урок 38
Робота з реєстром операційної системи.
Робота з реєстром операційної системи.
Реєстр Windows — база даних, що зберігає параметри і налаштування для операційних систем Microsoft Windows 32-бітних версій, 64-бітних версій та Windows Mobile. Він містить інформацію і налаштування для всіх апаратних засобів, програмного забезпечення, користувачів тощо. Кожен раз, коли користувач змінює будь-які параметри в «Панелі керування», зміни відбуваються у реєстрі. Реєстр Windows було введено, щоб відмовитись від використання файлів INI, що використовувалися для збереження параметрів конфігурації програм Windows раніше (тобто кожна програма зберігала свої налаштування в окремому файлі). Тому ці файли мали тенденцію бути розкиданими по всій системі, що утруднювало спостереження і контроль за ними. Ключ реєстру — це група розділів, підрозділів і параметрів реєстру, з якою пов’язано групу допоміжних файлів, де містяться резервні копії всіх цих даних. У Windows NT 4.0, Windows 2000, Windows XP, Windows Server 2003 та Windows Vista допоміжні файли для всіх ключів, окрім HKEYCURRENTUSER, містяться в папці %SystemRoot%\System32\Config. Допоміжні файли для HKEYCURRENTUSER розташовані в папці %SystemRoot%\Profiles\Username.
Основною перевагою реєстру є відмова від використання INI файлів і централізованого збереження параметрів конфігурації програм Windows у реєстрі. Тепер усі зведення про систему зберігаються в системному реєстрі централізовано.
Як додатки та компоненти Windows працюють з реєстром?
Програма Windows Setup (програма установки) – при першому запуску збирає інформацію про систему і створює реєстр на основі отриманих даних. При установці драйверів або додатків, програма-установник читає з реєстру інформацію і додають туди свої конфігураційні дані. Наявність реєстру дозволяє всім програма отримувати доступ до централізованої бази даних і взаємодіяти один з одним. Крім цього, зберігається в реєстрі інформація дозволяє коректно видалити додаток, при цьому не зачіпаючи такі важливі компоненти як, наприклад, бібліотеки DLL.
Середовище відновлення Windows (WinRE) – набір засобів, призначених для діагностики пошкодженої системи і відновлення її після серйозних помилок. WinRE активно працює з реєстром, і одна з виконуваних завдань – це відновлення пошкодженого реєстру.
Менеджер завантаження Windows (Windows Boot Manager) – Диспетчер завантаження отримує доступ до бази даних BCD (Boot Configuration Data), яка зберігається в реєстрі. Після читання конфігураційних даних менеджер завантаження передає управління завантажувач Windows – файлу winload.exe, який, в першу чергу, читає необхідні дані з реєстру, а потім завантажує в пам’ять ядро \u200b\u200bопераційної системи (% system32% \\ ntoskrnl.exe) і рівень апаратних абстракцій ( % system% \\ hall.dll), а також всі драйвери початкового завантаження і DLL режиму ядра. Ось чому в разі відсутності або пошкодження файлів реєстру операційна система просто не завантажиться.
Диспетчер PnP – відповідає за виявлення пристрій за двома параметрами: ідентифікатором постачальника (vendor ID, VID) і ідентифікатором пристрою (device ID, DID). Коли диспетчер PnP визначає унікальну комбінацію VID і DID, він запитує інформацію про шину, на якій виявлено пристрій і перевіряє встановлений драйвер для цього пристрою. У разі, якщо драйвер не встановлений підсистема PnP повинна знайти відповідний INF-файл для інсталяції драйвера і почати його установку.
Диспетчер живлення (Power Manager) – тісно взаємодіє з диспетчером PnP, додатками, може використовувати широкий план живлення і управляється груповими політиками, а вся ця інформація зберігається в реєстрі.
Драйвери пристроїв – обмінюються з реєстром параметрами завантаження і конфігураційними даними. Драйвер повинен повідомити про використовувані ним системні ресурси. Самі додатки і драйвери пристроїв можуть зчитувати цю інформацію з реєстру, надаючи користувачам зручні засоби для установки і конфігурації.
Адміністративні кошти – адміністративні засоби Windows, в тому числі утиліти з Панелі управління і програми з групи Адміністрування є найбільш зручні і безпечні засоби модифікації реєстру.
Призначені для користувача профілі (user profiles) – вся інформація, що відноситься до конкретної облікового запису користувача і асоційованими з нею правами, зберігається в реєстрі. Групові політики також зберігаються в реєстрі.
Апаратні профілі (hardware profiles) – являє собою набір інструкцій, за допомогою яких можна вказати операційній системі, драйвери яких пристроїв повинні завантажуватися при запуску комп’ютера.
Файлові системи – починаючи з Windows Vista як файлові системи, так і реєстр засновані на транзакціях. На практиці це означає, що якщо набір операцій над файлами та реєстром позначений як транзакція, то в разі невдачі хоч однієї з цих операцій всю транзакцію можна «відкотити» в початкове положення.
Підсистема безпеки Windows – підсистема безпеки з усіма її функціональними можливостями, включаючи контроль облікових записів (User Account Control, UAC), також реалізована на базі реєстру і використовується для його ж захисту. Принцип дії UAC полягає в обмеженні привілеїв, наданих запускаються додатків, рівнем привілеїв звичайного користувача. Іншими словами, навіть якщо користувач, який запускає додаток, і володіє адміністративними правами, що запускаються їм додатки таких привілеїв не мають, якщо тільки користувач явно не запускає їх від імені адміністратора. Таким чином, з підвищеним рівнем привілеїв запускаються лише додатки, яким користувач довіряє.
Мережеві компоненти Windows – включають драйвери мережевих адаптерів, параметри налаштування мережевих протоколів і сервісів, а також параметри мережевої безпеки і засоби захисту мережі від атак. Все це також зберігається в реєстрі. Наприклад, база даних брандмауера Windows (Windows Firewall) знаходиться в реєстрі. Багато брандмауерів сторонніх виробників також створюють в реєстрі свої ключі, і, отже, успішна атака на реєстр відкриває шлях до вторгнення ззовні.
Файли реєстру створюються в процесі установки операційної системи і зберігаються в папці % SystemRoot% \ system32 \ config (зазвичай C: \ windows \ system32 \ config). Ще є призначений для користувача розділ реєстру – в файлі % userprofile% \ntuser.dat. Резервні копії файлів реєстру знаходяться в папці windows \System32 \ config \RegBack.
Призначення утиліти regedit та синтаксис
REG <процедура> [список параметрів]
Всього існує одинадцять процедур, які здатна виконувати директива REG: QUERY, ADD, DELETE, COPY, SAVE, LOAD, UNLOAD, RESTORE, COMPARE, EXPORT, IMPORT. Кожна з цих процедур має, як правило, власний набір параметрів.
При виклику з командного рядка директива REG пересилає в оточення операційної системи так званий код повернення: повідомлення про успішне або неуспішному виконанні операції. Якщо код повернення дорівнює 0, це означає, що операція була виконана успішно, якщо ж вона завершилася з помилкою, код повернення буде дорівнює 1.
Більш докладні відомості про використання утиліти REG ви можете отримати, набравши в командному рядку директиву REG / ?, щоб отримати інформацію про будь-якої з перерахованих процедур, скористайтеся командою REG <процедура> / ?.
Реєстр в Regedit.exe має деревоподібну структуру, як і файлова система. Папкам тут відповідають ключі (keys) або розділи (гілки), а файлам – параметри (values). Розділи можуть містити як вкладені розділи (sub keys), так і параметри. На верхньому рівні цієї ієрархії знаходяться кореневі розділи (root keys)