Вічна слава Героям
15 лютого- день вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 30-та річниця виведення військ із Афганістану.
Це ті дати, про які ми не повинні і не маємо права забувати….Але, найтяжче усвідомлювати, що і через 30 років війна повернулася, і не кудись, а на нашу рідну Батьківщину. Майже за 5 років ми втратили більше 3 тисяч молодих, хоробрих патріотів, хлопців, які стали героями, віддавши своє життя за Батьківщину. Серед цих мужніх захисників, є, на жаль, і наші випускники: Вознюк Олександр, Ларін Микола та Литвиненко Валерій.
14 лютого виповнився рік з того часу, як підступна рука ворога піднялася на вірного товариша, справжнього чоловіка та сміливого воїна Литвиненка Валерія. Втрата ця є великою не лише для родини, а й для всіх тих, хто знав цього доброго та порядного хлопця. Але герої живуть, поки жива пам'ять про них…Саме тому, педагогічний колектив Бодаквянського НВК, Бодаквянська сільська рада та приватний підприємець вирішили увічнити пам'ять Валерія Володимировича Литвиненка, відкривши меморіальну дошку.
На шкільному подвір’ї зібралися всі, хто знав Валерія та прийшов віддати шану герою. Меморіальну дошку відкрив батько хлопця, Литвиненко Володимир Михайлович, який разом із всією родиною прибув на мітинг-реквієм. Були присутні і голова сільської ради Болотний О.В, військовий комісар Лохвицького районного військового комісаріату. Цього дня лунало багато хороших і теплих слів про загиблого героя. Класний керівник Калюжка В.Г. пригадала, яким був у юності хлопець, підкресливши, що вірнішого і надійнішого товариша годі було й шукати. Вчитель початкових класів Нещадим Л.О. ( яка на той час навчала Валерія), пригадала його веселим, допитливим хлопчиком. Військовий комісар запевнив, що Валерій був гідним воїном-захисником своєї держави та може бути гідним прикладом для наслідування. Директор НВК, Нещадим Л.О. запевнила, що ми будемо пам’ятати імена своїх героїв-випускників, які віддали своє життя для кращого майбутнього всіх українців. А наші учні щоранку будуть вітатися із Ларіном Миколою та Литвиненком Валерієм, і щодня, поглянувши на меморіальну дошку будуть дякувати їм за те, що зберегли мир та не пустили війну до наших домівок.
Вічна Слава героям!