Інклюзивна освіта

«Освіта має надаватися в межах можливого, у загальноосвітніх школах, без будь-якого вияву дискримінації стосовно дітей та дорослих інвалідів. Таким чином, у більшості випадків інвалідність сама по собі не є перешкодою, дискримінація – ось що перешкоджає дитині отримати освіту в загальній системі.»

ЮНЕСКО. Комісія з прав людини


ЮНЕСКО розглядає інклюзію як динамічний метод позитивного реагування на багатоманітність учнівського контингенту та ставлення до індивідуальних відмінностей не як до проблеми, а як до можливостей для збагачення навчального процесу.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання в умовах навчального закладу.



Що таке інклюзивне навчання?

Поширеною є думка, що інклюзивне навчання – це лише навчання дітей із певними діагнозами, захворюваннями, в тому числі із інвалідністю, у класах загальноосвітніх закладів освіти. Проте ця думка є хибною.

Закон України “Про освіту” визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це “особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту”.

Тобто до категорії таких осіб можуть підпадати не тільки учні з інвалідністю, а й внутрішньо переміщені особи, діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту, особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів, учні з особливими мовними освітніми потребами (наприклад, ті, які здобувають загальну середню освіту мовами, що не належать до слов’янської групи мов) тощо.

Зараз МОН розробляє чіткий перелік осіб з особливими освітніми потребами.

Кожна школа за своєю філософією повинна бути інклюзивною. Це означає готовність у будь-який час прийняти кожну дитину, прагнучи створити максимально сприятливе середовище для розвитку її потенціалу. Коли ми говоримо про створення інклюзивного освітнього середовища, ми не маємо на увазі суто відкриття інклюзивних класів або забезпечення архітектурної доступності. Це і підвищення компетентності педагогічних працівників та руйнування суспільних стереотипів щодо освіти таких дітей. Адже хвороба не дорівнює інвалідності, інвалідність – наявності особливих освітніх потреб (наприклад, особи із серцево-судинними захворюванням не мають цих потреб), особливі освітні потреби не означають захворювання або інвалідність (наприклад, люди з дислексією).

Інклюзивне навчання полягає в тому, що в звичайному класі вчаться звичайні діти, просто деякі з них вчаться трошечки по-іншому – наприклад, використовуючи шрифт Брайля. Але в такому класі ні в якому разі не має бути відокремлення одних дітей від інших (навіть на рівні риторики). З урахуванням рекомендацій спеціалістів та настільки, наскільки це можливо, у такому класі налагоджується спільне навчання.


Чи не знижується якісь навчання в інклюзивному класі?

Наявність у школі дітей з особливими освітніми потребами підвищує кваліфікацію вчителя та директора. Учитель вчиться бути уважним до цієї дитини. Якщо він навчиться бути уважним до неї, то й почне більш уважно ставитись до інших дітей. Натомість учні, які бачать, що дитина, яка має певні труднощі в навчанні, вчиться краще та старанніше, починають показувати вищі результати в навчанні.

Директор же вивчає нормативну базу щодо облаштування приміщень, медичних показань тощо. Таким чином він розвивається, виходячи за межі суто освіти. Окрім того, покращується архітектурна доступність школи. А це – пандуси, ліфти, написи шрифтом Брайля тощо – потрібно не тільки для дитини, а й для батьків, гостей школи, вчителів та адміністрації, які теж, до прикладу, можуть пересуватися на інвалідному візку або тимчасово мати складнощі з пересуванням.


Скільки дітей може бути в інклюзивному класі?

Згідно з законом “Про загальну середню освіту”, загалом у класі може бути не більше 30 учнів.

При цьому, згідно з “Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” (постанова Кабміну від 15 серпня 2011 р. № 872), учнів “із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо” може бути не більше трьох та учнів “із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках”– не більше двох. Тобто максимальна кількість таких дітей у класах – три, а в окремих випадках – два.


Скільки вчителів працює в інклюзивному класі?

В інклюзивному класі працюють один учитель та один асистент учителя.


Які обов’язки має асистент вчителя?

Він є асистентом саме вчителя, а не дитини. Це означає, що він не прив’язаний до однієї чи кількох дітей, а працює зі всім класом.

Так, часом дитині з особливими освітніми потребами необхідно приділити більше часу, щоб, наприклад, пояснити завдання, але асистент учителя так само може пояснити щось й іншим учням.

Окрім того, своєю роботою асистент може звільнити більше часу вчителю для пояснень. Наприклад, поки асистент щось роздруковує чи роздає навчальні матеріали, вчитель ще раз роз’яснює тему або ще якось залучає дитину з особливими освітніми потребами до спільної роботи в класі. Адже спільна робота – головна мета інклюзивного навчання.


Яким чином будуть навчати вчителів, які працюють в інклюзивних класах?

Навчання вчителів – важливий аспект впровадження інклюзивного навчання. Проте звичайний вчитель не повинен стати спеціальним або психологом чи медиком. Він має розуміти особливості роботи в інклюзивних класах та вміти застосовувати знання на практиці.

Модулі з інклюзії вже інтегровано в курси підвищення кваліфікації в Інститутах післядипломної освіти. Важливо, що такі модулі не мають бути поза загальним контекстом навчання, адже вчитель не працює окремо з дітьми з особливим освітніми потребами.

Зазначимо також, що із набранням чинності нового закону “Про освіту” вчителі повинні підвищувати кваліфікацію щорічно, тож усі вони мають пройти відповідні модулі під час найближчого підвищення кваліфікації. Окрім того, в законі “Про освіту” зазначено, що вчителі мають право обирати місце підвищення кваліфікації. З 1 січня 2018 року (згідно з законом “Про освіту”) вчителі можуть обирати, де підвищувати кваліфікацію серед установ, що мають акредитовані освітні програми (наразі це виші та ІППО).

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє інструмент та створює нормативно-правову базу, аби вчителі могли підвищувати кваліфікації і в інших установах та організаціях. Тоді вчителі отримають ширший вибір, де отримувати знання та вміння, зокрема й з інклюзивного навчання, у межах обов’язкового щорічного підвищення кваліфікації. Також завдання надавати вчителям методичну підтримку буде в інклюзивних ресурсних центрів, які згідно з прикінцевими положеннями закону “Про освіту”, мають створити до 1 вересня 2018 року в кожному регіоні.

Як правило, тренінги та семінари проводитимуть в обласних ресурсних центрах, але за потреби їх будуть організовувати також у районах і ОТГ.

ДОКУМЕНТАЦІЯ АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ ЩОДО РОБОТИ З УЧНЯМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Асистент учителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, а саме:

  • разом із вчителем виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності;

  • у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини;

  • адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.

На даний час нормативно не визначено перелік обов'язкової документації, яку має вести асистент вчителя. Але, керуючись посадовими обов’язками асистента вчителя, окремими нормативними документами та роз’ясненнями, можна визначити, що у кожного асистента учителя, який працює в інклюзивному класі, мають бути такі документи:

  • річний план роботи;

  • графік роботи;

  • розклад уроків;

  • щоденний план роботи;

  • список учнів з особливими освітніми потребами;

  • журнал обліку консультацій;

  • журнал обліку методичної роботи;

  • листок спостережень за розвитком дитини;

  • інші документи, які визначені закладом освіти.

Річний план роботи асистента вчителя

У річному плані роботи слід передбачити усі види робіт, визначені посадовою інструкцією, описати зміст діяльності і терміни виконання, особливості взаємодії з учителями інклюзивного класу та розподіл функцій між педагогами.

План може містити такі розділи: організаційна та навчально-корекційна робота, співпраця з учителями-«предметниками», вчителями-дефектологами, медичними працівниками, практичним психологом, соціальним педагогом, робота з батьками та громадськістю, методична та самоосвітня робота, робота з документацією.

Графік роботи асистента вчителя

Графік роботи асистента вчителя складають, узгоджуючи його з розкладом уроків у закладі, заняттями інших педагогів, корекційно-розвиткових занять. Слід звернути увагу на такі завдання діяльності асистента вчителя: навчальна робота, індивідуальний супровід, виховна робота, співпраця з педагогами, співпраця з батьками.

Розклад уроків

Асистент учителя не лише записує розклад уроків, а й планує свою присутність на них, робить відповідні позначки у розкладі. У разі, якщо урок відбувається поза межами закладу, то в графі про місце його проведення робиться відповідний запис.

Щоденний план роботи асистента вчителя

У щоденному плані роботи асистент учителя зазначає: дату й клас, прізвище та ім’я учня з особливими освітніми потребами, індивідуальний супровід дитини, відвідування уроків у класі, адаптація навчальних матеріалів, робота з батьками та педагогами, корекційно-розвиткова робота.

Список учнів з особливими освітніми потребами

До списку включають тих учнів, соціально-педагогічний супровід яких здійснює асистент учителя. Бажано вказувати відомості про: психолого-педагогічний висновок, рекомендовану навчальну програму, вид корекційних занять, кількість годин, та особу, яка їх проводить.

Журнал обліку консультацій та просвітницьких заходів

Згідно з посадовими обов’язками асистент учителя: консультує батьків, учнів організовує просвітницькі заходи та бере в них активну участь. Таку роботу доцільно обліковувати в окремій таблиці, що може містити такі графи: дата кому надано консультацію тема консультації (просвітницького заходу).

Журнал обліку методичної роботи

Облік методичної роботи також доцільно вести в таблиці. У ній можуть бути такі відомості:

дата, назва заходу, тема виступу.

Листок спостережень

Асистент учителя, як і інші педагоги, спостерігає за розвитком учнів з особливими освітніми потребами. Результати спостережень відображають в індивідуальній програмі розвитку дитини. Можливі й інші форми фіксації такої інформації, наприклад, листок спостережень.