Наталія Погребняк - ДІТИ УКРАЇНИ

ПРО ПРАПОР УКРАЇНИ

Прапор УкраїниМаю у руці:Зверху – синє небо,Знизу – пшениці.Чисте синє небоОбіймає світ,А пшениця щедроНаш годує рід.

ПРО ГЕРБ УКРАЇНИ

Герб малий України –Це є тризуб міцний.Для моєї родиниВін віддавна святий.У буремні століттяВін за волю стояв,Щоб народ мав свій символІ його шанував.
Батько, мати, родина,Воля, честь козаківВ нім злились воєдино,Щоб ніхто не посмівВідібрати в народуГероїчних подій.Ми життя в нагородуЙ тризуб маємо свій.

НАРОД УКРАЇНИ

В нас народ – один-єдиний,Але різні люди:Мають звичаї, обряди,Діалекти всюди.Є легенди в кожнім краї,Страви й одяганки.Соловей і той співаєРізні колисанки.Є моря, озера, рікиВ нашім ріднім краї.Виноградники великі,У садах - врожаї.На Поділллі - хлібне поле,Льон є на Полісссі,У Карпатах – гори й доли,Спів трембіти в лісі.Із Донеччини вугілляВсіх іде зігріти,Вмієм гарно пригощати,В мирі хочем жити.

ПРО ГІМН УКРАЇНИ

Рік за роком літ багатоЙшли батьки, щоб мали святоНезалежної країни поміж інших всіх.Незалежність здобули миІ піснями голоснимиПрославляєм Україну на словах своїх.
Гімн України лунає, мов дзвін.Вільну державу звеличує він.
Ми йдемо і синьо-жовтіПрапорці – птахи в польоті –Нам нагадують, що мрія наша золота:Щоб народ міцнів на волі,Щоб жита рясніли в полі І збиралася родина на усі свята.
Гімн України лунає, мов дзвін.Вільну державу звеличує він.

СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ

Має кожна держава столицю свою.Київ – серце козацького краю.Народилась я тут, в Україні, живу.Долю предків своїх поважаю.Тут Хрещатик веде мене в Київську Русь.Стелить хвилі ріка – Дніпр широкий.Українкою я з давніх пращурів звусь І люблю Київ свій синьоокий.

ВЕРЕДЛИВА ЗИМА

Місяць березень надворі,Та тепла іще нема,Знов сніжинки - білі зорі -Сипле зимонька - зима. Знов шапки свої кудлатіІ розкішні кожушкиОдягли, немов на свято,Липи, сосни і дубки. Я усім скажу: «Не диво,Що зима не хоче йти:В Україні так красиво...Краще місця не знайти!»