Рисунок надзвичайно різноманітний в своїх проявах, що обумовлює багатозначність цього звичного слова, відокремлюючи його серед інших видів образотворчого мистецтва. Рисунком називають зображення різноманітного характеру, виконані різними матеріалами на різних поверхнях, що виконують різні функції. Але ведуча роль в них надається лінії. В цьому сенсі рисунок є ніби загальною образотворчою мовою, так як без лінії неможливе ніяке зображення. Рисунок як техніка в вузькому розумінні слова є виконанням зображень різними матеріалами: вугіллям, сангіною, олівцем, пером і т. п.

Дякуючи простоті та зручності цих матеріалів рисунок використовується настільки різноманітно, що виступає як своєрідне образотворче письмо. Адже за технічними засобами рисунок споріднений з письмом: рисунок і письмо пов’язані переходом, який утворює піктографічне письмо (малюнкове письмо), ієрогліфи, каліграфію, мистецтво шрифту.

Але крім того, що рисунок це загальна образотворча мова і своєрідне образотворче письмо, це ще і особливе, самостійне явище мистецтва, яке наділене своїми, тільки йому притаманними рисами.

Миттєвість сприйняття, безпосередність відображення надає рисунку тієї особливої «родзинки», яку не завжди можна передати в більш довершених роботах. Рисунок – це особливий і особистий світ художника, найбільш безпосереднє розкриття його індивідуальності.