Протидія булінгу

2023 -2024

 Європейській день боротьби з торгівлею людьми

18 жовтня до європейського дня боротьби з торгівлею людьми у Владиченському ліцеї було проведено заняття з елементами тренінгу за темою "Торгівля людьми. Як не стати жертвою? в 9 класі.


Тиждень протидії булінгу 

З 25.09. по 29.09 у Владиченькому ліцеї був проведен тиждень протидії булінгу з метою привернути увагу учасників освітнього процесу до питань протидії булінгу, попередження насильства та жорстокості в сім'ї, рекомендацій запобігання булінгу в Україні та загострення уваги на нез'ясованих питаннях. 

Були проведені наступні заходи:

9 кл. "Булінг та його прояви в підлітковому віці" тренінгове заняття.

З даної теми проведено анкетування серед учнів 9,10 класів.

В 10 класі "Булінг в дитячому середовищі".  бесіда та перегляд відеоролика.

В 1 класі - Що таке булінг?

Яким він буває та як його позбутися. ( Бесіда. Перегляд відео.)


В 5 класі - Стоп- Булінг!

Протидія булінгу в дитячому середовищі.

(Заняття з елементами тренінгу)

Були надані поради батькам, щоби зменшити ризик булінгу для їх дитини, за темою:

"Як допомогти дітям упоратися з булінгом."



Нормативні документи з протидії булінгу



Що таке булінг?

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.



Ознаки булінгу

Типовими ознаками булінгу є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.



Види булінгу

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).



Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини — потрібно негайно діяти.



Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть з нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.

Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).

Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається — повідомте поліцію.



Що робити, якщо ви стали свідком булінгу

Втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати.

Зайняти нейтральну позицію в суперечці — обидві сторони конфлікту потребують допомоги.

Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.

Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання.



Що робити, якщо ваша дитина агресор

Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять — агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.



Яка роль відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.



Яка відповідальність за вчинення булінгу

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.



У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.



Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Важливо: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).



Якщо дитині необхідна психологічна допоога — зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.




ЗАТВЕРДЖЕНО.odt

 

УКРАЇНА

ВЛАДИЧЕНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

БОЛГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА

 

НАКАЗ

с.Владичень

 

 

  12.09.2022                                                                                                                                   №65

Про створення комісії з розгляду випадків булінгу

 та затвердження плану заходів

на запобігання та протидії булінгу  (цькування)

у Владиченському ліцеї

 

  На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України, щодо протидії булінгу» від 18.12.2018 року  № 2657-VІІІ, листа МОН України від 29.01.2019 року No1/11-881 «Рекомендації  для закладів освіти щодо застосування норм Закону України» та з метою  своєчасного вжиття заходів, спрямованих на запобігання та протидію   булінгу,

 

    Н А К А З У Ю :

 

     1. Призначити директора ліцею Хрісову А.В.. відповідальною на запобігання та протидію булінгу (цькуванню).

     2. Створити комісію з розгляду випадків булінгу у складі:

1) Хрісову А.В.директор ліцею, голова комісії,

2)Сайтарли Л.М. - заступник директора з НВР  (виховна робота), член  комісії,

3) Бальчева О.І. – практичний психолог, член комісії,

4) Кіхай Л.О. –  соціальний педагог, член комісії,

5)Урум Є.М. – медсестра  ліцею, член комісії,

6) Класний  керівник класу, з яким стався випадок булінгу, член комісії,

7) Батько/ мати учня, з яким стався випадок булінгу, член комісії.

    3. Розробити та затвердити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі.

   4. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

 

 

 

 

                                      Директор                           Антоніна ХРІСОВА


Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування) у Владиченській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня

Алгоритм дій педагогічного колективу у разі виявлення ситуації булінгу.

 - Якщо педагог, або будь який інший працівник школи став свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні він повинен проінформувати про цей випадок керівництво навчального закладу.

- Якщо педагог, або будь який інший працівник школи отримав усне або письмове звернення від дитини, щодо жорстокого ставлення по відношенню до неї з боку однолітків, педагогів, або інших осіб , то він повинен повідомити про це керівництво навчального закладу.

- Отримавши таке звернення директор навчального закладу повинен скликати комісію з розгляду випадку булінгу , та окреслити подальші дії.

 - До складу такої комісії можуть входити адміністрація навчального закладу, педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера» та інші зацікавлені особи.

 - Якщо комісія кваліфікує випадок як булінг, а не одноразовий конфлікт, адміністрація навчального закладу повинна повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

- У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждала сторона не згодна з цим висновком, то вона має право звернутися до органів Національної поліції України.

- Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками, або вчинили цькування.

Алгоритм дій педагогічних працівників що до запобігання випадків булінгу в учнівському середовищі.

1. Усім членам шкільного колективу дотримуватись єдиної позиції, що насильство, цькування, дискримінація є неприйнятними та неприпустимими у міжособистісних спілкуванні.

2. Класним керівникам та вчителям-предметникам цікавитися життям своїх вихованців, відслідковувати ситуації, щодо проявів жорстокості та цькування в учнівських колективах , контролювати поведінку та взаємостосунки між дітьми на уроках та перервах.

3. Не залишати жоден випадок булінгу без уваги. Пояснювати учням, що будь які насильницькі дії чи образливі слова є неприпустимими у міжгруповій взаємодії. Реакція усіх учасників освітнього процесу на будь які прояви жорстокості та цькування має бути негайною.

4. Пояснювати учням, що навіть пасивне спостереження за знущанням і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захищати жертву насильства і, якщо треба кликати на допомогу дорослих.

5. У кожному класному колективі виробити правила толерантної поведінки , слідкувати за їх дотриманням.

6. Створити шкільний консультативний пункт «Скринька довіри»

7. Систематично проводити у школі просвітницьку роботу у вигляді виховних годин, бесід, тренінгів, уроків, правових ігор, вікторин, флеш-мобів, круглих столів, диспутів, годин відкритих думок, усних журналів, кінолекторіїв, для ознайомлення учнів з проблемою булінгу, та за для пропаганди безпечних, здорових стосунків, заснованих на взаємній повазі доброзичливості та толерантності. Залучати до цієї роботи соціально- психологічну службу, представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

8. Проводити просвітницьку роботу серед батьків з даної тематики.

9. Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які стали свідками булінгу, постраждали від нього , або вчинили цькування.

      Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, — тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, — тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,— тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу— тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку» («Стаття 1734 ,Кодекс України про адміністративні правопорушення). До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24 1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 1734 КУАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24 1 цього Кодексу.

      Відповідно до статті 241 КУАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання (стаття 13 «Відповідальність неповнолітніх» КУАП).

                                       Штрафи, які передбачено за знущання

- Моральне чи фізичне насильство, агресія – 340-850 грн.

 - Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення – 850-1700 грн.

- Приховування вчителем факту цькування – 1700-3400 грн, або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. Якщо правопорушення вчинили неповнолітні до 16 років, штраф сплачуватимуть батьки.  Протоколи за вчинення цього порушення уповноважені складати органи національної поліції України, а притягувати до адміністративної відповідальності будуть місцеві суди.


 

Процедура подання учасниками освітнього процесу заяв

про булінгу (цькування) та їх розгляд

у Владиченській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня.

         Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють директора школи у письмовій формі – заява.

      Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (Стаття 173-4 .Кодекс України про адміністративні правопорушення).

                                   Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

 - систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

     Оформлення, подання заяв (зразок додається). Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати:

 - прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;

- навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);

- зазначити дату подання заяви та підписати особисто.

1. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники освітнього закладу та інші особи.

2.Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв.

3. Заяви, що надійшли на електронну пошту отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника установи.

4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює особисто керівник установи. 5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації.

6. Розгляд Заяв здійснює керівник установи з дотриманням конфіденційності.                

Розгляд заяв щодо випадків булінгу (цькування)

1. За заявою керівник установи видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб не пізніше 3-ох робочих днів з дати прийняття заяви.

2. У складі комісії педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник установи та інші зацікавлені особи.

3. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними документами і актами.

4. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

5. Розслідування випадку булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється упродовж 10-ти робочих днів з дати прийняття заяви.

6. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, (відповідні дії носять систематичний характер), то керівник установи зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та служби у справах дітей.

7. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник установи має повідомити постраждалого.

8. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

9. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування). 10. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.


                  Загальні правила поведінки учнів у Владиченській ЗОШ

                                                          Загальна частина

        Правила поведінки учнів у школі базуються на законах України, постановах Міністерства освіти і науки України та органів місцевого самоврядування, Статуті школи.

У випадку порушення Правил до учнів можуть бути вжиті такі стягнення:

- усне зауваження;

- запис зауваження в щоденник;

- внесення догани, включно з винесенням догани із занесенням її в особисту справу учня;

- виклик учня самого або з батьками на педагогічну раду;

- відшкодування завданої учнем матеріальної шкоди його батьками.

 

1. Заборонено приносити до школи предмети або речовини, які можуть зашкодити здоров’ю та безпеці оточуючих або завадити проведенню навчального процесу.

2. Куріння та вживання алкогольних напоїв на території школи категорично заборонено.

3. До закінчення уроків учень може залишити територію школи тільки з дозволу класного керівника або чергового адміністратора та у супроводі батьків.

4. Учень має бути ввічливим у спілкуванні з учителями, працівниками школи, батьками, а також з іншими учнями.

5. Учні повинні дбайливо ставитися до шкільного майна і речей, що належать вчителям та іншим учням. Забороняється брати без дозволу чужі речі. За пошкоджене шкільне майно батьки учня зобов’язані відшкодувати збитки.

6. Не можна приносити та вживати в школі шкідливу їжу (сухарики, чіпси, газовані напої, тістечка, майонез).

                                       Правила поведінки під час уроків

1 Учні зобов’язані приходити до школи за 10-15 хвилин до початку занять.

2 Заборонено перебувати в класах у верхньому одязі.

3 Одяг учнів має бути чистим і охайним та відповідати вимогам, викладеним у Статуті школи.

4 Учні входять до класу за дзвоником. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.

5 Під час уроку не можна створювати галас, без дозволу підводитися, відвертати увагу інших учнів від уроку.

6 Заборонено виходити з класу без дозволу вчителя.

7 Урок закінчується тоді, коли лунає дзвоник та вчитель оголосив про це. Тільки після цього учні можуть йти на перерву.

8 Учні повинні охайно вести щоденник і давати його вчителю без будь-яких заперечень.

9 Учень повинен дбайливо ставитися до своїх підручників та зошитів.

10 Учні зобов’язані знати і дотримуватися правил життєдіяльності безпеки як під час уроків, так і після їх закінчення.

11 Забороняється користуватися мобільними телефонами під час проведення уроків.

                                       Правила поведінки під час перерви

1. Під час перерви учень зобов’язаний прибрати своє робоче місце й підготуватися до наступного уроку.

2. Під час перерви забороняється:

- бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях;

- штовхатися або грати в м’яча в приміщеннях, не пристосованих для цього;

3. Сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за допомогою сили, битися.

4. У шкільній їдальні учні повинні виконувати вимоги вчителя, працівників їдальні та чергових і дотримуватися черги.

5. Заборонено виносити їжу і напої за межі їдальні.