урок 23

Системне програмне забезпечення (system software) призначено для обслуговування власних потреб комп'ютера – забезпечення його працездатності і виконання його внутрішніх функцій, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення.

Приклади системного програмного забезпечення: 

§ програми русифікатори;

§ програми для діагностики комп’ютера;

§ програми КЕШи;

§ програми для оптимізації дисків;

§ програми динамічного зжаття дисків;

§ операційні системи (Window, Linex, MS DOS);

§ драйвери (mouse.com);

§ програми-оболонки (FAR, Win32, Nc, Dn);

§ утиліти (архіватори: WinRar, WinZip; антивіруси: Касперського);

§ програми дифрагментації дисків.

Утиліта – сервісна програма, що допомагає управляти файлами, одержувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи.

Драйвер – програма, за допомогою якої операційна система отримує доступ до керування апаратним забезпеченням.

Операційна система – комплекс програм, що забезпечують управління апаратними засобами комп'ютера; організовують роботу з файлами і прикладним програмним забезпеченням; здійснюють введення і виведення даних.

Сучасні універсальні ОС можна охарактеризувати перш за все як такі, що використовують файлові системи (з універсальними механізмами доступу до даних), багатокористувацькі (з розподілом повноважень) та багатозадачні (з розподілом ресурсів).

В свою чергу багатозадачність та розподілення ресурсів вимагають певної ієрархії привілегій компонентів ОС.

В складі ОС виділяють три групи компонентів:

§ ядро, що включає в себе також планувальник та драйвери пристроїв, що безпосередньо керують обладнанням;

§ мережеву та файлову підсистеми;

§ системні бібліотеки та оболонки з утилітами.

Переважна більшість програм – як системних (тих, що входять до складу ОС), так і прикладних, виконуються у непривілейованому (користувацькому) режимі роботи процесора і отримують доступ до обладнання чи інших ресурсів не напряму, а за посередництвом системних викликів. Ядро ж виконується в привілейованому режимі; саме в цьому сенсі ядро ОС керує обладнанням.

Сучасні операційні системи типово мають графічний інтерфейс користувача, котрий на додачу до клавіатури користується також вказівниковим пристроєм – мишею.

На сьогодні найпоширенішими операційними системами для персональних комп’ютерів, робочих станцій і серверів є наступні: UNIX, MS DOS, OS/2, WINDOWS, LINUX, MAC, VAX/VMS.

Функції операційних систем:

§ тестування працездатності обчислювальної системи і її налагодження при початковому включенні;

§ забезпечення синхронної і ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування;

§ забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.