урок 38

Процесор розподіляє тепло, що виділяється від своєї кремнієвої частини через задню кришку. Задня вона для самого CPU, при установці центрального процесора металева його частина з маркуванням моделі - єдина частина, яку видно збірщику. Відповідно, єдиний можливий варіант для відводу тепла - контактний.

Конструкція корпусу повинна забезпечувати вільне проходження повітря через системний блок. Також необхідно перевірити, чи має корпус достатню кількість вентиляційних отворів і посадкових місць під вентилятори (чим більше - тим краще).

Ми розглянемо, якими бувають варіанти систем охолодження для персонального комп'ютера:

• Повітряне природнє охолодження;

• Пасивний спосіб охолодження;

• Активний (різні кулеры-вентилятори з радіаторами);

• Нестандартні варіанти охолодження.

У переважної більшості комп'ютерів, як промислових, так і домашніх, для відводу тепла застосовується повітряне охолодження. Свою популярність вона одержала за рахунок свій простоти й дешевини. Принцип такого типу охолодження полягає в наступному. Усе тепло від нагрітих елементів віддається навколишньому повітрю, а гаряче повітря у свою чергу за допомогою вентиляторів виводитися з корпуса системного блоку. Для підвищення тепловіддачі й ефективності охолодження, найбільш "гарячі" компоненти забезпечуються мідними або алюмінієвими радіаторами із установленими на них вентиляторами. Технологія охолодження комп'ютера характеризується наскрізним повітряним потоком (рис.10.6), спрямованим від передньої стінки корпуса до задньої (додаткове повітря для охолодження всмоктується через ліву стінку)

Пасивний спосіб охолодження.

Такий спосіб полягає в застосуванні спеціалізованих ґрат, які назизвають «радіатор». Радіатор чітко й, до того ж, досить щільно монтується, а також фіксується на мікропроцесорі (рис.8.7). Для більш значної теплопровідності й, до того ж, теплової віддачі на поверхню наносять досить тоненький шар термо-пасти. Радіатор, типово, має чималу площу, розмір, ніж сам же мікропроцесор. При прогріванні мікропроцесора усі тепло йде на радіатор, де розсіюється, не заподіюючи пристроям комп'ютера збитку.

Переваги: відсутній шум, відсутнє споживання енергії.

Активний спосіб охолодження.

У цьому випадку використовується радіатор, на якому вже встановлений кулер-вентилятор. Радіатор з кулером монтується на мікропроцесор. Радіатор одержує тепло від мікропроцесора й, до того ж, розсіює його. Кулер допомогає йому, видуваючи з ґрат радіатора тепло.

Переваги: досить високий рівень охолодження (можна також застосувати для більш потужних мікропроцесорів).

Недоліки: робота кулера викликає не дуже великий шум; споживання енергії низьке, однак все-таки існує; вентилятор також може вийти з ладу.

Великим недоліком такого виду охолодження є те, що все нагріте повітря проходить через блок живлення, нагріваючи при цьому його ще сильніше. І тому саме блок живлення в таких комп'ютерів ламається найчастіше. Також усе холодне повітря всмоктується не кероване, а з усіх щілин корпуса, що тільки зменшує ефективність теплообміну. Ще одним недоліком є розрідженість повітря, одержувана при такому типі охолодження, що веде до скупчування пили усередині корпуса. Але все-таки, це в кожному разі краще, чим неправильна установка додаткових вентиляторів.

Один вентилятор на задній стінці корпуса.

Такий спосіб застосовується при відсутності інших варіантів, тому що в корпусі є лише одне місце для установки додаткового кулера – на задній стінці під блоком живлення (рис.8.8 б. Для того щоб зменшити кількість гарячого повітря минаючого через блок живлення встановлюють один вентилятор, працюючий на видув гарячого повітря з корпуса.

Більша частина нагрітого повітря від материнської плати, процесора, відеокарти, жорстких дисків виходить через додатковий вентилятор. А блок живлення при цьому гріється значно менше. Також загальний потік повітря, що рухається, збільшується. Але розрідженість підвищується, тому пил накопичуватися буде ще сильне

Нестандартні способи охолодження

Водний (гідравлічний) спосіб охолодження.

Даний пристрій є аналогом гідравлічної системи: вода циркулює по маленьких трубочках спеціалізованого механізму (рис.8.9). Завдяки тому, що вода не знаходиться на одному місці, тепло не затримується в радіаторі, і йде. В результаті мікропроцесор не прогрівається. Подібні системи можна також самим спроектувати вдома або придбати в комп'ютерному магазині.

Переваги: зниження шуму; високоякісне охолодження.

Недоліки: труднощі монтажу, профілактики й обслуговування.

Азотне охолодження

Рідкий азот - холодоагент з температурою кипіння -196 градусів Цельсія. Охолодження тут відбувається за рахунок кипіння азоту в теплообміннику, який встановлений на охолоджуваному елементі. В якості теплообмінника виступає «стакан», виготовлений з міді або алюмінію (рис.8.10).

Клікніть і тягніть для зауважень

Перед охолодженням материнську плату і склянку ретельно ізолюють, щоб не допустити утворення конденсату, який при такій різниці температур системи та навколишнього середовища утворюється у величезних кількостях. Потім на охолоджуваний елемент кріпиться «стакан», в нього заливається необхідна кількість азоту, і через деякий час включається сам комп'ютер. Азот періодично підливається в «склянку» з термоса, ну або, на худий кінець, з ковша.

Важливим моментом є зберігання рідкого азоту. Зберігається рідкий азот в судинах Дьюара з подвійними стінками, між якими - вакуум. Це забезпечує високу теплоізоляцію речовини, але навіть у такому посудині азот буде поступово википати. При охолодженні азот наливають з посудини Дьюара в якусь проміжну ємність (ковшик, звичайний термос і т.д.), а вже з неї в «склянку». Пов'язано це з тим, що посудина сам по собі важить немало, а з азотом - і того більше.

Переваги:

• Можливість досягнення екстремально низьких температур.

• Безшумність системи.

Недоліки:

• Необхідність виготовляти «стакан» для рідкого азоту.

• Потрібно теплоізоляція материнської плати.

• Необхідно просторе приміщення для роботи системи, так як велика кількість випарувався азоту в повітрі може бути небезпечно для персони екстремала.

• Система не може працювати безперервно, потрібен постійний нагляд.

• Складнощі з покупкою, транспортуванням і зберіганням рідкого азоту.

• Феєрична можливість витончено убити залізо.