Шановні батьки!
Безпека наших дітей залежить від уважності та відповідальності дорослих. Просимо вас дотримуватися простих правил, щоб уберегти свої родини від небезпеки пожежі.

🔥 Основні правила пожежної безпеки в побуті:

1. Не залишайте дітей без нагляду біля ввімкнених електроприладів, свічок чи газових плит.
   
   

2. Зберігайте сірники та запальнички у місцях, недоступних для дітей.
   
   

3. Не перевантажуйте розетки великою кількістю приладів одночасно.
   
   

4. Використовуйте лише справні електроприлади з цілими проводами та вилками.
   
   

5. Не зберігайте легкозаймисті предмети (папір, тканини, аерозолі, хімікати) біля джерел тепла.
   
   

6. Навчіть дитину правильно поводитися у разі пожежі:
   
   

   • не панікувати;
     
     

   • одразу повідомити дорослих;
     
     

   • телефонувати 101;
     
     

   • знати, як покинути приміщення.
     
     

📌 Пам’ятайте:

• Найкращий спосіб захистити дитину — показати особистий приклад безпечної поведінки.
  
  

• Обговорюйте правила вдома регулярно, у доступній для дитини формі.
  
  

• Виховуйте у малечі повагу до вогню як до небезпечної стихії.
  
  

🙏 Подбаймо разом про те, щоб діти росли у безпечному середовищі!

На сьогодні законодавством передбачено ряд пільг для ветеранів війни та членів їх сімей щодо їх працевлаштування.

Зокрема, статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій надається:

• виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

• переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації тощо.

Статтею 13 цього Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, прирівняним до таких осіб, також надається:

• переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємств, установ, організацій;

• виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності працюючим особам з інвалідністю внаслідок війни в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

• позачергове працевлаштування за спеціальністю відповідно до підготовки та висновків медико-соціальної експертизи тощо.

Статтею 15 цього Закону сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України також надається:

• право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

• переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Статтею 16 цього Закону особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, також надається:

• переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників незалежно від часу роботи на даному підприємстві, в установі чи організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства, установи чи організації.

Які існують компенсації для роботодавців?

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 124 затверджений Порядок надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних. Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які за направленням Центру зайнятості працевлаштовують такі категорії зареєстрованих безробітних, зокрема: учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Крім цього, роботодавці, які прийняли на роботу людину з інвалідністю, зокрема особу з інвалідністю внаслідок війни, можуть отримати компенсацію  за облаштування її робочого місця відповідно до Порядку надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 22.08.2023 № 893. Згідно з умовами цього Порядку розмір компенсації за облаштування робочого місця за працевлаштованих людей з І групою інвалідності – до 106,5 тис. грн (15 мінімальних зарплат), з ІІ групою інвалідності – до 71 тис. грн (10 мінімальних зарплат).

Шановні батьки!

У сучасних умовах надзвичайно важливо знати, як правильно діяти при виявленні підозрілих або небезпечних предметів. Пам’ятайте: від вашої обережності залежить безпека не лише ваша, а й ваших дітей.

Що потрібно робити, якщо ви знайшли підозрілий предмет:

🚫 Не торкайтеся його руками та не намагайтеся пересунути.

🚫 Не відкривайте і не розглядайте вміст.

🚫 Не користуйтеся мобільним телефоном поруч із предметом (може спрацювати детонатор).

✅ Відійдіть на безпечну відстань та відведіть дітей.

✅ Негайно повідомте про знахідку за номером 101 (ДСНС) або 102 (поліція).

✅ Опишіть місце та зовнішній вигляд предмета якомога точніше.

⚠️ Запам’ятайте: небезпечними можуть бути залишені пакети, коробки, іграшки, мобільні телефони чи будь-які предмети, що здаються чужими або невластивими для даного місця.

Обов’язково пояснюйте дітям правила безпеки у доступній формі:

«Якщо знайшов – не чіпай, одразу клич дорослого».

Разом ми можемо зберегти життя та здоров’я наших дітей! 💙💛

За останні десятиліття суттєво змінився склад побутового сміття (раніше це були, в основному, органічні рештки, а сьогодні – пластик та інші синтетичні вироби, скло, метал, дерево і папір, елементи живлення) та зросла його кількість – одна людина за рік викидає до 400 кілограмів сміття  Щорічно в державі накопичується сміття до 50 мільярдів кубометрів.

Роздільний збір сміття важливий, завдяки цьому зменшується кількість відходів, як наслідок зменшується негативний вплив відходів на довкілля  і здоров’я населення. Також роздільний збір сміття дозволяє збільшити використання вторинної сировини, яка є в складі твердих побутових відходів.

Слід пам’ятати, що пакет з поліетилену розкладається від 10 до 20 років, вироби з синтетичних матеріалів – через 30–40 років, консервна бляшанка – через 500, а стандартна скляна пляшка лише через 1000 років.

Усе це загрожує екологічними та епідеміологічними небезпеками – забруднення довкілля шкідливими відходами; при горінні сміття у повітря потрапляють небезпечні для здоров’я хімічні речовини – окиси азоту, сірчисті та токсичні органічні сполуки, важкі метали. Органічні відходи сприяють розмноженню хвороботворних мікроорганізмів та паразитів, різноманітних гризунів, мух та інших комах, є кормом для диких та безпритульних тварин, кліщів. Усі вони є переносниками багатьох небезпечних інфекційних хвороб.

Ми запитали колег з австрійської екологічної організації GLOBAL 2000 про те, чому важливо сортувати сміття та як залучити до важливої справи дітей.

 Чому потрібно сортування сміття?

Сортування сміття важливе для відновлення цінних ресурсів та захисту навколишнього середовища. Якщо сортувати сміття за різними категоріями, то матеріали можна використовувати повторно, що або зведе на 0 або зменшить кількість сміття. Це сприяє захисту природних ресурсів та мінімізує шкідливий вплив на довкілля.

 Як пояснити дітям важливість сортування?

Важливість сортування сміття можна пояснити дітям простим чином, наголошуючи, що природні ресурси обмежені, і матеріали можна використовувати повторно, а не просто викидати їх. Показуйте приклади вторинно-використовуваних матеріалів, таких як папір, пластик та скло, і пояснюйте, що їх потрібно сортувати в різні контейнери для подальшого перероблення. Також можна зазначити, що це сприяє утриманню Землі в чистоті та захисту тварин.

 Як навчити дитину сортувати сміття?

Бути прикладом: Діти вчаться через наслідування. Якщо батьки чи опікуни правильно сортують сміття, дитина ймовірніше прийме такий підхід. Гра та розвага:

– Робіть сортування сміття цікавою грою.

– Дозвольте дитині досліджувати різні матеріали та сортувати їх у відповідні контейнери.

Це може бути реалізовано, наприклад, під час спільних акцій з прибирання або за допомогою додатка Dreckspotz від GLOBAL 2000 – https://www.global2000.at/dreckspotz. Просто завантажте додаток, створіть обліковий запис і розпочинайте!

– Прості інструкції: поясніть дитині зрозумілою мовою, яке сміття куди потрібно класти. – Використовуйте чіткі символи чи малюнки на сміттєвих контейнерах, щоб це було зрозуміліше для дитини.

 З чого почати?

Розпочніть з основ, представивши дитині різні види сміття, які слід сортувати (наприклад, папір, пластик, скло, органічні відходи).

Забезпечте можливості сортування сміття: розмістіть чітко позначені сміттєві контейнери поруч, щоб дитина легко розпізнавала, куди потрібно викидати той чи інший вид сміття.

Поступово введіть дитину в процес та похваліть за успішне сортування сміття.

Ці підходи мають допомогти дітям зрозуміти важливість сортування сміття та сприяти формуванню звичок екологічно відповідальної поведінки.

Традиційно в перші березневі дні в суспільстві активізуються теми так чи інакше пов’язані з Міжнародним жіночим днем. 

Згідно з останніми даними, Україна посідає 59 місце з-поміж 153 можливих у рейтингу The Global Gender Gap Report Всесвітнього економічного форуму. У ньому враховано економічну участь та можливості залучення жінок  в політичне життя країни, а також доступність освіти та медичного обслуговування.

Сьогодні для України, як і в багатьох інших країн світу, важливою є тема забезпечення рівних прав для жінок та чоловіків у сфері праці. Свобода від дискримінації – одне з основних прав людини, необхідних для вільного вибору працівником місця роботи, повноцінного розвитку власних можливостей й отримання гідної оплати. 

Чи можемо ми стверджувати, що на ринку праці є гендерна рівність?

Згідно з даними досліджень Міжнародної організації праці, у світі немає жодної країни, де б жінки заробляли стільки ж, скільки чоловіки, але слід зазначити, що найбільших успіхів у подоланні гендерної нерівності досягли країни Північної Європи. 

Чинним законодавством України передбачено, що держава гарантує громадянам захист від дискримінації у сфері зайнятості, зокрема за ознаками статі. Жінкам та чоловікам, які звертаються до державної служби зайнятості, надаються однакові послуги. В інформації про вакансії забороняється пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).

Однак уже під час першої співбесіди роботодавець нерідко запитує про наявність дітей, про наміри жінки народити дитину, не вважаючи це порушенням норм закону.  Проблемою для багатьох роботодавців є також перебування жінки у відпустці по догляду за дитиною. Пояснення, з одного боку, цілком логічне: бізнес надто мобільний і за час, який жінка перебувала вдома, багато чого змінилося. Тому нерідко жінці після декретної відпустки пропонують іншу посаду, подекуди з меншою заробітною платою. Керуючись стереотипом про те, що працівнику з дитиною не надто «раді», маючи страх зовсім втратити посаду (бо попереду можливі лікарняні), жінка погоджується на роботу всупереч власним інтересам…

Хочеться вірити, що чергове святкування Дня жінок принесе не лише красиві слова й квіти, а й усвідомлення суспільством необхідності змін. 

Роботодавці не повинні дивитись на права жінок виключно крізь призму фінансових витрат. Лише усвідомивши важливість розвитку вітчизняного трудового потенціалу (представників як жіночої, так і чоловічої статі), країна може вважатися цивілізованою.

Нещодавно внесені зміни до законодавства та спрощення процедури отримання ваучера на навчання викликали водночас як значний попит на отримання цієї послуги, так і багато питань від клієнтів служби зайнятості.

Відповіді на найбільш поширені з них ми зібрали в цьому матеріалі.

1. Хто може отримати ваучер? 

Одноразове право на отримання документа, відповідно до Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян на ринку праці, затвердженого постановою КМУ від 20 березня 2013 р. № 207

 (далі - Порядок), мають

:

• громадяни віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менш як 15 років, до досягнення встановленого законодавством пенсійного віку;

• звільнені зі служби в органах внутрішніх справ, Держслужби спецзв’язку та захисту інформації, органів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки або Державної кримінально-виконавчої служби у зв’язку зі скороченням штату або за станом здоров’я до досягнення ними пенсійного віку, за наявності вислуги не менше 10 років;

• звільнені з військової служби, до досягнення ними пенсійного віку та за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення;

• внутрішньо переміщені особи працездатного віку за відсутності підходящої роботи;

• особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;

• особи з інвалідністю за відсутності підходящої роботи;

• особи, які у період воєнного стану в Україні отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій, у разі наявності відповідних рекомендацій в індивідуальному реабілітаційному плані, незалежно від встановлення їм інвалідності.

Усі охочі повинні мати професійно-технічну, фахову передвищу чи вищу освіту і не бути зареєстрованими в службі зайнятості як безробітні.

2. Хто не може отримати ваучер?
Не можуть також отримати ваучер особи, які:

• є зареєстрованими безробітними;

• не працюють, але на дату подання заяви для них є підходяща робота;

• проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття;

• не мають професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти.

3. Чи може отримати ваучер внутрішньо переміщена особа, яка не перебуває в трудових відносинах? 

Так, але тільки у разі відсутності для неї підходящої роботи. Якщо внутрішньо переміщена особа перебуває в трудових відносинах, вона також може звернутися за отриманням ваучера.

4. На яку суму може надаватися ваучер?

Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на сьогодні - це 26 840 грн. Якщо вартість навчання перевищує цю суму, то роботодавець або фізична особа доплачує різницю самостійно.

5. Як можна отримати ваучер?

Для отримання ваучера заявку можна подати онлайн

 або особисто звернутися в найближчий центр зайнятості. У разі подання заявки онлайн, фахівець служби опрацьовує форму та зв'язується із заявником протягом 3 робочих днів з моменту заповнення та подання заявки.

6. Якщо особа має професійно-технічну освіту, чи може вона отримати ваучер на здобуття вищої освіти? 

Ні, така особа може отримати ваучер на наступному рівні освіти, для неї - це здобуття фахової передвищої освіти.

7. Якщо особа вже навчається в закладі освіти, чи може вона отримати ваучер для відшкодування вартості/компенсації навчання?

Ні, умовами Порядку

 це не передбачено. Особа має подати заявку на отримання ваучера на навчання до подання документів у заклад освіти.

Окрім того, слід пам’ятати, що Міністерством економіки визначено перелік професій, спеціальностей для навчання за якими може бути виданий ваучер

 (на сьогодні це 123 професії та спеціальності), а заклад освіти

 повинен мати ліцензію на здійснення такого виду діяльності на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Звертаємо увагу, що ця інформація періодично оновлюється, тож слідкуйте за змінами на сайті Державної служби зайнятості в рубриці «Ваучер»

 .

8. Які є ще інші шляхи професійного навчання за сприяння служби зайнятості?

Служба зайнятості організовує професійне навчання зареєстрованих безробітних за робітничими професіями, які мають попит на ринку праці. Таке навчання здійснюється на замовлення роботодавця або для самозайнятості особи, коли безробітний планує започаткувати власну справу.

Професійне навчання зареєстрованих безробітних здійснюється за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Служба має власну систему сучасних центрів професійно-технічної освіти

, які навчають доросле населення за 95 робітничими професіями та 335 освітніми програмами. З онлайн графіком формування навчальних груп за професіями та освітніми програмами можна ознайомитись за посиланням

.

Після успішного завершення навчання слухачі отримують документ державного зразка про присвоєння відповідної кваліфікації.

9. Куди звернутись за допомогою? 

За консультаціями та роз'ясненнями ви можете звернутися в найближчий центр зайнятості або до нашого контакт-центру: у Telegram

, Facebook Messenger

, на «гарячу лінію» за номерами: +380938345700; +380990385889; +380974615136.

Батьки відіграють дуже важливу роль у знайомстві дитини зі світом професій та поняттям про кар’єру. Батьківська підтримка та зацікавленість до процесу вибору професії дитиною особливо важливі, коли підліток робить перші кроки на шляху до майбутньої кар’єри. Як Ви можете допомогти дитині в цьому важливому та цікавому виборі?

1. ФОРМУЙТЕ ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ЗМАЛКУ.

Сучасні психологи вважають, що профорієнтацію дитини батьки мають здійснювати ще з дитячого садочка. У цей час у дитини починає формуватися мотивація до праці. Допомагайте дитині отримати інформацію про різні професії з моменту, коли це її цікавить. Дуже добре, якщо дитина ще до закінчення школи дізнається, що таке робота, наприклад, попрацює на канікулах і заробить власні гроші.

2. ДОПОМОЖІТЬ ДИТИНІ РОЗІБРАТИСЯ В ЇЇ ІНТЕРЕСАХ, ЗДІБНОСТЯХ ТА НАВИЧКАХ.

Підлітковий вік називають «критичним», «перехідним». У цей час підліткам властиві сумніви в собі, їм може бути важко розібратися в своїх здібностях, рисах характеру і вміннях для того, щоб обрати фах. Допомогти в цьому може тестування на виявлення психологічних настанов, цінностей та навичок. Рекомендуємо батькам пройти тестування разом із дитиною, адже діти часто бояться негативної оцінки їхніх здібностей чи знецінення свого «Я» і відповідають нещиро або формально. Варто обговорити з дитиною результати тестування, пояснити, що тест – це лише інструмент (який не має сприйматися як контрольна робота в школі), на нього не буває правильних чи не правильних відповідей, його призначення – допомогти підліткові краще розібратися в собі та зрозуміти світ праці й професій.

Можна разом із дитиною отримати пораду у професійного консультанта, який допоможе їй усвідомити свої сильні сторони.

3. ДОПОМОЖІТЬ ЗРОЗУМІТИ РИНОК ПРАЦІ ТА РОЗІБРАТИСЬ У СВІТІ ПРОФЕСІЙ.

Разом із дитиною проаналізуйте вимоги, які поставлено до конкретних професій.

Знайдіть професіоналів у напрямку, який цікавить дитину, і влаштуйте зустріч, спілкування.

Дуже корисною для дитини може стати екскурсія на роботу батьків, друзів батьків або родичів, яка дасть змогу зрозуміти їй сутність тієї чи іншої професії. Після того варто обговорити з дитиною, що їй сподобалось, що ні. Загалом, заохочуйте дитину ставити Вам питання про Вашу кар’єру, професійний вибір та шлях.

Організуйте відвідування виробництва чи навіть короткочасну практику, що можна зробити, звернувшись до центрів зайнятості, де відбувається багато різних профорієнтаційних заходів.

Відвідайте з дитиною ярмарки вакансій.

Проаналізуйте разом із нею інформацію про професії, ринок праці, відповідність особливостей характеру, здібностей дитини вимогам професії, спрогнозуйте: Чого сподіватися, якщо обрати певну професію? Які витрати і зусилля будуть потрібні, щоб оволодіти нею? Чи легко буде знайти роботу? Які зусилля потрібні, щоб побудувати кар’єру?

4. ДОПОМОЖІТЬ ДИТИНІ РОЗВИНУТИ НАВИЧКИ, ЩО СТАНУТЬ У НАГОДІ У ПОБУДОВІ КАР’ЄРИ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЯКУ ПРОФЕСІЮ ВАША ДИТИНА МАТИМЕ В МАЙБУТНЬОМУ.

Швидкий розвиток технологій сьогодні постійно змінює світ праці та впливає на велику кількість професій (багато з них зникає і виникає багато нових). Експерти зазначають, що навіть диплом найкращого університету сьогодні не може гарантувати успішну стабільну кар’єру.

Тож як Ви можете допомогти Вашій дитині підготуватись до того, щоб бути реалізованою на ринку праці майбутнього? Варто розвивати у дитини навички можливостей широкого застосування своїх здібностей та умінь, які знадобляться у будь-якій професії та будуть корисними завжди, незалежно від того, як швидко вимоги професій змінюватимуться під впливом розвитку технологій. До таких навичок належать:

уміння вирішувати проблемні ситуації і знаходити рішення для непередбачуваних труднощів;

гнучкість та адаптивність;

здатність швидко навчатись новому;

уміння ефективно розпоряджатися власним часом;

наявність лідерських якостей;

уміння працювати в команді;

розвинені навички міжособистісного спілкування;

володіння іноземними мовами;

критичне мислення;

креативність.

Ці навички – основа постійного подальшого розвитку людини, її здатності засвоювати нові знання та компетенції й успішно адаптуватись до змін на ринку праці упродовж усього життя.

Як розвинути ці навички в дитини? Заохочуйте її брати активну участь у соціальній, спортивній, творчій діяльності уже в шкільні роки; вивчати іноземні мови; бути активним учасником позаурочних заходів; брати участь у програмах академічного обміну; здобувати досвід роботи під час канікул (чи то літня робота, стажування або волонтерська діяльність).

5. ДЕТАЛЬНО РОЗГЛЯНЬТЕ РАЗОМ ІЗ ДИТИНОЮ ПРОПОЗИЦІЇ РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І УМОВИ НАВЧАННЯ В НИХ.

Допоможіть дитині у пошуку інформації про різні навчальні заклади та академічні програми. Проаналізуйте разом правила вступу, умови навчання, рівень акредитації вишу, репутацію факультету та якість викладання.

Відвідайте разом День відкритих дверей. Це надасть Вам та Вашій дитині можливість отримати багато корисної інформації про навчальний заклад, умови вступу, його культуру, навчальну програму та поспілкуватися з викладачами.

Поспілкуйтесь із вчителями Вашої дитини.

Обговоріть фінансування освіти, оскільки в цьому, очевидно, дитина потребуватиме найбільшої допомоги від Вас.

6. ДОПОМОЖІТЬ СКЛАСТИ РЕЗЮМЕ ТА ПІДГОТУВАТИСЬ ДО СПІВБЕСІДИ.

Перевірте резюме та супровідний лист Вашої дитини, виправте помилки, відверто їх прокоментуйте.

Допоможіть підготуватись до співбесіди, відпрацюйте з дитиною відповіді на найбільш вірогідні запитання у формі репетиції-співбесіди.

Підтримайте дитину, вислухайте її хвилювання та побоювання, дайте пораду.

7. ДОПОМОЖІТЬ ЗНАЙТИ ВИРОБНИЧУ ПРАКТИКУ, СТАЖУВАННЯ АБО ВАКАНСІЮ ВОЛОНТЕРА.

Що раніше Ваша дитина почне знайомство зі світом праці, то більш поінформовані та зважені рішення вона зможе приймати щодо побудови власної кар’єри.

Допомагаючи дитині у виборі професії, уникайте крайнощів. Намагайтесь не тиснути на дитину при здійсненні вибору. Радьте, висловлюйте власну думку, давайте оцінки судженням, але вибір – справа дитини. Уникайте й іншої крайності – залишити дитину сам на сам із вибором. Діти потребують допомоги, поради. Орієнтуючись у світі знань, вони ще недостатньо орієнтуються у дорослому професійному житті.

За матеріалами сайту  «Моя кар’єра» http://www.mycareer.org.ua/for-parents

Державна служба зайнятості оприлюднила роз'яснення, кому пропонують "підходящу роботу".

Як ідеться в повідомленні пресслужби установи, термін "підходяща робота" визначений чинним трудовим законодавством України.

"З 24 лютого, на час дії воєнного стану в Україні, для безробітних, які перебувають у статусі понад 30 днів, а також для тих, хто не має спеціальності і вперше працевлаштовується, підходящою є робота, яка не потребує кваліфікації та професійної підготовки", - зазначили в ДСЗ.

У службі зайнятості кажуть - рівень зарплати на такі роботі має бути не нижчим від розміру мінімальної.

Усім безробітним пошук офіційного місця працевлаштування проводить центр зайнятості. При цьому він не обмежується межами адміністративно-територіальної одиниці. Щоправда, без згоди людині йому не можуть пропонувати роботу, яка потребує зміни місця проживання.

Нагадаємо, станом на 30 травня в Державній службі зайнятості було зареєстровано 308 тисяч безробітних. У ДСЗ зазначили, що від початку війни вакансій стало втричі менше, щоправда, ринок праці поступово оживає.

У 2024 році Центр провів дослідження спрямоване на оцінку стану дотримання антитютюнового законодавства у Запорізькій, Львівській,

Кіровоградській та Хмельницькій областях. Під час дослідження здійснено моніторинг громадських місць, а саме:

закладів громадського харчування, закладів охорони здоров’я й освіти, дитячих майданчиків, зупинок громадського транспорту, вокзалів, а також точок

продажу тютюнових та нікотинових виробів. Результати дослідження свідчать про системні порушення антитютюнового законодавства на території зазначених областей на усіх типах промоніторованих об’єктів. Зокрема, факти куріння та відсутність попереджувальної інформації про заборону куріння відповідно до вимог Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» були зафіксовані у закладах громадського харчування, закладах охорони здоров’я й освіти, дитячих майданчиках, зупинках громадського транспорту та вокзалах. У торгівельній мережі здійснювався продаж сигарет та рідин до електронних сигарет зі смако-ароматичними добавками, а реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів були широко розповсюджені у місцях продажу. Крім цього, зафіксовано випадки нелегальної торгівлі тютюновими виробами.

Додатково інформуємо, що на сайті Центру розміщені аналітичний звіт, протокол та інструментарій дослідження:

https://phc.org.ua/naukova-diyalnist/doslidzhennya/doslidzhennya-z-neinfekciynikh-

zakhvoryuvan/ocinka-situacii-schodo-dotrimannya-antityutyunovogo-zakonodavstva-u-zaporizkiy-

kirovogradskiy-lvivskiy-ta-khmelnickiy-oblastyakh

Як знайти роботу?

Необхідно звернутись до будь-якого зручно розташованого центру зайнятості. У центрах зайнятості існує єдина база вакансій по всій Україні. Усі вакансії – у вільному доступі на сайті www.trud.gov.ua. Можна обрати підходящу роботу у будь-якому регіоні України. Також, можна отримати соціальні послуги, пов'язані з працевлаштуванням – допомогу в пошуку роботи, консультацію та іншу інформацію. Документи при цьому не потрібні. Всі послуги надаються Державною службою зайнятості безкоштовно.

Реєстрація та набуття статусу безробітного

Зверніть увагу! Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» встановлено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період виплачується грошове забезпечення, з якого сплачується єдиний внесок, в тому числі на випадок безробіття.
Отже, період перебування на військовій службі під час мобілізації зараховується до Вашого страхового стажу, що дає Вам право на отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю при зверненні до державної служби зайнятості після проходження військової служби.
Облік та реєстрація в центрі зайнятості проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання або перебування. Тобто, можна звернутись до будь-якого зручного територіального органу Державної служби зайнятості, надавши відповідні документи.
Відповідно до п. 9 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості. Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).

Які документи потрібно пред'явити, щоб зареєструватись в центрі зайнятості?

Реєстрація учасника бойових дій проводиться за умови пред’явлення:

• паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу,

• облікової картки платника податків,

• трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),

• військово-облікового документа, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства,

• диплома або іншого документа про освіту.

Додатково необхідно надати:

• посвідчення учасника бойових дій

• копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях,

• витяг з наказу про звільнення з військової служби під час мобілізації

• довідку про середньоденне грошове забезпечення за останні 6 місяців, видану військовим комісаріатом або військовою частиною .

Послуги Служби зайнятості для безробітних

Основне завдання роботи Служби зайнятості – працевлаштування громадян. З цією метою, центри зайнятості надають широкий спектр послуг, зокрема:

• консультації та сприяння у пошуку роботи – тимчасової або постійної;

• отримання матеріальної підтримки шляхом участі у громадських або інших роботах тимчасового характеру;

• пройти професійну підготовку, перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію;

• відкрити власну справу – організувати підприємницьку діяльність;

• одноразово отримати ваучер для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, зокрема для учасників АТО – осіб з інвалідністю;

• отримати матеріальну допомогу на випадок безробіття.

Важливо! Крім цього, роботодавцям компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштуваня безробітних, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема учасника АТО.

Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру

Оплачувані громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру – суспільно корисні роботи, що здійснюються в інтересах місцевої громади і виконуються добровільно.
Оплата праці за громадські роботи здійснюється по факту виконаних робіт, а її розмір не може бути меншим за мінімальну заробітну плату, встановлену законом України за повний місяць роботи.

Як відкрити власну справу і отримати допомогу

Безробітним, які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, допомога з безробіття може виплачуватись одноразово для організації підприємницької діяльності.
Особам, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їхнім бажанням можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності, вибору виду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їхнім бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням).
Для розгляду питань щодо надання одноразової допомоги по безробіттю зареєстрований безробітний подає до центру зайнятості на розгляд спеціальної комісії такі документи:

• заяву про надання допомоги по безробіттю одноразово;

• бізнес-план.

Зверніть увагу! Остаточне рішення приймає директор центру зайнятості з урахуванням висновків комісії.
Важливо! Допомоги по безробіттю одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги по безробіттю, визначеного на день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів, у тому числі особам передпенсійного віку.

Підвищення кваліфікації або опанування іншої професії

Якщо особа отримала в установленому порядку статус безробітного, але ще не має професії, вона може:

• пройти професійну підготовку за робітничими професіями, актуальними на ринку праці;

• отримати роботу після навчання.

Якщо здобута професія неактуальна на ринку праці, особа може:

• пройти професійну перепідготовку за робітничими професіями;

• здійснити підвищення кваліфікації як робітника чи спеціаліста, а також пройти стажування на виробництві;

• підвищити свій кваліфікаційний розряд;

• отримати роботу після навчання відповідно до здобутих навичок.

Одноразове отримання ваучера

Також, учасник АТО має право на одноразове отримання ваучеру для підтримання конкуретоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за наявності вислуги не менше 10 років.
Необхідно звернутися протягом трьох років з дня звільнення з військової служби після участі у проведенні АТО (ООС) за умои якщо

• не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;

• не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітний;

• не отримували ваучер раніше;

• не проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

• маєте професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту.

На підставі ваучера здійснюється перепідготовка за робітничою професією; підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

Навчання здійснюється закладами професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Мінекономіки переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер. Особа здійснює вибір професії, спеціальності за переліком, затвердженим Мінекономіки, а також форми та місця навчання. Для отримання ваучера особа подає центру зайнятості заяву, а також надає: паспорт трудову книжку (дублікат трудової книжки). У разі, коли трудова книжка зберігається у роботодавця, подається її копія, засвідчена роботодавцем. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній подається довідка чи цивільно-правовий договір, що підтверджують період зайнятості особи; документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (дублікат такого документа); реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття); копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. З зазначених документів у присутності особи знімаються копії, які засвідчуються її підписом.

Україна визнала злочин

примусової депортації актом геноциду кримськотатарського

народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання

злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику

тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України.

Канада, Латвія та Литва у 2019 році визнали депортацію

кримських татар, корінного народу України, геноцидом. Триває

робота із визнання депортації геноцидом в інших країнах.

Як здійснювався злочин геноциду

кримськотатарського народу 18 травня

1944 року радянським тоталітарним

режимом:

Депортація кримськотатарського народу — переважно дітей,

жінок, літніх людей — радянським тоталітарним режимом була

кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на

детатаризацію Криму. Під час бойових дій, поки чоловіки були на

фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх

людей з власних домівок та відправила їх у вигнання — шлях,

який для багатьох став останнім.

Постанова Державного Комітету Оборони від 11 травня 1944 року,

підписана особисто Сталіним, завершила процес примусового

витіснення корінного народу з власної землі, який розпочався

одразу після анексії Криму Російською імперією у 1783 році.

На світанку 18 травня, а в деяких населених пунктах напередодні,

17 травня, було розпочато депортацію кримських татар.

Залучений особовий склад відзначився жорстокістю: операція

відбувалася із застосуванням насильства. У більшості випадків

кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме

їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Таким чином,

кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та

виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині.

Згідно з Постановою, депортація мала бути завершена до 1 червня

1944 року, проте радянський репресивний апарат було вкотре

використано для "перевиконання плану”. Радянський режим

здійснював депортацію, використовуючи значну кількість

репресивних органів — із залученням 23 тисяч солдатів та

офіцерів НКВС, 9 тисяч оперативників НКВС і Народного

комісаріату державної безпеки, 100 легкових, 250 вантажних

автомобілів, 67 ешелонів. Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч

кримських татар було завантажено у 25 ешелонів, які складались з

товарних вагонів. 48 400 кримських татар у 17 ешелонах вже були

депортовані до Узбекистану. 19 травня було депортовано в

товарних вагонах ще 165 515 кримських татар. Зрештою, такі темпи

дозволили катам вже 20 травня відзвітуватися у Москву про

“очищення” Криму від кримських татар.

Тривалість вбивчого шляху депортованих до місць спецпоселень

в товарних вагонах тривала в середньому 2-3 тижні. Дорогою, у

тісних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та

хвороб загинуло 7000-7900 кримських татар.

Кримських татар, солдатів та офіцерів радянської армії після

закінчення Другої світової війни відправляли у місця депортації

або трудові табори, у цілому — це майже 9 тис.

кримськотатарських солдатів та офіцерів. Варто згадати, що під

час Другої світової війни 21 кримський татарин був

представлений до нагороди “Герой Радянського Союзу”, деякі —

неодноразово. Так, наприклад, звання “Двічі Герой Радянського

Союзу” вшанувався кримський татарин, видатний пілот Амет-Хан

Султан (серпень 1943 р., червень 1945 р.). 5 кримських татар

одержали звання “Герой Радянського Союзу”.

За даними відділу спецпоселень НКВС СРСР, у листопаді 1944

року у вигнанні опинилися 193 865 кримських татар: з них в

Узбекистані —151 136, у Марійській АРСР — 8 597, у Казахської РСР

— 4 286 осіб. Решта були розподілені “для використання на

роботах” до Молотовської, нині Пермської (10 555), Кемеровської

(6 743), Горьківської (5 095), Свердловської (3 594), Іванівської

(2 800) та Ярославської (1 059) областей РРФСР. До цього числа не

увійшли майже 6 тис. ув’язнених кримських татар до ГУЛАГу

безпосередньо під час депортації.

Депортованих представників корінного народу наділили

статусом “спецпереселенців”. Це передбачало постійний нагляд

репресивних радянських структур, реєстрацію в комендатурах,

примусову фізичну працю на виснажливій роботі. За даними НКВС

Узбецької РСР, упродовж першого півріччя депортації від хвороб

та нелюдських умов перебування померло 16 052 кримських татар

(10,6%), у 1945 році — 13 183 (9,8%). Тільки в Узбекистані померло

майже 30 000 кримських татар за перші півтора року депортації.

У 1948 році режим проживання у спецпоселеннях став ще більше

репресивним. Зокрема, арештом на 5 діб карався виїзд зі

спецпоселень, а повторне порушення “режиму перебування”

вважалося “втечею з місця заслання”, що призводило до

позбавлення волі терміном на 20 років.

Геноцид також унаочнювався діями радянського режиму зі

стирання памʼяті щодо кримських татар з історії Кримського

півострова: переглядалася кримська історія, впроваджувалися

російські імперські наративи про “одвічно російський”

Крим, цілеспрямовано та масово поширювалися міфи про

“народ-зрадник”. До Криму завозили переселенців з РРФСР,

Української РСР, яких цілеспрямовано заселяли в будинки

кримських татар. Репресивний радянський режим повністю

змінив та спотворив кримську топоніміку, зокрема було

замінено на російські назви населених пунктів, вулиць, що мали

кримськотатарське походження.

5

Політика радянського тоталітарного режиму проти кримських

татар стала фактичним продовженням традицій Російської

імперії з колонізації території Кримського півострова, яка після

анексії Криму в XVIII ст. здійснювала виселення кримських татар,

обмежувала їхні права та свободи.

Так, до анексії Росією (1783 р.) на території Кримського ханства,

кримські татари становили понад 92% населення. Згідно з

матеріалами пʼятої ревізії 1795 р. у Криму проживало 157 319 осіб, з

них — 126 000 кримських татар. Протягом XVIII-XIX сторіч Російська

імперія проводила політику постійного тиску на кримських татар,

обмежуючи їхні права та релігійні свободи, спалюючи духовні

книги, відбираючи землю, ресурси. Значна частина корінного

народу була вимушена виїхати за межі Криму. Відбувалося

заміщення корінного населення Криму колоністами.

Насамкінець, 25 червня 1946 р. Верховний Совєт РСФСР прийняв

Закон, яким затвердив перетворення Кримської АРСР

на Кримську область.

Трагічна історія депортації кримськотатарського народу

замовчувалася в СРСР протягом десятиріч. Заборонялася мова,

культура корінного народу України. Кримські татари були не

просто позбавлені батьківщини, але й власного імені, мови,

історії, ідентичності.

Після смерті Сталіна кримським татарам так і не повернули їхні

права та не дозволили повернутися на батьківщину. Фактично,

заслання тривало. Попри заборону, починаючи з 1967 року,

кримські татари робили чисельні спроби оселитися на власній

землі, в Криму. Кримськотатарський національний рух за

повернення був одним з найефективніших та найяскравіших

протестних рухів в СРСР. Але справді, масове повернення,

репатріація, розпочалися після 1987 року.

Тільки після розпаду СРСР, у незалежній Україні, ми можемо

вшанувати памʼять жертв геноциду та говорити правду про

злочини проти людяності.

6

Ці матеріали можна використовувати

в офіційній комунікації до 18 травня,

Дня пам’яті жертв геноциду

кримськотатарського народу

у 2024 році:

Що варто пам’ятати в рамках комунікації цього дня:

Депортація кримськотатарського народу радянським

тоталітарним режимом є геноцидом. Здійснювалися умисні

вбивства, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень,

навмисно створювалися життєві умови направлені на

фізичне знищення кримських татар. У Канаді, Латвії, Литві

депортація визнана геноцидом кримськотатарського народу.

Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими

країнами.

Комуністичний режим СРСР та згодом Росія цілеспрямовано

поширювали протягом десятиріч міф про кримських татар

щодо “зради”. І сьогодні країна-окупантка використовує цей

наратив для поширення мови ворожнечі, утисків та розбрату

в окупованому Криму.

РФ продовжує політику утисків кримських татар, а саме:

цілеспрямовано порушує права корінного народу України,

здійснює незаконний призов на військову службу, руйнує

культурну спадщину, фальсифікує історію, мілітаризує освіту

та суспільне життя.

РФ заперечує геноцид кримських татар в 1944 році та не бере

відповідальності за сталінські репресії та депортацію.

Російська імперія та її правонаступники — Радянський

союз та РФ цілеспрямовано здійснювали примусові та

напівпримусові витіснення кримських татар з моменту

захоплення території Кримського півострова у XVIII ст.,

викреслювали та переписували історію корінного народу

України, адже історична спадщина кримських татар та сама

їх присутність на півострові несла загрозу для утвердження

сфабрикованого міфу “про ісконну приналежнісь Криму до

Росії”, заважала політиці російської колонізації Криму.

З моменту окупації АР Крим та м. Севастополя у 2014 році РФ

цілеспрямовано чинить репресії проти кримськотатарського

народу, продовжуючи злочини тоталітарного радянського

режиму та Російської імперії.

Український народ, який зазнав переслідувань та репресій,

а також став жертвою радянського геноциду Голодомору

1932-1933, всіляко усвідомлює та поділяє біль депортації

— Геноциду кримськотатарського народу, — це спільна

трагедія, трагедія українського народу. Україна працює

над тим, щоб геноцид кримськотатарського народу був

визнаний на міжнародному рівні, а також і іншими націями,

які постраждали від схожих злочинів тоталітарних режимів.

Через 80 років після депортації РФ продовжує тоталітарні,

радянські за характером, імперські традиції поневолення,

здійснюючи комплексні та системні репресії кримських

татар, які незгодні з окупацією Кримського півострова та

наближають звільнення Криму.

РФ створює умови для “тихої депортації” кримських татар

через репресії, загрози, впровадження політики “русского

миру” та наративу “священної війни” проти України та Заходу.

РФ принесла в Крим політично вмотивовані переслідування,

насильницькі зникнення, вбивства, позбавлення свободи

слова та віросповідання, мілітаризацію дитинства, продовжує

тоталітарні традиції репресій кримських татар.

7

Прямі нащадки традицій та методів НКВС, російські силові

структури послуговуються тими ж самими методами, створили

на території окупованого Кримського півострова осередок

репресій, страху, цілеспрямованих порушень прав людини,

корінних народів України.

Поки адекватно не оцінено злочини проти людяності, геноцид

кримських татар — завжди є можливість повторення страшної

практики знищення національних спільнот, що й здійснюється

країною-окупанткою сьогодні.

Злочин геноциду кримських татар є складовою російської

політики колонізації, злочином проти людяності.

Після тимчасової окупації Криму країна-агресорка так

само як і 80 років тому радянський тоталітарний режим

здійснює злочин проти міжнародного гуманітарного права —

заміщення населення Криму. Цілеспрямовано підтримується

та стимулюється міграція росіян на кримську українську

землю, батьківщину кримських татар.

З метою попередження витоку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про рівень безпеки об'єктів критичної інфраструктури України, рівень ïx захисту та про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дiï правового режиму воєнного часу щодо заборони здійснення фото та відео зйомки, а також про правові наслідки оприлюднення фото та відео у соціальних мережах та засобах масової інформації окремих об'єктів з Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. №1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. N1384):

Паливно-енергетичного сектору:

об'єктів виробництва електричної енергії, управління системами передачі та електропостачання, розподілу електричної енергії підсектору електроенергетики;

об'єктів зберігання та постачання  вугілля підсектору  вугільно-промислового комплексу;

об'єктів передачі (транзиту) нафти та нафтопродуктів, очищення, переробки та обробки нафти, експлуатації  нафтопроводів, зберігання та постачання нафти та нафтопродуктів підсектору нафтової промисловості;

об'єктів видобутку, переробки, очищення, передачі (транзиту), розподілу газу, забезпечення роботи систем зрідження природнього газу, експлуатації газотранспортної системи, зберігання природнього газу, забезпечення роботи систем зрідження природнього газу підсектору газової промисловості;

об'єктів експлуатації ядерних підкритичних установок, ядерних реакторів, які включають критичні та підкритичні збірки дослідницьких реакторів, об'єкти експлуатації атомних електростанцій, підприємств та установок по збагаченню та переробці палива, а також сховищ відпрацьованого палива підсектору ядерної енергетики.

Сектору систем життєзабезпечення:

об'єктів постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами підсектору комунальних послуг.

Сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу:

об'єктів виробництва та переробки сільськогосподарської продукції та/або харчової продукції,  виробництва ветеринарних препаратів, експлуатації елеваторів

Сектору державного матеріального резерву:

об’єктів забезпечення зберігання запасів державного матеріального резерву.

Сектору охорони здоров’я:

об’єктів забезпечення надання екстреної, первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та реабілітації у сфері охорони здоров’я підсектору медичної допомоги;

об’єктів заготівлі і тестування донорської крові та компонентів крові та об’єктів контролю за інфекційними захворюваннями та/або епідеміями підсектору громадського здоров’я;

об’єктів виробництва та постачання лікарських засобів і медичних виробів підсектору фармацевтичної промисловості.

Сектору транспорту і пошти:

об’єктів управління повітряним рухом, авіаперевезення (роботи авіаційного транспорту), забезпечення роботи аеропортів та допоміжного обладнання, що розташовано в аеропортах підсектору авіаційного транспорту;

об’єктів автобусних перевезень (міжміських, міжнародних), технічного обслуговування транспортної інфраструктури (доріг, мостів, тунелів, шляхопроводів) підсектору автомобільного та міського електротранспорту в тому числі метрополітену;

об’єктів пасажирських, вантажних залізничних перевезень, експлуатації та технічного обслуговування залізниці, забезпечення роботи вокзалів та вузлових станцій підсектору залізничного транспорту.

Сектору промисловості:

об’єктів виробництва промислового газу, добрив або азотистих сполук, пестицидів або інших агрохімічних продуктів, вибухових речовин, основних органічних хімічних речовин, основних неорганічних хімічних речовин підсектору хімічної промисловості;

об’єктів розробки, виробництва, модернізації та утилізації продукції військового призначення (оборонно-промислового комплексу) підсектору оборонної промисловості;

об’єктів виробництва та постачання продукції авіаційної промисловості підсектору авіаційної промисловості

Сектору охорони навколишнього природного середовища:

об’єкти довгострокового зберігання та захоронення радіоактивних відходів.

Сектору оборони:

об’єктів оборони;

об’єктів забезпечення зберігання боєприпасів, вибухових речовин підсектору зберігання боєприпасів;

об’єктів виробництва ракет, боєприпасів, вибухових речовин підсектору виробництва боєприпасів.

Сектору тримання під вартою

об’єктів тримання засуджених та осіб взятих під варту в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби.

Сектору інформаційних послуг:

об’єктів надання послуг у сфері телебачення та радіомовлення, надання послуг в інформаційний та видавничій сферах підсектору засобів масової інформації.

Сектору державної влади та місцевого самоврядування:

об’єктів виконання функцій держави;

об’єктів виконання функцій місцевого самоврядування.

Крім того, інформуємо!!!

З початком введення в Україні воєнного стану Верховною Радою України ухвалено Закон від 24.03.2022 № 2160-ІХ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо забезпечення протидії несанкціонованому розповсюдженню інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших військових формувань України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану). Закон опубліковано 30 березня 2022 року в газеті Голос України.

В Україні заборонили вести зйомки як військової техніки, так і об’єктів інфраструктури. В тому числі, водіям авто та мотоциклів тепер не можна користуватися відеореєстраторами. Заборона стосується усіх регіонів країни, особливо тих, де ведуться бойові дії.

Заборонено фіксувати на відео:

дороги загального користування;

об’єкти загального призначення;

об’єкти інфраструктури, блокпости, укріплення;

розташування, зосередження чи переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони.

Необхідність ухвалення цього рішення обумовлена тим, що попри триваюче повномасштабне вторгнення російських агресорів та запровадження в Україні воєнного стану, деякі громадяни розміщують в мережі Інтернет інформацію про рух або розташування Збройних Сил України чи переміщення міжнародної військової допомоги, чим свідомо чи несвідомо допомагають ворогу.

Ухваленим Законом Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 114-2 «Несанкціоноване розповсюдження інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших військових формувань України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років за поширення інформації про направлення чи переміщення зброї, озброєння та боєприпасів територією України, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ чи Міністерством оборони України або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Позбавлення волі на строк від 5 до 8 років передбачене за поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генштабом ЗСУ, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Вищезазначені дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з метою надання такої інформації державі-агресору, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, каратимуться позбавленням волі на строк від 8 до 12 років.

Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття (частина перша статті 23 Загальна декларація прав людини).

Відповідно до статті 27 Конвенції про права осіб з інвалідністю держави-учасниці, які підписали зазначену конвенцію визначили право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю.

Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон).

Встановлюють інвалідність експертним обстеженням особи в органах медико-соціальної експертизи (далі – МСЕК) Міністерства охорони здоров’я України. Обсяг та види потрібного соціального захисту особи з інвалідністю визначаються його індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації.

Див. додатково консультацію "Інвалідність та порядок її встановлення".

Обов’язок роботодавців надавати особам з інвалідністю роботу передбачено статтею 172 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗпП).

Нормативи робочих місць

Важливо! Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (стаття 19 Закон).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону та з урахуванням вимог статті 18 Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об’єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об’єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю відповідно до вимог статті 20 Закону.

Перелік, необхідних документів для працевлаштування

Для укладення трудового договору особа з інвалідністю повинна подати наступні документи:

1. паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

2. трудову книжку;

3. документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).

При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку, окрім тих осіб, які працевлаштовуються вперше (постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1997 року № 301 "Про трудові книжки працівників"). Оформлення декількох трудових книжок на одного працівника законодавством України не передбачено. Навіть у випадку втрати трудової книжки, роботодавець видає працівнику її дублікат.

Соціальні умови життя суспільства, суперечності в його розвитку мають вирішальний вплив на характер етичного формування особи. Це повністю відноситься і до пояснення протиправної поведінки неповнолітніх.

До основних причин, які обумовлюють злочини неповнолітніх, відносяться: негативний вплив у сім’ї (тривала бездоглядність; зайва опіка і строгість; конфліктні сімейні стосунки), сфера негативного проведення дозвілля (неповнолітніх правопорушників, саме беззмістовне, бездіяльне проведення вільного часу в групі однолітків або старших товаришів разом із пляшкою спиртного, цигарками призводить до того, що такий спосіб життя стає звичкою, потім формує відповідні потреби), потреба в самоствердженні, вплив засобів масової інформації (Інтернет, телебачення, газети, радіо).

Усі особи у віці до 18-ти років вважаються неповнолітніми. Чинне законодавство України, осіб, які не досягли 14-го віку, називає малолітніми, а осіб у віці від 14-ти до 18-ти років – неповнолітніми.

Відповідальність батьків неповнолітніх

За невиконання або неналежне виконання обов'язків по вихованню дітей батьки можуть бути притягнуті до різних видів юридичної відповідальності, зокрема до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової.

Що стосується штрафів, які присуджуються батькам неповнолітніх, відзначимо, що адміністративна відповідальність встановлена статтею 184 КУпАП, а саме за ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Покарання зазначеною статтею передбачено у вигляді попередження або у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо невиконання батьківських обов'язків спричинило за собою серйозні наслідки, батьки (або особи, що їх замінюють) можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, за статтею 166 Кримінального кодексу України. Покарання цією статтею передбачено у вигляді обмеження волі на строк від 2 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.

Окрім того, передбачена відповідальність батьків за протиправні дії, вчинені їхніми дітьми. Так, вчинення неповнолітніми у віці від 14 до 16 років адміністративного правопорушення (за винятком статті 173-4 КУпАП) - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ефективність роботи з питань безпеки життєдіяльності дитини значною мірою залежить від позитивного прикладу дорослих. Педагогам слід не тільки враховувати це в особистій поведінці, але й приділяти цьому значну увагу під час роботи з батьками. Важливо, щоб батьки усвідомили, що не можна вимагати від дитини дотримання будь-якого правила поведінки, якщо вони самі не завжди його дотримаються. Педагоги та батьки мають порозумітися між собою, адже різні вимоги, що висуваються дітям у дошкільному навчальному закладі та вдома, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресію.

Доцільно використовувати такі напрями роботи вихователя з батьками :

-   організація батьківських зборів з метою їх інформування про спільну роботу та стимулювання їхньої активної участі в ній;

-   ознайомлення їх з роботою дошкільного навчального закладу за певною програмою (збори, відкриті заняття, тематичні експозиції, розваги та ін. ) ;

-   організація різноманітних заходів за їх участю та участю спеціалістів різних структур : працівників правоохоронних органів, працівників МНС, медичних працівників ;

-   ознайомлення  їх з результатами навчання дітей ( відкриті заняття, тематичні тижні, інформація в «куточках батьків» ).

Докладніше зупинимося на організації протипожежної роботи з батьками.

За протипожежне виховання дітей перш за все відповідають батьки. Слід пам’ятати, що особливий приклад дорослих значною мірою впливає на малюків. Недотриманням правил використання вогню, електропобутових приладів, газу батьки можуть звести нанівець усю виховну роботу, що проводиться у дитячому садку. Трапляються випадки, коли самі батьки перетворюють вогонь на предмет розваг: щоб заспокоїти дитину, коли вона плаче запалюють сірники і дають їх дитині тушити. Дитину приваблює яскраве полум’я, легкість, з якою воно здобувається. Небезпечну звичку гратися з вогнем формує часте повторення подібних дій.

Саме тому з метою вдосконалення й активізації виховної пожежно-профілактичної роботи в дошкільному закладі необхідно проводити систему заходів із дітьми, колективом дошкільного закладу, батьками. Батькам необхідно постійно пояснювати, що ігри дітей здебільшого спричиняють виникнення пожежі.

Найнебезпечніші легкозаймисті речовини та предмети :

-   іскри відкритого вогню (сірники, запальники, свічки, оптичні лінзи та ін.);

-   електроприлади ( плити, праски, обігрівачі);

-   піротехнічні вироби (бенгальські вогні );

-   хімічні речовини (фосфор, карбід кальцію).

Пожежі найчастіше виникають у приміщеннях, у яких діти виконують різні роботи або організовують ігри з використанням різних джерел вогню. Це можуть бути житлові приміщення, підвали, горища, садові хатинки, ліс, парки тощо.

Під час організації протипожежної роботи з батьками важливо аналізувати пожежі, що виникли через провину дітей. Найбільша кількість припадає на літо. Дуже часто (особливо в сільській місцевості) вони трапляються через провину дітей, які приїхали з родичами відпочивати.

У їх виникненні звинувачуються дорослі, які залишають на видноті сірники та інші вогненебезпечні предмети. Дорослі недостатньо уваги приділяють бесідам з дітьми або зводять свою виховну роботу до заборон, які малюк легко порушує.

Дуже важливо пояснити батькам, що протипожежне виховання повинно бути спрямоване на отримання навичок розумного використання небезпечних предметів, передбачення виникнення пожежі, на випадок екстремальної ситуації необхідно навчити дітей поводитися відповідно до певних правил. Батьків слід ознайомлювати з усіма педагогічними прийомами впливу на дитину.

Форми роботи :

-   ознайомлення батьків із завданнями протипожежного виховання дошкільників, засобами і методами, що використовують у дитячому садку;

-   стимулювання інтересу до обговорення питань протипожежного виховання дітей у родині;

-   практичне моделювання разом із батьками життєвих ситуацій, спрямованих на виховання у дітей навичок пожежної безпеки;

-   проведення консультацій із батьками щодо питань дотримання правил пожежної безпеки у побуті.

Пам’ятка, яку можна використовувати під час проведення бесід із батьками, оформлюючи куточки протипожежної безпеки або теки-пересувки.

Пам'ятка для батьків

У сучасному суспільстві телевізор є звичним і обов’язковим предметом майже в кожній родині. Але не всі дорослі пам’ятають про те, що телевізор - це побутовий електроприлад підвищеної пожежної безпеки. Під час його експлуатації слід дотримуватися певних рекомендацій.

-   Телевізор не слід установлювати в меблеву стіну, розташовувати дуже близько до батареї центрального опалення, поблизу печі або поруч з електронагрівальними приладами. Телевізор не повинен торкатися штор, адже саме це спричиняє швидке поширення пожежі у випадку загорання приладу.

-   Не залишайте дітей наодинці з увімкнутим телевізором! Він є ненадійною «нянькою». Не дозволяйте дитині вмикати телевізор, коли ви відсутні вдома. Поміркуйте, як не допускати використання дітьми телевізора, незважаючи на вашу заборону.

-   Коли ви вимикаєте телевізор, то не забувайте вийняти вилку з розетки.

-   Якщо електромережа у вашій місцевості має перепади напруги, то використовуйте стабілізатор.

-   Помітивши технічні негаразди в роботі телевізора, не намагайтеся ліквідувати їх самостійно – використовуйте послуги телемайстерень.

-   Якщо під час перегляду телепередач відбулося загорання, негайно вимкніть телевізор із мережі, накрийте щільною вологою тканиною, викличте пожежну охорону за телефоном «101».

-   Пам'ятайте, що навіть найнадійніший електроприймач може спричинити пожежу, якщо не дотримуватися правил його експлуатації.

Матеріали для батьків у теках – пересувках

1. Короткий зміст правил пожежної безпеки у приміщеннях

2. Правила поведінки дошкільників старшого віку під час виникнення пожежі.

3. Що необхідно знати старшим дошкільникам про правила пожежної безпеки.

4. Список рекомендованої літератури для читання дітьми.

5. Плакати на пожежну тематику, орієнтовні запитання, тести для батьків.

6. Приказки, прислів’я , вислови за темою для  вивчення з дітьми в сім’ї.

7. Консультації для батьків за темою пожежної безпеки.

8. Статистику випадків пожежі в мікрорайоні, районі, області, країні за певний період часу, втрат та їх наслідків.

Тематика консультацій для батьків

1. Як навчити дітей правил пожежної безпеки.

2. Що необхідно робити у випадку пожежі в квартирі.

3. Правила пожежної безпеки під час встановлення новорічної ялинки.

Тематика загальних батьківських зборів

1. Навчання дітей правил пожежної безпеки – завдання дитячого садка та сім’ї.

2. Роль батьків і колективу дитячого закладу у формуванні в дітей навичок дотримання правил пожежної безпеки і турботливого ставлення до народного майна.

3. Протипожежні знання – у кожну сім’ю.

4. Як зберегти дитину від біди (консультація працівника пожежної охорони).

Тематика групових батьківських зборів

1. Роль сім'ї та дитячого закладу у формуванні в дітей молодшого дошкільного віку початкових уявлень про пожежну безпеку.

2. Формування уявлень про пожежну безпеку у дітей старшого дошкільного віку, виховання моральних якостей під час ознайомлення їх з професією пожежника.

3. Попередження загибелі дітей під час пожеж.

4. Бесіда працівника пожежної охорони на тему «Історія однієї пожежі».

5. Пожежники в художній літературі для дітей (бесіда).

6. Перегляд дитячої вистави «Кицькин дім» (за участю вихователів і дітей дитячого закладу), виставки дитячого малюнку «Пожежники».

Спортивні ігри в дитячому садку - це не тільки приємне, веселе і активне проведення часу, але і велика користь для фізичного і розумового розвитку дитини.

Безсумнівно, спортивні заняття є обов'язковою умовою для формування здоров'я як дорослих, так і дітей. Малюки від природи наділені підвищеною руховою активністю і допитливістю, обожнюють брати участь у рухливих іграх та естафетах спортивного характеру. Багато радості для дошкільнят несуть командні спортивні ігри, адже вони дозволяють малюкам відчувати сильні емоційні переживання, викликають радість від отриманих результатів.

Немає такої дитини, яка б не любила свята. Спортивне свято у дошкільних освітніх установах – це яскраве і видовищне дійство для дітей та їх батьків. Адже свято – це веселощі, радість і щастя. Діти із завмиранням серця чекають подібні заходи і з ентузіазмом беруть у них участь. Особливо малюки люблять спортивні свята.  Головна мета спортивних свят показати дітям, що заняття спортом – це шлях до здоров'я, витривалості та краси. Тому проведення спортивних дійств у дошкільних установах – невід'ємна складова життя вихованців.

Спортивні заходи є важливим чинником формування зростаючої особистості. Спортивне свято у дитячому садку згуртовує дітей, допомагаючи виробляти навички спілкування з однолітками і дорослими.

Торгівля людьми – означає здійснення з метою експлуатації, вербування, перевезення, передачі, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування, або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою, або уразливості положення, або шляхом підкупу у вигляді платежів або вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

Термін «торгівля людьми» передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.

До внутрішніх чинників належать:

соціальна нерівність та низький рівень життя населення;

насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності;

девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);

викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;

привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.

До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать наступні:

спрощення можливостей для подорожування;

лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу;

попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;

попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо;

! Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:

незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;

молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;

сільське населення;

внутрішньо переміщені особи;

іноземні громадяни – трудові мігранти;

особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;

бідні, малозабезпечені особи;

особи з проблемами психічного здоров’я.

Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є:

жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);

чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі  до трудової експлуатації);

діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

!Торгівля людьми - злочин, за вчинення якого в Україні передбачено кримінальну відповідальність на строк до 15 років позбавлення волі.

!Торгівля людьми є третім за прибутковістю видом злочинної діяльності, після продажу зброї та наркотиків.

Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття та низька якість життя населення і далі змушують громадян шукати роботу за кордоном. Як свідчить практика, найуразливішою категорією людей, які страждають від цього злочину, є жінки та діти. Найпоширенішими злочинами такого роду для України є сексуальна експлуатація, насильство, жорстоке поводження з дітьми, використання праці дітей. Випадки торгівлі дітьми складають понад 10% загальної кількості випадків, і цей відсоток постійно збільшується.

Під час подорожі, навчання чи роботи за кордоном ви маєте подбати про власну безпеку. Саме через легковажність та недостатню проінформованість про реалії працевлаштування за кордоном громадяни опиняються в скрутних ситуаціях.ПАМ'ЯТАЙТЕ: Ви повинні знати свої права й бути готовими їх захистити. Якщо Ви плануєте їхати на роботу за кордон, Вам необхідно отримати достовірну інформацію про майбутню роботу та умови життя за кордоном.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНИХ ПОЇЗДОК ЗА КОРДОН

Обережно з паспортом! Ніколи нікому не віддавайте свій паспорт, окрім як працівникам посольств та прикордонних пунктів пропуску. Це Ваш ідентифікаційний документ і він повинен завжди бути у Вас. Якщо Ви загубили свій паспорт або ж його відібрали у Вас силою, звертайтеся до посольства або консульства України у відповідній країні.

Зробіть ксерокопії всіх важливих документів! Ще до виїзду зробіть ксерокопії Вашого паспорта, візи, страхового полісу та будь – яких інших документів, пов’язаних з поїздкою. Тримайте їх у безпечному місці окремо від оригіналів. Крім того залишіть копії своїм рідним та/ або друзям в Україні.

Не виїздіть із країни, доки не отримаєте чіткої контактної інформації про місце, де Ви будете працювати та про безпечне надійне місце проживання. Повідомте рідним та/ або друзям про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залишіть їм детальну інформацію про Вашого роботодавця.

Будьте готові до надзвичайних ситуацій! Занотуйте контактну інформацію посольства/ консульства України в країні, до якої збираєтесь, та негайно зв’яжіться зі співробітниками відповідної установи в скрутній ситуації.

Довідайтеся, як убезпечити себе від потрапляння до тенет торгівців людьми. В Україні діють деякі злочинні групи, які продають людей у рабство за кордон під прикриттям обіцянок законного працевлаштування. Пам’ятайте, ніхто не захищений від таких небезпечних ситуацій.

Якщо Ви стали жертвою торгівлі звертайтесь за телефонами Національна «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми: 0-800-505-501 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні) 527 – безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Life :) та Beeline; Національна «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми: 15 – 47.

Для отримання ефективної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми та встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми необхідно звернутися із заявою до відповідального структурного підрозділу районної державної адміністрації, відповідальних структурних підрозділів місцевих органів самоврядування та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Органами  державної влади забезпечується підтримка постраждалих від торгівлі  людьми,  забезпечується  особиста  безпека,  повага,  а  також надається безоплатне одержання медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання; тимчасового розміщення у закладах допомоги, а за необхідністю – перекладач.

Кожен постраждалий має право на допомогу!

РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНА РОБОТА «ПОРУШЕННЯ ПРАВ ДІТЕЙ:

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ТОРГІВЛЯ»

Щороку 1,2 млн. дітей потерпають від торгівлі людьми, що прирівнюється до кількості дітей до 5 років в Австралії. 2 млн. дітей щорічно потерпають від комерційної сексуальної експлуатації, тобто стільки, скільки живе в Бельгії.

Дитина – кожна людська істота до досягнення 18-річного віку (Конвенція ООН про права дитини).

Збільшення числа проданих дітей, як правило, пов’язане з бідністю, епідемією СНІДу, економічними кризами, політичними репресіями та всезростаючим попитом з боку насильників над дітьми. Корупція та відсутність або невідповідність законів, недотримання існуючих законів – усе це є також факторами, які прямо чи опосередковано призводять до експлуатації дітей. Однією з причин поширення вивозу дітей є слабкий імміграційний контроль. На деяких кордонах ніхто не вимагає ідентифікаційних документів від дорослих на дітей, які подорожують з ними.

Торгівля дітьми – означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, переховування або одержання дитини шляхом погрози силою чи її застосування або інших форм зловживання владою чи уразливістю становища або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод, для одержання згоди особи, що контролює дитину.Діти можуть продаватися за межі країни, а можуть переміщуватись у її межах. Продаж в межах країни менш поширене явище, ніж за кордон. Але якщо таке трапляється, то це, як правило, переміщення із сільської місцевості до промислових міст або міст туристичного спрямування чи місць поблизу великих будівництв, зупинок вантажівок, портів та військових баз. Багато дітей, які потерпіли від зовнішньої торгівлі, одночасно потерпіли і від внутрішньої. В Україні найчастіше діти потерпають від внутрішньої торгівлі людьми.

Торгівля людьми карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років (Ст. 149, Кримінальний кодекс України)

Основний спосіб втягнення дітей і торгівлю людьми – це пропонування привабливих умов. Проте є багато випадків, котрі свідчать про використання вербувальниками примусу у той чи інший спосіб чи погроз. Деякі з потерпілих у віці 11-18 років були доведені до несвідомого стану в результаті вживання спиртних напоїв, наркотиків, токсинів, потім їх закидали в автобус і вивозили. Важливо відзначити, що вербувальники заманюють дітей не тільки бідних, але і з цілком благополучних родин.

Незаконне використання дитини може мати такі форми:

Комерційна сексуальна експлуатація дітей (карається ст. 303, Кримінальний кодекс України)

Примушування чи втягнення дітей у заняття проституцією

Дитяча порнографія (карається ст. 301, Кримінальний кодекс України)

Експлуатація дитячої праці

Втягнення неповнолітніх в збройні конфлікти

використання для жебрацтва, примус до жебрацтва

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини, яку підписала 191 держава світу і яка набула чинності в Україні 27 вересня 1991 року, кожна дитина має право на захист від усіх видів економічної та сексуальної експлуатації, насилля (ст. 19, 32, 34, 35 та 36). Усі держави повинні захищати дітей від будь-яких форм  експлуатації і розбещення, торгівлі та контрабанди їх у будь-яких цілях і в будь-якій формі.

Торгівля дітьми може призвести до серйозних наслідків для них на все життя або навіть поставити під загрозу саме життя, завдаючи фізичну, психічну, духовну, моральну шкоду, включаючи загрозу ранньої вагітності, летальні пологи, запізнення фізичного та розумового розвитку, травми, фізичну інвалідність та хвороби статевих органів, у тому числі ВІЛ/СНІД. Не викликає сумніву факт, що потерпілі діти можуть бути соціально дезадаптовані, а процес реабілітації складним та травматичним для дитини, яка була продана. У деяких державах такі діти ризикують бути визнаними „злочинцями” після повернення або перед поверненням в рідну країну. Їх часто утримують у в’язницях чи „реабілітують” перед тим, як вислати додому.

Торгівля дітьми є багатоликою проблемою. Глобальний світовий ринок втягує мільйони дітей і дає багатомільйонні доларові прибутки, створюючи ситуації цілковитого порушення прав дітей на щасливе дитинство, на гідне, продуктивне та корисне життя.

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 (386 з мобільного)

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

Відповідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного

насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім

подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не

перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка

вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла

18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;

особа, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій

формі;

кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Форми домашнього насильства:

- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання,

шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних

ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному

для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі

щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення

особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання

за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали

шкоди психічному здоров’ю особи;

- сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру,

вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини,

примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої

свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу,

іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування,

перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до

праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству:

- терміновий заборонний припис (далі – ТЗП) стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому

насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на

факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для

життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства, ТЗП

виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу

органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків; ТЗП виноситься строком до 10 діб;

- обмежувальний припис (далі – ОП) стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового

обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення

безпеки постраждалої особи; право звернутися до суду із заявою про видачу ОП стосовно кривдника мають:1)

постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші

законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також

орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки

та піклування; ОП видається на строк від одного до шести місяців; рішення про видачу ОП або про відмову у видачі

ОП приймається на підставі оцінки ризиків;

- взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи, профілактичний

облік - здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних

заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства,

за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із

вчиненням домашнього насильства;

- направлення кривдника на проходження програми для кривдників (програма для кривдника - комплекс

заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки

кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках,

відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення

дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків; кривдника може бути направлено судом

на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених

законодавством;

Оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства,

настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи; здійснюється

уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України.

Структурні підрозділи, установи, заклади, які здійснюють заходи щодо попередження

насильства в сім’ї :

1. Урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства – 1547.

2. Безкоштовна телефонна «гаряча лінія» Національної поліції України - 0-800-50-0202 (щоденно, з

08:00 до 20:00), у разі наявної інформації про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення

чи настання іншої події, яка потребує негайного реагування поліції можете також звернутися на телефонну

спецлінію поліції «102», функціонування якої забезпечено цілодобово, у разі перебоїв на спецлінії 102 ви

можете звертатися до поліції за резервним номером 0504529195.

 3. Відділ поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, 69089, м.

Запоріжжя, вул.Героїв 37 батальйону,12-б, тел. чергової частини (096) 949-94-35, (061) 239-50-61 +0 (61) 239-

50-60 , 0 (61) 239-29-45 .

4. Відділення поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області,

70002, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 17, тел. чергової частини (066) 209-06-14, (061) 434-19-16.

5. Відділення поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області,

70100, смт Новомиколаївка, вул. Запорізька, 81, тел. чергової частини (099) 166-37-19, (061) 449-15-81.

6. Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації

Запорізької області, м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 3-а, тел. (061)2806170, 0507314012, 0971569319.

7. Служба у справах дітей Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, м.

Запоріжжя, вул. Істоміна, 8, тел. 0631506500.

8. Відділи соціального захисту, служби у справах дітей, Центри надання соціальних послуг та

фахівці з соціальної роботи Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської,

Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської,

Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської

сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Таврійської сільської, Тернуватської

селищної, Широківської сільської територіальних громад;

9. Запорізький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, м. Запоріжжя, вул.

Рекордна, 24, тел. (061)2247009.

10. Запорізький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, м. Запоріжжя, вул.

Рекордна, 34а, тел. (061)22822665.

11. Комунальний заклад «Запорізький обласний центр соціально-психологічної допомоги»

Запорізької обласної ради, 69104, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 22-а (Космічний мікрорайон) тел.

(061) 769-79-02, (061) 769-79-63; (098) 997-03-34, електрона пошта: kriziscentr@ukr.net, сайт

http://kriziscentr.net/, в Центрі особи, які постраждали від домашнього насильства, торгівлі людьми можуть

отримати тимчасовий притулок та допомогу (психологічну, юридичну, соціальну) безкоштовно та

цілодобово.

12. Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього

насильства та /або насильства за ознакою статі Запорізького міського центру соціальних служб м. Запоріжжя,

вул. Рекордна, буд. 34А, (061)2280280.

13. Кризова кімната при Денному центрі соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали

від домашнього насильства та /або насильства за ознакою статі Запорізького міського центру соціальних

служб Адреса не розголошується з міркувань безпеки (цілодобово). Перенаправляють поліція, Денний центр,

мобільні бригади(061) 2280280, (050) 7300972,(067)61058 03.

14. Комунальний заклад "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Затишна домівка" Запорізької

міської ради (для осіб, зареєстрованих в м. Запоріжжя) (складається з двох відділень: відділення для матерів з

дітьми (стаціонарне перебування та надання комплексу соціальних послуг матерям з дітьми, вагітним жінкам,

породіллям з новонародженою дитиною, їх соціально психологічної реабілітації, подолання складних

життєвих обставин та визначення подальшого плану дій; відділення «Соціальна квартира» (стаціонарне

перебування та надання комплексу соціальних послуг та захист прав осіб із числа дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які опинились у складних життєвих

обставинах та тимчасово влаштовані до Центру, шляхом забезпечення їх першочергових потреб та

підготовки до самостійного життя ), 69041, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Дніпровський район, вул.

Таганська, будинок 8, тел. (061)709-90-02.

15. Служба екстреної психологічної допомоги «Телефон Довіри» Запорізького міського центру

соціальних служб - м.Запоріжжя, (067) 515 15 84 (Skype, WhatsApp, Telegram, Viber);

0735151584, 0663131584, 0634049284 (з 09:00 до 21:00, без вихідних).

16. Комунальна установа «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної

ради, 69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30, тел. (061)2872382, (061)2651627, 066-879-

68-30.

17. Запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснює прийом

громадян щоденно з 09:00 до 15:00, субота, неділя - вихідний (режим роботи може змінюватися) за адресами:

- м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 (другий поверх), тел. (061)702-32-76; (061) 702-32-77 ,  (061) 2243910 ,

(099)3119281, Email:  zaporizhya1.zaporizhya@legalaid.zp.ua ;

- м. Запоріжжя, майдан Профспілок, кабінет 114, тел. (061)702-32-77, E-mail:  zaporizke@legalaid.zp.ua ;

- м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 16-А, тел. (061)702-33-65, E-mail:  khortytske@legalaid.zp.ua .

18. Громадська організація «Ла Страда-Україна» (адреса: 03113, м. Київ-113, а/с 26, тел./факс:

+380442053695, e-mail: info@la-strada.org.ua ). На базі ГО функціонує дві «гарячі» лінії: національна дитяча

«гаряча» лінія, яка працює за безкоштовним номером 0800500225 (зі стаціонарного телефону) та

безкоштовним коротким номером 116111 (з мобільних), по будням з 12.00 до 20.00 та в суботу – з 12.00 до

16.00; національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та

гендерної дискримінації, яка працює за безкоштовним номером 0800500335 (зі стаціонарного телефону) та

безкоштовним коротким № 116123 (з мобільних), лінія працює цілодобово.

19. Лінія безоплатної правової допомоги «ЮрФем: підтримка» https://jurfem.com.ua/jurfem-pidtrymka/

(068) 145 55 90; 0 800 30 55 90.

20. На платформі «Аврора» можна отримати безкоштовну, конфіденційну та анонімну допомогу

спеціалізованого психотерапевта. Для отримання індивідуальної спеціалізованої допомоги необхідно

зареєструватись за посиланням: https://avrora-help.org.ua/registration.

21. Запорізька обласна громадська організація «Об’єднання психологів та психоаналітиків

“ВЗАЄМОДІЯ» (надання соціально-психологічних, правових послуг особам, які постраждали від

домашнього насильства), м. Запоріжжя, просп. Соборний , 180а, (067)6176017, (099)1151771, (067)3938067;

22. Благодійний фонд «Посмішка ЮА» - м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 44, тел. 0689090857.

23. Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги БФ «Посмішка.ЮА» (реагування на

повідомлення про випадки насильства, надання психологічної допомоги постраждалим особам) – тел.

0507300972, 0676105803, 0662500462, 0676105650.

24. Центр допомоги врятованим (в Центрі соціальні працівники, психологи та юристи безоплатно

надають конфіденційну психологічну та правову підтримку, інформування з питань переміщення, поселення,

отримання гуманітарної допомоги, виплат, тощо) – м. Запоріжжя, пр. Соборний, 106, тел. 0504631629 (пн-сб з

9:00 до до 16:00).

25. Простір «Вільна» (групові та індивідуальні сесії з психологинями, консультації щодо

спеціалізованих сервісв та служб психосоціальної підтримки для жінок, заняття з арт-терапії, школа мам,

майстер-класи, тощо) - м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 90, тел.0951300339 (сер – нед з 10:00 до

19:00).

26. Проєкт кар’єрний та бізнес-хаб «Вона» (пропонує жінкам, постраждалим від домашнього/гендерно

зумовленого насильства, послуги для вдосконалення професійних навичок та успішного працевлаштування,

психологічну допомогу,тощо) - м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 27, тел. 0670055822 (пн – пт з

10:00 до 18:00).

27. Проєкт школи батьківства «Татоhub.Запоріжжя» (допомога татам у відпрацюванні навичок та дій,

які допоможуть їм стати більш відповідальними батьками та партнерами, допомога батькам у правильному

вихованні, піклуванні та догляді за дітьми, формуванні здорових стосунків в сім’ї) - тел. 0502001978.

28. Благодійний фонд «Карітас Запоріжжя» (соціальні послуги, гуманітарна допомога для ВПО та

вразливих верств населення, освітні, розважальні, стабілізаційно-психологічні заходи для дітей та їх батьків)-

м. Запоріжжя, вул. Семафорна, 8, тел. 0503224600.

29. Громадська організація «Укрпростір» (освітні послуги, психологічна підтримка, фінансова

підтримка для навчання, започаткування/розвитку власної справи), місто Запоріжжя, тел.(061)2795499

ukrprostirnet@gmail.com .

30. Громадська організація «Безпечний простір» (адвокаційна та просвітня діяльність; гуманітарна

допомога постраждалим від гендерно зумовленого насильства; соціальний супровід) - м. Запоріжжя, пр.

Соборний, 158, тел. 0676113985.  

31. ГО “Десяте квітня” (здійснює соціально-фізичний супровід людей на пунктах евакуації людей, які

були змушені покинути свої домівки та евакуюватись, також видають продуктові та гігієнічні набори кожній

людині. Окрім цього кожну людину консультують щодо поселення (за потреби), евакуації за кордон,

оформлення міжнародних виплат та транспортування до місця розміщення) Телефонна гаряча лінія ГО

«Десяте квітня»: 0 800 33 28 58  (Гаряча лінія працює  з 08:00 до 22:00 без перерв (крім неділі), всі дзвінки

безкоштовні в межах території України) м. Запоріжжя, вул. Перемоги 61, офіс 4 (3 поверх), понеділок-

пʼятниця: 9:00 - 18:00, 0 800 33 28 58 .

Законодавча база з питань попередження насильства в сім’ї.

1. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження

Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії

домашньому насильству і насильству за ознакою статі».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 654 «Про затвердження

Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які

постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі».

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 «Про затвердження

Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства

та/або насильства за ознакою статі».

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 728-р «Про схвалення

Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та

насильству за ознакою статі на період до 2023 року».

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 43 «Про внесення змін до

деяких постанов Кабінету Міністрів України».

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 234 «Про затвердження

Порядку формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків

домашнього насильства та насильства за ознакою статі».

8. Наказ Міністерства соціальної політики від 01.10.2018 № 1434 «Про затвердження

Типової програми для кривдників».

9. Наказ Міністерства соціальної політики від 11.12.2018 № 1852 «Про утворення

Державної установи «Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії

торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою

статі та насильству стосовно дітей».

10. Спільний наказ Міністерства соціальної політики та МВС від 13.03.2019 № 369/180

«Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства».

11. Наказ Міністерства освіти і науки від 22.05.2018 № 509 «Про затвердження

Положення про психологічну службу у системі освіти України».

12. Наказ Міністерства освіти і науки від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження

Методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і

взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами».

13. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 № 278 «Про затвердження

Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих

осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього

насильства, та надання їм медичної допомоги».

14. Спільний наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та МВС

України від 07.09.2009 N 3131/386 «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії

структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо

попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї,

дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення

заходів з попередження насильства в сім'ї».

Телефон для довідок: (061) 280-61-70 (каб.3.2) - відділ підтримки сім’ї та

координації надання соціальних послуг УСЗН ЗРДА ЗО

До уваги осіб, які постраждали від насильства в сім’ї та сім’ям, де існує загроза

вчинення насильства в сім’ї

У випадку виникнення критичної ситуації Ви завжди маєте можливість звернутися до

фахівців КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної допомоги»

Запорізької обласної ради Запорізької області (далі – Центр) за адресою: м. Запоріжжя,

вул. Північнокільцева, 22-а (Космічний мікрорайон), тел. (061) 769-79-02, (061) 769-79-63.

Центр є закладом, що надає соціальні послуги особам, які внаслідок стихійного лиха,

учинення стосовно них злочину, насильства (у тому числі в сім’ї) або реальної загрози його

вчинення та за інших обставин, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно. Всі

види послуг у центрі надаються безкоштовно.

Центр надає:

- тимчасовий притулок;

- соціальні послуги в умовах денного стаціонару;

- консультації з питань застосування норм законодавства, допомогу в оформленні

документів, забезпечує захист та реалізацію прав дітей, молоді та сімей, зокрема шляхом

представлення їх інтересів перед третіми особами;

- проводить психологічну корекцію, реабілітацію та адаптацію.

Прийняття осіб та надання їм необхідної допомоги здійснюється Центром цілодобово.

Між особою та Центром укладається договір про надання послуг. Після закінчення

місячного перебування особи в Центрі, розглядається питання про хід виконання

індивідуального плану заходів щодо усунення складних життєвих обставин. У разі

необхідності термін перебування особи може становити 90 діб.

До Центру не приймаються особи:

- які перебувають в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

- із симптомами хвороби в гострому періоді або в період загострення хронічних

захворювань;

- психічні хворі;

- що потребують постійного стороннього догляду і не в змозі самостійно себе

обслуговувати.

Центр працює цілодобово.

З 9.00 до 18.00 за тел. (061) 769-79-02, (061) 769-79-63 можна зв’язатися з:

- директором;

- бухгалтером;

- соціальними педагогами;

- психологами;

- юрисконсультом.

З 18.00 до 9.00 інформацію отримує та передає відповідним фахівцям Центру черговий

адміністратор.

Прийом осіб в умовах денного стаціонару здійснюється за попереднім записом по

телефону: (061) 769-79-02, (061) 769-79-63, е- mail: kriziscentr@ukr.net.

Розширено програму фінансової підтримки роботодавців на період воєнного стану за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Наразі сума компенсації  становить  8000 грн на місяць.

З 27 грудня 2023 року компенсація надається протягом 3 місяців з дня працевлаштування ВПО (які отримали статус після 24 лютого 2022 року), а  також - протягом  6 місяців - якщо ВПО має інвалідність. 

Як подати заявку?

• зареєструйтесь або авторизуйтесь  на порталі Дія в кабінеті громадянина за допомогою електронного підпису. Дія знайде вас у переліку отримувачів виплат Пенсійного фонду України;

• заповніть заявку, перевірте дані про роботодавця та надайте інформацію про ВПО, виберіть період, за який потрібно отримати компенсацію;

• підтвердіть подальше працевлаштування ВПО;

• Дія здійснить перевірку особи в Реєстрі ВПО, після цього введіть дані розрахункового рахунку для отримання коштів і підпишіть заявку за допомогою електронного підпису. 

Дія сформує заявку та відправить її до регіонального підрозділу Державної служби зайнятості за місцем  фактичного ведення роботодавцем своєї діяльності . 

Звертаємо увагу! Послуга доступна для роботодавців, які працюють на підконтрольній території України та перебувають на обліку як платники податків.Прозорий механізм компенсації забезпечує підтримку українського бізнесу, сприяє створенню нових робочих місць, покращенню умов життя внутрішніх переселенців та їх професійному розвитку у рідній країні.

Довідково.

З початку цього року:

• роботодавцями подано 2,5 тис. заявок про надання такої компенсації (у 2023 році – 8,1 тисячі);

• працевлаштовано за програмою 3,3 тис. ВПО (у 2023 році – 14,4 тисячі), з них мали інвалідність – 118 осіб;

• перераховано роботодавцям 45,2 млн грн (у 2023 році - 181 млн грн)

Докладніше про можливості та умови програми тут.

Щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них. Переважна більшість цих надзвичайних подій припадає на житловий сектор і спричинена необережністю поводження громадян з вогнем, зокрема при палінні в нетверезому стані чи необережному використанні електрообігрівачів та опалювальних печей, їхню несправність, короткі замикання внаслідок перевантаження електромереж тощо.

Чому виникають такі пожежі? Тому, що населення використовує для обігріву помешкань неякісні електрообігрівальні прилади, частенько - саморобного виготовлення, що може призвести до трагедії. Ще одна велика помилка людей, причому всіх вікових категорій, – використання для обігріву приміщення печей для приготування їжі. Популярністю в цій справі користуються як електроплитки, так і газові плити. Наголошуємо: це суворо заборонено! У випадку з електроплитою може статися пожежа. Газова піч більш небезпечна: ймовірне отруєння газом та навіть вибух.

Перед початком опалювального сезону побутові газові котли, печі та інші опалювальні прилади мають бути старанно перевірені й відремонтовані. Багато приватних будинків не мають водяного опалювання і оснащені печами на твердому паливі. Пожежі в таких будинках виникають ще через те, що їх господарі не дотримуються елементарних правил пожежної безпеки:

- не проводять своєчасне технічне обслуговування печей і димарів у своїх домах;

- своєчасно не прочищають димарі і не усувають щілини і тріщини в печах і димарях, не обладнали печі іскрогасниками.

Ще одною і найпоширенішою причиною пожеж та загибеллю людей на них є паління у ліжку. При цьому, більшість потерпілих від вогню - це особи в стані алкогольного сп'яніння. У холодні пори року їх кількість помітно зростає - саме таким чином деякі громадяни намагаються зігрітися. Додайте сюди паління напідпитку і традиційну нездатність в такому стані контролювати ситуацію - і усі причини для трагедії в наявності. Найстрашніше, що п'яні курці представляють небезпеку не лише для власного життя, а і для оточення, що може завдати непоправного збитку.

Особливу обережність слід виявляти власникам будинків із дерев’яним перекриттям; не залишайте газову плитку ввімкненою на ніч. Не зберігайте на горищах та в підвалах легкозаймистих речовин, тримайте їх завжди під замком.

Особливо опікуйтесь тим, аби під час обігріву житла не постраждали діти, або ж їхні пустощі не призвели до біди! Шановні батьки, не залишайте без нагляду малолітніх дітей.

Отже, щоб лихо не прийшло до вашої оселі, зробіть своєчасні висновки і будьте уважними та обережними. Не паліть у ліжку, слідкуйте за станом приладів опалення, не допускайте використання електрообігрівальних та нагрівальних приладів саморобного виготовлення, дотримуйтесь правил пожежної безпеки під час користування ними, а при виявленні вогню чи запаху диму негайно телефонувати за телефоном 101.

І головна порада – зігрівайтеся безпечно! І якщо ви не маєте можливості витратити гроші на сучасний обігрівач, то є кілька перевірених часом способів, аби не мерзнути взимку. По-перше, утепліть вікна. Зробити це можна поролоновими стрічками, скотчем для обклеювання вікон, папіром-самоклейкою, ціна якого - невелика. Майже безкоштовний метод - самотужки вирізати смужки із паперу чи ситцевої тканини, обмокнути їх у мильний розчин і обклеїти вікна. По-друге, доведено, що тепло випромінюється через віконне скло. Тому на зиму краще повісити на вікна щільні штори. Значення має й колір. Краще, щоб вони були світлими, бо темні штори поглинають більше тепла. Якщо помешкання опалюється чавунними батареями, то їх можна пофарбувати у темний колір. У даному випадку ви отримаєте на 5-10% більше тепла. Також можна взяти тепловідбивну фольгу та розмістити її за батареєю. Таким чином тепло буде відображатись і потрапляти безпосередньо в кімнату, а не гріти стіну.

Бажаємо тепла та затишку в ваших родинах та оселях від любові та дитячого сміху, але не від вогню пожеж!

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю” від 18.10.2022 № 2682-IX було внесено зміни до переліку заходів, які підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані здійснювати з метою працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зокрема, у новій редакції викладено статті 18 і 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21.03.1991 № 875-ХІІ.

✔️Відповідно до Закону роботодавці уже:

• не реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд);

• не подають до Фонду Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ.

❗️Проте їм і надалі потрібно виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме:

• якщо в роботодавця працює від 8 до 25 осіб - одне робоче місце;

• якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (26 і більше) - 4% середньооблікової кількості штатних працівників.

Статтею 18 Закону визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома. Особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На  півострові встановили режим воєнної окупації.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.