Я і вірний друг мій РомаУзяли цукерок вдомаІ пішли до лісу гратись,В холодочку розважатись.На галяві дуба стріли.Трішки з ним поговорили. Жив на світі він сто літ,То ж об’їздив білий світНа своїй крилатій рибі,Що жила в його садибіЩе з часів царя Панька,Як Земля була тонка. Дуб повідав нам правдивоПро всіляке дивне-диво,Що побачив, що почув.А чи сам при тому був.Гарна в нас була розмова.Передам я все до слова. В час, коли наш дуб літав,Землю з неба оглядав,Бачив дуб, як у садкуСом гойдався в гамаку,А лисичка із зірокДля дітей сплела вінок. Ослик небом пролітав,Розважав заморських гав.Бджоли плавали в ставку.А жасмин у квітникуПоливав малих курчат,Щоб зросли всі вище хат. На грушках достигли вишні.Їли їх сніги торішні.Зайченята із вовкамиЗагоряли під дощами...А беззубий крокодилЗ’їв з кістками весь кизил. Ще сказав нам дуб-козак: - Що тут так, а що не так,Вам вирішувати, діти,А мені пора спочити.Ще багато див я знаю Та додому поспішаю. Мишка хвостик загубила,Як збирати хмиз ходила.Гарні в мишок є хвости.Як додому їй іти?Знов біжить до лісу мишка,А її назустріч – кішка.Мишкин хвіст вона тримає…- Що робить? - Маля не знає.Каже мишка: «Годі жертви.Я безхвоста. Краще вмерти!»І під ноги киці впала.Киця ж та сумною стала:- Будь здорова, мишко люба.Ти якась сьогодні груба:Не вітаєшся, упала.Трохи – й я б на тебе стала.Пошуковця в мене хист.Ти не знаєш, чий це хвіст?Мишка дякувати стала,Міцно кицю обійняла,Ще лизнула в щічку кицю,Їй потиснула правицю.Киця їй на те сказала:«Господиню я шукала.Хвостик я знайшла в долині.Не губи його віднині».Хвостик мишка начепилаІ усюди з ним ходила.Дружать мишка та і киця.Може, й вам таке насниться. На березі превисокійВиросли грибочки.Їх з курчатами збиралиДві матусі-квочки.Ко-ко, ко-ко-ко.Ті гриби складали в кошик з мо-ло-ком.А дві щуки засмагалиВ лісі на пісочку,І побачили між гіллямБілу маму-квочку:- Ай-йай! Ай-йай-йай!І для нас грибочків білих на-зби-рай!Ми наваримо у моріЮшки для сусідів.Будем нею частувати Всіх під час обідів.Ой-йой! Смакотока!Ми на юшечку запросим ще й ко-та. Занявкали мишіВ нічні сонній тиші – Злякали котівЗ сусідніх лісів.Коти з перелякуЗламали гілляку,Де Гнат причепивГніздечко котів.Коти були б впали,Якби не літали.Та мали коти,Мов крила, хвости.Хвости розпушили,Над лісом злетілиЙ безпечно котиЗійшли з висоти. Виліз місяць з-під землі.Заспівав мені пісніПро веселих їжаків,У яких три дні пожив,Про стареньку щуку-тітку,Що кумою зве лебідку,Про співучих карасів,Про літаючих слонів,Про кота, що у ставкуДень проводить в гамаку,Про бабусю малолітнюІ про подорож Всесвітню… Підкажіть-но ви мені,Правду він співав чи ні? Розкажу вам нескладушку:Рак зловив на щуку мушкуВ океані на пісочкуЙ сів під сонцем в холодочку,Мушку розуму навчатиІ на дно річок пірнати. А вона навчила рака,Як вдягати шляпу й фракаНа бенкети й на бали,Як вітатися й коли.Рак із мушкою до париПолетіли аж за хмари. Сірий зайчик пробігавПо стежині попід став.У воді побачив щуку,Що вдягла руду перукуІ проводила урокДля сусідоньок-жабок. Щука жабкам говорила,Що в родині крокодилаПоважають дуже щук.Бо дідусь в них – щуці внук.Біля ставу кіт ішовІ сміявся з тих розмов. Бігли лісом мишки.Притомились трішки.На пеньочку сіли, Казку говорили:Як акул доїли,Як дуби косили,Як ганяли кішокВід маленьких мишок,Як пасли в КарпатахСтадо бджіл рогатих,Як на крокодиліПлавали у Нілі,Як зірки збиралиЙ дітям дарували,Як пекли крижинуУ серпневу днину…Посміялись трішкиІ побігли мишки. Розкажу вам по-секрету:Я купив собі ракетуІ на ній орав сади,Що росли серед води. Ще скажу вам по-секрету:Я зловив за хвіст кометуЩе коли маленьким був.А тоді її ковтнув. Ще скажу вам по-секрету:Що якось я з’їв котлетуВтричі більшу, ніж я сам.І сказав лише: «Гам-гам!» Ще скажу вам по-секрету:Я купив собі газету.В ній – смішинок повний віз,Щоб сміялись ми до сліз. 
