Чинники, які необхідно враховувати під час виявлення професійних здібностей:
по-перше, у юнацькому віці деякі професійно важливі якості перебувають у прихованому стані, тому що немає умов для їх прояву;
другим чинником є недостатній рівень самосвідомості підлітка, нестійкість емоційного стану, неадекватна самооцінка;
третій чинник — недолік життєвого досвіду (недостатні знання про світ професій і ринок праці, правила і можливі помилки під час вибору професії).
Знизити негативний вплив цих чинників можна тільки шляхом цілеспрямованого психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення, яке варто розпочинати ще в початковій школі, як це робиться в багатьох країнах.
Профорієнтація — це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів щодо надання молоді особистісно орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.
Цілі профорієнтації:
надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;
вироблення в учнів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.
Завдання профорієнтації:
поглиблене вивчення навчальних і спеціальних предметів, до яких виявляється стійкий інтерес та здібності;
зосередження уваги на формуванні професійно важливих якостей, необхідних до обраного виду професійної діяльності;
здійснення контролю, корекції професійних планів, виявлення ступеня їхньої обгрунтованості;
окреслення шляхів до самопідготовки до майбутньої професії, способів самодіагностики, оцінка результатів досягнень. Формування основ для соціально-професійної адаптації: розвиток норм, ціннісних орієнтацій, мотивів вибору професії, професійної спрямованості;
формування професійних інтересів;
форма профорієнтаційної роботи—спосіб організації взаємодії вчителя і учня, що вирішує проблему професійного самовизначення. Вони залежать від складу і кількості осіб, місця проведення, тривалості роботи.