народився 10 лютого 1993 року у Шостці, був єдиною дитиною у батьківщині.
Навчався у Шосткінській школі № 9. З дитинства ріс різнобічною особистістю – захоплювався спортом (шорт-трек, самбо) та танцями, багаторазово приймав участь у змаганнях та показував достойний результат.
Професійну освіту Михайло отримав у ВПУ-19, опанувавши спеціальність слюсаря, майстра з ремонту автомобілів.
Не зупиняючись на досягнутому, юнак вступив до Глухівського національного університету ім. О. Довженко та отримав диплом учителя трудового навчання.
За словами близьких, Михайло був щирим, доброю та співчуваючою людиною, яка завжди була готова допомогти. Усі конфлікти вирішував «мирним шляхом», намагаючись зрозуміти співрозмовника, ні про кого не говоривши погано. Жалів тварин і піклувався про них.
Він любив і поважав свою батьківщину, допомагав по господарству, цікавився автомобілями.
10 жовтня 2018 року Михайло Іващенко добровільно став на захист України, приєднавшись до лав ЗСУ.
Початок повномасштабної російської агресії зустрів на службі. У перші місяці боронив рідну Сумщину, згодом - воював за Слов'янськ, Костантинівку та Торецьк.
На фронті виконував обов'язки старшого контролера (навідника-оператора) групи бронетанкової техніки.
Наш земляк користувався повагою серед бойових побратимів та керівництва, виявив собі як відповідальний та безстрашний воїв.
Востаннє Михайло спілкувався з мамою 21 грудня, надіславши їй коротке повідомлення: «Привіт, у мене все добре».
Після боєвого завдання 24 грудня минулого року чоловік вважався зниклим без вісті, а днями родичі отримали страшну звістку…
Плаче за сином Шосткінщина, провожає в останній шлях свого Захисника…
Вічна шана та вічна дяка нашому Герою та батьківщині, яка виховала Воїна Світла!