Комп'ютерні програми найчастіше використовують для обробки великої кількості вхідних даних. Уявіть собі задачу, при розв'язуванні якої потрібно зберігати в пам'яті комп'ютера 100 або навіть 1000 чисел і виконувати над ними різноманітні дії. Невже для зберігання кожного числа у пам'яті комп'ютера потрібно вводити змінну? Це дуже незручно. Але якщо всі ці дані одного типу (числа, або літери, або слова тощо), то їх можна об'єднати у структуру, якою, наприклад, може бути список (таблиця) елементів, що має ім'я, а кожен його елемент має свій порядковий номер (індекс), наприклад:
Назва таблиці - Вага:
Значення другого елемента списку Вага - 15.
Значення п'ятого елемента списку Вага - 22.
Список - це структура даних, що являє собою однорідну (за типом), фіксовану (за розміром і конфігурацією) сукупність елементів, упорядкованих за номерами. Список визначається ім'ям і кількістю індексів (номерів), потрібних для звернення до певного елементу списку. У мові програмування Скретч звернення до окремого елемента спуску відбувається за правилом: указати його порядковий номер, а потім - ім'я списку.
В інших мовах програмування такі списки називають масивами.