“Там, на самому початку, коли говорять про діагноз, ти просто руйнуєшся. Не знаю, як ви, але я виходила вечорами з будинку просто на вулицю й ридала щовечора. Це в мене був ритуал. Удома не могла, діти…, (син) відразу брав всі мої емоції. Я ридаю – він теж. Я злюся – він теж. Я усміхаюся – він теж.

Для того, щоби почати вилазити з ями “яка я нещасна” і “Боже, як моїй дитині погано”, знадобилося – ні, не рік – більше 5-ти років.

Я поступово виходила зі стану жертви”, – пише у своєму пості у ФБ одна з мам дитини з аутизмом, звертаючись до інших батьків із закликом “У подальшому буде легше!”.

Чи не найбільшою прикрістю, “тривожним дзвіночком” у цих рядках для будь-якого фахівця, який працює з дітьми, є слова про 5 років, які знадобилися цій мамі, щоби “вийти зі стану жертви”.

Адже кожен, хто знайомий із законами розвитку дитини, її формування як особистості, хоча би базовими засадами нейропсихології та й психології загалом, чудово розуміє, що перші роки життя людини відіграють не просто абияку, а визначальну роль для того, яким буде все її життя. Навіть якщо в дитини немає медичного діагнозу, саме від перших років її життя, від того, якими були стосунки з мамою, татом, родиною, яким було оточення, залежить, яка буде особистість і яким буде її життя.

У випадку, коли в дитини є порушення розвитку або є загроза їх появи, час є ще більш коштовним. Саме для того, щоби не лише такі діти, але й родини загалом якомога швидше отримали фахову допомогу та підтримку, і створена послуга раннього втручання.

Допомогти дитині з особливостями розвитку адаптуватися й поліпшити якість життя всієї сім’ї – основне завдання фахівців раннього втручання.

ЩО ТАКЕ РАННЄ ВТРУЧАННЯ

Раннє втручання – це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.

Раннє втручання (РВ) надає свої послуги насамперед дітям перших років життя, оскільки раннє виявлення біологічних та соціальних чинників ризику щодо порушення розвитку дитини дає можливість своєчасно почати інтенсивну допомогу в ранньому віці, коли розвиток дитини особливо піддається впливу і є можливість запобігати появі обмежень як у функціонуванні сім’ї, так і в фізичному та психосоціальному розвитку дитини.

Причини загрози можуть бути різними:

• уже встановлений медичний діагноз;

• несприятливі перинатальні чинники (наприклад, недоношеність, низька маса після народження, асфіксія, штучна вентиляція легень тощо); неблагополучні зовнішні обставини розвитку дитини.

Якась частина або й більшість потенційних клієнтів не матимуть у майбутньому інвалідності і, ймовірно, швидко залишать програму. Проте дехто отримає реабілітаційну послугу в якомога більш ранньому віці.

ЯК ПРАЦЮЄ РАННЄ ВТРУЧАННЯ

Враховуючи, що дитина розвивається під впливом навколишнього середовища, головним принципом РВ є принцип сімейноцентрованої послуги. Клієнтом програми є вся сім’я як цілість (голістичний підхід) і як соціально-комунікативна система. Батьків (або опікунів) дитини навчають, як прийняти особливості дитини і створити умови, що максимально сприятимуть її розвитку.

“Ідея в тому, що потрібно бути поруч і працювати не тільки з дитиною, але й змінювати щоденне життя всієї сім’ї, допомагати зробити його простішим, щоби техніки й методики, які розвивають дитину, у природний спосіб впліталися в їхнє життя”, – пояснює виконавча директорка “Інституту раннього втручання” Ганна Кукурудза.

Фото: автор – alenkasm, Depositphotos