Побудова форми предметів ведеться таким чином: намічаються поверхні кожного предмета – і ті, що ми бачимо, і ті що не бачимо, але можемо уявити. ( На рисунку виходить зображення ніби дротяних моделей.) такий рисунок називається лінійно-конструктивним.
З’ясовуючи конструктивну форму предметів, необхідно уважно перевіряти перспективу. Особливу увагу слід звернути на перспективне зображення основ предметів. Не можна допускати, щоб в малюнку слід одного предмета «наступав» на слід іншого, щоб один предмет «налазив» на другий, інакше кажучи, потрібно прослідкувати, який предмет знаходиться на першому плані, який – на другому. Початківці дуже часто допускають цю помилку, і в рисунку не утворюється простір між предметами.
Необхідно правильно розташувати «сліди» предметів на поверхні столу. Метод лінійно - конструктивної побудови зображення допомагає вирішити цю задачу.
Перевіривши правильність нанесення слідів предметів, переходимо до уточнення форми предметів. Плавно зводимо лінії, які позначають контур яблука, намічаємо допоміжну лінію в найширшому місці, короткими штрихами намічаємо заглиблення для корінця. Оскільки глечик являє собою фігуру оберту і в горизонтальному перетині в будь-якому місці має вигляд кола, ми в різких місцях зміни форми глечика будуємо еліпси, які передають зображення горизонтального кола в перспективі. Еліпси визначають верхню частину горла, товщину горла, верхню і нижню частину дна, найширші частини корпусу, місце з’єднання горла з корпусом глечика.
Плавними лініями з’єднуємо усі лінії побудови яблука і глечика, об’єднуючи усі частини предметів в єдину форму.
У нас вималювались два предмета, які знаходяться в певному положенні один відносно другого, розташовані нижче лінії горизонту. Передані пропорційні зв’язки між предметами, конструктивні особливості самих предметів з врахуванням перспективних змін.