Вади звуковимови з проявами недорозвинення фонематичного сприймання найбільш поширені у дошкільників. Якщо ці вади не пов'язані з вадами слуху, з тяжким недорозвиненням у дитини лексич­ної та граматичної систем, їх визначають як дислалію або ФФНМ (фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення).

Такі дефекти спричинені функціональною незрілістю мовлен­нєво-рухового аналізатора і недостатнім слуховим контролем влас­ного мовлення, а також анатомо-фізіологічними дефектами мовлен­нєвого апарату. При цьому спостерігається неправильна вимова зву­ків, порушення мовленнєвого дихання. Зазвичай ці порушення су­проводжуються відхиленнями у формуванні фонематичних функцій (фонематичного сприймання, уявлень, звукового аналізу).

Для подолання мовленнєвих вад  корекційно-педагогічна роботаспрямована в таких напрямах:

1.Підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів:

Ø       корекція мовленнєвого дихання і голосу;

Ø       розвиток артикуляційних рухів та певних особливостей якості цихрухів — їх сили, точності, координованостї, синхронності;

Ø       розвиток кінестетичних відчуттів.

2.Корекція дефектів звуковимови:

Ø       постановка звуків та їх автоматизація;

Ø       диференціація звуків;

Ø       розвиток самоконтролю;

Ø       формування активного самостійного спілкування.

3.  Корекція фонематичного розвитку:

Ø       формування звукових образів слів;

Ø       розвиток фонематичного аналізу.

4.  Удосконалення навичок граматично правильного мовлення:

Ø     диференціація предметно-синтаксичного значення грама­тичних морфем;

Ø     формування навички їх практичного виокремлення;

Ø     формування спрямованості уваги на граматичне оформ­лення мовлення;

Ø     формування уміння вживати різні типи синтаксичних кон­струкцій речення;

Ø     розвиток трансформаційних синтаксичних операцій.

5.Розвиток активної пізнавальної діяльності, невербального
мислення, пам'яті, уваги, зорового гнозису.

Процес корекційної роботи має коригуючий і розвивальний характер.Удосконалюється усне мовлення дітей, та інтелектуальний розвиток, використовється система фонетичних та мовленнєвих вправ. Діти, виконуючи вправи, практично засвоюють чітку звуковимову, лексику та гра­матику.

Корекційно-педагогічна робота будуєтьсяв ігровій форміза принципом «від простого до складного» і спрямовуємо на позитив­ний результат.

В останні роки відзначається збільшення кількості дітей, що мають порушення мови.

Логоритміка – допомога, яку можуть надати в умовах звичайного дитячого садка для дітей з незначними порушеннями мови.

Відомо, що дитина розвивається в рухах. З розвитком рухових навичок тісно пов'язане звуковимову, тому так важливо на заняттях в дитячому саду використовувати логоритмику (пальчиковий ігротренинг, пальчикові гімнастики, динамічні паузи, рухливі ігри).

Логоритміка – це система мовно-рухових ігор і вправ, що здійснюються з метою логопедичної корекції.

Основні завдання логоритміки:

1. Розвивати увагу, слухове сприйняття.

2. Розвивати просторове орієнтування.

3. Сприяти корекції мовленнєвих порушень, фонематичного слуху, темпу і ритму дихання.

Логоритміка – це система музично-рухових, музично-мовних ігор та вправ. На логоритмічних заняттях музика не просто супроводжує руху, а є їх організуючим початком. Крім традиційних розділів: спів, слухання, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах, зустрічаються вправи регулюють м'язовий тонус для розвитку координації слова з рухом, розвитком уваги, а також психогімнастика: етюди на вираження емоцій, на розслаблення, тренування дихання, пантомім, пальчикові вправи. Основний принцип музичного заняття - тісний зв'язок руху з музикою, включення мовного матеріалу. Наприклад: ігри «Радуга - дуга», «Огірочок». Ігри-потішки «Ховрах», «Сонечко», «Дідусь Єгор», див. додаток.

Логоритмічні вправи, заняття мають оздоровчу спрямованість (загальнорозвивальні вправи, робота над співочим диханням, якщо це на музичному занятті, найпростіші прийоми масажу, гімнастика для очей, дихальні вправи. Наприклад: сюжет «Прогулянка в ліс», «На морі», «У зоопарку» (Д.В №10-96, с .31), а також засновані на методі Толкачова (озвучений видих), Стрельникової (дихання носом).

На заняттях або протягом дня у режимних моментах включаються пальчикові ігри або масаж пальців. По насиченості акупунктурними зонами кисть не поступається юшку або стопі. У східній медицині існує переконання, що масаж великого пальця підвищує активність головного мозку, вказівного – позитивно впливає на стан шлунку, середнього – на кишечник, безіменного – на печінку і нирки, мізинця - на серце.

Використовуються пальчикові ігри, рекомендовані методичними вказівками до програми «Дитинство». З розвитком рухових навичок тісно пов'язане звуковимову, тому так важливо використовувати на заняттях динамічні паузи, пальчиковий аутотренінг, рухливі ігри.

При проведенні пальчикових ігор відбувається автоматизація вимови звуків, розвивається виразність голосу, а також міміка, пластика руху, точність координації як загальної, так і дрібної моторики, а це особливо важливо. Ці динамічні паузи і пальчиковий ігротренинг спочатку завчається з дітьми, а потім чітко проговорюються з вихователем. (Д.В №5-99г.,стор. 58-69.)

Наприклад, вправа «Гноми» (див. додаток). Для профілактики порушень у молодшій групі можна проводити логитмичні вправи або брати лоритміку як частину заняття.

Велике значення в розвитку дітей з порушеннями мовлення мають ігри з м'ячем (Т.А. Воробйова, С.І. Крепенчук «М'яч і мова»). На думку авторів цієї книги, такі ігри з м'ячем наступну роль:

1. Відволікають увагу дитини від мовного дефекту і спонукають його до спілкування.

2. Розвивають загальну та дрібну моторику, орієнтування в просторі.

3. Регулюють силу і точність руху.

4. Ігри з м'ячем розвивають і нормалізують емоційну сферу.

Все це поліпшує функціонування мовних органів. Далі пропонується добірка ігор з м'ячем. Їх можна використовувати на будь-яких етапах освітньо-виховного процесу.

У плануванні занять використовується принцип нарощування матеріалу з усіх розділів, мов щорічно лексичних тем (час року, збирання врожаю тощо). Основа занять може бути різноманітна: казковий сюжет, уявна мандрівка чи екскурсія. Фольклорні джерела, сюжетні та дидактичні ігри. Всі вправи проводяться на основі наслідування. Мовний матеріал попередньо не навчається. Під час заняття бажано стояли разом з педагогом колом або півколом. Таке розташування дозволяє хлопцям добре бачити педагога, рухатися і проговорювати мовний матеріал синхронно з ним. Успішність роботи педагога залежить в першу чергу від відчуття радості, отриманої дитиною на занятті.

Додаток

1. Жа-жа-жа ми знайшли в лісі їжака (злегка торкаючись пальчиками, провести по лобі 7 разів).

Жу-жу-жу підійшли ми до їжакові (провести по щоках 7 разів).

Вужа-вужа-вужа попереду велика калюжа (розтерти лоб долонями).

Кок-кок-кок-одягни на ноги чобіток).

2. Мишка мила, мила лапку (однієї мити іншу).

Кожен пальчик порядку (вказівним пальцем доторкнутися до кожного пальця іншої руки).

Ось намилила великий (всіма пальцями спочатку правою, а потім лівою руки « намилити великі пальці).

Ополоснувши потім водою.

Не забула про указку, змивши з нього і бруд, фарбу (те ж з вказівним пальцем).

Середній милила старанно (те ж з середніми).

Самий брудний був напевно.

Безіменний терла пастою (те ж з безіменними).

А мізинчик швидко мила (швидко і обережно «намилити» мізинцем).

Дуже він боявся мила.

- Здрастуй, мій улюблений м'ячик, скаже вранці кожен пальчик.

- Міцно м'ячик обіймаємо, нікуди не відпускаємо.

Тільки віддає братові, брат у брата бере м'яч.

- Два козеняти м'яч бодали та іншим козенятам дали.

- Вгору підкину м'яч рукою

Точно-точно над собою,

На льоту схоплю руками,

Підтягну до грудей ліктями.

- Я біжу, а мій м'ячик

Поруч скаче по рукою.

Від долоньки не піде,

Дзвінко пісеньку заспіває.

- Поскакали по стежці

Стриб-скік, стриб-скок.

У хлопців прямі спинки,

Стриб-скік, стриб-скок.

Стрибаємо як м'ячики, дівчатка і хлопчики,

А тепер крокуємо разом

На одному і тому ж місці.