Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була.

Сьогодні для молодших школярів бібліотекар Іванись С.М. провела годину - реквієм "Запали свічку пам'яті" .Учні переглянули відеоролик про ті страшні події, ознайомилися з книжкової виставкою, та створили" стіну" найсвятіших оберегів українського народу.

Тож, давайте і ми запалимо 27 листопада свічу пам'яті, як шану тим хто загинув страшною смертю.

Нехай такого більш не буде!

Хай день новий життя несе нове.

Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!

В достатку Україна хай живе!