Наталія Погребняк - ДИТЯЧИЙ САДОК

ДОБРИЙ ДЕНЬ

Добрий день вам! Добрий день,Хлопці і дівчата.Ми зібрались, щоб пісеньРазом заспівати. Ми співати почали:- До-ре-мі-фа-соль-ля-сі.Нотки в гості принеслиГарні нам пісні усі. Добрий день вам! Добрий день,Хлопці і дівчата.Лине пісня: «Дзень-дзелень!»Гарне маєм свято. Ми співати почали:- До-ре-мі-фа-соль-ля-сі.Нотки в гості принеслиГарні нам пісні усі.

ДО ПОБАЧЕННЯ!

Закінчився день робочий –Нам додому час.Вихователі й садочокПроводжають нас. Трохи відпочинемо,Завтра ми зустрінемоДень новий.Ти, садок, відпочивай,І про нас не забувай,Дорогий! Поспішають всі малята.Нам «Пока!» дають,Бо удома мами й татаДіток своїх ждуть. Трохи відпочинемо,Завтра ми зустрінемоДень новий.Ти, садок, відпочивай,І про нас не забувай,Дорогий!

ДИТЯЧА МОЛИТВА

Я свою молитву тихо прошепочу:- Дай нам, Боже, миру, щастя і тепла.Бачити довкола усмішки я хочу.Щоб моя країна в радості жила.
Люблячу матусю кожній дай дитині.Щоб не доторкалось нас біди крило.Дай здоров'я, Боже, всій моїй родині.Щоб ніколи в світі горя не було.

ВІДГАДАЙТЕ: ХТО Я Є? Відгадайте, хто я є.Ви назвіть ім’я моє.Може, я його не маю,Бо ніяк не пригадаю.Та і рідні теж не знають,Бо щоденно називають:
Приспів: Мама – кошенятком, Татко – пташенятком, Сонечком – бабуся... Як же я насправді звуся? Каже мама знов мені:- Чуєш, Ігорю, чи ні?Ми тебе усі гукаєм,А тебе немов немає.Треба вже додому йти.Чи забув, як звешся ти? Приспів: Знаю: я пташатко, Сонце, кошенятко... Ігоря ж не знаю. То яке ж ім’я я маю?

Прощавай дитсадок.docx

ПРОЩАВАЙ, НАШ РІДНЕНЬКИЙ САДОК!

Вже травень поспішаєЗустріти тепле літоІ весело співаєПро море, небо, квіти.А ми всі невеселіНа цім чудовім святі,Бо гарній цій оселіВсі мусимо сказати:
- Прощавай, наш рідненький садок!Вихователі, іграшки, няні...Нас у школі чекає вже перший дзвінокІ уроки такі довгождані.
Ви, іграшки, чекайтеНа нових друзів ваших.Та нас не забувайте, Чудових ігор наших.Вам дякуєм сердечно,Дорослі із садочка,Що були, безперечно, Вам, як сини і дочки.

ДИТИНСТВО СВОЄ ЗАЛИШАЄМО ТУТ

У куточку сумує ведмідь.І ляльки всі затихли на диво.А у нас по щоці мимохітьПробігає сльоза вередлива.
Дитинство своє залишаємо тут. Ми учні уже, а не діти. Сюди малюки завтра інші прийдуть І будуть тут весело жити.
У науки незвіданий світПомандруємо ми із книжками.Але всі й через тисячу літУ Дитинство прийдемо думками.
Наша група - велика сім'я.Ми востаннє зібрались на свято.Вихователі, няні! Ви - наша рідня.Завжди будемо вас пам'ятати.

ПРОЩАВАЙ, НАШ ДИТСАДОК

День за днем пролітали.Ми дорослими сталиІ сьогодні співаєм для вас.Вихователі й няні,Ми вже стали слухняні.І чекає вже нас перший клас.
Прощавай, наш садок,Другий дім наш рідненький.Ми вже виросли, Ми не маленькі.
Вже нас школа чекає,І "Буквар" виглядає.По стежині наук ми підем.Але вас, наші любі,Все життя не забудем,І у школі вас не підведем.

ПРОЩАВАЙ, ЛЯЛЕЧКО

На мене ти не ображайся,Кохана лялечко моя.У дитсадочку залишайся,Бо йду уже до школи я.
Бачиш, я уже велика. Йду у перший клас.Але згадувати будуЯ тебе щораз.
Вже скоро інші прийдуть діти.Ти будь слухняною у них.І вихователів любитиТих малюків навчи усіх.