Чугаєв О.А. Економічні ефекти від поліпшення діяльності судової системи і верховенства права // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип. 63 (Ч.ІІ). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. – С. 131–134. – 0,31 д.а.
Чугаєв Олексій Анатолійович, к.е.н.,
Інститут міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
ЕКОНОМІЧНІ ЕФЕКТИ ВІД ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДОВОЇ СИСТЕМИ І ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
Одним з факторів, що справляють негативний вплив на економічний розвиток України, вважається недостатня ефективність діяльності судової системи та відхилення під принципу верховенства права. Інтуїтивно можна сказати, що поліпшення цієї складової суспільних відносин (далі по тексту: поліпшення дієвості законодавства) має призвести до покращання економічних показників країни. Але кількісні оцінки такого позитивного ефекту потребують детальнішого аналізу на основі досвіду країн світу.
Оцінка впливу цього фактору на макроекономічні показники країн здійснювалася в ряді досліджень. Зокрема, Б. Хайо і С. Войгт вказують на те, що більша незалежність системи судочинства зменшує транзакційні витрати в економіці, підвищує ефективність і тим самим збільшує зайнятість і обсяги виробництва, а також стримує інфляцію [1, с. 29]. Л. Блуме і С. Войгт доводять, що кращі показники, що характеризують дієвість законодавства і права власників, позитивно впливають на економічне зростання, зокрема завдяки впливу на накопичення фізичного капіталу та загальну продуктивність факторів виробництва, але не завдяки впливу на накопичення людського капіталу [2, с. 37]. Б. Торглер на прикладі країн Азії показує, що більша довіра до правової системи країни сприяє кращій мотивації до сплати податків [3, с. 27].
У нашому дослідженні ми маємо за мету визначити економічні ефекти від поліпшення дієвості законодавства на такі групи показників: валютний курс, ціни, зовнішня торгівля, рух капіталу, платіжний баланс в цілому, зовнішні активи і зобов’язання, кількість грошей, процентні ставки, показники банківського сектору, державні фінанси, виробництво, доходи і споживання, показники ринку акцій та ринку праці.
Оцінка залежностей між змінними проведена на основі емпіричних даних по 109 країнах (за винятком розвинутих країн) за 1989-2001 роки із використанням методів регресіно-кореляційного аналізу Як незалежну змінну обрано дієвість законодавства (Legal System & Property Rights), показник що характеризує незалежність, неупередженість та чесність судів; рівень захисту прав інтелектуальної власності; відсутність військового втручання у законодавство і політичний процес (джерело даних [4]). Цей показник вимірюється в балах в балах від 0 до 10 (10 передбачає кращу дієвість законодавства). Для визначення ефекту для України ми порівняли прогнозні (теоретичні, передбачені регресійними моделями) значення при незалежній змінній = 4,6 (значення для України в 2004 році) з прогнозними значеннями при незалежній змінній = 6,0 (середнє значення в 2004 році для восьми постсоціалістичних країн, що приєдналися до ЄС – далі ЄС-8).
Оскільки дієвість законодавства і відносний рівень економічного розвитку (ВВП на душу населення в країні відносно середньосвітового показника у відповідному році) корелюють між собою (коефіцієнт кореляції 57%), необхідно зробити поправку і на дію останнього фактора, якщо він так само помітно корелює з залежними змінними. Нами побудовано лінійні і нелінійні одно- і двофакторні регресійні моделі для визначення впливу на залежні змінні. В табл. 1 і 2 показано ті залежні змінні, що корелюють на достатньому рівні з дієвістю законодавства, а також коефіцієнти кореляції їх з рівнем економічного розвитку. Значна кореляція з дієвістю законодавства і низька з рівнем економічного розвитку свідчить про більшу достовірність оцінених ефектів. В табл. 1 і 2 також вказані лінійні регресійні моделі, в яких коефіцієнти при незалежних змінних статистично значуще відрізняються від нуля, а у випадках помітно більшого коефіцієнту детермінації і нелінійні регресійні моделі. Коефіцієнти детермінації всіх регресій є статистично значущими (рівень значущості менше 0,01). В трьох останніх стовпчиках табл. 1 і 2 показані прогнозні значення
Таблиця 1
залежних змінних для України і ЄС-8, а також прогнозний ефект від покращання дієвості законодавства до рівня ЄС-8 порівняно з рівнем в Україні в 2004 році.
Примітки до табл. 1 і 2:
* - незначущий частковий коефіцієнт кореляції.
^ - незначущий b0 (коефіцієнт при 1). У такому разі нижче подаються рівняння з b0 = 0.
! - є помітні відхилення від необхідних припущень для регресійного аналізу щодо гомоскедастичності або нормального розподілу залишків, хоча значна кількість спостережень частково зменшує відповідні спотворюючі ефекти.
Курсивом позначені коефіцієнти детермінації (R2) для рівнянь з b0 = 0. Ці коефіцієнти детермінації непорівнювані з коефіцієнтами детермінації для інших рівнянь.
Якщо не вказано інакше, за даними або розраховано за даними [5]. Державний борг / доходи державного бюджету і загальний платіжний баланс / ВВП – розраховано за даними [5] і [6]. Облікова ставка, внутрішні вимоги банків / ВВП і зовнішній державний борг / державний борг – за даними або розраховано за даними [6]. Обслуговування зовнішнього боргу / експорт і надходження доходів – за даними [7].
Як видно з табл. 1 і 2, найбільш достовірний вплив поліпшення дієвості законодавства здійснює на доходи державного бюджету. За рахунок цього частка доходів державного бюджету у ВВП в Україні може зрости на 6-7 п.п. (тут і далі середньоочікувані ефекти згідно регресійних моделей), а відношення державного боргу до доходів державного бюджету – зменшитися в 2,5 рази.
Друга група ефектів за достовірністю включає такі. Експортна і імпортна квоти (частки експорту й імпорту у ВВП) зростуть на 9 п.п. Частка продукції обробної промисловості у експорті товарів зросте на 13-14 п.п. Надходження від туризму відносно ВВП зросте на майже 2 п.п. Обслуговування зовнішнього боргу відносно експорту і доходів отриманих скортиться на 9 п.п. Золотовалютні резерви відносно ВВП зростуть на 6 п.п. Частка зовнішнього у державному боргу скоротиться на 11 п.п. Внутрішні вимоги банків (крім НБУ) зростуть на 10 п.п. Гроші і квазігроші відносно ВВП (або рівень монетизації за М2) зростуть на 9 п.п. Облікова ставка зменшиться на 3 п.п.
У третій групі ефектів: чисті надходження прямих іноземних інвестицій відносно ВВП зростуть на 0,7 п.п.; відношення зовнішнього боргу до експорту і доходів отриманих скоротиться на третину; частка валових національних заощаджень у ВВП зросте на 3 п.п., частка валових інвестицій у ВВП зросте на 2-3 п.п.
Найменш практично достовірними, але все ж статистично значущими є такі ефекти. Реальна переоцінка валютного курсу (обраховується нами як зростання реального ефективного курсу національної валюти з часу зміни знаку балансу поточного рахунку) збільшиться на 7 п.п. Частка високотехнологічних товарів у експорті збільшиться на 3 п.п. Загальний платіжний баланс відносно ВВП покращиться на 1-2 п.п. Ліквідні резерви банків відносно їх активів зменшаться на 4-5 п.п. Баланс державного бюджету відносно ВВП покращиться на майже 1 п.п. Ступінь нерівності у доходах і споживання населення за коефіцієнтом GINI скоротиться на 2 п.п. Економічне зростання прискориться на 1 п.п. (використання інших методів також вказує на додатковий разовий ефект збільшення ВВП на 4%).
Таким чином покращання дієвості законодавства в Україні швидше сприятиме збільшенню відкритості економіки, поліпшенню структури експорту, збільшенню припливу іноземної валюти переважно за рахунок прямих іноземних інвестицій, покращенню показників зовнішнього і державного боргу, збільшенню кредитування, наповненню дохідної частини державного бюджету, економічному зростанню, заощадженням та інвестуванню та більш справедливому розподілу благ.
Література:
1. Hayo B., Voigt S. Inflation, Central Bank Independence and the Legal System. Working Paper No. 2 / 2005. – International Centre for Economic Research, 2005. – 37 р.
2. Blume L., Voigt S. The Economic Effects of Human Rights. Working Paper No. 66/04. –University of Kassel, 2004. – 44 р.
3. Torgler B. Tax Morale in Asian Countries. Working Paper No. 2004-02. – Basel: Center for Research in Economics, Management and the Arts, 2004. – 34 p.
4. Economic Freedom Network (http://www.freetheworld.com).
5. World Development Indicators Database (http://publications.worldbank.org/ WDI/).
6. International Financial Statistics Online Service (http://ifs.spdi.net/imf).
7. Сайт BradyNet, Inc. (http://www.bradynet.com).