Наталія Погребняк - Безкінечники

ДОНЬКА КРОКОДИЛА

Донька крокодила

машину купила

червону-червону, як мак.

Дорогою мчала

і пісню співала.

А в пісні співається так:

«Донька крокодила

машину купила…»

ЛИСИЧКА

Купила лисичка папір і чорнила.

З пенька вона столик чудовий зробила,

Задумала лиска роман написати,

Бо дуже хотіла відомою стати.

Хотіла найкращою бути з писак.

Роман починався в письменниці так:

«Купила лисичка папір і чорнила…»

ЇЖАЧОК

Ішов їжачокЧерез рідний лісок.Гриби на голки він збирав.Кого зустрічав,Тим гриби дарував.Отак всі грибочки роздав. Але їжачок не журився,Бо віршик наш не закінчився.Дамо їжачку ми рюкзакІ віршик продовжимо так: - Ішов їжачокЧерез рідний лісок.Гриби в рюкзачок він збирав…

ЗАЙЧИК І КАЛЮЖА

Сірий зайчик-пострибайчик,Як веселий сірий м’ячик,Під дощем завжди стрибавІ калюжі підкоряв. Якось дощ великий лив.Він зайчиська не спинив.Той стрибав через калюжіІ великі, і не дуже. Та в одну калюжу впав...Обтрусився і сказав:- Брав калюжу не одну.І тебе перестрибну! Знов стрибав через калюжіІ великі, і не дуже.Та в одну калюжу впав.Знов піднявся і сказав:- Брав калюжу не одну.І тебе перестрибну!... Знов стрибав через калюжіІ великі, і не дуже...

МИШКИ

Жили собі дві мишки.У них були горішки.Горішки мишки їлиЙ про себе говорили:
- Жили собі дві мишкиУ них були горішки.Горішки мишки їлиЙ про себе говорили:
- Жили собі дві мишки…

ДВА ДРУГА

Ти і я – два кращих друга.В тому є твоя заслуга,Бо у спеку й холодиДопоможеш ти завжди.
Ми, здається, посварились...Та одразу ж помирились,Бо з тобою ми – два друга.В тому є твоя заслуга, Бо у спеку й холоди Допоможеш ти завжди.
Ми, здається, посварились...

РИБАЛКА

В лісі я надибав річку.В річці – рибку невеличку.
Я зловив її сачком.Бачу: то маленький сом.Якось сумно раптом стало:З нього ж юшки буде мало...Це причина є вагома,Щоб пустити в річку сома. Я ж так юшечку люблю.Більшу рибоньку зловлю!
Знову я повів сачком.Бачу: в нім – маленький сом.Якось сумно знову стало:З нього ж юшки буде мало...Це причина є вагома,Щоб пустити в річку сома. Я ж так юшечку люблю.Більшу рибоньку зловлю!
Знову я повів сачком...

НЕРОЗУМНИЙ ВІТЕР

Хмарка небом пробігала,Все навколо поливала.Дощик падав на поля.Веселилася земля.
Умивались трави, квіти,Під дощем стрибали діти.Вітер хмарку підхопив,І в коморі зачинив.
Він боявся, що водиВ хмарці є не назавжди.Діти вітер наздогналиДружно й весело сказали:
- Не здіймай себе на сміх:В хмарці є вода для всіх.Посміються з тебе всюди.Як розказувати будем: «Хмарка небом пробігала,Все навколо поливала.Дощик падав на поля.Веселилася земля.Умивались трави, квіти,Під дощем стрибали діти.Вітер хмарку підхопив,І в коморі зачинив.Він боявся, що водиВ хмарці є не назавжди.Ми той вітер наздогналиДружно й весело сказали:- Не здіймай себе на сміх:В хмарці є вода для всіх.Посміються з тебе всюди.Як розказувати будем…»