Свято Маланки, або щедрик, щедрик

“Гой Іване, Іваночку,

Пусти до хати Маланочку…”

“Пустіть до хати погріти п’яти,

Пустіть до груби погріти зуби,

Пустіть до печі зігріти плечі…”

Напередодні Старого Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим) або святого Василія Великого (14 січня), український народ визначає Маланку, або Щедрий вечір.

За старих часів вважалося, що в новорічну ніч (по старому стилю) сходяться сонце і місяць, і це є початком всього нового, зокрема — Нового року.

У наших предків Маланка (день святої Меланії, Маланки відмічається 13 січня) символізувала місяць, а Василь (день якого святкується 14 січня) був символом сонця. Зазвичай маланкування розпочинається з появою першої зорі. Маланка зі свитою не оминає жодної хати. Біля кожної співає щедрівку, вітає господарів з Новим роком та бажає їм усіляких гараздів.

От і малі щедрівники 2 класу з класним керівником Калюжкою В.Г. розучили бодаквянський обряд щедрування та показали його учням початкових класів, побажавши їм щастя, здоров'я, розуму та веселого року