Ці слова видатного педагога В.О. Сухомлинського характеризують роботу предметної методичної комісії вчителів математики, які намагаються достукатися до сердець учнів, вирішуючи науково-методичну тему «Використання сучасних методів організації навчально – пізнавальної діяльності учнів з метою підвищення ефективності уроку та рівня навчальних досягнень школярів» і досягаючи певних здобутків.

З метою ефективного вирішення науково – методичної проблеми школи проблемна тема МК та кожного її члена тісно пов’язана з загальною, є її продовженням.

Висока кваліфікація, глибоке знання справи, вимогливість до себе допомагають членам методичної комісії у вирішенні поставлених завдань.

Як свідчить досвід вчителів нашого методичного обєднання, якщо в учня відсутній потяг до знань і він не проявляє інтелектуальної активності, то то похвалитися хорошими результатами своєї навчальної діяльності він не зможе. У школі можна створити оптимальні умови для навчання, забезпе -чити навчальний процес необхідними технічними засобами, навчальний ма теріал викладатиме висококваліфікований досвідчений учитель, але все це не забезпечить належної успішності, якщо в учня не сформована по- зитивна мотивація навчання. Мотивація навчальної діяльності не тільки забезпечує високу ефективність навчання, але й має моральний аспект: у кінцевому результаті вона виступає як реалізація потре- би бути особистістю.

Проблема формування мотивації навчання є із основних напрямків педагогічної діяльності кожного вчителя на шляху підвищення рівня навчальних досягнень. Власне тому одне із засідань методичної комісії було проведено за даною темою «Використання сучасних методів організації навчально – пізнавальної діяльності учнів з метою підвищення ефективності уроку та рівня навчальних досягнень школярів».

Вчитель математики Грущанська А.М. на засіданні провела майстер – клас, за допомогою якого розкрила метод проблемних ситуацій, який використовує на своїх уроках. Метод проблемних ситуацій — це такий спосіб навчання, що передбачає створення проблемної ситуації перед вивченням теорем, правил, властивостей у випадках, коли вони природні, зрозумілі школярам і на їх розглядання потрібно небагато часу; сприяє приверненню уваги учнів до розв'язання проблеми, а також, і до теми, що вивчається. Проблемна ситуація — це інтелектуальне утруднення, що виникає у випадку, коли людина не знає, як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим способом. Відповідь на поставлене проблемне запитання відбувається під час вивчення нового матеріалу.

Отже, найефективніші способи стимулювання і мотивації інтересу до навчання математики в учнів вчитель вбачає:

використання інтересу подиву;

створення ситуації успіху;

створення ситуації захоплення;

використання наочності, ІКТ;

використання практичних задач;

використання історичного матеріалу;

формування мотивів обов’язку та відповідальності у навчанні;

створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання.

Створення проблемних ситуацій можна, особливо в середніх класах, комбінувати з грою.

Подає матеріал на уроці так, щоб він пройшов через емоційну сферу учня, допомагають також педагогічні прийоми, які застосовує на різних етапах уроку: «Емоційний термометр», «Приваблива мета», «Дивуй», «Відтягнута відгадка», «Практичність теорії», «Своя опора», «Рефлексія».

Так, наприклад, при вивченні теми «Теорема Вієта. Розв`язування квадратних рівнянь.». Учням задається завдання: розв`язати надані квадратні рівняння, використовуючи теорему, обернену до теореми Вієта. Серед них знаходиться загальне квадратне рівняння, яке неможливо поки що розв`язати. Але учень з класу отримав опереджувальне завдання і на зворотній дошці пропонує раціональний спосіб його розв`зування. Учні впевнюються в раціональності запропонованого способу і це є мотивація вивчення даної теми. Оголошується спосіб його розв`язування.