.

5. Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти.

6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).

Корекційні вправи для досягнення відповідної швидкості рухів

Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.

1. Прибрати зі столу руки швидко по команді.

2. Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).

3. Швидко постукати по столу 3,4,5 раз.

4. Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім’я (або вік, або адресу) і сісти на місце.

5. Швидко підняти якийсь предмет (попередньо дорослий його упускає).

6. У швидкому темпі називати показувані предметні картинки.

Корекційні ігри Гра «Що змінилось?»

1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків (3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам’ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.

2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: «Подивись уважно і запам’ятай. Тепер закрий очі». Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам’ять.

Гра «Маленька господиня» Мета гри – розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інструкцію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: «Поставити шафу, диван, стіл, стільці» і т.п. «Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати» і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: «Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку.» і т.п.

Ігри із будівельним матеріалом

 1. Дитина будує за показом або по словесній інструкції. За показом. Дорослий кладе кубик. Дитина повинна зробити те ж саме. На цей кубик кладеться інший. Дитина виконує цю ж саму дію. По словесній інструкції. Дорослий мовою регулює дії дитини. «Візьми червоний кубик, біля нього постав такий же» і т.д. Деякі діти добре підпорядковують свої дії словесній регуляції і таким чином вчаться виконувати багато завдань. Діти  краще будують за показом, наслідуючи кожну дію.

2. Дитина будує за зразком. Цей вид діяльності більш складний.  Подається нескладний зразок і пропонується: «Побудуй таку ж саму лавку» («хатинку», «садок» і т.д.). Якщо дитина не може виконати завдання самостійно, слід їй в цьому допомогти.

3. Дитина будує за власним задумом.  Але якщо навчити їх будувати декілька «об’єктів», вони з цікавістю будуть це робити в подальшому по пам’яті самостійно і отримувати задоволення від гри.


Що повинна знати дитина в 3 роки.

Оточуючий світ:

Мислення:

Математика:

Розвиток мовлення:

Фізкультура:

Музика:

Увага:

Пам’ять:

Моторика:


Корекція затримки психічного розвитку дітей дошкільного віку      Затримка психічного розвитку, якого б походження вона не була, великою мірою піддається корекції: чим молодша дитина, тим більших успіхів можна досягти.

     Тим часом батьки часто припускаються помилки, не приділяючи уваги розвитку дитини в дошкільному віці, сподіваючись, що вона «переросте» свої недоліки. Справді, до поведінки, знань та пізнавальних можливостей дітей у цьому віці ставляться значно менші вимоги, ніж у шкільному. Крім того, у батьків здебільшого немає можливостей для порівняння розвитку своєї дитини з розвитком інших дітей. Усе це й призводить до втрати дорогоцінного часу.

       Важливо звернути увагу на те, як дитина спілкується з дорослим: чи вміє вона слухати і виконувати його завдання, чи може зосередитися на якомусь спільному з дорослим занятті, грі, чи може в разі труднощів скористатися допомогою і далі успішніше продовжувати заняття. Якщо дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, потрібно з'ясувати з вихователем, чи засвоює вона програмовий матеріал, які вона має труднощі порівняно з іншими дітьми, чи вміє вона гратися з товаришами, викопувати доручення.

      Тож дбаючи про розвиток дитини, з нею потрібно багато спілкуватися. Звичайно активні, здорові діти самі виступають ініціаторами спілкування, звертаючись до дорослих з нескінченною низкою запитань.

      Відставання дитини у розвитку пов'язане з меншою її активністю: вона сама менше звертає уваги на розмаїття навколишнього світу і, відповідно, у неї менше виникає запитань, а ті, що виникають, переважно, поверхові. Недостатню активність такої дитини повинен компенсувати дорослий власною ініціативою у спілкуванні і приверненні дитячої уваги до багатьох речей, які вона сама могла б і не помітити.

      Протягом дошкільного періоду діти здобувають великий досвід чуттєвого пізнання навколишньої дійсності. Насамперед, вони засвоюють сенсорні еталони: кольори спектра та їх відтінки, основні геометричні форми, відносність розмірів. Вміння порівнювати предмети за цими ознаками є дуже великим досягненням у розвитку дитини.

      Поступове формування фонематичного слуху і здатності здійснювати звуковий аналіз слова створює передумови для розвитку навичок письма та читання, орієнтування в мовній дійсності.

       Не менш важливим є формування елементарних математичних уявлень.  У дошкільному віці діти здобувають чимало знань: про різні явища природи і пори року, рослинний і тваринний світ, працю людей, про родину і родинні взаємини різних поколінь і багато іншого.

        Дуже важливим показником розвитку дитини є її емоційний досвід, здобутий у процесі спілкування з дорослими, рідними й сторонніми, а також однолітками.  

         Нагромадження величезного досвіду дитиною протягом перших шести-семи років життя можливе тільки завдяки постійному експериментуванню, практичній діяльності та її осмисленню. У такий спосіб досвід систематизується і узагальнюється, насамперед, у процесі оволодіння мовленням. Свідченням цього є здатність дитини користуватися простими узагальненнями, такими як «одяг», «взуття», «тварини», «рослини», «овочі», «фрукти», «посуд» І т. ін. Завдяки усім цим знанням, умінням, а також достатньому рівню сформованості пізнавальних процесів, що сприяє оперуванню дитиною своїми знаннями, вона стає інтелектуально готовою до шкільного навчання. 

7 ПРОСТИХ ПРАВИЛ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУ ДИТИНИ, ЯКІ МАЮТЬ ЗНАТИ ВСІ БАТЬКИ::

 Рухові акти лежать в основі всієї людської діяльності – великої і дрібної моторики, мовлення, сприйняття, пам’яті, мислення, соціалізації та ін. За їх сформованість відповідають глибокі (первинні) структури мозку, котрі формуються внутрішньоутробно і на першому році життя. Від якості їх сформованості будуть залежати дуже багато подій в житті дитини.

– дуже важливо розуміти, що до сенсорних стимулів відносяться не тільки різноманітні іграшки, які можна почіпати і щось з ними зробити. А максимальна стимуляція всіх органів чуттів: зір, слух, нюх, дотик, смак і звичайно пропріоцепція – м’язова чутливість.

Все робити разом з дитиною, не ізолювати її, а активно залучати до спільної діяльності (готувати їсти, прибирати, ремонтувати, мандрувати, грати…), опираючись на вроджену дитячу особливість наслідування.

Вся взаємодія з дитиною має опиратись на безумовну любов, любов-прийняття малюка таким який він є і тільки тому, що він є. А також повага батьків в першу чергу до себе і один до одного, а потім звичайно і до дитини. Наприклад, “Якщо я поважаю тебе, я не буду на тебе кричати і звичайно чекаю від тебе, що і ти будеш розмовляти/спілкуватись зі мною спокійно, тоді я звичайно допоможу тобі вирішити твої проблеми”

Кажіть слова любові своїй дитині не менше 15 разів в день!

Радість зміцнить жагу знань і процес знайомства з навколишнім світом. А щира зацікавленість і захопленість батьків надихне дитину на нові відкриття, простимулює увагу і пам’ять малюка.

6. ОБІЙМИ

Обійми любові, ніжності, підтримки і заохочення стануть гарантією розуміння, турботи, гордості і захисту для дитини з боку батьків. Обнімайте частіше своїх дітей, не менше 15 разів в день!

7. ‍МУДРІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ‍

Батьки головні, і саме їм дарована найвища честь виховання дитини, виховання Людини. І якщо вже чоловік і жінка вирішили подарувати життя новій Людині, то вони повинні і прийняти на себе відповідальність за її благополуччя, за прийняття рішень, вибір шляху розвитку, навчання правилам і культурі поведінки та ін., а не перекладати цю відповідальність на ще не зміцнілу психіку малюка. І якщо для цього батькам потрібна допомога і поради, вони завжди за бажання зможуть їх знайти: у своїх батьків, в літературі, у фахівців… І пам’ятайте, що все це батьки мають обирати свідомо!

14 корисних вправ для дітей з розладами аутичного спектру.

Дієві практичні підходи в роботі з дітьми, які мають аутичні розлади.

В умовах переходу закладів освіти на інклюзивну форму навчання практично кожен садочок, школа приймають у свою родину дітей, які мають аутичні форми порушень.

Досить часто особлива дитина має потенціальні можливості для адаптації в соціумі.

Педагогу важливо розуміти, з якими особливостями дитини доведеться зустрітися та як організувати взаємодію з особливим вихованцем, учнем.

Ми вирішили запропонувати вам комплекс практичних підходів, який має назву секвенційної моделі допомоги дітям з аутизмом. Це комплекс вправ, який виконується системно, послідовно ускладнюючись.

Така модель працює з дітьми будь-якого віку, що мають розлади в роботі сенсорних систем та емоційно-вольові порушення. Саме ці типи порушень характерні, передусім, для дітей з розладами аутичного спектру. Керує процесом хтось із батьків чи корекційний педагог.

Вправа 1. Масаж всього тіла долонями

Опис вправи: Вибираємо найприємнішу дитині форму для масажу. Починаємо з розігріваючого масажу – погладжування, можна супроводжувати примовками. Переходимо до більш динамічних форм:

Погладжування тіла дитини долонями, здійснюючи кругові руки.

Час виконання: 30 секунд на одну частину тіла

Вправа 2. Масаж долоні

Опис вправи: Під час виконання вправи потрібно називати частину долоні, яку затискаємо:

Час виконання: 30 секунд на долоню

Вправа 3. Вправи для долоні й пальців

Опис вправи: «Закрий – відкрий». Дорослий допомагає дитині стулити кулачок і відкрити його.

Час виконання: 30 секунд на кожну руку

Вправа 4. Масаж стоп

Опис вправи:

Час виконання: 30 секунд на стопу

Вправа 5. Обстукування стопи

Опис вправи: «Постукування». Обстукуємо стопу з перемінною силою, називаючи частину ноги, з якою взаємодіємо.

Час виконання: 30 секунд на стопу

Вправа 6. Масаж обличчя долонею

Опис вправи:

Час виконання: Від 15 секунд до 1 хвилини. Час збільшуємо поступово

Вправа 7. Масаж ротової порожнини щіточкою для зубів

Опис вправи: Використовуємо для вправи щіточку для зубів з м’якою щетиною. Перед масажем зволожуємо щіточку теплою водою. Масуємо дуже делікатно зуби, ясна, внутрішню частину ротової порожнини: внутрішню частину щік, піднебіння і язик. Спочатку, якщо дитина не дозволяє вкласти щітку до ротової порожнини, можна масувати легенько губи, поступово просуваючись до масажу в ротовій порожнині (можна почати масаж тильною стороною щітки).

Час виконання: 15-30 секунд. Час збільшуємо поступово

Вправа 8. Виповзання

Опис вправи: Дитина лежить на животі (на підлозі) руки витягнуті вперед. Зверху лягає дорослий навхрест (спираючись на свої руки і коліна) так щоб його живіт був на талії дитини, таким чином створюючи перепону для виповзання. Дитині потрібно виповзти з-під пресу. Якщо у дитини не виходить треба їй допомогти виставляючи ноги та руки в потрібне положення.

Час виконання: Індивідуально

Вправа 9. Перекочування

Опис вправи: Вправу виконуємо на твердій поверхні (твердий килимок, матрац).

Якщо дитина не зможе самостійно виконати цю вправу, то дорослий може сам перекладати руки і ноги дитини. Можна разом з дитиною перекочуватися, тримаючи її на собі. Перекочування можна роботи почергово то в одну, то в другу сторону. Також, можна перекочувати дитину і, одночасно, замотувати її в ковдру або іншу тканину, а потім розмотувати її. Але необхідно все це робити в ігровій формі, не викликаючи спротив дитини і не закривати тканиною її обличчя, голову. Бажано, щоб дорослий, надавав ритм виконання вправи.

Час виконання: Індивідуально

 

Вправа 10. Підскакування на двох ногах

Опис вправи: «Підскакування на двох ногах». Вправу слід виконувати босоніж для профілактики плоскостопості і додаткової стимуляції.

Вправу починаємо від підстрибування на місці на двох ногах. Спочатку дитині допомагає дорослий, який тримає дитину за руки і підскакує разом з нею в такт. Коли дитина вже підстрибує самостійно, дорослий перестає допомагати. Прагнемо, щоб дитина стрибала самостійно. Під час виконання цієї вправи слідкуємо, щоб дитина тримала спинку рівно.

«Зіскакування». Зіскакування обома ногами на підлогу з предмету. (лава, стільчик; висота 20-30 см.)

Час виконання: Індивідуально

Вправа 11. Вставання

Опис вправи: Дитині необхідно показати, як треба присісти або допомогти їй це зробити (дорослий знаходиться за спиною дитини, тримає її за руки і допомагає їй присісти). Потрібно присісти та обхопити руками коліна. З такого положення дитині потрібно піднятися у повний зріст і підняти руки вгору Стопи при цьому не відриваються від підлоги.

Час виконання: Починати з 2-3 разів

 

Вправа 12. Водіння очима за предметом

Опис вправи: Саджаємо дитину і сідаємо навпроти неї. У руці дорослого знаходиться іграшка (або інший предмет), який цікавить дитину. Просимо дитину, щоб вона водила поглядом за тою іграшкою. Іграшку рухаємо вниз, вгору, вбік по скошеній лінії, по колу, крутимо нею вісімку.

Час виконання: 30 секунд-1 хвилина. Час збільшуємо поступово

Вправа 13. Слухання шепотіння

Опис вправи: Безпосередньо на вухо дитини шепочемо позитивну інформацію, яка його стосується (я тебе люблю, ти найкращий хлопчик; або нейтральну інформацію чи віршики). Почергово шепочемо то до лівого, то до правого вуха. Вправу можна виконувати або в час відведений для вправи, або ж на впродовж дня декілька разів повторюючи її.

Час виконання: 1 хвилина

Вправа 14. Показ картинок «Кольори»

Опис вправи: У будь-який зручний час посадити дитину перед собою. Показувати картки по черзі і називати колір: «червоний», «жовтий», «зелений», «синій» (без будь-яких інших пояснень, конкретно: «червоний» і т. д.).

Наступний раз показувати картку іншою стороною, де записано назву кольору (друковане слово, напр. «червоний»). Виконання вправи повторюється багаторазово.

Час виконання: Сприймання кожної картинки 3-5 секунд