РУЧКИ-ТРУДІВНИЧКИ
В мене ручки – трудівнички,
Хоч вони і невеличкі.
Як беруться вже за справу –
Все виконують на славу:
Підметуть підлогу чисто,
Зроблять з ягідок намисто,
Кицю Муру нагодують,
В небі сонце намалюють...
А найбільше рученята
Люблять маму обіймати.
САМА
Хоч мені ще й трьох нема,
Я роблю усе сама:
Ляльку Машу доглядаю,
Із Дружком завжди гуляю,
Бавлюсь котиком своїм,
І сама цукерки їм...
Як стомлюсь – відпочиваю.
Все сама... Вже сил не маю.
Я ромашки назбирала,
Чай смачний приготувала.
Як повернеться матуся,
Я до неї пригорнуся
І скажу: „Попий, рідненька.
Ти - найкраща в світі ненька!”
СОЛОДКЕ СВЯТО
Через поле і ставок
До слухняних діточок
Дід Мороз спішив на свято,
Щоб усіх нас привітати.
Він цукерок повний віз
Нам із півночі привіз.
І радіють всі малята,
Що солодким було свято.
СЕРДИТА ЗИМА
Розкрила мішок свій здоровий зима.
А в нім, подивися, чого лиш нема:
Біленькі сніжинки там, крига, вітрище,
Який на бурульці - сопілочці свище,
Мороз розмальовує вікна охоче.
Зима налякати нас холодом хоче:
Скувала ставок, сипле сніг на доріжки...
Та я не боюся зими ані трішки.
Свої ковзани дістаю і катаюсь,
З гори на санчатах веселих спускаюсь,
Навколо піднявши веселу порошу.
І зиму у сніжки погратися прошу.
