Я свою молитвуТихо прошепочу:- Дай нам, Боже, миру,Щастя і тепла.Бачити довколаУсмішки я хочу,Щоб моя країнаВ радрсті жила. Люблячу матусюКожній дай дитині,Щоб не доторкалосьНас біди крило.Дай здоров’я, Боже,Всій моїй родині,Щоб ніколи в світіГоря не було. Чули Білочки від мами,Що зима не за горами.То ж взялися працюватиІ припаси готувати.Шишки й жолуді збирали,У дупло своє складали,Де були уже горішкиІ грибочків різних трішки.Гарно будуть зимуватиТато, мама й білченята. Я, мій татко і дідусь – Всі майстри! Я цим горжусь.Як дідусь за щось береться, Все йому завжди вдається. Татко – майстер на всі руки:Все він робить без принуки.А мені сусід сказав: - Майстер ти ловити гав. Я малий був і пишався,Що родина в нас майстрів.Мій дідусь на це сміявся,Татко супив злети брів. Старший брат сказав: «Юначе!Твій талант який? У чім?Спиш і граєшся, одначе,Користуєшся усім, Що зробили мама й тато,І бубуся, і дідусь.Справ на світі є багато.Я, наприклад, в школі вчусь» І узявся я до справи:Кошенят нагодував,Філіжаночки з-під кавиПеремив, у шафі склав. Застелив гарненько ліжко,Одяг свій охайно склав.Знаю, що сьогодні трішки,Але майстром все ж я став. Я спитала в павучка:- Як без вовни та гачкаУ куточку з павутиниТи зробив собі хатину?Він згори спустився вправноІ сказав: “Часу ти марноНе втрачай, а придивляйсяІ усьому научайся.Вчись у мами і у татаЩось потрібне майструвати,Вчись у бабці й дідуся.От і відповідь уся”. 
