Поради для батьків

«…Ніщо не залишається непорушним, а все завжди може змінитися на краще. Аби тільки були створені відповідні умови»

І. Павлов

Сім’я – це мікросоціум, в якому формуються моральні якості дитини, її відношення до людей, уявлення про характер міжособистісних взаємин. Основну роль у вихованні дітей відіграють саме батьки, які виконують важливу функцію – пробудження та підтримки в дітях прагнення навчатися.

Тому, пропонуємо ознайомитися з наступними рекомендаціями, слідування яким допоможуть виховувати гармонійно розвинуту людину.

Спілкування батьків з дитиною

  • Приймайте дитину безумовно: любіть її не за те, що вона гарна, розумна, відмінно навчається, допомагає батькам, а просто за те, що вона є;

  • Підтримуйте в дитині позитивне ставлення до себе. Висловлюйте їй свою любов, визнавайте її успіхи та досягнення.

  • Ставтесь до дитини з повагою. Пам’ятайте, що у спілкуванні з дитиною накази, команди, погрози, звинувачення, висміювання не сприяють гармонійному зростанню;

  • Мотивуйте дитину на самостійність виконання роботи. Заохочуйте дитину словами «Ти впораєшся!», «Я в тебе вірю!»;

  • Якщо дитині важко і вона готова прийняти допомогу дорослого, необхідно допомогти їй. При цьому візьміть на себе тільки те, що дитина не може виконати сама;

  • Дозволяйте дитині стикатися з негативними наслідками своїх дій чи бездіяльності, обговорюйте це з дитиною. Тільки тоді вона буде дорослішати та вчитися відповідати за своє життя, свої вчинки;

  • Якщо у дитини виникла емоційна проблема і вона хоче розповісти вам про неї, вислухайте її. При цьому, обов’язково поверніться до неї обличчям, щоб її і ваші очі були на одному рівні. Дайте дитині змогу висловитися, не переривайте її мову запитаннями. Сигналізуйте дитині про те, що ви її слухаєте, перефразовуючи її ж твердження.

  • Якщо дитина викликає у вас своєю поведінкою негативні переживання, повідомте їй про це словами, які передають Ваші почуття. Наприклад, «Я засмучена (засмучений) через твій вчинок», «Мені прикро, через те, що…» тощо;

  • Не вимагайте від дитини неможливого чи того, що їй важко виконати. Співвідносьте свої очікування з можливостями дитини;

  • Використовуйте у повсякденному спілкуванні привітні фрази: «Мені добре з тобою. Я радий (рада) тебе бачити. Дуже добре, що ти в мене є. Я за тобою скучила (скучив)»;

  • Щоденно, не менше чотирьох-восьми разів обнімайте, погладжуйте, притискайте до себе свою дитину і вона буде почувати себе улюбленою і захищеною у великому та невідомому світі.

Підвищення мотивації до навчання дітей з ООП

Щоб бути успішним у навчанні, дитина має бути зацікавлена навчанням та навчальними предметами. З’ясуйте що саме їй цікаво, яке коло її інтересів, щоб на основі вже наявних інтересів запобігти нерівномірному розвитку здібностей.

Щоб сформувати пізнавальні інтереси дитини, треба:

  1. Формувати позитивне ставлення до навчання, тобто створити передумови виховання інтересу до навчання;

  2. Створити комфортні умови для навчання дитини, а саме:

  • Дотримання режиму дня та відпочинку дитини,

  • Дотримання режиму харчування дитини;

  • Організація робочого міста

  • Організація трудового виховання дитини, згідно з її можливостями (допомога батькам по дому, виконання доручень з якими дитина може впоратися)

  • Доброзичливі стосунки у родині


Якщо дитина не встигає у навчанні, їй не подобається вчитися, проявіть інтерес до навчальних занять дитини, перевіряйте, як вона виконує домашні завдання, допомагайте виконувати складні вправи, організовуйте активний відпочинок.

При появі у дитини труднощів в оволодінні письмом:

  1. Важливо вчасно помітити, що дитині важко писати, можна самому, а краще з педагогом, проаналізувати, в чому утруднення: поганий почерк, повільне письмо, недописування, неправильне написання літер, порушена диференціація звуків тощо;

  2. Звернутися до фахівця дефектолога, логопеда чи психолога;

  3. Отримавши у фахівця, рекомендацію та певні завдання, виконувати їх разом з дитиною щодня по 20–25 хвилин.

При появі у дитини труднощів в набутті навичок читання:

  1. Постійно приділяйте увагу розвитку зв’язного мовлення, збагачуйте словниковий запас, слідкуйте за правильністю вимови звуків;

  2. Своєчасно звертайтеся до логопеда при порушенні вимови звуків та утрудненні в опануванні навичками читання;

  3. Доброзичливо прилучайте дитину до читання. Необхідно сформувати у дитини потребу та бажання читати. Для цього корисно пропонувати книги, які їй цікаві. Не наполягати, щоб дитина читала тільки вголос. Корисно щоденно читати вголос всього кілька хвилин для відпрацювання темпу та закріплення навичок читання. Добре заохочувати дитину та переконувати її, що труднощі в оволодінні навичками читання можна та потрібно подолати.

Підвищення рівня освіченості:

  1. Своєчасно навчайте дитину умінням та навичкам, які відповідають її віку;

  2. Стимулюйте пізнавальну активність;

  3. Розширюйте кругозір дитини не лише на дидактичному матеріалі (настільних іграх, книжках, фільмах), а й у різних життєвих ситуаціях;

  4. 4. Стимулюйте дитину до розповіді про те, що прочитали, попросить переказати зміст твору, казки, мультфільму спочатку за питаннями, що орієнтують, а потім самостійно. Вчить виділяти головну думку сюжету, називати дійових осіб, події;

  5. Навчайте дитину читати, рахувати та писати тільки в ігровій формі.

Умови для успішного виховання та розвитку дитини з особливими освітніми потребами:

  1. Здоровий мікроклімат у родині. Гармонійний розвиток дитини можливий у дружній родині, в якої панує атмосфера взаємодопомоги, щирості, тепла та турботи.

  2. Довіра. Довіряти дитині та надавати можливість діяти самостійно. Довіра сприяє самовихованню дитини, її самовдосконаленню.

  3. Поважне ставлення до інших. Виховувати поважне ставлення дітей до найстарших членів родини – бабусі й дідуся.

  4. Створення у сім’ї середовища емоційної безпеки:

  • виховуйте дитину в атмосфері любові, поваги та добра;

  • дотримуйтеся постійного режиму дня;

  • позбавтеся усіх чинників, що можуть викликати страх у дитини.

  1. Узгодження і єдність сімейних вимог. Важливо щоб виховання дитини було з однаковими вимогами від батьків. Оскільки різні вимоги до дитини негативно впливають на розуміння дитиною важливості слідкування правилам.