ОсвітА
Нині спеціальність перебуває у процесі динамічного розвитку. З переходом культурології в галузь гуманітарних наук змістового оновлення набули навчальні плани й програми. Розробка головного вектора кафедри заснована на синтезі історичного, мистецтвознавчого, педагогічного напрямків, об’єднаних метою підготовки фахівців до практичної діяльності у соціогуманітарній сфері.
Навчальні та вибіркові дисципліни, що викладаються охоплюють три напрями:
– дисципліни загально культурологічного циклу («Вступ до культурології», «Теорія культури», «Філософська антропологія» «Історія української культури», «Історія світової культури», «Історіографія історії української культури», «Повсякденна культура України», «Сучасні нетрадиційні релігійні вчення», «Історія культурології в персоналіях» тощо);
– дисципліни, зосереджені на вивченні закономірностей розвитку художньої культури і мистецьких процесів («Основи художньої культури», «Історія українського мистецтва», «Історія світового мистецтва», «Історія моди», «Театрознавство», «Синтез мистецтв в українській культурі», «Історія музичного мистецтва» тощо);
– дисципліни, спрямовані на формування практичних навичок культуролога («Теорія та методика соціокультурної діяльності», «Основи аматорського театрального мистецтва», «Основи соціокультурного проєктування», «Екскурсознавство», «Методика викладання культурологічних дисциплін», «Менеджмент і маркетинг у сфері культури», «Культурологічна професіологія» та ін.).
Освітні програми й тенденції на ринку праці
Цілі та програмні результати навчання освітніх програм відображають тенденції розвитку спеціальності. Аналіз розвитку Cultural Studies, що були започатковані у Великій Британії, дозволяють пересвідчитися, що цілями та програмними результатами навчання за цією спеціальністю є підготовка фахівців, які були б обізнані в ключових концептах культури, дослідницьких напрямах та культурологічних теоріях, таких питаннях як культура і ідеологія, культура та еволюція, соціокультурна динаміка, культурна ідентичність, культурний простір, соціологія культури, ключових проблемах культурної політики, менеджменту соціокультурної діяльності, культурних інститутів та культурних практик, масової культури тощо (Cultural Studies. Theory and Practice. London: SAGE Publications, 2016).
Результати досліджень ринку праці, які здійснюються регулярно, починаючи від 2007 р., дослідження «Освіта менеджерів культури. Аналіз актуальної ситуації і перспектив розвитку» благодійного мистецького фонду Dofa Fund за підтримки Українського культурного фонду 2021 року, засвідчують потребу в спеціалістах, які б поєднували знання з теорії та історії культури, філософських, соціальних та поведінкових наук із навичками управлінської і соціокультурної проєктної діяльності.
Освітні програми й регіональна специфіка
Програмні результати навчання ОП корелюють з цілями і завданнями Стратегії розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки (ціль 1.3. Сучасний освітній простір як базис для задоволення потреб суспільства та економіки, підвищення правової культури населення. Соціокультурний розвиток Полтавщини потребує молодих фахівців, обізнаних зі специфікою існування та розробки культурних ідей, політик і практик у регіоні; здатних провадити діяльність з охорони культурної спадщини, здійснювати стратегічне планування роботи культурних установ, надавати експертну оцінку послуг у сфері креативних індустрій, розробляти та реалізовувати культурні події та проєкти; мати власну громадянську та професійну позицію щодо актуальних суспільних питань. ОП забезпечує реалізацію програмних результатів, що відображають усі необхідні характеристики для здобувача спеціальності 034 Культурологія сфери культури, здійснює підготовку фахівців, здатних виконувати професійні функції у закладах культури, органах державної влади й місцевого самоврядування, освітніх установах, сфері креативних індустрій. Галузевий і регіональниц контекс ОП відображено в тематиці магістерських робіт (http://surl.li/lzphn)
«Аналіз відповідності соціокультурного розвитку регіону культурній політиці закладу», «Меморіальні комплекси Полтави як об’єкт дослідження національної історико-культурної спадщини України», «Музей як провайдер культурної політики територіальної громади»
Освітні програми й досвід колег
Кафедра системно співпрацює із профільними кафедрами українських ЗВО. Під час формулювання цілей та програмних результатів навчання ОП було враховано досвід Рівненського державного гуманітарного університету, Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка, Національного університету «Острозька академія», Національної музичної академії України імені П. Чайковського, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Одеського національного університету імені І. Мечникова, Херсонського державного університету, що сприяло розробці ОК: «Педагогіка», «Методика викладання культурологічних дисциплін», «PR та іміджологія», «Соціокультурні інститути та практики ЄС».
Щодо вдосконалення методів і форм підготовки майбутніх культурологів, обміну науковим досвідом, підвищення кваліфікації викладачів використано досвід підготовки здобувачів освіти філософського факультету Ягеллонського університету спеціальність культурознавство (Краків, Польща) школи мистецтв та науки Крігера університету Джона Хопкінса (Вашингтон, США) у сфері культурного менеджменту та політики у галузі культурної спадщини; програми з мистецтв та культурного менеджменту університету Лейфана (Люнеберг, Німеччина); програми з мистецтв та культурного менеджменту Королівського коледжу (Лондон, Велика Британія), програми з мистецтв в історії та культурі Університету Дрю (Медісон, Нью-Джерсі, США).
Індивідуальна освітня траєкторія
Формуванню індивідуальної освітньої траєкторії сприяє можливість вибору освітньої програми і форми навчання, тем кваліфікаційних робіт та керівника, баз виробничої практики, отримання права на академічну відпустку та навчання за індивідуальним графіком («Положення про організацію освітнього процесу в ПНПУ імені В. Г. Короленка»; вибір дисциплін вільного вибору («Положення про порядок та умови обрання студентами вибіркових навчальних дисциплін у ПНПУ»; складання індивідуального навчального плану («Положення про індивідуальний план здобувача вищої освіти ПНПУ імені В. Г. Короленка»; участь у програмах академічної мобільності («Положення про внутрішню академічну мобільність студентів ПНПУ імені В. Г. Короленка»; визнання результатів навчання здобувача, отриманих у неформальній та інформальній освіті
Soft skills
Зміст освітніх програм сприяє формуванню в здобувачів соціальних навичок (soft skills) спрямованих на підготовку професіоналів, здатних розв’язувати складні завдання в галузі культурології, що передбачає розвиток комунікативних здібностей, навичок міжособистісної взаємодії; уміння ефективно виконувати різні ролі у команді на засадах толерантного ставлення до людей, які їх оточують, обґрунтовувати власну позицію, брати на себе відповідальність, критично та позитивно мислити, робити самостійні висновки, розв’язувати комплексні складні проблеми та завдання. Здобувачі вищої освіти набувають соціальних навичок (soft skills) через освітні компоненти, що передбачають професійну взаємодію із колегами, викладачами, керівниками баз практик та іншими фахівцями. Зокрема, при проведенні практик, підготовки кваліфікаційної роботи. Також на освітніх програмах для набуття соціальних навичок під час вивчення дисциплін використовуються різноманітні форми та методи навчання: критичне мислення (конкурси студентських наукових робіт, кваліфікаційної роботи, атестація); креативне мислення; адаптивність (семінари / вебінари, тренінги); здатність навчатися протягом усього життя (самонавчання, підготовка рефератів, доповідей на наукових семінарах). Важливу роль у формуванні soft skills мають заходи культурно-масового характеру, які проводяться на факультеті.
Дуальна освіта
Співпраця зі стайкголдерами
ЗВО залучає роботодавців до організації та реалізації освітнього процесу, розробки та вдосконалення освітніх програм, навчальних планів, силабусів; узгодження тематики кваліфікаційних робіт та курсових проєктів, проходження практик, проведення атестації здобувачів вищої освіти. Залучення роботодавців відбувається шляхом переговорів під час галузевих нарад, тренінгів. Роботодавці запрошуються до участі у конференціях, зустрічах зі студентами, навчальних екскурсіях; в обговоренні освітніх програм через анкетування; співпрацюють через включення до складу робочих груп зі створення /оновлення освітніх програм, проведення практик. З окремими укладено Меморандуми про співпрацю; стейкголдери стають платформою для вивчення соціокультурних проєктів, аналітичної діяльності, проведення круглих столів, публічних лекцій; є потенційними установами для працевлаштування. Серед прикладів залучення – освітні проєкти, проведення практик, практичних занять на базі та із залученням стейкголдерів, (ГО «Об’єднані надією» , ГО «Європейський вибір Полтавщини», Центр культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади, Полтавські літературно-меморіальні музеї Панаса Мирного, Івана Котляревського, Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного . Роботодавці мають можливість надсилати рекомендації, зауваження та пропозиції на електронну пошту кафедри.
На факультеті проводяться науково-практичні конференції, семінари та тренінги, в яких беруть участь науковці, професіонали-практики, роботодавці. Залучення провідних фахівців відбувається згідно з укладеними договорами про співробітництво. Під час реалізації освітніх програм відбувалися гостьові лекції (проф. І.Голіяд, проф. М Каналс-Ботінесу (Іспанія), проф. М.Калашник, к.п.н. М.Лебединської, доц. О. Кавунник , голови ГО "Глобальне лідерство" Дж.Джеймса (США) тощо. Для набуття студентами професійного досвіду запрошені експерти, митці, працівники закладів культури, керівники ГО (з музеїв (О. Тютюнник, С. Ємець, Л. Ольховська, М. Голубнича, Я. Єнко,, А. Тимошенко, з ГО (Л. Воронюк, бібліотек (М. Федорова), центрів культури (О. Михайленко). Завбібліотеки імені М. А. Жовтобрюха В. Орєхова та директорка музею П.Мирного С. Завалій – члени атестаційної комісії, співробітник Полтавського музею авіації і космонавтики В. Орлов був керівником практики. На Всеукраїнських науково-практичних конференціях кафедри з доповідями виступали провідні вчені України й зарубіжжя та ін.). Викладачі кафедри мають досвід роботи в ГО та у закладах культури (доц. Р. Винничук, доц. О. Лук’яненко), є членами Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Академічна свобода
Принципи академічної свободи та механізми її реалізації в ПНПУ зафіксовані в «Положенні про академічну свободу учасників освітнього процесу в ПНПУ імені В.Г. Короленка». Академічну свободу здобувачів забезпечено через реалізацію права на формування індивідуального навчального плану; самостійне обрання освітньої траєкторії; вибір окремих дисциплін; вибір напряму наукових інтересів, теми курсової розвідки, наукового керівника; участь у різних формах наукової діяльності; участь в академічній мобільності; вільне висловлення своєї позиції щодо освітніх програм та організації освітнього процесу. Науково-педагогічні працівники реалізують академічну свободу через вільний вибір методів і форм викладання, вибір методів, прийомів і сучасних засобів навчання, участь у формуванні освітніх програм, у різних видах наукової діяльності, у вітчизняних та міжнародних освітніх проєктах і програмах, організацію власних наукових досліджень та інноваційну діяльність. Питання забезпечення академічної свободи здобувачів освіти обговорюються на засіданнях кафедри та робочих груп освітніх програм.
Академічна мобільність
Визнання результатів навчання, отриманих в інших ЗВО, регулюється «Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів у ПНПУ імені В.Г.Короленка»; «Положенням про внутрішню академічну мобільність студентів ПНПУ імені В.Г. Короленка»; «Положенням про академічну мобільність учасників освітнього процесу Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка». Положення розміщені на сайті університету у відкритому доступі. Здобувачам вищої освіти, які поновилися після відрахування або перерви в навчанні, можуть бути перезараховані результати попереднього навчання за умови їхньої відповідності освітніх компонентів освітньої програми. Здобувачів повідомляють про можливість визнання результатів навчання через розміщення нормативних документів на сайті ЗВО. Визнання результатів навчання, здобутих у закладах-партнерах здійснюється з використанням Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС). Перезарахування опанованих освітніх компонентів здійснює комісія на підставі наданого учасником документа з переліком та результатами вивчення освітніх компонентів, кількістю кредитів та інформацією про систему оцінювання навчальних здобутків здобувачів вищої освіти, завіреного в установленому порядку закладом-партнером.
Організація навчального процесу
Відповідно до «Положення про організацію освітнього процесу в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка» підготовка фахівців здійснюється на денній і заочній формах навчання, організація освітнього процесу передбачає: навчальні заняття – лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів, практичну підготовку, контроль знань, атестацію здобувачів вищої освіти.
Здобувачів вищої освіти інформують шляхом усного повідомлення викладачем, а також в електронному вигляді на початку вивчення освітнього компоненту. На першому занятті учасникам освітнього процесу надається інформація про цілі, зміст, програмні результати навчання, порядок та критерії оцінювання в межах окремих освіттніх компонентів (http://pnpu.edu.ua/osvitni-programi). До початку вивчення ОК на платформах Moodle, G Suite розміщено відповідні навчально-методичні матеріали, з якими здобувачі можуть попередньо ознайомитися в зручний для них час. Студенти отримують контакти викладача (адресу електронної пошти, вебсторінку кафедри), що допомагає узгодити час для консультацій з кожного ОК. Графік консультацій викладачів також розміщено на інформаційній дошці кафедри. Студенти можуть консультуватися викладачами, науковим керівником курсової роботи у режимі онлайн (Zoom, Google Meet , електронна пошта) чи у визначений час на кафедрі. На сайті факультету систематично подається актуальна інформація: графік організації освітнього процесу, розклади сесій, розклад навчання тощо.
Форми контролю
Форми контрольних заходів, система оцінювання здобувачів вищої освіти регламентовані «Положенням про організацію освітнього процесу в ПНПУ імені В. Г. Короленка», «Методичними рекомендаціями щодо порядку і критеріїв оцінювання результатів навчання у ПНПУ імені В.Г.Короленка» та представлені в освітніх програмах поточним, модульним і підсумковим контролем. Поточний контроль із теоретичних дисциплін здійснюється на практичних і лабораторних заняттях для перевірки рівня готовності студента до виконання конкретних завдань. Проводиться виконання самостійних робіт на платформі GSuite. Підсумковими контрольними заходами на освітніх програмах є семестровий контроль та атестаційні екзамени. Зміст і структура екзаменаційних білетів до семестрового екзамену з кожної навчальної дисципліни затверджуються рішенням кафедри культурології. Підсумкова оцінка з дисципліни включає: суму балів, одержаних студентом за окремі види навчальної діяльності, та бали, одержані на екзамені (за наявності). Атестаційні екзамени спрямовані на перевірку загальних та фахових компетентностей здобувачів і рівня досягнення ними програмних результатів навчання, визначених в освітніх програмах. Атестація здійснюється відкрито й публічно Екзаменаційною комісією, сформованою на один навчальний рік.
Форми семестрових контрольних заходів визначено «Положенням про організацію освітнього процесу в ПНПУ імені В.Г. Короленка». Семестрові й атестаційні екзамени проводяться за укладеним деканатом і затвердженим першим проректором розкладом екзаменаційної сесії, який розміщується на факультетських дошках оголошень і на сайті університету. Календарні терміни окремих етапів освітнього процесу, зокрема контрольних заходів, відображено у графіку освітнього процесу, затвердженому в установленому порядку. Про контрольні заходи, критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачі поінформовані на початку кожного навчального року при складанні їхніх індивідуальних навчальних планів, на перших заняттях із кожної дисципліни, ця інформація розміщена й на сайті кафедри. Також використовуються інші засоби інформування студентів - через офіційні сторінки Facebook, Instagram. Інформування щодо специфіки контрольних заходів здійснюється під час проведення консультацій.
В університеті порядок повторного проходження контрольних заходів регулюється «Положенням про організацію освітнього процесу в ПНПУ імені В. Г. Короленка». У випадку академічної заборгованості призначається повторне складання заліку чи екзамену, яке допускається не більше двох разів із кожної дисципліни: перший раз викладачеві, що викладав дисципліну, другий – комісії, до складу якої входять два провідні викладачі та завідувач кафедрою. Перескладання відбувається згідно з графіком, укладеним деканатом. Ліквідація академічної заборгованості відбувається на безоплатній основі.
Атестація здобувачів
Атестація здобувачів регламентується стандартом вищої освіти за спеціальністю 034 «Культурологія» першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівня вищої освіти. Атестація здобувачів здійснюється у формі кваліфікаційного екзамену та публічного захисту кваліфікаційної роботи, що є комплексною перевіркою рівня відповідності досягнутих результатів навчання вимогам стандарту та освітньої програми. Атестацію здобувачів здійснює екзаменаційна комісія. Програма атестаційних екзаменів представлена на сайті кафедри. Кваліфікаційна робота передбачає розв’язання складної спеціалізованої задачі або практичної проблеми культурології, що характеризуються комплексністю. Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. Задля цього кваліфікаційні роботи проходять перевірку через систему Unicheck. Процедура обов’язкової перевірки на плагіат робіт врегульована Положенням. Кваліфікаційні роботи розміщуються в репозитарії Університету. Захист кваліфікаційної роботи відбувається публічно.
