Конференції

У номері подані статті про культурологічні засади професійної освіти: теорія і практика, загальнолюдські цінності у глобалізаційному вимірі. Розглядаються проблеми закладів культури як осередків мистецькопедагогічного виховання, підходи до періодизації розвитку української культури у підручниках з історії української культури, мистецтво як виховний чинник педагогічного процесу, просвітницька та виховна функції сучасного театрального мюзиклу. Зроблено екскурс в історію підготовки вчителя в навчальновиховній системі православних монастирів XVII–XIX ст. та майбутніх офіцерів у кадетських корпусах України середини ХІХ – початку ХХ століття. Акцентується увага на методі проектів як міні-технології професійного саморозвитку менеджера індустрії дозвілля; питання кураторства у симпозіумному русі: проблематика підходів і реалізації. У рубриці «Рідні джерела» представлена науково-педагогічна діяльність Я. Чепіги з організації навчально-виховного процесу в місті Києві (1920–1925 рр.) та музично-педагогічна діяльність Леоніда Лісовського. Викликають інтерес матеріали про культуру сімейних відносин, підходи до класифікації сімейних духовно-моральних цінностей учнів. Особливо зворушливий матеріал, приурочений вшануванню героїв Небесної сотні – година пам’яті «У нашій пам’яті вони назавжди залишились» 

До номеру ввійшли статті про: культуротворчий потенціал шкільної художньо-естетичної освіти; електронні мас-медіа як засіб комунікації інформаційного суспільства; історико-педагогічний аспект феномену «духовний розвиток» майбутнього вчителя; музично-педагогічні технології в диригентсько-хоровій підготовці майбутнього вчителя музики; зміст і структуру фахової компетентності майбутнього вчителя музики у процесі диригентсько-хорової підготовки; світові тенденції розвитку шкільної історичної освіти та підготовки вчителя історії у першій третині ХХ ст.; етнопедагогіку у професійному становленні майбутнього вчителятощо.

З досвіду зарубіжних країн представлено матеріали про європейський ярмарок як феномен художньої культури; художня культура стародавнього сходу: Китай, Індія, Японія(до вивчення курсу «Світова художня культура» в 11 класі загальноосвітньої школи); графічне мистецтво Далекосхідного культурного регіону;орнаментика древніх цивілізацій у системі художньої культури сучасності.

Подані тести для самоконтролю і контролю знань учнів 9–11 класів з інтегрованого навчального курсу «Художня культура» та Положення про обласний конкурс «Авторська збірка поезій школяра».

У номері представлені науково-практичні матеріали кафедр Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, а саме: «Світоглядні вірування східних слов’ян як елемент художньої культури українського народу» (до теми «Художня культура України найдавніших часів»); варіативний проект регіональної програми навчального курсу «Українська художня культура» (для 10 класу); «Формування європейських стилів в архітектурі та музиці». Вміщено рекомендації для викладачів художньої культури та історії середньої загальноосвітньої школи щодо вивчення історії про монастирі Полтавщини XV–XVIII ст. як осередки культури і освіти та про професійну музику Полтавщини на рубежі ХХ–ХХІ століть. Звертається увага на післядипломну освіту вчителів – це їх культурологічну підготовку. У рубриці «Журнал у журналі» поданий творчий портрет Хорольської гімназії-родини Полтавської області як одного із флагманів освіти і науки України. Методична скринька вчителя художньої культури поповнилася практичними матеріалами до вивчення курсу «Українська художня культура» (10 клас); про педагогічну підтримку інтелектуального й емоційного розвитку учнів на уроках художньої культури (майстер-клас); інтегрованими уроками образотворчого мистецтва, англійської мови та художньої культури.

У зв’язку з потребою часу, а саме введення предмета «Художня культура» у ЗНЗ, підготовлений цей номер разом із співробітниками кафедри культурології Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Журнал відкривається вступною статтею «Культурологічна освіта на зламі епох: теоретичні й практичні аспекти» (про створення Полтавської регіональної культурологічної школи).

Також розкриваються такі питання: культурно-історичний підхід до розвитку особистості майбутнього вчителя; формування полікультурно орієнтованого педагога початкової школи.

У рубриці «Рідні джерела» висвітлені філософсько-культурологічні погляди В. Г. Короленка на культурно-історичну спадщину; специфічні форми духовної культури Полтавщини та їх вплив на формування загальноукраїнських культурних ознак; еволюція поглядів Івана Огієнка: інтеграція світського і священного; керамічна історія України через призму історії Опішнянського заводу «Художній керамік».

Крім того, представлений зарубіжний досвід полікультурного виховання в контексті європейського вибору України. Звертається увага на засоби міжкультурної комунікації у професійній підготовці вчителя культурологічних дисциплін. Акцентується увага щодо вітчизняної культури у період НЕПу, психофізіологічних особливостей сприйняття кольорівї економічної культури; на модифікації структури ігротек у професійній діяльності майбутніх педагогів-аніматорів. Поповнилися методичні скриньки вчителів художньої культури та історії. У позашкільний час можна використати матеріали про виховання культури творчості в учнів та літературну композицію, присвячену видатним жінкам Полтавщини.