Рекомендації батькам щодо ефективного спілкування з тривожними дітьми та їх страхами

1. Повсякчас старайтеся підняти самооцінку вашої дитини, а для цього:

· беззаперечно приймайте її;

· уважно слухайте дитину, коли вона говорить про свої потреби та переживання;

· допомагайте дитині, коли вона про це попросить але не втручайтеся у ті справи, з якими дитина може впоратися сама;

· частіше обіймайте дитину і використовуйте підбадьорливі фрази (наприклад: «Як добре, що ти у нас є!», «Я впевнена, ти з цим впораєшся», «Я за тобою скучила», «Мені подобається, як ти…», «Мені потрібна твоя допомога, бо я без тебе не справлюся»);

· намагайтеся частіше разом читати книги, дивитися і обговорювати відеоролики, займатися спортом;

· частіше хваліть дитину, але так щоб дитина знала за що;

· довіряйте дитині, діліться з нею своїми враженнями.

2. Не вимагайте від дитини того, що вона не може виконати. Якщо їй важко виконувати завдання з якогось предмету, то підтримайте і допоможіть його зробити. А за найменші успіхи обов’язково похваліть.

3. Будьте послідовні у своїх діях, не забороняйте дитині без всяких причин те, що ви дозволяли раніше.

4. Якщо дитина з певних об’єктивних причин погано навчається у школі, запишіть її у секцію або гурток, займаючись у якому дитині було б цікаво і радісно, відчуваючи себе не гіршою за інших.

5. Не критикуйте в присутності дітей інших значущих для неї дорослих (маму, тата, вчителя, бабусю, дідуся).

6. Не насміхайтеся зі страхів дитини та не заперечуйте їх. Створюйте для дитини такі умови, щоб вона не боялася. Якщо дитині страшно засинати в темноті, нехай лягає спати при світлі. Якщо боїться заговорити з кимось, робіть це разом з нею, щоб вона засвоїла, як можна вирішити цю тривожну для неї ситуацію.

7. Якщо ви бачите, що дитина стривожена, а ви не можете її розговорити, пограйтеся з нею. Розпитайте разом з дитиною у іграшок: чого вони бояться та як зробити так, щоб вони не боялися.

Діти дуже тонко відчувають стан батьків та якість їх стосунків, тому старайтеся вдома створювати обстановку доброзичливості, спокою та стабільності.

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю (ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» від11.11.2001 №2789-I)

Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами)

Види насильства

Фізичне насильство:

- Побої, стусани, штовхання

- Перешкоджання вільному пересуванню

- Примус до вживання алкоголю чи наркотичних речовин

- Створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю

- Погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди

- Позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності

- Перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу

Психологічне насильство:

- Погрози вбити чи скалічити (в тому числі дітей)

- Словесні образи та приниження жестами й мімікою

- Погрози відібрати дітей

- Шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди

- Булінг (цькування, переслідування, залякування)

- Постійний та цілковитий контроль

- Зневага як до особистості

- Постійна критика та насмішки

- Безпідставні звинувачення та формування почуття провини

- Обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування

- Нехтування правом на честь та гідність

- Безпідставні ревнощі, обвинувачення у зраді

- Дискримінація через переконання, віросповідання, походження, статус

- Примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами

- Погроза позбавити житла або особистого майна

Сексуальне насильство:

- Примушування до небажаних статевих стосунків

- Торкання інтимних частин тіла без згоди

- Змушення до статевого акту з іншою людиною

- Примус до неприйнятних форм сексу, садистських практик

- Нав`язування відвертого стилю одягу або поведінки всупереч твоєму бажанню

- Примушування спостерігати за статевими актами між іншими людьми

- Примушування до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів

Економічне насильство:

- Позбавлення їжі та води

- Обмеження доступу чи позбавлення житла

- Пошкодження особистого майна

- Перешкоджання у доступі до необхідних послуг

- Позбавлення власних коштів, інших матеріальних цінностей

- Майновий шантаж

- Заборона працевлаштовуватись, навчатись

- Примушування до жебрацтва

ЯК БЕЗПЕЧНО ПІТИ ВІД ЛЮДИНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ НАСИЛЬСТВО

Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ!

Розкажіть друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти. Попередьте їх про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб вона знала, чи все у вас гаразд.

Якщо у вас не має можливості розповісти про насильство знайомим, то ви завжди можете звернутися на гарячу лінію 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер) з будь-якого телефону по всій території України. Лінія є безкоштовною, анонімною та конфіденційною. Тут вам порадять, що робити у вашій конкретній ситуації в конкретний момент. Якщо насильство відбувається безпосередньо в момент дзвінка, вас одразу перемкнуть на поліцію.

Продумайте свій план дій: підготуєте сумку з необхідними речами, документами (паспорт, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про право власності на майно), грошима, ювелірними виробами, які можна продати в разі необхідності, ліками. Вивчіть напам'ять телефони відповідних служб та ваших довірених осіб на випадок, якщо ви залишитесь без свого телефона.

Спробуйте знайти місце, де б ви могли сховатись. Пам’ятайте, що головне правило надійної схованки – це таємність. Людина, яка здійснює домашнє насильство, не повинна знайти вас там, а знайомі, які зголосилися допомогти, повинні мати змогу захистити вас.

Перед тим як піти від людини, що завдає вам шкоди, слід видалити все електронне листування, історію переглядів в інтернеті та знищити будь-які паперові нотатки, які можуть допомогти знайти вас.

Також потрібно поскаржитись на домашнє насильство в поліцію. Можна зателефонувати на 102 або залишити заяву у дільничного офіцера.

Якщо тривалий час проти вас здійснювалося фізичне насильство, необхідно зняти побиття. На судмедекспертизу вас може направити дільничний офіцер або інший співробітник поліції районного відділення, до якого ви звернетесь із заявою про насильство.

Письмова заява подається на ім’я начальника державного правоохоронного органу. В ній коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви. Письмова заява може бути надіслана як цінний лист із повідомленням про доставку чи подана особисто, але обов’язково на копії, яку ви залишаєте у себе, повинен стояти вхідний номер та дата отримання вашої заяви правоохоронним органом.

Після того як поліція оформить ваші документи, вас можуть прихистити у притулку, які вже зараз є майже в кожному місті, а згодом їхня кількість має зрости, як це передбачено новим законодавством із протидії насильству.

Якщо насильство відбувалося у присутності дітей або щодо них, у тому числі якщо це психологічне насильство, а саме образи, приниження, погрози, звинувачення тощо, напишіть заяву до служби у справах дітей.

За новим законом потерпілі від насильства можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу в Центрах безоплатної правової допомоги. Зокрема, юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.