Під терміном" рисунок" ми розуміємо ясне, виразне та лаконічне зображення основної форми. Використовується цей термін в різноманітних мистецтвах по-різному та набуває особливого значення. Наприклад, живописець і архітектор під словом «рисунок» розуміє передачу об’ємної форми; музикознавець, аналізуючи музичний твір, говорить про мелодичний рисунок; балетмейстер наголошує на рисунку танцю.
Терміном «рисунок» ми називаємо не тільки лінійний контур, відображення будь-якого предмета, але й усяке упорядкування форми в відображенні
Рисунок є різновидом графіки.
Рисунок набув статусу особливого художнього явища тоді, коли почав широко застосовуватись в мистецтві, а саме в ХV столітті, приблизно з його середини, хоча в більшій кількості випадків він тоді відігравав в творчості художників допоміжну роль.
Підготовчі роботи зазвичай розглядаються як «творча лабораторія» художника. Разом з тим вони демонструються в експозиціях поряд з витворами живопису, скульптури, гравюри. Допоміжні рисунки сприймаються не як певний етап живопису, а самостійними творами. Рисунок набуває статусу окремого особливого явища мистецтва, що дозволяє йому надавати глядачеві тільки йому притаманний вплив.
Як особлива галузь художньої творчості, рисунок стверджується в епоху Відродження.
Мікеланджело говорив, що «і на маленькому клаптикові пергаменту він досягає досконалого і настільки ж великого, як і у всіх інших способах зображення»
До графічної техніки звертались в той чи інший період своєї творчості майже всі відомі художники, починаючи з виникнення техніки друку.