Есей про деякі особливості психології сприйняття

Уривок:

“Ми одержали немовби два рівні або два стани одного і того самого потенційованого буття, в якому ми всі (якщо говорити про людство, то “померлі”, “живі” та “ненароджені”) перебуваємо симультанно (тобто одно- або позачасово). Перефразовуючи фізиків, можна сказати, що ми всі плаваємо в одному і тому самому “супі з можливостей”. У ньому ми всі і спів-наявнішаємо, і спів-існуємо симультанно. Ми спів-наявнішаємо всіма своїми гранями-можливостями, але спів-існуємо або дотикаємося лише деякими.

Стосовно людини, стан існування задається в акті сприйняття (перцепції, точці спостереження). В акті перцепції кожен і наявнішає, і існує. Без такого акту – лише наявнішає. Для кожної людини акт перцепції є точкою дотикання з тим, що спів-існує з даним актом. Будь-який об’єкт, заданий в акті перцепції, спів-існує. Він є існуючим і реальним настільки, наскільки існуючим і реальним є сам акт перцепції.

Будь-який об’єкт, заданий в акті перцепції, одночасно (1) існує (відкритий для сприйняття) одними своїми гранями-можливостями і (2) наявнішає (закритий для сприйняття) всіма іншими гранями-можливостями. Будь-який об’єкт вашого мислення (мислення як акт перцепції), наприклад, крилатий кінь, існує тією своєю гранню, яка робить цю вашу думку або такий ваш акт можливим. Всіма іншими гранями-можливостями цей об’єкт наявнішає”.

Переклад статті рос. мовою: