Об’єм предметів у рисунку передається за допомогою перспективно правильно побудованими предметами та передачею форми засобами світлотіні – тону.
Тіньові частини предметів ми уже виявили, це допомогло нам чіткіше побачити величину кожного предмету, і відповідно, ще раз перевірити пропорції та загальний стан рисунку. Далі ми продовжуємо працювати над тіньовими частинами рисунку. Пом’якшуємо штрихуванням та підсилюємо тон тіньових частин предметів, уточнюємо місце розташування полисків.
У залежності від форми предмета віддзеркалення світла від його поверхні буває більш або менш рівномірним на всі боки, але на частині, на яку ми дивимося під кутом, рівним куту падіння променів основного світла, відбиття в наш бік буде найбільшим. В цьому місці ми бачимо предмет найсвітлішим. Ця світла пляма називається полиском (відблиском).
На предметах з блискучими (глянцевими поверхнями) відблиски яскравіші та чіткіші за своїми межами, ніж на матових, грубих поверхнях. Форма відблиску залежить на пряму від форми предмету та джерела світла. Чітко промальовані відблиски мають велике значення в передачі матеріальності предметів, підкреслюють їх об’ємність та характер джерела світла.
Для створення більш правдивого відображення об’єму предметів на рисунку потрібно обов’язково пропрацювати рефлекси. Відбите світло, яке падає на тіньову частину тіла, утворює рефлекс. В предметах округлої форми правильно переданий рефлекс підсилює враження об’ємності предмета. Це допомагає краще передати ілюзію глибини простору на площині паперу.
Рефлекс також неоднорідний: відбиті промені світла, падаючи під прямим кутом на тіньову частину утворюють найсвітліше місце рефлексу, яке поступово затемнюється наближаючись до лінії тіні. Відбите світло завжди слабкіше прямого світла, тому рефлекси в тіньовій частині предмету темніший напівтіней, де потрапляє дотичне світло.
Підсилюємо різницю між горизонтальною та фронтальною площиною. Виділяємо передні плани предметів, підсилюючи враження повітряного простору.